Права і'повноваження, не віднесені конституцією до компетенції Союзу і не заборонені нею ж окремим штатам, «залишаються відповідно за штатами або за народом» (поправка десята).
Білль про права органічно ввійшов у конституцію 1787 року, яка відобразила таким чином дві тенденції у становленні незалежної американської держави: прагнення буржуазії та плантаторів всіляко обмежити завоювання революції, з одного боку, і активну діяльність народних мас, завдяки яким було здобуто перемогу у війні за незалежність, — з другого.
Так у запеклій боротьбі лише після прийняття Білля про права у 1791 році була остаточно ратифікована конституція США. Однак офіційною датою прийняття конституції вважається 17 вересня 1787 року.
З прийняттям цієї конституції завершується третій і останній етап буржуазної революції в Північній Америці. Революція закінчилася,
Виникнення буржуазної держави і права___
Л
Розділ І
але так і не досягла у своєму розвитку періоду, подібного якобінській диктатурі у Франції.
Революція 1848-1849років у Німеччині проходила в умовах економічної і політичної роздробленості країни. Не було тут єдності і в самій революційній боротьбі. Тому її риси та особливості доцільно простежити на прикладі найбільших німецьких держав — Пруссії та Австрії.
У Пруссії зростання революційного руху, а також серйозні фінансові труднощі змусили короля Фрідріха Вільгельма IV скликати ланд-таг. На початку 1847 року розпочав свою роботу об'єднаний ландтаг, де король намагався одержати так потрібні йому гроші. Але представники буржуазії в ландтазі зажадали конституції. Категорична відмова монарха і розпуск ландтагу викликали загальне невдоволення.
У березні 1848 року пройшли перші демонстрації в Рейнській області. Потім події перекинулися у Берлін — столицю Пруссії. Тут стався масовий революційний виступ робітників, ремісників, дрібної буржуазії.
Все це змусило короля піти на поступки і заявити про свою згоду «дарувати» деякі буржуазно-демократичні свободи і скликати установчий ландтаг. Було створено ліберальний уряд на чолі з великою буржуазією, дозволено організацію цивільної гвардії.
Ліберальна буржуазія, яка прийшла до влади, вважала ці перші успіхи кінцем революції. Вона намагалася не допустити подальшого розгортання та поглиблення революційної боротьби, поривалася зберегти монархію, старий державний апарат, стати на перешкоді повної демократизації суспільного й політичного ладу Пруссії. Буржуазія вступила у змову з монархією і прусським юнкерством. Але робітники і селянство продовжували боротьбу.
Восени 1848 року точилися вирішальні бої між силами революції і силами контрреволюції. У вересні спалахнуло народне повстання у Франкфурті-на-Майні. У ньому взяли участь робітники, дрібні ремісники і торговці, а також селянство з навколишніх сіл. Однак після запеклої боротьби війська розгромили повстанців. Виступи в Берліні були також придушені королівськими військами, які діяли разом з буржуазною цивільною гвардією. У травні 1849 року революція у Пруссії була остаточно розгромлена.
В Австрії революційні виступи почалися також у березні 1848 року. У Відні пройшли демонстрації, спалахнули перші сутички народу з військом і поліцією. Повсталі вимагали негайної відставки канцлера Меттерніха, який насаджував систему нагляду, шпигунства
194
195
Частина третя
Історія держави і права _____Нового часу______
і доносів. Для того щоб припинити подальший розвиток подій, імпе-' ратор 14 березня дав відставку Меттерніху. Колись всемогутній канцлер утік, переодягнений, за кордон.
Уряд змушений був піти на поступки. Був опублікований проект конституції. Верховна влада за проектом зберігалася в руках імператора; створювався двопалатний рейхстаг; виборче право було обмежене високим майновим цензом і цензом осілості; робітники, поденники, слуги і т.д. повністю відсторонялися від виборів. Цей проект був зустрінутий народом з незадоволенням.
Революційні бої охопили всю Австрію. Відбулися виступи в Угорщині, у Львові, Ужгороді, Мукачеві; у червні спалахнуло повстання в Празі. Але вони були придушені. Зазнало поразки і повстання 6 жовтня 1848 року у Відні.
Австрійська буржуазія також пішла на згоду з монархічною владою, зрадила народ. Революція зазнала поразки.
Отже, у німецьких державах буржуазна революція 1848-1849 років не вийшла за межі першого етапу свого розвитку.
На відміну від французької буржуазії 1789 року прусська буржуазія не була тим класом, який виступав від імені народу проти представників старого суспільства, монархії і дворянства.
Прусська буржуазія пішла на пряму зраду народу. Так, пруссь-кий король одержав петицію, під якою стояли підписи чотирнадцяти тисяч буржуа, з проханням повернути в Берлін війська, які були виведені звідти під тиском революційних сил. Буржуазна цивільна гвардія разом з урядовими військами воювала проти повсталого народу. І так було в усіх німецьких державах. Зрадницька поведінка великої буржуазії, яка приєдналася до революції лише для того, щоб використати народний рух у своїх вузькокласових інтересах, сприяла розгрому революційних сил. Буржуазія Німеччини була ширмою, яка прикривала від повсталих народних мас сили старого суспільства. Затримавши розвиток революції, вона передала владу юнкерству.
Одним із завдань, що стояли перед буржуазною революцією в Німеччині, було політичне об'єднання країни. Майже всі верстви населення прагнули об'єднання, але по-різному уявляли собі його форми. Більша частина буржуазії прагнула об'єднання під верховенством Пруссії або Австрії. Дрібна буржуазія і селянство визнавали найзручнішою формою єдності федеративну республіку. Робітники ж прагнули єдиної демократичної республіки. Таким чином, вирішення питання про шляхи і форми об'єднання Німеччини залежало від
Виникнення бурзісутної дерзісави і права_____
\
Розділ І
співвідношення класових сил і розвитку революційної боротьби в країні.
Вісімнадцятого травня 1848 року у Франкфурті-на-Майні відкрилися засідання загальнонімецьких Національних зборів, що були обрані для вирішення питання про об'єднання Німеччини. Серед депутатів були присутні ліберальні буржуа, інтелігенція; представників робітників та ремісників не було. Відразу з'ясувалося, що цей парламент не мав ні влади, ні авторитету. Правда, він мав змогу, опираючись на маси, об'єднати і спрямувати революційну боротьбу в країні, стати на чолі революційного руху. Але Франкфуртський парламент цього не зробив. Він вважав своїм основним завданням розробку загальнонімецької конституції і тому зайнявся безплідними словесними суперечками. Депутати Національних зборів вирішили повністю відмежуватися від революційних подій, що відбувалися в країні, зовсім не підтримали виступи народу, лише методично розглядали одну статтю конституції за одною.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
Білль про права органічно ввійшов у конституцію 1787 року, яка відобразила таким чином дві тенденції у становленні незалежної американської держави: прагнення буржуазії та плантаторів всіляко обмежити завоювання революції, з одного боку, і активну діяльність народних мас, завдяки яким було здобуто перемогу у війні за незалежність, — з другого.
Так у запеклій боротьбі лише після прийняття Білля про права у 1791 році була остаточно ратифікована конституція США. Однак офіційною датою прийняття конституції вважається 17 вересня 1787 року.
З прийняттям цієї конституції завершується третій і останній етап буржуазної революції в Північній Америці. Революція закінчилася,
Виникнення буржуазної держави і права___
Л
Розділ І
але так і не досягла у своєму розвитку періоду, подібного якобінській диктатурі у Франції.
Революція 1848-1849років у Німеччині проходила в умовах економічної і політичної роздробленості країни. Не було тут єдності і в самій революційній боротьбі. Тому її риси та особливості доцільно простежити на прикладі найбільших німецьких держав — Пруссії та Австрії.
У Пруссії зростання революційного руху, а також серйозні фінансові труднощі змусили короля Фрідріха Вільгельма IV скликати ланд-таг. На початку 1847 року розпочав свою роботу об'єднаний ландтаг, де король намагався одержати так потрібні йому гроші. Але представники буржуазії в ландтазі зажадали конституції. Категорична відмова монарха і розпуск ландтагу викликали загальне невдоволення.
У березні 1848 року пройшли перші демонстрації в Рейнській області. Потім події перекинулися у Берлін — столицю Пруссії. Тут стався масовий революційний виступ робітників, ремісників, дрібної буржуазії.
Все це змусило короля піти на поступки і заявити про свою згоду «дарувати» деякі буржуазно-демократичні свободи і скликати установчий ландтаг. Було створено ліберальний уряд на чолі з великою буржуазією, дозволено організацію цивільної гвардії.
Ліберальна буржуазія, яка прийшла до влади, вважала ці перші успіхи кінцем революції. Вона намагалася не допустити подальшого розгортання та поглиблення революційної боротьби, поривалася зберегти монархію, старий державний апарат, стати на перешкоді повної демократизації суспільного й політичного ладу Пруссії. Буржуазія вступила у змову з монархією і прусським юнкерством. Але робітники і селянство продовжували боротьбу.
Восени 1848 року точилися вирішальні бої між силами революції і силами контрреволюції. У вересні спалахнуло народне повстання у Франкфурті-на-Майні. У ньому взяли участь робітники, дрібні ремісники і торговці, а також селянство з навколишніх сіл. Однак після запеклої боротьби війська розгромили повстанців. Виступи в Берліні були також придушені королівськими військами, які діяли разом з буржуазною цивільною гвардією. У травні 1849 року революція у Пруссії була остаточно розгромлена.
В Австрії революційні виступи почалися також у березні 1848 року. У Відні пройшли демонстрації, спалахнули перші сутички народу з військом і поліцією. Повсталі вимагали негайної відставки канцлера Меттерніха, який насаджував систему нагляду, шпигунства
194
195
Частина третя
Історія держави і права _____Нового часу______
і доносів. Для того щоб припинити подальший розвиток подій, імпе-' ратор 14 березня дав відставку Меттерніху. Колись всемогутній канцлер утік, переодягнений, за кордон.
Уряд змушений був піти на поступки. Був опублікований проект конституції. Верховна влада за проектом зберігалася в руках імператора; створювався двопалатний рейхстаг; виборче право було обмежене високим майновим цензом і цензом осілості; робітники, поденники, слуги і т.д. повністю відсторонялися від виборів. Цей проект був зустрінутий народом з незадоволенням.
Революційні бої охопили всю Австрію. Відбулися виступи в Угорщині, у Львові, Ужгороді, Мукачеві; у червні спалахнуло повстання в Празі. Але вони були придушені. Зазнало поразки і повстання 6 жовтня 1848 року у Відні.
Австрійська буржуазія також пішла на згоду з монархічною владою, зрадила народ. Революція зазнала поразки.
Отже, у німецьких державах буржуазна революція 1848-1849 років не вийшла за межі першого етапу свого розвитку.
На відміну від французької буржуазії 1789 року прусська буржуазія не була тим класом, який виступав від імені народу проти представників старого суспільства, монархії і дворянства.
Прусська буржуазія пішла на пряму зраду народу. Так, пруссь-кий король одержав петицію, під якою стояли підписи чотирнадцяти тисяч буржуа, з проханням повернути в Берлін війська, які були виведені звідти під тиском революційних сил. Буржуазна цивільна гвардія разом з урядовими військами воювала проти повсталого народу. І так було в усіх німецьких державах. Зрадницька поведінка великої буржуазії, яка приєдналася до революції лише для того, щоб використати народний рух у своїх вузькокласових інтересах, сприяла розгрому революційних сил. Буржуазія Німеччини була ширмою, яка прикривала від повсталих народних мас сили старого суспільства. Затримавши розвиток революції, вона передала владу юнкерству.
Одним із завдань, що стояли перед буржуазною революцією в Німеччині, було політичне об'єднання країни. Майже всі верстви населення прагнули об'єднання, але по-різному уявляли собі його форми. Більша частина буржуазії прагнула об'єднання під верховенством Пруссії або Австрії. Дрібна буржуазія і селянство визнавали найзручнішою формою єдності федеративну республіку. Робітники ж прагнули єдиної демократичної республіки. Таким чином, вирішення питання про шляхи і форми об'єднання Німеччини залежало від
Виникнення бурзісутної дерзісави і права_____
\
Розділ І
співвідношення класових сил і розвитку революційної боротьби в країні.
Вісімнадцятого травня 1848 року у Франкфурті-на-Майні відкрилися засідання загальнонімецьких Національних зборів, що були обрані для вирішення питання про об'єднання Німеччини. Серед депутатів були присутні ліберальні буржуа, інтелігенція; представників робітників та ремісників не було. Відразу з'ясувалося, що цей парламент не мав ні влади, ні авторитету. Правда, він мав змогу, опираючись на маси, об'єднати і спрямувати революційну боротьбу в країні, стати на чолі революційного руху. Але Франкфуртський парламент цього не зробив. Він вважав своїм основним завданням розробку загальнонімецької конституції і тому зайнявся безплідними словесними суперечками. Депутати Національних зборів вирішили повністю відмежуватися від революційних подій, що відбувалися в країні, зовсім не підтримали виступи народу, лише методично розглядали одну статтю конституції за одною.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139