Статут зберігав режим військової окупації, надавав окупаційним державам право контролю за додержанням Конституції ФРН і конституцій західнонімецьких земель. Двадцять першого вересня 1949 року було проголошено утворення сепаратної західнонімецької держави — Федеративної Республіки Німеччини. У 1951 році Окупаційний статут був переглянутий, а 1955 року скасований у зв'язку з прийняттям ФРН до НАТО і Західноєвропейського союзу. Федеративна Республіка Німеччина офіційно отримала статус суверенної держави.
Конституція ФРН 1949 року. Ця Конституція політичне і юридичне закріпила розкол Німеччини.
За своїм змістом Конституція ФРН — буржуазно-демократичний документ. Враховуючи ситуацію, автори Конституції включили до неї
362
Розвиток буржуазної держави \ о . , _______в XX столітті________\___________________ГОЗД1Л і
статтю 14: «Власність зобов'язує. Користування нею повинно одночасно служити загальному благу». Примусове відчуження власності можливе лише відповідно до закону на основі справедливого відшкодування.
Основний закон проголошує Федеративну Республіку Німеччини «демократичною і соціальною федеративною державою» (ст. 20).
Конституція 1949 року дає широкий перелік прав людини і громадянина. Серед них згадуються право на життя, свобода і недоторканність особи, право збиратися мирно і без зброї, право утворювати спілки і союзи, право вільно обирати для себе професію і місце
роботи тощо.
До основних конституційних принципів віднесені «розподіл влади» і «федералізм». Німецька держава базувалася на засадах федералізму. Вона складалася з десяти земель, самостійних у своєму бюджеті і незалежних одна від одної. Кожна земля має свою Конституцію, свій ландтаг, свій уряд, свій земельний суд і користується значною автономією. Одночасно Конституція стверджує, що «федеральне право має перевагу над правом земель» (ст. 31) і що федеральний уряд може вжити необхідних заходів, «щоб спонукати землю в порядку примушування федерацією до виконання своїх обов'язків» (ст. 37).
Парламент ФРН складається з двох палат. Нижня палата — бундестаг — обирається на чотири роки народом загальним, прямим і таємним голосуванням за змішаною виборчою системою. Це головний законодавчий орган, але його повноваження певною мірою обмежуються бундесратом — верхньою палатою парламенту. Бундесрат формується урядами земель, які призначають уповноважених до верхньої палати. При вирішенні деяких питань (зміни конституції, кордонів земель тощо) бундесрату надане право абсолютного вето. Глава держави — федеральний президент — не отримав значних повноважень. Він обирається на п'ять років спеціальними федеральними зборами. До повноважень президента Конституція відносить: представництво федерації в міжнародно-правових відносинах, укладення міжнародних угод, призначення федеральних суддів і чиновників, вибір кандидатури федерального канцлера для його наступного затвердження бундестагом (статті 59-60).
Центральне місце в системі вищих органів федерації належить федеральному урядові і особливо його голові — федеральному канцлеру. Федеральний канцлер «обирається без дебатів» бундестагом за пропозицією президента республіки (ст. 63). Федеральні міністри
363
Частина четверта
Історія дерлсави і правії ____/ _ ______Новітнього часу_____
Розвиток ІіурІІеучччІ! Л в XX столітті
Розділ
Державний лад ФРН за Конституцією 1949 року
ФЕДЕРАЛЬНИЙ] ПРЕЗИДЕНТ
Федеральний канцлер
ФЕДЕРАЛЬНИЙ УРЯД
____Міністри
Федеральний конституційний!
1
І Ландтаг Гземельний] І
———Ц' І. °УД
І Уряд І
Г "-_п-г ^—:——______
І Ландтаг [ | Земельний
ЗЕМЛЯ.
призначаються і звільняються президентом республіки за поданням федерального канцлера. Федеральний канцлер «встановлює основні положення політики і несе за них відповідальність» (ст. 65). Питання про довіру може ставити перед бундестагом тільки сам канцлер.
Федеральний уряд має право законодавчої ініціативи, під час оголошення стану «законодавчої необхідності» уряд може провести закон і без бундестагу.
Важливе місце серед федеральних органів посідає федеральний конституційний суд. Він має широкі повноваження: контроль за кон-ституційністю нормативних актів, розгляд спорів про права і обов'язки між органами федерації і земель і т.ін.
Збройні сили. Поступово у ФРН створювалися умови для створення бундесверу. У 1954 році були прийняті поправки до Конституції 1949 року, які відкрили шлях ФРН для участі в НАТО. У 1955 році був прийнятий акт про втрату сили усіх законів Союзної контрольної ради про демілітаризацію Німеччини. У березні 1956 року був виданий за-
364
•;&. 1
*
•:*•!
кон про поновлення загальної, рівної для всіх військової повинності і про внесення відповідних змін до статті 12 Конституції ФРН.
Поліція. Відповідно до статті ЗО Конституції ФРН здійснення поліцейських функцій — прерогатива земель. Розрізняються декілька розрядів поліції:
а) охоронна поліція (у формі), її завдання: підтримання громадського порядку, розслідування деяких категорій злочинів, транспортні порушення;
б) поліція готовності (у формі). Використовується в особливих випадках, становить поліцейський резерв земель;
в) кримінальна поліція (у цивільному одязі).
Існує і федеральна поліція: на транспорті, загони по боротьбі з тероризмом, наркомафією.
Виконує поліцейські функції і Федеральна прикордонна охорона. Більше того, закон 1972 року надав Федеральній прикордонній охороні статус особливої поліції федерації. Підпорядкована вона міністру внутрішніх справ.
§ 5. Утворення єдиної німецької держави
_ . іайже одночасно з утворенням Федеративної Республіки Німеччини (21 вересня 1949 року) відбулося проголошення Німецької Демократичної Республіки (7 жовтня 1949 року).
Східна Німеччина, яка складала радянську зону окупації, після закінчення війни підпала під управління радянської військової адміністрації. Під її проводом відбулися вибори в органи місцевого самоврядування, розпочалися соціалістичні перетворення в промисловості, була проведена аграрна реформа.
За ініціативою соціалістичної єдиної партії Німеччини, яка утворилася на сході шляхом злиття комуністичних і соціал-демокра-тичних партійних організацій, було проведено декілька Німецьких народних конгресів. Перший такий конгрес відбувся в грудні 1947 року, другий — у березні 1948 року. Останній обрав Німецьку народну раду і доручив їй розробити проект Конституції. У травні 1949 року зібрався третій Німецький народний конгрес, який затвердив Конституцію Німецької Демократичної Республіки.
Німецька народна рада перетворила себе на Тимчасову народну палату, ландтаги земель провели вибори в Палату земель, був створений Тимчасовий уряд НДР.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
Конституція ФРН 1949 року. Ця Конституція політичне і юридичне закріпила розкол Німеччини.
За своїм змістом Конституція ФРН — буржуазно-демократичний документ. Враховуючи ситуацію, автори Конституції включили до неї
362
Розвиток буржуазної держави \ о . , _______в XX столітті________\___________________ГОЗД1Л і
статтю 14: «Власність зобов'язує. Користування нею повинно одночасно служити загальному благу». Примусове відчуження власності можливе лише відповідно до закону на основі справедливого відшкодування.
Основний закон проголошує Федеративну Республіку Німеччини «демократичною і соціальною федеративною державою» (ст. 20).
Конституція 1949 року дає широкий перелік прав людини і громадянина. Серед них згадуються право на життя, свобода і недоторканність особи, право збиратися мирно і без зброї, право утворювати спілки і союзи, право вільно обирати для себе професію і місце
роботи тощо.
До основних конституційних принципів віднесені «розподіл влади» і «федералізм». Німецька держава базувалася на засадах федералізму. Вона складалася з десяти земель, самостійних у своєму бюджеті і незалежних одна від одної. Кожна земля має свою Конституцію, свій ландтаг, свій уряд, свій земельний суд і користується значною автономією. Одночасно Конституція стверджує, що «федеральне право має перевагу над правом земель» (ст. 31) і що федеральний уряд може вжити необхідних заходів, «щоб спонукати землю в порядку примушування федерацією до виконання своїх обов'язків» (ст. 37).
Парламент ФРН складається з двох палат. Нижня палата — бундестаг — обирається на чотири роки народом загальним, прямим і таємним голосуванням за змішаною виборчою системою. Це головний законодавчий орган, але його повноваження певною мірою обмежуються бундесратом — верхньою палатою парламенту. Бундесрат формується урядами земель, які призначають уповноважених до верхньої палати. При вирішенні деяких питань (зміни конституції, кордонів земель тощо) бундесрату надане право абсолютного вето. Глава держави — федеральний президент — не отримав значних повноважень. Він обирається на п'ять років спеціальними федеральними зборами. До повноважень президента Конституція відносить: представництво федерації в міжнародно-правових відносинах, укладення міжнародних угод, призначення федеральних суддів і чиновників, вибір кандидатури федерального канцлера для його наступного затвердження бундестагом (статті 59-60).
Центральне місце в системі вищих органів федерації належить федеральному урядові і особливо його голові — федеральному канцлеру. Федеральний канцлер «обирається без дебатів» бундестагом за пропозицією президента республіки (ст. 63). Федеральні міністри
363
Частина четверта
Історія дерлсави і правії ____/ _ ______Новітнього часу_____
Розвиток ІіурІІеучччІ! Л в XX столітті
Розділ
Державний лад ФРН за Конституцією 1949 року
ФЕДЕРАЛЬНИЙ] ПРЕЗИДЕНТ
Федеральний канцлер
ФЕДЕРАЛЬНИЙ УРЯД
____Міністри
Федеральний конституційний!
1
І Ландтаг Гземельний] І
———Ц' І. °УД
І Уряд І
Г "-_п-г ^—:——______
І Ландтаг [ | Земельний
ЗЕМЛЯ.
призначаються і звільняються президентом республіки за поданням федерального канцлера. Федеральний канцлер «встановлює основні положення політики і несе за них відповідальність» (ст. 65). Питання про довіру може ставити перед бундестагом тільки сам канцлер.
Федеральний уряд має право законодавчої ініціативи, під час оголошення стану «законодавчої необхідності» уряд може провести закон і без бундестагу.
Важливе місце серед федеральних органів посідає федеральний конституційний суд. Він має широкі повноваження: контроль за кон-ституційністю нормативних актів, розгляд спорів про права і обов'язки між органами федерації і земель і т.ін.
Збройні сили. Поступово у ФРН створювалися умови для створення бундесверу. У 1954 році були прийняті поправки до Конституції 1949 року, які відкрили шлях ФРН для участі в НАТО. У 1955 році був прийнятий акт про втрату сили усіх законів Союзної контрольної ради про демілітаризацію Німеччини. У березні 1956 року був виданий за-
364
•;&. 1
*
•:*•!
кон про поновлення загальної, рівної для всіх військової повинності і про внесення відповідних змін до статті 12 Конституції ФРН.
Поліція. Відповідно до статті ЗО Конституції ФРН здійснення поліцейських функцій — прерогатива земель. Розрізняються декілька розрядів поліції:
а) охоронна поліція (у формі), її завдання: підтримання громадського порядку, розслідування деяких категорій злочинів, транспортні порушення;
б) поліція готовності (у формі). Використовується в особливих випадках, становить поліцейський резерв земель;
в) кримінальна поліція (у цивільному одязі).
Існує і федеральна поліція: на транспорті, загони по боротьбі з тероризмом, наркомафією.
Виконує поліцейські функції і Федеральна прикордонна охорона. Більше того, закон 1972 року надав Федеральній прикордонній охороні статус особливої поліції федерації. Підпорядкована вона міністру внутрішніх справ.
§ 5. Утворення єдиної німецької держави
_ . іайже одночасно з утворенням Федеративної Республіки Німеччини (21 вересня 1949 року) відбулося проголошення Німецької Демократичної Республіки (7 жовтня 1949 року).
Східна Німеччина, яка складала радянську зону окупації, після закінчення війни підпала під управління радянської військової адміністрації. Під її проводом відбулися вибори в органи місцевого самоврядування, розпочалися соціалістичні перетворення в промисловості, була проведена аграрна реформа.
За ініціативою соціалістичної єдиної партії Німеччини, яка утворилася на сході шляхом злиття комуністичних і соціал-демокра-тичних партійних організацій, було проведено декілька Німецьких народних конгресів. Перший такий конгрес відбувся в грудні 1947 року, другий — у березні 1948 року. Останній обрав Німецьку народну раду і доручив їй розробити проект Конституції. У травні 1949 року зібрався третій Німецький народний конгрес, який затвердив Конституцію Німецької Демократичної Республіки.
Німецька народна рада перетворила себе на Тимчасову народну палату, ландтаги земель провели вибори в Палату земель, був створений Тимчасовий уряд НДР.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139