Суворо карався най- ' менший протест негритянського населення. Варварський звичай під назвою суду Лінча став «законною» формою розправи і терору над Ц неграми. |* У відповідь на визволення негрів від рабства внаслідок грома- Л дянської війни в південних штатах були видані особливі криміналь- § но-правові і цивільно-правові закони, що дістали загальну назву «чор- -• них кодексів». Це насамперед закони про бродяжництво. Усі дорослі негри, що «не мали певного заняття», постійної роботи, а також —
286
Розвиток бурхсуашої держави Ч до початку XX століття____\
Розділ II
них засобів до існування, вважалися бродягами і засуджувалися до грошового штрафу. Якщо негр не мав змоги сплатити штраф, його передавали в тимчасове рабство на приватну плантацію тій особі, яка сплачувала за нього штраф і судові видатки. Такими примусовими заходами забезпечувалась експлуатація дорослих негрів.
Закони «про учнівство» наказували віддавати білим «для підготовки до вільного життя» неповнолітніх негрів віком до вісімнадцяти років. Вважалося, що такі діти негрів віддавалися плантаторам на навчання. Якщо вони тікали від господаря, їх карали тюремним ув'язненням.
До складу «чорних кодексів» входили також закони про робітничі контракти. Вони зобов'язували сільськогосподарських робітників, у першу чергу також негрів, укладати на початку року робітничий контракт для всієї родини на черговий рік. Відмова від праці зумовлювала кримінальне покарання. У деяких штатах негри, крім того, були позбавлені права опановувати певні професії.
Все це законодавство мало цілком визначену мету — забезпечити робочою силою плантаторів, примусити негрів працювати на своїх колишніх хазяїв.
Таким чином, у буржуазному праві США можна помітити і закономірності виникнення та розвитку права, властиві англосаксонській системі, коли стара правова форма наповнюється новим буржуазним змістом, і шлях рішучого насадження нових буржуазних правових принципів. Все це свідчить про те, що англійська система права прищепилася в США в дуже модифікованому вигляді.
§ 2. Континентальна система буржуазного права
.Ллрактерним для цієї системи було рішуче знищення старого феодального права, утвердження нових правових норм, завершеної правової системи, що виражала інтереси буржуазії. Особливо яскраво ця риса проявилася у цивільному і кримінальному праві Франції.
Цивільне право
Становлення і розвиток буржуазного цивільного права у Франції. Для континентальної системи показовими були вже самі джерела буржуазного цивільного права Франції. В його основу були
287
Частина третя
Історія пержави і права Нпвого часу_______
покладені ідеї Руссо і Монтеск'е, принципи, що дістали обгрунтування і розвиток у процесі буржуазної революції. Широко використовувалось і римське право з його докладною розробкою поняття приватної власності.
Центральне місце у французькому цивільному праві посідав інститут приватної власності, який визначав природу і зміст усього права в цілому. За часів революції відбувалася докорінна ломка феодальних відносин і передусім феодальної земельної власності з її ієрархічною структурою, становими привілеями, різного роду обмеженнями, утверджувалася «чиста» буржуазна приватна власність на землю.
Установчі збори ще в 1789 році проголосили ліквідацію феодальних повинностей селянства на основі викупу. Законодавчі збори своїм декретом від 25 серпня 1792 року оголосили землю вільною від феодальних повинностей, якщо сеньйор документально не доведе протилежного. Але остаточно феодальна земельна власність була скасована в період якобінської диктатури. Поділ общинних земель, закріплення наділів, одержаних селянами в приватну власність, повне скасування без викупу всіх феодальних повинностей — все це привело до утворення класу дрібновласницького вільного селянства, яке становило на той час основу буржуазного ладу. Збереглось і набрало подальшого розвитку і велике володіння капіталістичного типу. Таким чином, земля стала вільною від феодальних обмежень. Кожен мав змогу купити її, продати, подарувати тощо.
Рішуче встановлювалася буржуазна приватна власність і в промисловості. Декретом від 16 лютого 1791 року був ліквідований цеховий устрій, а також скасовані королівські монополії, урядова регламентація промисловості і торгівлі. Щоб займатися підприємницькою діяльністю, тепер досить було придбати податковий патент і сплатити перший внесок. Ніяких станових обмежень більше не існувало, кожен мав право «займатися торгівлею або промислом, який вважатиме для себе придатним», — було сказано в законі від 2 березня 1791 року. Розвиткові торгівлі сприяли також запровадження єдиної для всієї Франції системи мір і ваги, скасування внутрішніх митних оплат.
Так дістало визнання і повністю утвердилося буржуазне право приватної власності. Все цс давало змогу сформулювати його загальне визначення. «Оскільки власність є право недоторканне і священне, — підкреслювалося в статті 17 Декларації прав людини і громадянина 1789 року, — ніхто не може бути позбавлений її інакше як у разі установленої законом незаперечної суспільної потреби і за умо-
288
Гтвикюк гіурлт'аніої іїсржпки до почаїчгу XX століття
Розділ II
ті справедливого і попереднього відшкодування». Зміст цього «священного і недоторканного» права розкривала якобінська Декларація 1793 року: «Право власності полягає в можливості, що належить кожному громадянину, користуватися і розпоряджатися на власний розсуд своїм майном, своїми прибутками, здобутками своєї праці і свого промислу» (ст. 16).
Своє класичне відображення всі ці зміни знайшли в Цивільному кодексі Наполеона 1804 року.
Основні принципи буржуазного цивільного права закріплювалися в найважливіших законодавчих актах французької революції — Деклараціях прав людини і громадянина 1789 і 1793 років та різного роду декретах революції. Характерно, що вже з перших днів революції кодифікацію цивільного права розглядали як невідкладне завдання. Ще в 1790 році Установчі збори прийняли постанову про необхідність розробки цивільного кодексу, який повинен був складатися із законів простих, ясних, таких, що відповідають Конституції. Про необхідність термінової розробки кодексу цивільних законів, «загальних для всього королівства», було сказано в Конституції 1791 року. Слідом за цим Законодавчі збори запропонували громадянам передавати свої пропозиції щодо розробки Цивільного кодексу. Два проекти кодексу розглядав у 1793 році якобінський Конвент: перший з них складався з 695 статей, другий включав двісті дев'яносто сім. Ще один проект Цивільного кодексу був розроблений Директорією, однак і він не був реалізований.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
286
Розвиток бурхсуашої держави Ч до початку XX століття____\
Розділ II
них засобів до існування, вважалися бродягами і засуджувалися до грошового штрафу. Якщо негр не мав змоги сплатити штраф, його передавали в тимчасове рабство на приватну плантацію тій особі, яка сплачувала за нього штраф і судові видатки. Такими примусовими заходами забезпечувалась експлуатація дорослих негрів.
Закони «про учнівство» наказували віддавати білим «для підготовки до вільного життя» неповнолітніх негрів віком до вісімнадцяти років. Вважалося, що такі діти негрів віддавалися плантаторам на навчання. Якщо вони тікали від господаря, їх карали тюремним ув'язненням.
До складу «чорних кодексів» входили також закони про робітничі контракти. Вони зобов'язували сільськогосподарських робітників, у першу чергу також негрів, укладати на початку року робітничий контракт для всієї родини на черговий рік. Відмова від праці зумовлювала кримінальне покарання. У деяких штатах негри, крім того, були позбавлені права опановувати певні професії.
Все це законодавство мало цілком визначену мету — забезпечити робочою силою плантаторів, примусити негрів працювати на своїх колишніх хазяїв.
Таким чином, у буржуазному праві США можна помітити і закономірності виникнення та розвитку права, властиві англосаксонській системі, коли стара правова форма наповнюється новим буржуазним змістом, і шлях рішучого насадження нових буржуазних правових принципів. Все це свідчить про те, що англійська система права прищепилася в США в дуже модифікованому вигляді.
§ 2. Континентальна система буржуазного права
.Ллрактерним для цієї системи було рішуче знищення старого феодального права, утвердження нових правових норм, завершеної правової системи, що виражала інтереси буржуазії. Особливо яскраво ця риса проявилася у цивільному і кримінальному праві Франції.
Цивільне право
Становлення і розвиток буржуазного цивільного права у Франції. Для континентальної системи показовими були вже самі джерела буржуазного цивільного права Франції. В його основу були
287
Частина третя
Історія пержави і права Нпвого часу_______
покладені ідеї Руссо і Монтеск'е, принципи, що дістали обгрунтування і розвиток у процесі буржуазної революції. Широко використовувалось і римське право з його докладною розробкою поняття приватної власності.
Центральне місце у французькому цивільному праві посідав інститут приватної власності, який визначав природу і зміст усього права в цілому. За часів революції відбувалася докорінна ломка феодальних відносин і передусім феодальної земельної власності з її ієрархічною структурою, становими привілеями, різного роду обмеженнями, утверджувалася «чиста» буржуазна приватна власність на землю.
Установчі збори ще в 1789 році проголосили ліквідацію феодальних повинностей селянства на основі викупу. Законодавчі збори своїм декретом від 25 серпня 1792 року оголосили землю вільною від феодальних повинностей, якщо сеньйор документально не доведе протилежного. Але остаточно феодальна земельна власність була скасована в період якобінської диктатури. Поділ общинних земель, закріплення наділів, одержаних селянами в приватну власність, повне скасування без викупу всіх феодальних повинностей — все це привело до утворення класу дрібновласницького вільного селянства, яке становило на той час основу буржуазного ладу. Збереглось і набрало подальшого розвитку і велике володіння капіталістичного типу. Таким чином, земля стала вільною від феодальних обмежень. Кожен мав змогу купити її, продати, подарувати тощо.
Рішуче встановлювалася буржуазна приватна власність і в промисловості. Декретом від 16 лютого 1791 року був ліквідований цеховий устрій, а також скасовані королівські монополії, урядова регламентація промисловості і торгівлі. Щоб займатися підприємницькою діяльністю, тепер досить було придбати податковий патент і сплатити перший внесок. Ніяких станових обмежень більше не існувало, кожен мав право «займатися торгівлею або промислом, який вважатиме для себе придатним», — було сказано в законі від 2 березня 1791 року. Розвиткові торгівлі сприяли також запровадження єдиної для всієї Франції системи мір і ваги, скасування внутрішніх митних оплат.
Так дістало визнання і повністю утвердилося буржуазне право приватної власності. Все цс давало змогу сформулювати його загальне визначення. «Оскільки власність є право недоторканне і священне, — підкреслювалося в статті 17 Декларації прав людини і громадянина 1789 року, — ніхто не може бути позбавлений її інакше як у разі установленої законом незаперечної суспільної потреби і за умо-
288
Гтвикюк гіурлт'аніої іїсржпки до почаїчгу XX століття
Розділ II
ті справедливого і попереднього відшкодування». Зміст цього «священного і недоторканного» права розкривала якобінська Декларація 1793 року: «Право власності полягає в можливості, що належить кожному громадянину, користуватися і розпоряджатися на власний розсуд своїм майном, своїми прибутками, здобутками своєї праці і свого промислу» (ст. 16).
Своє класичне відображення всі ці зміни знайшли в Цивільному кодексі Наполеона 1804 року.
Основні принципи буржуазного цивільного права закріплювалися в найважливіших законодавчих актах французької революції — Деклараціях прав людини і громадянина 1789 і 1793 років та різного роду декретах революції. Характерно, що вже з перших днів революції кодифікацію цивільного права розглядали як невідкладне завдання. Ще в 1790 році Установчі збори прийняли постанову про необхідність розробки цивільного кодексу, який повинен був складатися із законів простих, ясних, таких, що відповідають Конституції. Про необхідність термінової розробки кодексу цивільних законів, «загальних для всього королівства», було сказано в Конституції 1791 року. Слідом за цим Законодавчі збори запропонували громадянам передавати свої пропозиції щодо розробки Цивільного кодексу. Два проекти кодексу розглядав у 1793 році якобінський Конвент: перший з них складався з 695 статей, другий включав двісті дев'яносто сім. Ще один проект Цивільного кодексу був розроблений Директорією, однак і він не був реалізований.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139