ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

 

Французький уряд погодився, наприклад, видати позику не конгресу конфедерації, який прохав про це. а особисто Дж. Вашингтону
Вже на другому егапі погострювалися суперечності між учасниками війни за незалежність. Буржуазія і плантатори намагались обмежити боротьбу лише завоюванням.незалежності, а народні маси вимагали поглиблення соціально-економічних перетворень. Особливо різкими ці суперечності стали після 1783 року, коли був підписаний мир з Англією, яка визнала нову незалежну державу — Сполучені Штати Америки.
Революція вступає в третій і останній етап свого розвитку, який тривав з 1783 року до 1787 року.
Успішне завершення війни за незалежність пе поліпиш:ю слано-зиша народних мас. Викликана війною економічна креза тяжко позначилася на широких масах трудящих. Головний тягар податків падав в основному на дрібних фермерів і ремісників, з яких складався контингент революційної армії під час вій^ш, фермери розорялися, їх землі продавалися за борги, в'язниці були вщент заповнені боржниками. Солдатам, що звільнялися з армії, не виплачували гроші.
Все це викликало незадоволення і неспокій серед населення, призводило до відкритих виступів фермерів і ремісників. Заворушення спостерігалися і в армії. Повстанці спалювали судові примішен-ня, знищували архіви, випускали з в'язниць боржників.
Кульмінацією незадоволення фермерських мас, що намагалися поглибити революцію, стало повстання бідноти, яке спалахнуло 1786 року в штаті Массачусетс на чолі з видатним героєм війни за незалежність капітаном Д. Шейсом, нагородженим іменною зброєю за хоробрість. Повстанці вимагали перерозподілу землі, скасування державних і приватних боргів, поширення демократичного самоврядування, тобто прагнули дальшого розвитку революції'. Повстання було жорстоко придушене. Шеис і тринадцять інших керівників повстання були засуджені до страти, але через їхню популярність і велику підтримку повстанців з боку трудящих правлячі кола, які побоювалися вибуху нового повстання, замінили смертну кару тривалим ув'язненням.
. Купці і фабриканти Півночі, а також плантатори Півдня бачили, що органи конфедерації не спроможні справитися з повстаннями фермерської бідноти, із заворушеннями в армії, що вони надто слабкі, щоб успішно виконувати функції придушення народних мас. Все це підштовхувало їх до встановлення сильної державної влади. Крім того, потреба в централізації влади диктувалася і зовнішньополітичними факторами. Сильної центральної влади потребувала і капіталістична система, що розвивалася.
Все частіше лунали голоси про безсилість і слабкість політичного устрою США, про необхідність його зміцнення, про розширення прав конгресу і т.ін. У цей час навіть виникла монархічна змоза.
У 1786 році Віргінія виступила з ініціативою скликання з'їзду делегатів штатів для вирішення низки невідкладних справ щодо торгівлі і мореплавання між штатами. Після цього конгрес конфедерації в лютому 1787 року звернувся до всіх штатів з пропозицією скликати у Філадельфії конвент для перегляду статей конфедерації, щоб пристосувати союзну конституцію до нових потреб.
188
Частина третя
Історія держави і прана ____Нового часу_____
У травні 1787 року у Філадельфії зібрався конвент 55 делегатів . від одинадцяти штатів (два штати не брали участі). Склад конвенту був реакційним. Цензове виборче право в штатах призвело до того; | що у виборах делегатів Конвенту брало участь лише чотири відсотки населення. Як бачимо, принцип Декларації незалежності про на- | родний суверенітет при формуванні конвенту було відкинуто.
Спочатку йшлося про те, що кбнвент повинен внести лише по- І правки до Статей конфедерації. Однак він одразу пішов далі цього 1 обмеження. Налякані широкою хвилею повстань, делегати конвенту І таємно від народу, при зачинених дверях взялися за розробку нової | конституції.
У процесі роботи над конституцією у делегатів виникли розбіж- \ ності відносно майбутнього устрою держави. Тому спеціальний комітет одинадцяти розробив компромісний проект. Але основна ідея, що і об'єднувала представників північних і південних штатів, полягала 1 в утворенні сильної централізованої влади, охороні приватної власності, максимальному усуненні трудящих мас від управління державою. Всі вони хотіли сильного уряду, відокремлення влади від народу, встановлення такого порядку, за яким, як висловився один з делегатів, «народ матиме якнайменше відношення до уряду».
Конвент схвалив конституцію 17 вересня 1787 року, а через кілька'1 днів схвалив її і конгрес конфедерації.
Конституція складалася з преамбули (вступу) і семи статей, які, у свою чергу, поділялися на розділи і абзаци. У статтях конституції були закріплені лише політичний устрій союзу, структура державних органів, їх взаємовідносини. Розділ про права і свободи громадян був відсутній, рабство ставало однією з основ нової конституції.
Згідно з преамбулою конституція запроваджувалася «з метою утворення досконалішого союзу, встановлення правосуддя, забезпечення внутрішнього спокою, вжиття заходів щодо спільної оборони, піднесення загального добробуту». Вона засновувала федерацію держав, у якій штати передавали значні повноваження центральній владі, але зберігали широку автономію у вирішенні питань, які стосувалися виключно штатів.
Конституція спиралася на принцип розподілу влади, і кожна з них — законодавча, виконавча і судова — діставала досить велику незалежність.
Законодавча влада за конституцією передавалася двопалатному конгресу. Палата представників обиралася загальними виборами на
Виникнення буржуазної держави і права_____
\
Розділ І
два роки. Верхня палата — сенат складалася з сенаторів, які обиралися законодавчими зборами штатів строком на шість років, по два від кожного штату. Законопроект, прийнятий однією палатою, потребував схвалення другою. Таким чином, з самого початку сенат, як палата консервативна за своїм складом, мав стати гальмом щодо палати представників.
До компетенції конгресу належали справи податкові, митні, монетарні, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, федерального судочинства, справи війни і миру, армії і флоту і т.ін. Конституція спеціально підкреслювала, що законодавчі повноваження конгресу можуть бути розширені в майбутньому, і надавала йому можливість «видавати всі закони, які будуть необхідні і доречні для здійснення зазначених вище повноважень і всіх інших повноважень, які ця конституція надає урядові Сполучених Штатів» (ст. І, 8).
Разом з тим у конституції не було переліку прав, що зберігалися за штатами, вона лише перелічувала справи, вилучені з їх компетенції. Штатам, зокрема, було заборонено укладати договори і союзи між собою, а також між штатами та іншими державами, стягувати без дозволу конгресу «будь-які збори або мита на довезені або вивезені товари», утримувати в мирний час армію або військові судна, «карбувати монету, випускати кредитні білети» та ін.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139