Указ видавався, якщо була «безпосередня загроза» постачанню і розподілу харчів, води, палива, освітлення, і передбачав можливість застосування будь-яких засобів для підтримання «нормального життя суспільства». Напередодні Другої світової війни парламент прийняв новий акт про надзвичайні повноваження, який давав виконавчій владі право на видання таких розпоряджень, які уряд вважав необхідними для громадської безпеки, захисту держави, підтримання громадського порядку. У 1940 році був прийнятий ще один Закон про надзвичайні повноваження, який, «зважаючи на розгортання військових дій», значно розширив права уряду, надані йому Актом 1939 року.
331
__ ,—\ Розділ І
Історія ОержавІГі права Рдав"'"''^ста^п^1_--__^^===^===-'~~~~ ^ГгтеЙ
Частина четверта________/_____^^^о_чддя__________^У^=ї:г========:І—" однією із закономірності."
Проявом всемогутності Кабінету міністрів став розвиток даі Зростання аер^вно^ м;ністерства І відом-гованого законодавства. Надаючи урядові надзвичайні повноваже! розвитку дер* ^ утворювалися нові к би Якщо в ня, парламент не тільки сприяв посиленню його виконавчої влад, Протягом АЛ кількість чиновників цивільн ^ ^ у І950 але фактично передавав йому в певних розмірах владу законодавчу, збільшувалас ^ урядовців, У 1935 — Це було значним поштовхом у розвитку так званого «делеговано^! 4 році було ** 680 тисяч. пяЧ„,архічність. До-законодавства», коли уряд або окремі міністри отримували прав,оці їх уже налічує панує сувора нрн ^ видавати акти, що мали силу закону. У побудові »Р^комісія, що залежить ви?^^ордон-Делеговане законодавство швидко поширювалося у Великобр%рає кадри спе"№ введено (за винятком М1Н1С1С^ службових танії, порушуючи принцип розподілу влади, яким так пишалися брИІержавИої служби, ьу' наційну систему пос1^" танські політики. Обсяг делегованого законодавства значно пеРеви1их справ І КОЛОН1И;ІТ • ОСП1 замішалися за коНКУр и сферах щував кількість парламентських актів. До того ж парламент дуж1іосад. Виші чиновнийь* кобританії, де в різноманітн ^.^ часто делегував уряду право видавати акти із таких питань, які ра останнім часом у иці- { стародавні звича'' вління в ніше були пРеРогативою палати общин. зетельно зберігают р і методів державне ^^ому Розвиток делегованого законодавства намагаються пояснити ™м^агітсться запозиченн ч_ ^^^ ^ фрн Отже, в » Р іших що парламент не може конкурувати з фахівцями, які є у складі УР*гаких держав, як Сполуч сполучення аРхаІчних н ду, при вирішенні складних питань, що суспільство потребує бшьп:апараті Виникає дуже сво V ійни створю-«опеРативного» законодавства. елементів. „„^бштанії до ПеРшої світової ві
Отже, виходить, що партамент, збеРігаючи свої виняткові пРа- збройні сили *с™к0^™ у травні 1916 року був при ^ ва, делегував, тобто передавав виконавчим структурам якусь части-вадася на добровольчих зас д^ повинність, але після заіІ ^• ^ ну своїх прав, надаючи їм можливість видавати законодавчі акти з^^ про обов'язкову в;и^_/напередодні Друго1 світової певних питань на якийсь строк. Однак пРактика свідчить, що це були ^ ^ був скасований Ліро військова повинність, не ДРугоРядні, а дуже важливі питання, і ця пеРедача надавалася на ^ - знову була введена 3 ював дванадцяти місяцям досить тРивалийтеРмін. . ..... році термін військової сл^*/місяців, а за часів «холодної
Внаслідок змін у політичній системі Великобританії, що відбува- V підвищений до вісімнадця
лися протягом XX століття, основні принципи британського консти- У двох років. ^„аяається з окРемих місцевих ф V туціоналізму, і передусім верховенства парламенту, поступово втратили *Р ^ .ція ВелИКобРитанІІ ск»д . цевих вИбоРних огзганів^ І , свій Реальний зміст. Такі ж зміни відбулися і з другим пРинципом бРи- які знаходяться у віданн ^ призначає головного к танської конституції - партаментською відповідальністю уряду. ^шальний постійний ю™™*^* необхідний да^^\яа. Парламент втрачає значення, яке він мав у минулому. Але це спец ^ ^ вже сам^доЬир ачальника 1*»^*? зовсім не означає, що палата общин бРитанського партаменту пере- стео V -^ у містах Д1Є власна І ^^ ПОЛЩ11 півни стала відігравати свою Роль у політичному житті. Вона подовжує ліш ^ РУ особливі повноважен з ^ даома релігіиними постійно викоРистовувати таку важливу фоРму контііолю за діяльні- чає ... да досі триває зброинш
стю уряду, як депутатський запит міністрам. Кожен урядовий зако- ноі Р ' „п;,ашя управління поліцією. »№ нопРоект повинен пРойти три читання в палаті общин, під час яких общ"Н^пОВО посилюється ^^ку фактичне керівництво по-він докладно аналізується в комісіях і комітетах палати. Тільки після / ' 3акоІІу про полішю № V внутрішніх спРав, який мав схвалення в парламенті важливих заходів уряду, останній може роз- ПОВ1?Н°;* силами належить міністру оомувань, визначати РозмІР Раховувати на УСПІХ і проведення цих заходів у життя. Слід мати на ліцейським ^^ поліцейських ^Р^имання поліції І ™н-увазі, що вотум недовіри може дуже легко знову стати дійовим Інстру- право пр місцевим виборним органам н у V
мрнтпіи тискм ня Vпяп СУ
V,?
Частина четверта
Історія держави і права Новітнього часу
Структура англійської судової системи
ПАЛАТА ЛОРДІВ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Цивільне відділення
Кримінальне відділення
ВИСОКИЙ СУД
Відділення
лорда-
канцлера
Відділення
королівської
лави
Відділення
з сімейних
справ
Апеляційне відділення королівської лави
Суд Корони
Паралельно зростали повноваження самих поліцейських служб. Так, Закон про смуту 1934 року і Закон про правопорядок 1936 року значно розширили повноваження поліції, надали їй право робити обшуки, застосовувати в необхідних випадках силу і т.д. Акти 1974, 1975, 1979 років про запобігання тероризму, а також Закон про поліцію 1986 року надали поліції майже необмежене право свавільних арештів «підозрілих осіб».
Особливо посилювалася роль поліції в періоди, коли діяли Акти про надзвичайні повноваження.
Судова система Великобританії у XX столітті не зазнала суттєвих змін. Лише у 1971 і 1981 роках була проведена реформа Верховного суду Великобританії. Він був поділений на три палати: Високий суд, який розглядав, як правило, цивільні справи; суд Корони, що спеціалізувався на кримінальних справах; і Апеляційний суд. Вищою судовою інстанцією, як і раніше, залишається палата лордів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
331
__ ,—\ Розділ І
Історія ОержавІГі права Рдав"'"''^ста^п^1_--__^^===^===-'~~~~ ^ГгтеЙ
Частина четверта________/_____^^^о_чддя__________^У^=ї:г========:І—" однією із закономірності."
Проявом всемогутності Кабінету міністрів став розвиток даі Зростання аер^вно^ м;ністерства І відом-гованого законодавства. Надаючи урядові надзвичайні повноваже! розвитку дер* ^ утворювалися нові к би Якщо в ня, парламент не тільки сприяв посиленню його виконавчої влад, Протягом АЛ кількість чиновників цивільн ^ ^ у І950 але фактично передавав йому в певних розмірах владу законодавчу, збільшувалас ^ урядовців, У 1935 — Це було значним поштовхом у розвитку так званого «делеговано^! 4 році було ** 680 тисяч. пяЧ„,архічність. До-законодавства», коли уряд або окремі міністри отримували прав,оці їх уже налічує панує сувора нрн ^ видавати акти, що мали силу закону. У побудові »Р^комісія, що залежить ви?^^ордон-Делеговане законодавство швидко поширювалося у Великобр%рає кадри спе"№ введено (за винятком М1Н1С1С^ службових танії, порушуючи принцип розподілу влади, яким так пишалися брИІержавИої служби, ьу' наційну систему пос1^" танські політики. Обсяг делегованого законодавства значно пеРеви1их справ І КОЛОН1И;ІТ • ОСП1 замішалися за коНКУр и сферах щував кількість парламентських актів. До того ж парламент дуж1іосад. Виші чиновнийь* кобританії, де в різноманітн ^.^ часто делегував уряду право видавати акти із таких питань, які ра останнім часом у иці- { стародавні звича'' вління в ніше були пРеРогативою палати общин. зетельно зберігают р і методів державне ^^ому Розвиток делегованого законодавства намагаються пояснити ™м^агітсться запозиченн ч_ ^^^ ^ фрн Отже, в » Р іших що парламент не може конкурувати з фахівцями, які є у складі УР*гаких держав, як Сполуч сполучення аРхаІчних н ду, при вирішенні складних питань, що суспільство потребує бшьп:апараті Виникає дуже сво V ійни створю-«опеРативного» законодавства. елементів. „„^бштанії до ПеРшої світової ві
Отже, виходить, що партамент, збеРігаючи свої виняткові пРа- збройні сили *с™к0^™ у травні 1916 року був при ^ ва, делегував, тобто передавав виконавчим структурам якусь части-вадася на добровольчих зас д^ повинність, але після заіІ ^• ^ ну своїх прав, надаючи їм можливість видавати законодавчі акти з^^ про обов'язкову в;и^_/напередодні Друго1 світової певних питань на якийсь строк. Однак пРактика свідчить, що це були ^ ^ був скасований Ліро військова повинність, не ДРугоРядні, а дуже важливі питання, і ця пеРедача надавалася на ^ - знову була введена 3 ював дванадцяти місяцям досить тРивалийтеРмін. . ..... році термін військової сл^*/місяців, а за часів «холодної
Внаслідок змін у політичній системі Великобританії, що відбува- V підвищений до вісімнадця
лися протягом XX століття, основні принципи британського консти- У двох років. ^„аяається з окРемих місцевих ф V туціоналізму, і передусім верховенства парламенту, поступово втратили *Р ^ .ція ВелИКобРитанІІ ск»д . цевих вИбоРних огзганів^ І , свій Реальний зміст. Такі ж зміни відбулися і з другим пРинципом бРи- які знаходяться у віданн ^ призначає головного к танської конституції - партаментською відповідальністю уряду. ^шальний постійний ю™™*^* необхідний да^^\яа. Парламент втрачає значення, яке він мав у минулому. Але це спец ^ ^ вже сам^доЬир ачальника 1*»^*? зовсім не означає, що палата общин бРитанського партаменту пере- стео V -^ у містах Д1Є власна І ^^ ПОЛЩ11 півни стала відігравати свою Роль у політичному житті. Вона подовжує ліш ^ РУ особливі повноважен з ^ даома релігіиними постійно викоРистовувати таку важливу фоРму контііолю за діяльні- чає ... да досі триває зброинш
стю уряду, як депутатський запит міністрам. Кожен урядовий зако- ноі Р ' „п;,ашя управління поліцією. »№ нопРоект повинен пРойти три читання в палаті общин, під час яких общ"Н^пОВО посилюється ^^ку фактичне керівництво по-він докладно аналізується в комісіях і комітетах палати. Тільки після / ' 3акоІІу про полішю № V внутрішніх спРав, який мав схвалення в парламенті важливих заходів уряду, останній може роз- ПОВ1?Н°;* силами належить міністру оомувань, визначати РозмІР Раховувати на УСПІХ і проведення цих заходів у життя. Слід мати на ліцейським ^^ поліцейських ^Р^имання поліції І ™н-увазі, що вотум недовіри може дуже легко знову стати дійовим Інстру- право пр місцевим виборним органам н у V
мрнтпіи тискм ня Vпяп СУ
V,?
Частина четверта
Історія держави і права Новітнього часу
Структура англійської судової системи
ПАЛАТА ЛОРДІВ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Цивільне відділення
Кримінальне відділення
ВИСОКИЙ СУД
Відділення
лорда-
канцлера
Відділення
королівської
лави
Відділення
з сімейних
справ
Апеляційне відділення королівської лави
Суд Корони
Паралельно зростали повноваження самих поліцейських служб. Так, Закон про смуту 1934 року і Закон про правопорядок 1936 року значно розширили повноваження поліції, надали їй право робити обшуки, застосовувати в необхідних випадках силу і т.д. Акти 1974, 1975, 1979 років про запобігання тероризму, а також Закон про поліцію 1986 року надали поліції майже необмежене право свавільних арештів «підозрілих осіб».
Особливо посилювалася роль поліції в періоди, коли діяли Акти про надзвичайні повноваження.
Судова система Великобританії у XX столітті не зазнала суттєвих змін. Лише у 1971 і 1981 роках була проведена реформа Верховного суду Великобританії. Він був поділений на три палати: Високий суд, який розглядав, як правило, цивільні справи; суд Корони, що спеціалізувався на кримінальних справах; і Апеляційний суд. Вищою судовою інстанцією, як і раніше, залишається палата лордів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139