Тут утворювалися приходські збори, в яких брали участь усі, .хто сплачував місцеві податки. Якщо кількість мешканців перевищувала вісімсот чоловік, утворювалася приходська рада, яку обирали приходські збори строком на один рік.
Збройні сили теж зазнали змін. В умовах широкої колоніальної експансії англійська буржуазія мала потребу не тільки в кваліфікованому чиновництві, але і в боєздатних армії і флоті. Постійна модернізація збройних сил, зростання воєнного бюджету були характерною рисою політики правлячих кіл Великобританії. З 1871 по 1900 рік витрати на військові потреби зросли в три рази.
Значну роль у створенні сучасної структури збройних сил Великобританії відіграли реформи воєнного міністра Кардуелла, які були проведені в 1870-1874 роках. Він розділив країну на десять територіальних округів, які, у свою чергу, розподілялися на військові округи: шістдесят шість піхотних, дванадцять артилерійських і два кавалерійських.
Була скасована система купівлі і продажу офіцерських посад. У 1883 році було прийнято Акт про морську оборону. Відбулася мо-
дернізація центральних органів управління збройними силами Великобританії.
У 1883 році був створений Особливий відділ Лондонської поліції. Його завданням стала боротьба з національно-визвольними рухами, а також з опозиційними політичними силами в самії Англії. Поліція Лондона і заснована 1874 року Ірландська королівська поліція були ударними підрозділами поліцейських формувань. Так, на кінець XIX століття в Лондонській поліції служила одна третина усіх поліцейських країни.
Особливий Постійний комітет з представників судових органів і ради графства призначав головного констебля графства. Головний констебль набирав поліцейський персонал і керував ним. У містах, що мали власну поліцію, її начальник призначався міською радою. Нагляд за полісменами здійснював Комітет громадської безпеки.
Місцеві поліцейські сили Великобританії формально були автономні. Однак, насправді вони завжди діяли під контролем міністерства внутрішніх справ, яке видавало обов'язкові відомчі правила та інструкції, а також визначало суми, необхідні на утримання місцевої поліції.
Складна судова система Англії в 1873-1876 роках також зазнала реформування.
Верховною судовою інстанцією Великобританії залишалася палата лордів. У 1876 році. Актом про апеляційну юрисдикцію був заснований інститут апеляційних лордів. Два апеляційних лорди повинні були засідати в палаті лордів, коли вона виконувала роль судового органу. Призначалися вони довічно.
Крім перевірки скарг на рішення Апеляційного суду в цивільних справах і Апеляційного суду в кримінальних справах палата лордів виступала і як суд першої інстанції для звинувачених у кримінальних злочинах перів.
Актами, прийнятими в 1873-1875 роках, була піддана реорганізації судова система Англії. Так, три головних суди «загального права», а також Суд канцлера, Суд по заповітах, Суд по розлученнях, Суд адміралтейства, Суд казначейської палати і Апеляційний суд канцлера були скасовані. В 1875 році створився новий Верховний суд Великобританії, який складався з двох частин: Високого суду і Апеляційного суду в цивільних справах. У свою чергу Високий суд мав такі відділення: 1) суд королівської лави; 2) суд канцлера; 3) суд загальних тяжб; 4) суд палати шахової, дошки; 5) суд у справах адмі-
212
213
Частина третя
Історія дерзісавп і права ___Нового часу______
ралтейства, заповітах, розлученнях. У 1881 році пройшла чергова реорганізація. У Високому суді було залишено лише три відділення: суд королівської лави, суд канцлера і суд у справах адміралтейства. Лорд — головний суддя, призначався короною за поданням прем'єр-міністра, інші судді вищих судів затверджувалися монархом за рекомендацією лорда-канцлера.
Глава II
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
§ 1. Соціально-економічний і політичний розвиток США наприкінці
XVIII століття — у першій половині
XIX століття
Пе
Іереможне завершення революційної вшни 1775-1783 років проти англійських колонізаторів, прийняття Конституції 1787 року остаточно ствердили нову незалежну державу — Сполучені Штати Америки. Молода республіка розпочинала свій шлях і робила перші кроки у створенні власного федерального державного апарату.
Четвертого березня 1789 року розпочалася сесія першого конгресу США. Тридцятого квітня 1789 року Дж. Вашингтон вступає на посаду першого президента США. Формується виконавча влада. Приймаються закони про утворення перших департаментів — державного, військового і фінансового. Вводиться посада генерального атторнея, збирається на своє перше засідання Верховний суд. У вересні 1789 року конгрес прийняв закон про судоустрій. Поряд і паралельно з судами штатів створювалася федеральна судова система, яка складалася з Верховного суду, трьох окружних судів і тридцяти районних. Верховному суду було надано право відміни будь-якого закону, як федерального, так і окремих штатів, що суперечив конституції.
У наступні десятиліття США вступають у період промислового перевороту. До середини XIX століття в Сполучених Штатах було прокладено тридцять тисяч кілометрів залізничних шляхів, швидкими темпами розвивалося машинобудування. На північному заході виникали сотні тисяч дрібних фермерських господарств. На півдні
Роївиток бурзісутної держави Ч до початку XX століття____\_
Розділ II
і південному заході рабовласницькі плантаційні господарства поширювалися на нові території. Хоч США все ще залишалися аграрною країною, американський капіталізм у першій половині XIX століття розвивався такими темпами, яких не знала Європа.
У першій половині XIX століття територія Сполучених Штатів зросла в кілька разів за рахунок купівлі і прямої агресії. У 1803 році була придбана в Наполеона І за п'ятнадцять мільйонів доларів величезна Луїзіана. Після американо-мексиканської війни 1846-1848 років Мексика віддала США Техас, Каліфорнію, Аризону, Нью-Мексико, Неваду, Юту і частину Колорадо. Швидкими темпами зростала кількість населення США — з 5,3 мільйонів чоловік в 1800 році до 23,1 мільйона чоловік у 1850 році.
Водночас усе чіткішою ставала різниця в суспільно-економічному розвитку північних і південних територій США. Якщо на Півночі панувала капіталістична система вільної найманої праці, то на Півдні установилася система плантаційного господарства, яка ґрунтувалася на праці негрів-рабів. Ця різниця стала дуже швидко набувати непримиренних суперечностей, що поглиблювалися з кожним роком.
Річ у тім, що з двох основних завдань, які стояли перед північноамериканською революцією, повністю і остаточно було вирішене тільки одне — політичне. Тринадцять англійських колоній у Північній Америці звільнилися від метрополії, завоювали незалежність і утворили суверенну державу — Сполучені Штати Америки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
Збройні сили теж зазнали змін. В умовах широкої колоніальної експансії англійська буржуазія мала потребу не тільки в кваліфікованому чиновництві, але і в боєздатних армії і флоті. Постійна модернізація збройних сил, зростання воєнного бюджету були характерною рисою політики правлячих кіл Великобританії. З 1871 по 1900 рік витрати на військові потреби зросли в три рази.
Значну роль у створенні сучасної структури збройних сил Великобританії відіграли реформи воєнного міністра Кардуелла, які були проведені в 1870-1874 роках. Він розділив країну на десять територіальних округів, які, у свою чергу, розподілялися на військові округи: шістдесят шість піхотних, дванадцять артилерійських і два кавалерійських.
Була скасована система купівлі і продажу офіцерських посад. У 1883 році було прийнято Акт про морську оборону. Відбулася мо-
дернізація центральних органів управління збройними силами Великобританії.
У 1883 році був створений Особливий відділ Лондонської поліції. Його завданням стала боротьба з національно-визвольними рухами, а також з опозиційними політичними силами в самії Англії. Поліція Лондона і заснована 1874 року Ірландська королівська поліція були ударними підрозділами поліцейських формувань. Так, на кінець XIX століття в Лондонській поліції служила одна третина усіх поліцейських країни.
Особливий Постійний комітет з представників судових органів і ради графства призначав головного констебля графства. Головний констебль набирав поліцейський персонал і керував ним. У містах, що мали власну поліцію, її начальник призначався міською радою. Нагляд за полісменами здійснював Комітет громадської безпеки.
Місцеві поліцейські сили Великобританії формально були автономні. Однак, насправді вони завжди діяли під контролем міністерства внутрішніх справ, яке видавало обов'язкові відомчі правила та інструкції, а також визначало суми, необхідні на утримання місцевої поліції.
Складна судова система Англії в 1873-1876 роках також зазнала реформування.
Верховною судовою інстанцією Великобританії залишалася палата лордів. У 1876 році. Актом про апеляційну юрисдикцію був заснований інститут апеляційних лордів. Два апеляційних лорди повинні були засідати в палаті лордів, коли вона виконувала роль судового органу. Призначалися вони довічно.
Крім перевірки скарг на рішення Апеляційного суду в цивільних справах і Апеляційного суду в кримінальних справах палата лордів виступала і як суд першої інстанції для звинувачених у кримінальних злочинах перів.
Актами, прийнятими в 1873-1875 роках, була піддана реорганізації судова система Англії. Так, три головних суди «загального права», а також Суд канцлера, Суд по заповітах, Суд по розлученнях, Суд адміралтейства, Суд казначейської палати і Апеляційний суд канцлера були скасовані. В 1875 році створився новий Верховний суд Великобританії, який складався з двох частин: Високого суду і Апеляційного суду в цивільних справах. У свою чергу Високий суд мав такі відділення: 1) суд королівської лави; 2) суд канцлера; 3) суд загальних тяжб; 4) суд палати шахової, дошки; 5) суд у справах адмі-
212
213
Частина третя
Історія дерзісавп і права ___Нового часу______
ралтейства, заповітах, розлученнях. У 1881 році пройшла чергова реорганізація. У Високому суді було залишено лише три відділення: суд королівської лави, суд канцлера і суд у справах адміралтейства. Лорд — головний суддя, призначався короною за поданням прем'єр-міністра, інші судді вищих судів затверджувалися монархом за рекомендацією лорда-канцлера.
Глава II
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
§ 1. Соціально-економічний і політичний розвиток США наприкінці
XVIII століття — у першій половині
XIX століття
Пе
Іереможне завершення революційної вшни 1775-1783 років проти англійських колонізаторів, прийняття Конституції 1787 року остаточно ствердили нову незалежну державу — Сполучені Штати Америки. Молода республіка розпочинала свій шлях і робила перші кроки у створенні власного федерального державного апарату.
Четвертого березня 1789 року розпочалася сесія першого конгресу США. Тридцятого квітня 1789 року Дж. Вашингтон вступає на посаду першого президента США. Формується виконавча влада. Приймаються закони про утворення перших департаментів — державного, військового і фінансового. Вводиться посада генерального атторнея, збирається на своє перше засідання Верховний суд. У вересні 1789 року конгрес прийняв закон про судоустрій. Поряд і паралельно з судами штатів створювалася федеральна судова система, яка складалася з Верховного суду, трьох окружних судів і тридцяти районних. Верховному суду було надано право відміни будь-якого закону, як федерального, так і окремих штатів, що суперечив конституції.
У наступні десятиліття США вступають у період промислового перевороту. До середини XIX століття в Сполучених Штатах було прокладено тридцять тисяч кілометрів залізничних шляхів, швидкими темпами розвивалося машинобудування. На північному заході виникали сотні тисяч дрібних фермерських господарств. На півдні
Роївиток бурзісутної держави Ч до початку XX століття____\_
Розділ II
і південному заході рабовласницькі плантаційні господарства поширювалися на нові території. Хоч США все ще залишалися аграрною країною, американський капіталізм у першій половині XIX століття розвивався такими темпами, яких не знала Європа.
У першій половині XIX століття територія Сполучених Штатів зросла в кілька разів за рахунок купівлі і прямої агресії. У 1803 році була придбана в Наполеона І за п'ятнадцять мільйонів доларів величезна Луїзіана. Після американо-мексиканської війни 1846-1848 років Мексика віддала США Техас, Каліфорнію, Аризону, Нью-Мексико, Неваду, Юту і частину Колорадо. Швидкими темпами зростала кількість населення США — з 5,3 мільйонів чоловік в 1800 році до 23,1 мільйона чоловік у 1850 році.
Водночас усе чіткішою ставала різниця в суспільно-економічному розвитку північних і південних територій США. Якщо на Півночі панувала капіталістична система вільної найманої праці, то на Півдні установилася система плантаційного господарства, яка ґрунтувалася на праці негрів-рабів. Ця різниця стала дуже швидко набувати непримиренних суперечностей, що поглиблювалися з кожним роком.
Річ у тім, що з двох основних завдань, які стояли перед північноамериканською революцією, повністю і остаточно було вирішене тільки одне — політичне. Тринадцять англійських колоній у Північній Америці звільнилися від метрополії, завоювали незалежність і утворили суверенну державу — Сполучені Штати Америки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139