Тут зникає традиційний розподіл процесу на дві стадії. Магістрат тепер веде справу з початку до кінця, поєднуючи слідчі та судові функції, повністю втрачається принцип змагальності. Процес стає таємним, закритим. Засідання відбувалося за закритими дверима. Сторони вносили судове мито на покриття судових витрат. Увесь хід процесу знаходив відображення в судових протоколах. Вирішальне значення серед доказів мало признання підсудного, якого добивалися умовляннями, погрозами, тортурами.
У період імперії були створені спеціальні станові суди, які розглядали справи сенаторів, військових, духовенства.
70
ч
астина друга
72
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СЕРЕДНІХ ВІКІВ
Оагибель Західної Римської імперії, останньої світової рабовласницької держави, знаменувала собою кінець епохи Стародавнього світу і початок нового періоду — Середньовіччя. На зміну рабовласницькій державі і праву приходили новий суспільно-політичний лад, нове феодальне право. Нові форми суспільного жи гтя і організації державної влади визначали відтепер генеральну лінію історії людства. Цей вступ до періоду Середніх віків був нов 'язаний з розвитком феодальної земельної власності, яка з цього часу обумовлювала характер суспільства.
Незважаючи на значну різноманітність конкретних ; форм становлення феодальних відносин і державності в різних країнах, можна, проте, виокремити два основних шляхи переходу до феодалізму, які були відомі історії. ;' Пертий з них притаманний тим народам, у яких ви-: никнення феодального суспільства і феодальної держави відбувалося в процесі безпосереднього розкладу родоплемінного устрою. І хоч тут з'являлося рабство, рабовласницький устрій не набував значного розвитку, поступаючись місцем феодальним відносинам, що активно формувалися в цей час. Саме на такий шлях вступила у своєму розвиткові більшість народів Європи, в тому числі північно-германські і слов'янські племена. Таким же був розвиток Японії та арабських племен.
Другий шлях був характерний для тих країн, де становлення феодалізму відбувалося в надрах вже існуючого тут рабовласницького суспільства через тривалу еволюцію рабовласницького суспільно-політичного ладу, поступове визрівання феодальної державності та права, посилення політичної влади феодалів. Таким, наприклад, був розвиток
Феодальна держава і прако ____« країнах Європії_____
л
Розділ І
багатьох азіатських країн — Китаю, Індії тощо. Подібний шлях був властивий і для Візантії.
Зрозуміло, що різні шляхи* переходу до феодалізму обумовили і конкретно-історичні форми соціальної стратифікації і специфіку правового становища окремих груп населення феодального суспільства в тих чи інших країнах. Але у всіх без винятку феодальних державах існували панівні верстви феодалів, які були суб'єктами права приватної або державної власності на землю, і пригноблені феодально-залежні селяни, які вели дрібне господарство і були змушені у зв'язку з системою позаекономічного примусу віддавати значну частину отриманого ними продукту представникам панівної верхівки.
Соціальна і правова структура населення у феодальних державах визначалась особливою складністю. Так, у багатьох країнах поряд з основними станами, а також у їх складі існували численні групи населення, які відчутно різнилися між собою за своїм правовим статусом.
Значного розвитку становий устрій набув у феодальному суспільстві в країнах Європи. У феодальних державах Сходу станові відмінності нерідко виникали з історично усталених кастових, племінних, національних поділів, які дістали правове закріплення, а також із релігійної належності людей, їх місця у державному апараті і т.д.
З урахуванням цих особливостей процесу становлення феодалізму увесь матеріал з історії феодальної держа-. ви і права в епоху Середньовіччя слід розподіляти на дві частини: феодальна держава і право в країнах Європи і феодальна держава і право в країнах Азії та Африки.
Розділ І
ФЕОДАЛЬНА ДЕРЖАВА І ПРАВО В КРАЇНАХ ЄВРОПИ
§1. Виникнення феодальної держави
.І Аершою феодальною політичною структурою на території Західної Європи була держава Франків, розташована на
73
Частина друга
Історія держави і права ____Середніх віків_____
Феодальна держава і право \ ____в країнах Європи_____________
Розділ І
території римської провінції Галлії. Основою цієї держави став союз північно-германських племен, які дістали спільну назву франків. Серед них на кінець V століття н.е. відокремлюються салічні (приморські) франки, у яких вже розпочався процес державотворення. Вони підкорюють сусідні племена і в VI столітті завойовують майже всю Галлію.
Держава Франків у своєму розвитку пройшла два основних періоди: перший — правління Меровінгів (кінець V ст. — VII ст.) — нащадків військового вождя (дуче) Меровея, який хоробро бився з Ат-тилою, і другий — правління Каролінгів (УШ-ІХ ст.) — наступників майордому меровінзьких королів Карла Мартелла, який 753 року здійснив державний переворот і захопив владу у Франкській державі. Процес феодалізації, що розгорнувся у франків, поява і розвиток феодальної власності на землю мали своїм безпосереднім наслідком розпад Франкської імперії — розподіл її відповідно до умов Вер-денського договору 843 року між онуками останнього франкського імператора Карла Великого.
Поділ привів до того, що на руїнах імперії Карла Великого виникли нові феодальні держави — Франція, яка охоплювала землі на захід від Рейну, Німеччина, розташована на землях східних франків, та Італія. Історія цих феодальних держав починається, таким чином, з IX століття.
На цей час припадає і поява феодальної держави в Англії. Британія була заселена кельтськими племенами, які у І столітті н.е. опинилися під владою Римської імперії. У V столітті римські легіони покинули острів, але кельтське населення недовгий час залишалося господарем Британії. У V столітті з континенту почалося масове вторгнення в Британію північно-германських племен, серед яких були англи, сакси, юти. Вони витіснили кельтів на північ (у Шотландію) і на захід (в Уельс) і оселилися на острові. Процес класоутворення, що вже розпочинався в англосаксів — таку назву дістали завойовники, привів до виникнення державності у вигляді семи королівств (Кент, Уессекс, Ессекс та ін). У 829 році уессекський король об'єднав під своєю владою всі інші англосаксонські королівства. Так утворилась єдина англосаксонська держава — Англія.
Приблизно в цей же час відбувалось утворення феодальних держав у країнах Центральної, Південно-східної та Східної Європи.
На Балканському півострові на основі об'єднання союзу «Семи слов'янських племен» з протобулгарами вже в VII столітті виникає Перше болгарське царство, а в ІХ-Х століттях тут перемагає феодальний лад.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
У період імперії були створені спеціальні станові суди, які розглядали справи сенаторів, військових, духовенства.
70
ч
астина друга
72
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СЕРЕДНІХ ВІКІВ
Оагибель Західної Римської імперії, останньої світової рабовласницької держави, знаменувала собою кінець епохи Стародавнього світу і початок нового періоду — Середньовіччя. На зміну рабовласницькій державі і праву приходили новий суспільно-політичний лад, нове феодальне право. Нові форми суспільного жи гтя і організації державної влади визначали відтепер генеральну лінію історії людства. Цей вступ до періоду Середніх віків був нов 'язаний з розвитком феодальної земельної власності, яка з цього часу обумовлювала характер суспільства.
Незважаючи на значну різноманітність конкретних ; форм становлення феодальних відносин і державності в різних країнах, можна, проте, виокремити два основних шляхи переходу до феодалізму, які були відомі історії. ;' Пертий з них притаманний тим народам, у яких ви-: никнення феодального суспільства і феодальної держави відбувалося в процесі безпосереднього розкладу родоплемінного устрою. І хоч тут з'являлося рабство, рабовласницький устрій не набував значного розвитку, поступаючись місцем феодальним відносинам, що активно формувалися в цей час. Саме на такий шлях вступила у своєму розвиткові більшість народів Європи, в тому числі північно-германські і слов'янські племена. Таким же був розвиток Японії та арабських племен.
Другий шлях був характерний для тих країн, де становлення феодалізму відбувалося в надрах вже існуючого тут рабовласницького суспільства через тривалу еволюцію рабовласницького суспільно-політичного ладу, поступове визрівання феодальної державності та права, посилення політичної влади феодалів. Таким, наприклад, був розвиток
Феодальна держава і прако ____« країнах Європії_____
л
Розділ І
багатьох азіатських країн — Китаю, Індії тощо. Подібний шлях був властивий і для Візантії.
Зрозуміло, що різні шляхи* переходу до феодалізму обумовили і конкретно-історичні форми соціальної стратифікації і специфіку правового становища окремих груп населення феодального суспільства в тих чи інших країнах. Але у всіх без винятку феодальних державах існували панівні верстви феодалів, які були суб'єктами права приватної або державної власності на землю, і пригноблені феодально-залежні селяни, які вели дрібне господарство і були змушені у зв'язку з системою позаекономічного примусу віддавати значну частину отриманого ними продукту представникам панівної верхівки.
Соціальна і правова структура населення у феодальних державах визначалась особливою складністю. Так, у багатьох країнах поряд з основними станами, а також у їх складі існували численні групи населення, які відчутно різнилися між собою за своїм правовим статусом.
Значного розвитку становий устрій набув у феодальному суспільстві в країнах Європи. У феодальних державах Сходу станові відмінності нерідко виникали з історично усталених кастових, племінних, національних поділів, які дістали правове закріплення, а також із релігійної належності людей, їх місця у державному апараті і т.д.
З урахуванням цих особливостей процесу становлення феодалізму увесь матеріал з історії феодальної держа-. ви і права в епоху Середньовіччя слід розподіляти на дві частини: феодальна держава і право в країнах Європи і феодальна держава і право в країнах Азії та Африки.
Розділ І
ФЕОДАЛЬНА ДЕРЖАВА І ПРАВО В КРАЇНАХ ЄВРОПИ
§1. Виникнення феодальної держави
.І Аершою феодальною політичною структурою на території Західної Європи була держава Франків, розташована на
73
Частина друга
Історія держави і права ____Середніх віків_____
Феодальна держава і право \ ____в країнах Європи_____________
Розділ І
території римської провінції Галлії. Основою цієї держави став союз північно-германських племен, які дістали спільну назву франків. Серед них на кінець V століття н.е. відокремлюються салічні (приморські) франки, у яких вже розпочався процес державотворення. Вони підкорюють сусідні племена і в VI столітті завойовують майже всю Галлію.
Держава Франків у своєму розвитку пройшла два основних періоди: перший — правління Меровінгів (кінець V ст. — VII ст.) — нащадків військового вождя (дуче) Меровея, який хоробро бився з Ат-тилою, і другий — правління Каролінгів (УШ-ІХ ст.) — наступників майордому меровінзьких королів Карла Мартелла, який 753 року здійснив державний переворот і захопив владу у Франкській державі. Процес феодалізації, що розгорнувся у франків, поява і розвиток феодальної власності на землю мали своїм безпосереднім наслідком розпад Франкської імперії — розподіл її відповідно до умов Вер-денського договору 843 року між онуками останнього франкського імператора Карла Великого.
Поділ привів до того, що на руїнах імперії Карла Великого виникли нові феодальні держави — Франція, яка охоплювала землі на захід від Рейну, Німеччина, розташована на землях східних франків, та Італія. Історія цих феодальних держав починається, таким чином, з IX століття.
На цей час припадає і поява феодальної держави в Англії. Британія була заселена кельтськими племенами, які у І столітті н.е. опинилися під владою Римської імперії. У V столітті римські легіони покинули острів, але кельтське населення недовгий час залишалося господарем Британії. У V столітті з континенту почалося масове вторгнення в Британію північно-германських племен, серед яких були англи, сакси, юти. Вони витіснили кельтів на північ (у Шотландію) і на захід (в Уельс) і оселилися на острові. Процес класоутворення, що вже розпочинався в англосаксів — таку назву дістали завойовники, привів до виникнення державності у вигляді семи королівств (Кент, Уессекс, Ессекс та ін). У 829 році уессекський король об'єднав під своєю владою всі інші англосаксонські королівства. Так утворилась єдина англосаксонська держава — Англія.
Приблизно в цей же час відбувалось утворення феодальних держав у країнах Центральної, Південно-східної та Східної Європи.
На Балканському півострові на основі об'єднання союзу «Семи слов'янських племен» з протобулгарами вже в VII столітті виникає Перше болгарське царство, а в ІХ-Х століттях тут перемагає феодальний лад.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139