392
Основні Іиши (• праві буржуазних країн___
Розділ III
Сьогодні в розвитку акціонерних об'єднань визначилися дві тенденції. По-перше, законодавство про акціонерні компанії заохочує залучення дрібних буржуа і кваліфікованих робітників до складу акціонерів. А по-друге, воно створює все нові перешкоди для участі дрібних акціонерів в управлінні компаніями.
Досягається це шляхом випуску різних видів акцій: іменних, коли прізвище їх власника зазначене на самій акції, і на пред'явника; простих і привілейованих. Річ у тім, що одні акції надають лише право на дивіденди, а інші надають їх власникам право голосу на виборах правління, а тому фактичну владу. За наявності такої системи з'являється поняття «контрольного пакету» акцій, тобто певної частини усіх акцій (в середньому 15-20 відсотків), яка дає можливість керувати акціонерною компанією.
З'явилася і нова форма капіталістичного об'єднання - так звані патентні картелі. Метою таких компаній стає скуповування патентів на нові винаходи. Одні винаходи впроваджуються у виробництво, інші - зберігаються у сейфах такого картелю. •
Антитрестівське законодавство. Зростання великих і могутніх акціонерних компаній, встановлення їх панування на ринках товарів та послуг, угоди між провідними корпораціями про утримання високих цін і тарифів викликали незадоволення найширших верств населення і передусім середніх і дрібних виробників. Це примушувало буржуазні держави встановлювати державний контроль за монополістичною практикою. Подібне законодавство про контроль над діяльністю монополій отримало назву антитрестівського у зв'язку з тим, що вперше Закон Шермана 1890 року, прийнятий у США, намагався нейтралізувати негативні наслідки економічної діяльності монополій — трестів. Однак великого поширення антитрестівське законодавство набуло вже після Другої світової війни. У США федеральні закони, спрямовані проти монополізації торгівлі і виробництва, встановлення монопольних цін, приймаються в 1950 і 1955 роках, в Англії закони про монополії та обмежувальну торговельну практику з'являються в 1956, 1965, 1976 роках. У Франції ордонан-си про свободу цін і конкуренції були видані в 1945. і 1986 роках, у Японії антитрестівські закони з'явилися в 1947 і 1953 роках.
Антитрестівські закони або забороняють трести та інші зговори підприємців з метою обмеження торгівлі, як це практикується в США, або запроваджують контроль за монополістичними об'єднаннями з
393
Частина четверта
Історія держави і права Новітнього час)'
метою припинення їх зловживань. Остання форма характерна для більшості країн Європи. Таким чином антитрестівське законодавство виступає як одна із форм державного регулювання економіки.
Право власності. Цей центральний інститут буржуазного цивільного права зазнає в період Новітньої історії істотних змін. Твердження про недоторканність і святість приватної власності, про її необмежений характер змінилися концепціями про «соціалізацію» приватної власності, про її використання в «суспільних інтересах» і т.ін. На практиці ці концепції знаходять своє втілення в обмеженнях приватної власності, встановленні над нею державного контролю. Право власності як право суб'єктивне втрачає свій абсолютний характер.
Серйозних обмежень зазнала передусім виняткова правомочність власника землі. Відповідно до французьких законів 1919 і 1936 років ніхто не може навіть на власній земельній ділянці використовувати силу води (будувати млини, загати і т.ін.) без дозволу уряду. У 1924 році було встановлене право вільних польотів над будь-якою земель-: ною ділянкою. У Франції і Англії спрощується порядок вилучення приватних земель на потреби залізничного і промислового будівництва взагалі, для спорудження військових баз тощо. Законодавство надає можливість для примусового продажу землі. У США власнику земельної ділянки, розташованої поблизу аеродрому, заборонялося зводити високі будівлі.
Різного роду обмеження поширювалися і на інше рухоме і нерухоме майно, яке перебувало в приватній власності.
Під час Першої світової війни уряди різних країн провадили масові реквізиції промислового устаткування, сировини тощо. У 30-х роках у США під час проведення «Нового курсу» президента Рузвельта уряд закривав приватні банки, вилучав золото, проводив примусове картелювання і т.ін. Це було не просто державне регулювання економіки, а відкрите втручання в право приватної власності. Ще з більшою силою подібні процеси стали помітними в період Другої світової війни. Англійське законодавство дозволяло проводити реквізиції, вилучати земельні ділянки, майно і т.ін. Величезні можливості втручатися в права приватних власників надавав президенту США закон 1941 році про ленд-ліз. У 1950 році після вступу США у війну проти КНДР згідно з Законом про виробництво на оборону він дістав ще більші права. Президент мав можливість розподіляти сировину,
394
Основні зміни у праві \ буржуазних країн_______\_
Розділ III
реквізувати все, що потрібно для оборони, «заморозити» ціни, заробітну плату і т.ін.
Після Першої світової війни серйозні зміни у праві власності були пов'язані з розвитком державної власності, у тому числі за рахунок націоналізації приватних підприємств. Наприклад, у Франції в 30-х роках відповідно до законодавства Народного фронту в державний сектор перейшли авіалінії, залізниці, радіо, телеграф, телефон і т.ін. Після закінчення Другої світової війни Тимчасовий уряд провів націоналізацію низки великих банків і галузей важкої промисловості. В Англії лейбористський уряд Еттлі провів у 1945-1948 роках націоналізацію, об'єктами якої стали Англійський банк, вугільна, енергетична і газова галузі промисловості, транспорт і т.д. Правда, консервативний уряд у 1952 і 1953 роках здійснив денаціоналізацію, повернув колишнім власникам підприємства транспорту і чорної металургії, які були модернізовані за рахунок держави. Однак, коли в 1974 році влада знову опинилася в руках лейбористської партії, курс на націоналізацію був продовжений.
Внаслідок націоналізації, проведеної в повоєнні роки, державний сектор у Франції та Англії виробляв близько двадцяти відсотків усієї промислової продукції.
Розвиток державної власності відбувається також за рахунок зростання державних інвестицій у такі галузі промисловості, як атомна енергетика, ракетобудування тощо.
Після Другої світової війни значного поширення набули так звані змішані компанії. У Франції, наприклад, держава виступає в «товариствах змішаної економії» як один із акціонерів і бере участь у призначенні членів правління, розподілі дивідендів і т.ін. Прикладом можуть бути заводи Рено.
Право зобов'язань.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139