Показання жінки дорівнювалися тільки пс казань чоловіка.
В африканських державах судова справа порушувалася ініціативою позивача. Попереднє слідство провадив сам < слуханням справи. Основним доказом були показання свц
Вже на ранніх етапах розвитку феодальної держави і країнах Азії та Африки обвинувально-змагальний процес: ся розшуковим. В Індії він переважає в період правління мус ких династій. У цей час численні органи наділяються пс ми функціями, Вони провадять розшук і затримання зле більшого значення набирає власне визнання, а для його все частіше використовуються тортури.
У Китаї поширюються доноси. У ряді випадків стають < вими повідомлення службовим особам про злочин для тих, хтО 5 його вчинення. Однак анонімні доноси в правління династії ЦдаЦ лися до уваги. Більше того, автора анонімної заяви карали Чіткого розмежування між попереднім слідством і судовим не І дя, прийнявши донос, сам розпочинав розслідування справи.
В Арабському халіфаті була створена за іранським: мінальна поліція — шурта, начальник якої вів розшук і роз ня у справах про вбивство, сам розглядав ці справи і сам за до кари. Таким чином, в одній особі об'єднувалися і поліпе і судові функції.
Елементи розшукового процесу зустрічалися і в афрї державах, де в судах для отримання показань від рабів до шв$| совувалися тортури.
Частина третя :
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВОГО ЧАСУ
Хіа зміну Середнім вікам, які пройшли під знаком панування феодальної держави і права,-настав Новий час (від XVII століття до початку XX століття), що являв собою з історико-правового погляду епоху виникнення та утвердження буржуазної держави і права. Це був новий щабель суспільного прогресу, у тому числі і в розвитку таких загальнолюдських цінностей, як демократія, законність, права людини і громадянина тощо.
З XVI століття у Західній Європі в надрах феодального суспільства виникає капіталістичний уклад, І в міру його визрівання і розвитку дедалі більше поглиблювалися суперечності між продуктивними силами і феодальними виробничими відносинами. Конфлікт цей можна було розв'язати тільки революційним шляхом.
Тому історичним покликанням буржуазної революції була докорінна ломка старого феодального ладу, відкриття простору для розвитку буржуазних відносин, утвердження економічного і політичного панування буржуазії.
Процес становлення буржуазної держави і права залежно від конкретно-історичних особливостей окремих країн відбувався різними шляхами і неоднаковими темпами. У боротьбі з феодальними порядками буржуазія досягала найбільших успіхів у тих випадках, коли вона діяла в союзі з народом, спираючись на революційні виступи трудящих мас. У таких країнах принципи буржуазної державності і права реалізувалися найповніше. Там, де буржуазія йшла на компроміс з феодальними силами, де народні маси не мали змоги здійснити свій вплив на розвиток революції, підкорити її своїм інтересам, там становлення буржуазно-демократичних порядків затягувалося на досить тривалий строк.
151
Частина третя
Історія дерзісачи і права" ___Нового часу
ЦІІІІикчення оурмсуачної І'Іермсас-и і права _ _
Роздгл І
У деяких випадках виникнення буржуазної де і права здійснювалося не революційним шляхом, цесі тривалої еволюції І поступового пристосував рих державно-правових інститутів і форм до по піталізму.
Розділ І
ВИНИКНЕННЯ БУЇ ДЕРЖАВИ ІІГО
§ 1. Причини і передумови буржуазних революцій
Ко
конфлікт між новими продуктивними І і феодальними виробничими відносинами конкретно проявився ви| них галузях економіки, зачепив інтереси різних класів і станів < ного суспільства. Якнайкраще це можна простежити на історії < де напруженість і гострота класової боротьби були найбільшик
У Франції в другій половині XVIII століття феодально-а тистський лад уже не відповідав соціально-економічному роз країни і перетворився-на пута, що сковували розвиток проду» сил, заважали їх зростанню.
Франція була передовою для свого часу, але аграрною І З двадцяти п'яти мільйонів її мешканців близько 90 відсотків і вили селяни. Сільське господарство залишалося вкрай відсташи*| мітивним. Земля була власністю дворянства і духівництва,: зацікавлених у розвитку нових буржуазних відносин, викорис застосуванні нових знарядь праці. Прагнучи одержати якнайбі| прибутків з феодальне залежних селян, дворянство неухильно щ ювало старі повинності, збільшувало феодальні побори, тр старих методів господарювання і відносин із селянством, кий селянин був задушений різноманітними поборами. Грошовий'! хлібний оброк —- шампар, натуральні побори, церковна деся повнювалкся, крім того, різними баналітетами, державними пс ми. Внаслідок цього невпинно зростала кількість половників, І ко двох мільйонів селян зовсім зубожіли. За таких умов не могло| й мови про використання нової техніки в селянському господа
Скрутним було становище І ч промисловості Франції. У країні звивалося шовкоткацьке, бавовняне, металургійне виробництво, дле цеховий устрій з його консервативними традиціями, вузькість «утрішнього ринку внаслідок страшенної бідності основної маси на-елення — селянства затримували його розміток. Гальмували зростання промислового виробництва і такі фактори, як митна політика, що проводилася суто в інтересах дворянства, різноманітні заходи, спрямовані проти нововведень, і т.ін. Феодальні перешкоди заважали і розвиткові торгівлі.
Буржуазія була економічно сильною, але політичне безправною. А дворянство і духівництво ІИБЛИ різні станові привілеї, широкі можливості поживитися за рахунок казни.
Криза феодального ладу у Франції вибухнула на кінець XVIII століття. Саме в ті часи посилилася феодальна реакція. Дворянство, що намагалося розширити джерела своїх прибутків, відновлювало колишні скасовані або забуті феодальні права і привілеї. Уряд, у свою черіу, провадив такі заходи, що тільки посилювали обурення буржуазії та народу. Загострилася фінансова криза. Недороди, що вразили країну, вкрай посилили голоді зубожіння трудящих мас. Спалахнули селянські повстання, заворушення в містах. Невдалою була і зовнішня політика Франції. Тим часом королівський двір вдавав, що не помічає всього цього.
На кінець XVIII століття у Франції виникла революційна ситуація, яка і привела до буржуазної революції. Перед революцією, що наближалася, постало завдання: ліквідувати панування феодального дворянства, передати політичну владу до рук буржуазії, знищити феодальний лад, створити сприятливі умови для розвитку капіталістичних відносин.
Розглядаючи передумови буржуазної революції в Англії, порад й загальними рисами можна окреслити і певну її своєрідність.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
В африканських державах судова справа порушувалася ініціативою позивача. Попереднє слідство провадив сам < слуханням справи. Основним доказом були показання свц
Вже на ранніх етапах розвитку феодальної держави і країнах Азії та Африки обвинувально-змагальний процес: ся розшуковим. В Індії він переважає в період правління мус ких династій. У цей час численні органи наділяються пс ми функціями, Вони провадять розшук і затримання зле більшого значення набирає власне визнання, а для його все частіше використовуються тортури.
У Китаї поширюються доноси. У ряді випадків стають < вими повідомлення службовим особам про злочин для тих, хтО 5 його вчинення. Однак анонімні доноси в правління династії ЦдаЦ лися до уваги. Більше того, автора анонімної заяви карали Чіткого розмежування між попереднім слідством і судовим не І дя, прийнявши донос, сам розпочинав розслідування справи.
В Арабському халіфаті була створена за іранським: мінальна поліція — шурта, начальник якої вів розшук і роз ня у справах про вбивство, сам розглядав ці справи і сам за до кари. Таким чином, в одній особі об'єднувалися і поліпе і судові функції.
Елементи розшукового процесу зустрічалися і в афрї державах, де в судах для отримання показань від рабів до шв$| совувалися тортури.
Частина третя :
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВОГО ЧАСУ
Хіа зміну Середнім вікам, які пройшли під знаком панування феодальної держави і права,-настав Новий час (від XVII століття до початку XX століття), що являв собою з історико-правового погляду епоху виникнення та утвердження буржуазної держави і права. Це був новий щабель суспільного прогресу, у тому числі і в розвитку таких загальнолюдських цінностей, як демократія, законність, права людини і громадянина тощо.
З XVI століття у Західній Європі в надрах феодального суспільства виникає капіталістичний уклад, І в міру його визрівання і розвитку дедалі більше поглиблювалися суперечності між продуктивними силами і феодальними виробничими відносинами. Конфлікт цей можна було розв'язати тільки революційним шляхом.
Тому історичним покликанням буржуазної революції була докорінна ломка старого феодального ладу, відкриття простору для розвитку буржуазних відносин, утвердження економічного і політичного панування буржуазії.
Процес становлення буржуазної держави і права залежно від конкретно-історичних особливостей окремих країн відбувався різними шляхами і неоднаковими темпами. У боротьбі з феодальними порядками буржуазія досягала найбільших успіхів у тих випадках, коли вона діяла в союзі з народом, спираючись на революційні виступи трудящих мас. У таких країнах принципи буржуазної державності і права реалізувалися найповніше. Там, де буржуазія йшла на компроміс з феодальними силами, де народні маси не мали змоги здійснити свій вплив на розвиток революції, підкорити її своїм інтересам, там становлення буржуазно-демократичних порядків затягувалося на досить тривалий строк.
151
Частина третя
Історія дерзісачи і права" ___Нового часу
ЦІІІІикчення оурмсуачної І'Іермсас-и і права _ _
Роздгл І
У деяких випадках виникнення буржуазної де і права здійснювалося не революційним шляхом, цесі тривалої еволюції І поступового пристосував рих державно-правових інститутів і форм до по піталізму.
Розділ І
ВИНИКНЕННЯ БУЇ ДЕРЖАВИ ІІГО
§ 1. Причини і передумови буржуазних революцій
Ко
конфлікт між новими продуктивними І і феодальними виробничими відносинами конкретно проявився ви| них галузях економіки, зачепив інтереси різних класів і станів < ного суспільства. Якнайкраще це можна простежити на історії < де напруженість і гострота класової боротьби були найбільшик
У Франції в другій половині XVIII століття феодально-а тистський лад уже не відповідав соціально-економічному роз країни і перетворився-на пута, що сковували розвиток проду» сил, заважали їх зростанню.
Франція була передовою для свого часу, але аграрною І З двадцяти п'яти мільйонів її мешканців близько 90 відсотків і вили селяни. Сільське господарство залишалося вкрай відсташи*| мітивним. Земля була власністю дворянства і духівництва,: зацікавлених у розвитку нових буржуазних відносин, викорис застосуванні нових знарядь праці. Прагнучи одержати якнайбі| прибутків з феодальне залежних селян, дворянство неухильно щ ювало старі повинності, збільшувало феодальні побори, тр старих методів господарювання і відносин із селянством, кий селянин був задушений різноманітними поборами. Грошовий'! хлібний оброк —- шампар, натуральні побори, церковна деся повнювалкся, крім того, різними баналітетами, державними пс ми. Внаслідок цього невпинно зростала кількість половників, І ко двох мільйонів селян зовсім зубожіли. За таких умов не могло| й мови про використання нової техніки в селянському господа
Скрутним було становище І ч промисловості Франції. У країні звивалося шовкоткацьке, бавовняне, металургійне виробництво, дле цеховий устрій з його консервативними традиціями, вузькість «утрішнього ринку внаслідок страшенної бідності основної маси на-елення — селянства затримували його розміток. Гальмували зростання промислового виробництва і такі фактори, як митна політика, що проводилася суто в інтересах дворянства, різноманітні заходи, спрямовані проти нововведень, і т.ін. Феодальні перешкоди заважали і розвиткові торгівлі.
Буржуазія була економічно сильною, але політичне безправною. А дворянство і духівництво ІИБЛИ різні станові привілеї, широкі можливості поживитися за рахунок казни.
Криза феодального ладу у Франції вибухнула на кінець XVIII століття. Саме в ті часи посилилася феодальна реакція. Дворянство, що намагалося розширити джерела своїх прибутків, відновлювало колишні скасовані або забуті феодальні права і привілеї. Уряд, у свою черіу, провадив такі заходи, що тільки посилювали обурення буржуазії та народу. Загострилася фінансова криза. Недороди, що вразили країну, вкрай посилили голоді зубожіння трудящих мас. Спалахнули селянські повстання, заворушення в містах. Невдалою була і зовнішня політика Франції. Тим часом королівський двір вдавав, що не помічає всього цього.
На кінець XVIII століття у Франції виникла революційна ситуація, яка і привела до буржуазної революції. Перед революцією, що наближалася, постало завдання: ліквідувати панування феодального дворянства, передати політичну владу до рук буржуазії, знищити феодальний лад, створити сприятливі умови для розвитку капіталістичних відносин.
Розглядаючи передумови буржуазної революції в Англії, порад й загальними рисами можна окреслити і певну її своєрідність.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139