ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

 

д.) створюється поліція штатів, якою керували губернатори.
Судова система США. Складна форма державного устрою Сполучених Штатів обумовила чітке розділення органів правосуддя на федеральні суди і суди штатів. Федеральні судді призначалися президентом США за згодою сенату і займали свою посаду «доки ведуть себе добре», тобто довічно.
Федеральну судову систему очолював Верховний суд США, який з 1869 року складався з головного судді і восьми членів. Він виступав як суд першої та апеляційної інстанції. Головною його функцією стало право конституційного нагляду, яке він привласнив собі сам.
Федеральні суди були двох видів: загальні і спеціальні. До перших належали апеляційні, а також окружні і районні суди. Спеціальними судами були: військові трибунали, претензійний суд, суди територій і федерального округу Колумбія, митні суди, апеляційний суд з митних і патентних справ.
Суди штатів також розділялися на загальні і спеціальні. До загальних судів належали: 1) мирові суди і суди мерів; 2) суди графств; 3) окружні суди; 4) верховні суди. Спеціальними судами були совісні (канцлерські) суди.і суди за заповітами.
Федеральну прокуратуру очолював генеральний атторней, який водночас був і міністром юстиції США. На місцях працювали районні прокурори (атторнеї), які призначалися президентом США.
Глава III ФРАНЦІЯ
§ 1. Розвиток буржуазної держави в 1795-1870 роках
Ті-і ермідоріанська реакція і Конституція 1795 її
року. Термідор був закономірним наслідком революції. Він звільнив * !
Роівиток бурзісуачної держави до початку XX століття
\
Розділ II
буржуазію Франції від вимушених зв'язків з народними масами, які були їй необхідні лише на період боротьби з феодальним ладом, розкрив справжню історичну суть революції, її буржуазний характер.
Внаслідок термідоріанського перевороту до влади приходить велика буржуазія, яка намагається знищи-ти механізм якобінської диктатури, скасувати соціально-економічне законодавство якобінців. Комітет громадського порятунку втратив значення урядового органу. До конвенту повернулися ті жирондисти, яким пощастило уціліти. Були розгромлені якобінський клуб, Паризька Комуна, реорганізований Революційний трибунал, знищені революційні комітети.
Щоб закріпити своє панування, термідоріанська реакція поспішає створити нову сильну державну владу, систему органів, які будуть здатні упоратися як з народними масами, так і з феодальною реакцією.
У серпні 1795 року конвент прийняв нову конституцію Франції, відому, як Конституція III року Республіки, яка налічувала 372 статті. Цей Основний Закон був консервативним за своїм змістом, він втрачав колишню буржуазну революційність. Такий характер мала і Декларація прав людини і громадянина 1795 року.
Законодавчий корпус за Конституцією 1795 року складався з двох палат: Ради старійшин, яка налічувала двісті п'ятдесят членів, і Ради п'ятисот. Нижня палата обговорювала законопроекти, а Рада старійшин або приймала їх, або відхиляла.
Конституція скасувала загальне виборче право і відновила майновий ценз. Для членів Ради старійшин був встановлений віковий ценз — не менше сорока років, для членів Ради п'ятисот — не менше тридцяти.
Виконавча влада вручалася Директорії, особливому комітету з п'яти членів, які обиралися Законодавчим корпусом. Щорічно мінявся один з директорів. Головували тут по черзі всі члени протягом трьох місяців. Директорії були підпорядковані міністри, військове командування і т.д.
На цей вузький орган — Директорію покладала надії буржуазія в боротьбі проти «лівих» та «правих». Але, як показало життя, Директорія була не в змозі виконати таке завдання. У 1795 році двічі виступають народні маси, в 1796 році уряду довелося зіткнутися з організацією, створеною Гракхом Бабефом, — «Змовою рівних». Виступають у цей час і роялісти. Наприкінці 1795 року спалахує роялістський заколот у Парижі. Член Директорії Баррас, призначе-
225
г
Частина третя
Історія держаки і права ______Нового часу_____
Вищі органи влади і управління Франції за Конституцією 1795 року
Законодавчий корпус Щ 1;
Рада старійшин (250 членів) І^Обир^є^^Г ДИРЕКТОР^ І
|! 1 і
Рада п'ятисот | • "ШІЩ"
1 І ' V У
ЯЯШЯН : Керівники 1 | Військове департа- | Міністри | команду-ментів 1 § вання

*«ш ———— «»«и Р й Л л г\ 1 1 і '1
ВІКОВИЙ ЦЕНЗ:
верхня палата — 40 років, нижня палата — ЗО років
ний диктатором, звернувся за допомогою до генерала Наполеона Бонапарта, який на той час перебував у Парижі. Генерал за допомогою гренадерів швидко розгромив заколотників.
За таких умов директорія розгубилася. Вона спрямовувала свої удари то проти народних мас, то проти дворян-емігрантів, різко змінюючи свою політику, яка отримала назву політики гойдалки.
Отже, Директорія змушена була боротися на два фронти — проти народу і проти роялістів — і виявилася неспроможною надійно захистити інтереси термідоріанської буржуазії. Вона стала лише сходинкою до режиму військової диктатури.
Імперія Наполеона І. У 1799 році Директорія остаточно втратила свій авторитет у великої буржуазії та заможного селянства. Поступово виникає план нового державного перевороту за допомогою професійної армії. У Парижі обговорюються кандидати на роль диктатора: генерал Жубер, генерал Моро. Але перший з них загинув, другий відмовився від участі в перевороті. Тоді вибір упав на генерала Бонапарта.
Дев'ятого листопада 1799 року (18 брюмера за республіканським календарем) Наполеон Бонапарт вчинив державний переворот. У цьому йому допомагали банкіри, біржовики, віроломний міністр
226
Розвиток буржуазної держави \ до початку XX століття____\
Розділ II
закордонних справ Талейран. Призначений напередодні командувачем паризьким військовим округом, Наполеон розпочинає боротьбу з Радою старійшин, Радою п'ятисот. Два члени Директорії подають у відставку, за ними те саме робить ще один директор. Директорія розпадається. Влада опиняється в руках Наполеона Бонапарта.
Наполеон добре розумів, що військова диктатура повинна бути одягнена в конституційні форми. Він зважав також на те, що перехід від республіканських установ до режиму особистої влади потребує проміжних стадій. Все це і знайшло своє втілення в новій конституції, яка встановила форму правління у вигляді консулату.
Нова Конституція (Конституція VIII року Республіки) була затверджена 13 грудня 1799 року плебісцитом. Тут не було Декларації прав людини і громадянина, відсутні статті про політичні свободи. Конституція гарантувала буржуазії і селянству приватну власність, здобуту за роки революції.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139