Починаючи з VI століття до н.е., особливо широких повноважень набуває колегія п'яти ефорів, які обиралися строком на один рік. Головував у колегії ефор — епонім, іменем якого називався рік. Рішення в колегії ефорів приймалися більшістю голосів.
Ефори скликали народні збори і герусію, головували на них. Вони тримали у своїх руках все управління країною, здійснювали нагляд за Дотриманням дисципліни, виконували різноманітні поліцейські Функції, стежили за збереженням правопорядку, і моральних підва-Лин Спарти. Нагляд з боку ефорів поширювався і на архагетів. Під час військових походів вони супроводжували архагетів і пильнували За 'х діяльністю. У випадках суперечності між архагетами ефорам Належав вирішальний голос. Ефори мали також право звинувачува-
44
45
Частина перша
Історія держави і права Стародавнього світу
Дерзісава і право античного світу
Розділ II
ти перед герусією і притягати до відповідальності архагетів, скас вувати їх рішення. Що стосується ілотів, то ефори щорічно орг зовували проти них кріптії — масове знищення неозброєних ілотів
Збройні сили Спарти базувалися на зобов'язанні всіх грома віком від двадцяти до шістдесяти років нести військову службу . важкоозброєні воїни. Це стосувалося і періеків. Інколи до лег озброєної піхоти залучали ілотів. У складі війська був кінний загії 300 вершників. У війську панувала залізна дисципліна, безумові підпорядкування наказам командирів.
Такий державний механізм визначав військово-аристократичщ характер політичної організації Спарти і приводив до того, що в де жавному ладі Спарти можна було знайти також поєднання сили державної влади з елементами родового устрою, які ще продов вали зберігатися.
^•-Ф-:-^№?:і /%?••ний*;:^/^-:':-і.%Л^"й;~ш:-М :К; -..• •:'- МА«-
Демократична республіка Афіни. Державу-місто Афіни сі вважати найбільш яскравим зразком античної державності. Найв ливішим органом Афінської держави, який вирішував усі основ питання, і фактично, і юридичне були народні збори — еклезія. 36 рались вони чотири рази на місяць, для їх проведення був потрі? кворум — шість тисяч чоловік. У засіданнях народних зборів ма право і були зобов'язані брати участь тільки повноправні громадді .Афін, які досягай двадцяти років. З VI століття, до н.е. за відвідув народних зборів виплачувались гроші (від шести до дев'яти оболів)
Державний лад Спарти (ІХ-ІУ ст. до н.е.)
Колегія п'яти ефорів
Народні збори
Герусія
28 геронтів
2архагети|
Посадові особи
Полемарх
Армія
Компетенцію народних зборів не було чітко визначено. Вони огли розглядати будь-які питання, що стосувалися як внутрішньо-життя, так і зовнішньої політики Афін>. Компетенція народних Гборів постійно розширювалась, вони вирішували різноманітні державні справи, а саме: обирали службових осіб, оголошували стан війни і укладали мир, приймали рішення зовнішньополітичного характеру, розглядали скарги громадян, виступали як найвища судова інстанція і т.д. Але основною функцією народних зборів було прийняття законів. Вважалося, що кожний громадянин Афін має право запропонувати проект нового закону. Однак існувало кілька обмежень: автор законопроекту підлягав кримінальній відповідальності, якщо його пропозиція суперечила діючим законам, кожен законопроект проходив попередній розгляд у Раді п'ятисот, остаточне рішення по законопроекту належало суду присяжних — геліеї. І, нарешті, існувала особлива процедура, суть якої полягала в тому, що під час проходження законопроекту проти нього міг виступити будь-який громадянин з заявою, що протягом року він порушить проти автора законопроекту судову справу. З цього моменту подальше проходження законопроекту призупинялося. Справу передавали в геліею, де автор законопроекту відстоював його доцільність, а той, хто звернувся зі скаргою, — його шкідливість та антидемократичний характер. Якщо справу вигравав скаржник, то законопроект касувався, а його автор підлягав покаранню.
У народних зборах провадився остракізм. Засуджений через остракізм повинен був протягом десяти днів залишити Афіни на десять років. Потім цей строк було скорочено до п'яти років.
Своєрідним урядом Афін була Рада п'ятисот. До неї входило по 50 громадян від кожної з десяти територіальних філ. Члени Ради п'ятисот обиралися жеребкуванням на один рік з числа громадян, які до-сягли тридцятилітнього віку. Засідання Ради відбувалися щоденно. Обрані члени — булевти — піддавались докімасії, тобто перевірці їх прав на зайняття посади та їхньої політичної благонадійності. За свою службу булевти отримували винагороду.
Повноваження Ради п'ятисот були досить широкими: фінансові питання, дипломатичні відносини, нагляд за флотом, контроль за службовими особами, попередній розгляд справ, які виносились на Народні збори, і т.д. Це був громіздкий орган і тому для ведення поточних справ Рада п'ятисот розділялась на десять пританій — комісій, які по черзі виконували обов'язки Ради п'ятисот, кожен день обира-
46
47
Частина перша
Історія держави і права Стародавнього світу
Держава і право античного світу
\
Розділ II
ючи жеребкуванням нового голову. Після закінчення строку служби булевти звітували про свою роботу.
Участь у законодавчій діяльності брала також геліея. Цей вищий судовий орган складався з шести тисяч членів, які обиралися щорічно від кожної філи жеребкуванням з повноправних громадян, які досягай тридцятилітнього віку. У складі геліеї утворювалося десять колегій — декастерій, кожна з яких виконувала свої безпосередні функції протягом одного місяця (місяців у греків було десять). Геліея була апеляційною інстанцією для інших судів і першою інстанцією у найбільш важливих справах. Вона здійснювала також контроль за діяльністю службових осіб і провадила докімасію, а також остаточно затверджувала постанови народних зборів.
Важливу роль в управлінні Афінською державою відігравали окремі посадові особи. Вони обиралися відкритим голосуванням на народних зборах або жеребом. Обирались, як правило, строком на один рік, за свою службу отримували (за винятком стратегів) винагороду.
Головними службовими особами були стратеги і архонти. Колегія стратегів складалася з десяти членів, які обиралися народними зборами. У V столітті до н.е. вони набули дуже важливих повноважень. Стратеги розпоряджалися коштами, що виділялись на утримання армії та флоту, мали деякі повноваження у сфері зовнішніх відносин, підписували перемир'я і т.д. Мали вони також судові функції при розгляді воїнських злочинів. У разі війни стратеги вирушали на чолі війська.
Політична роль архонтів була незначною. Як єдина колегія вони виступали рідко — при вирішенні народними зборами питання про остракізм і при перевірці посадових осіб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
Ефори скликали народні збори і герусію, головували на них. Вони тримали у своїх руках все управління країною, здійснювали нагляд за Дотриманням дисципліни, виконували різноманітні поліцейські Функції, стежили за збереженням правопорядку, і моральних підва-Лин Спарти. Нагляд з боку ефорів поширювався і на архагетів. Під час військових походів вони супроводжували архагетів і пильнували За 'х діяльністю. У випадках суперечності між архагетами ефорам Належав вирішальний голос. Ефори мали також право звинувачува-
44
45
Частина перша
Історія держави і права Стародавнього світу
Дерзісава і право античного світу
Розділ II
ти перед герусією і притягати до відповідальності архагетів, скас вувати їх рішення. Що стосується ілотів, то ефори щорічно орг зовували проти них кріптії — масове знищення неозброєних ілотів
Збройні сили Спарти базувалися на зобов'язанні всіх грома віком від двадцяти до шістдесяти років нести військову службу . важкоозброєні воїни. Це стосувалося і періеків. Інколи до лег озброєної піхоти залучали ілотів. У складі війська був кінний загії 300 вершників. У війську панувала залізна дисципліна, безумові підпорядкування наказам командирів.
Такий державний механізм визначав військово-аристократичщ характер політичної організації Спарти і приводив до того, що в де жавному ладі Спарти можна було знайти також поєднання сили державної влади з елементами родового устрою, які ще продов вали зберігатися.
^•-Ф-:-^№?:і /%?••ний*;:^/^-:':-і.%Л^"й;~ш:-М :К; -..• •:'- МА«-
Демократична республіка Афіни. Державу-місто Афіни сі вважати найбільш яскравим зразком античної державності. Найв ливішим органом Афінської держави, який вирішував усі основ питання, і фактично, і юридичне були народні збори — еклезія. 36 рались вони чотири рази на місяць, для їх проведення був потрі? кворум — шість тисяч чоловік. У засіданнях народних зборів ма право і були зобов'язані брати участь тільки повноправні громадді .Афін, які досягай двадцяти років. З VI століття, до н.е. за відвідув народних зборів виплачувались гроші (від шести до дев'яти оболів)
Державний лад Спарти (ІХ-ІУ ст. до н.е.)
Колегія п'яти ефорів
Народні збори
Герусія
28 геронтів
2архагети|
Посадові особи
Полемарх
Армія
Компетенцію народних зборів не було чітко визначено. Вони огли розглядати будь-які питання, що стосувалися як внутрішньо-життя, так і зовнішньої політики Афін>. Компетенція народних Гборів постійно розширювалась, вони вирішували різноманітні державні справи, а саме: обирали службових осіб, оголошували стан війни і укладали мир, приймали рішення зовнішньополітичного характеру, розглядали скарги громадян, виступали як найвища судова інстанція і т.д. Але основною функцією народних зборів було прийняття законів. Вважалося, що кожний громадянин Афін має право запропонувати проект нового закону. Однак існувало кілька обмежень: автор законопроекту підлягав кримінальній відповідальності, якщо його пропозиція суперечила діючим законам, кожен законопроект проходив попередній розгляд у Раді п'ятисот, остаточне рішення по законопроекту належало суду присяжних — геліеї. І, нарешті, існувала особлива процедура, суть якої полягала в тому, що під час проходження законопроекту проти нього міг виступити будь-який громадянин з заявою, що протягом року він порушить проти автора законопроекту судову справу. З цього моменту подальше проходження законопроекту призупинялося. Справу передавали в геліею, де автор законопроекту відстоював його доцільність, а той, хто звернувся зі скаргою, — його шкідливість та антидемократичний характер. Якщо справу вигравав скаржник, то законопроект касувався, а його автор підлягав покаранню.
У народних зборах провадився остракізм. Засуджений через остракізм повинен був протягом десяти днів залишити Афіни на десять років. Потім цей строк було скорочено до п'яти років.
Своєрідним урядом Афін була Рада п'ятисот. До неї входило по 50 громадян від кожної з десяти територіальних філ. Члени Ради п'ятисот обиралися жеребкуванням на один рік з числа громадян, які до-сягли тридцятилітнього віку. Засідання Ради відбувалися щоденно. Обрані члени — булевти — піддавались докімасії, тобто перевірці їх прав на зайняття посади та їхньої політичної благонадійності. За свою службу булевти отримували винагороду.
Повноваження Ради п'ятисот були досить широкими: фінансові питання, дипломатичні відносини, нагляд за флотом, контроль за службовими особами, попередній розгляд справ, які виносились на Народні збори, і т.д. Це був громіздкий орган і тому для ведення поточних справ Рада п'ятисот розділялась на десять пританій — комісій, які по черзі виконували обов'язки Ради п'ятисот, кожен день обира-
46
47
Частина перша
Історія держави і права Стародавнього світу
Держава і право античного світу
\
Розділ II
ючи жеребкуванням нового голову. Після закінчення строку служби булевти звітували про свою роботу.
Участь у законодавчій діяльності брала також геліея. Цей вищий судовий орган складався з шести тисяч членів, які обиралися щорічно від кожної філи жеребкуванням з повноправних громадян, які досягай тридцятилітнього віку. У складі геліеї утворювалося десять колегій — декастерій, кожна з яких виконувала свої безпосередні функції протягом одного місяця (місяців у греків було десять). Геліея була апеляційною інстанцією для інших судів і першою інстанцією у найбільш важливих справах. Вона здійснювала також контроль за діяльністю службових осіб і провадила докімасію, а також остаточно затверджувала постанови народних зборів.
Важливу роль в управлінні Афінською державою відігравали окремі посадові особи. Вони обиралися відкритим голосуванням на народних зборах або жеребом. Обирались, як правило, строком на один рік, за свою службу отримували (за винятком стратегів) винагороду.
Головними службовими особами були стратеги і архонти. Колегія стратегів складалася з десяти членів, які обиралися народними зборами. У V столітті до н.е. вони набули дуже важливих повноважень. Стратеги розпоряджалися коштами, що виділялись на утримання армії та флоту, мали деякі повноваження у сфері зовнішніх відносин, підписували перемир'я і т.д. Мали вони також судові функції при розгляді воїнських злочинів. У разі війни стратеги вирушали на чолі війська.
Політична роль архонтів була незначною. Як єдина колегія вони виступали рідко — при вирішенні народними зборами питання про остракізм і при перевірці посадових осіб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139