Було накладено «секвестр на все рухоме і нерухоме майно і на цінні папери всіх видів», які належали членам версальських зборів, членам Уряду національної оборони і уряду Тьєра. Всі вони були визнані незаконними.
Паризька Комуна не знала розподілу влади, її декрети і розпорядження виконували комісії, які вона створювала зі свого складу. Комуна обирала десять таких комісій, кожна з яких відала «функціями колишніх міністерств». Це були такі комісії:
1) виконавча комісія, яка мала провадити в життя усі декрети Комуни і постанови інших комісій;
2) військова комісія заміняла військове міністерство;
3) комісія продовольства, яка мала забезпечити Париж продуктами харчування не менше, як на три місяці;
4) комісія фінансів отримала повноваження міністерства фінансів; в її розпорядженні знаходився Французький банк;
5) комісія юстиції;
6) комісія громадської безпеки, в віданні якої перебувала префектура поліції;
7) комісія праці, промисловості і обміну;
8) комісія громадських служб;
9) комісія зовнішніх відносин;
10) комісія освіти.
Однак така структура державного апарату мала серйозні недоліки. У Паризькій Комуні не було належного керівництва центру: президія обиралася лише на один тиждень. У комісіях не існувало постійного голови або бюро. Але централізація управління була вкрай необхідна. Спочатку реорганізували виконавчу комісію, яка тепер складалася з дев'яти представників усіх інших комісій і спрямовувала їхню роботу. Першого травня 1871 року був прийнятий декрет про організацію Комітету громадського порятунку, який складався з п'яти членів. Але цей орган вже не встиг як слід розгорнути свою діяльність.
Почалася робота по створенню центрального апарату управління. Так, Центральний комітет Національної гвардії направляв до міністерств своїх представників. Те саме робила і Паризька Комуна, призначаючи в усі важливі відомства по одному делегату, який мав працювати під контролем комісії і Комуни. Таким чином була знищена чиновна бюрократія. Комуна скасувала привілеї чиновництва, ліквідувала особливий статус цієї замкненої групи. За саботаж, не-
239
Частина третя
Історія держави і права ____Нового часу____
Державний лад Паризької Комуни [ ПАРИЗЬКА КОМУНА
Виконавча комісіями»
Військова комісія
Комісія праці, промисловості і обміну І
Комісія продовольства
Комісія фінансів
Комісія юстиції
Комісія зовнішніх відносин
Комісія громадської безпеки
ІІі/І*
: ;| Делегат ;:
Мерія
Комітет пильності
Комісії
| Делегат [:•;' г Делегат |
Відомство ?: Відомство
вихід на роботу звільняли чиновників, обирали нових працівників, перетворюючи їх на службовців Комуни. Максимум заробітної плати становив шість тисяч франків на рік.
Комуна скасувала стару поліцію, знищила жандармерію. Порядок у Парижі підтримували резервні пролетарські батальйони Національної гвардії.
Місцеве управління організовувалося відповідно у двадцяти округах, на які поділявся Париж. Справами округу відали члени Комуни, які мали право створювати необхідні комісії.
Паризькою Комуною була ліквідована стара судова система. Комуна створювала новий судовий апарат. Низовою судовою інстанцією залишалися мирові судді, які повинні були обиратися населенням. Але тимчасово їх довелося призначати Виконавчій комісії. Мирові судді розбирали як цивільні, так і незначні кримінальні справи.
240
Розвиток Оурзісуачної держави до початку XX століття
л
Розділ II
Структура Національної гвардії
ЦК РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ | НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ І
ОКРУГ
ЛЕПОН
Рада легіону
: •' - - '•• '-
ч г ——— 1
Комітет батальйону Ком баталі
і
Командир Ко
Оа 1 СІЛЬПІДП иа 1 сиівтдп
Командир
- -•' :- - - --
Для серйозніших справ передбачалося створити Палату цивільних справ. Судові пристави, нотаріуси, комісари-оцінювачі перетворювалися на службовців Паризької Комуни. Для покарання осіб, запідозрених у спільництві з версальським урядом, декретом від 5 квітня 1871 року утворювалося Обвинувальне журі, яке мало виголошувати свій вирок «не пізніше сорока восьми годин». Була зроблена спроба організувати і військові суди. Функції громадського звинувачення були покладені на прокурора Комуни та його заступників, які призначалися самою Комуною.
Комуна проголошувала демократичне судочинство, прилюдний, рівний для всіх суд, виборність суддів, свободу захисту. Широкі права надавалися звинуваченим. Вони мали право вимагати виклику свідків за рахунок Комуни, обирати захисника на свій розсуд і т.д.
Декретом від 2 квітня 1871 року церква була відокремлена від держави, бюджет культів був скасований. Майно, яке належало релігійним конгрегаціям, оголошувалося національною власністю. У зачинених церквах відкривалися клуби.
Двадцять дев'ятого березня 1871 року з'явився декрет про скасування старої армії і заміну її Національною гвардією. «Ніяка військова сила, — було сказано в декреті, — крім Національної гвардії,
241
Частина третя
Історія дерзісави і права Нового часу
не може бути заснована в Парижі або введена в нього» (ст. 2). Всі здатні до військової служби громадяни повинні були вступити до лав Національної гвардії».
Соціально-економічні заходи Комуни. За короткий час свого існування Паризька Комуна встигла здійснити ряд важливих соціально-економічних заходів.
Шістнадцятого квітня 1871 року Паризька Комуна видала декрет про покинуті майстерні. Беручи до уваги, що багато майстерень було покинуто своїми господарями, які втекли з Парижа, Комуна доручила робітничим синдикальним камерам утворити комісії, які дадуть статистику покинутих майстерень, точний опис стану, в якому вони перебувають, викласти практичні заходи, за допомогою яких можна було б пустити в хід ці майстерні силами кооперативної асоціації зайнятих в них робітників, виробити проект статуту цих асоціацій. На випадок повернення господарів цих майстерень третейський суд повинен буде визначити розмір відшкодування, який ці асоціації платитимуть колишнім господарям.
У травні 1871 року Комуна затвердила Статут Луврських майстерень з ремонту зброї, який вводив нові принципи керівництва майстернями. Органами управління стали загальні збори робітників, рада майстерень і делегат, який знаходився при Комуні, але обирався загальними зборами робітників.
Велику увагу приділяла Комуна регулюванню умов праці робітників. Був встановлений максимум заробітної плати, який визначався «в шість тисяч франків на рік». Однак більш важливим був Декрет про обов'язковий мінімум заробітної плати від 13 травня 1871 року, що поширювався на робітників, зайнятих виконанням замовлень для Комуни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
Паризька Комуна не знала розподілу влади, її декрети і розпорядження виконували комісії, які вона створювала зі свого складу. Комуна обирала десять таких комісій, кожна з яких відала «функціями колишніх міністерств». Це були такі комісії:
1) виконавча комісія, яка мала провадити в життя усі декрети Комуни і постанови інших комісій;
2) військова комісія заміняла військове міністерство;
3) комісія продовольства, яка мала забезпечити Париж продуктами харчування не менше, як на три місяці;
4) комісія фінансів отримала повноваження міністерства фінансів; в її розпорядженні знаходився Французький банк;
5) комісія юстиції;
6) комісія громадської безпеки, в віданні якої перебувала префектура поліції;
7) комісія праці, промисловості і обміну;
8) комісія громадських служб;
9) комісія зовнішніх відносин;
10) комісія освіти.
Однак така структура державного апарату мала серйозні недоліки. У Паризькій Комуні не було належного керівництва центру: президія обиралася лише на один тиждень. У комісіях не існувало постійного голови або бюро. Але централізація управління була вкрай необхідна. Спочатку реорганізували виконавчу комісію, яка тепер складалася з дев'яти представників усіх інших комісій і спрямовувала їхню роботу. Першого травня 1871 року був прийнятий декрет про організацію Комітету громадського порятунку, який складався з п'яти членів. Але цей орган вже не встиг як слід розгорнути свою діяльність.
Почалася робота по створенню центрального апарату управління. Так, Центральний комітет Національної гвардії направляв до міністерств своїх представників. Те саме робила і Паризька Комуна, призначаючи в усі важливі відомства по одному делегату, який мав працювати під контролем комісії і Комуни. Таким чином була знищена чиновна бюрократія. Комуна скасувала привілеї чиновництва, ліквідувала особливий статус цієї замкненої групи. За саботаж, не-
239
Частина третя
Історія держави і права ____Нового часу____
Державний лад Паризької Комуни [ ПАРИЗЬКА КОМУНА
Виконавча комісіями»
Військова комісія
Комісія праці, промисловості і обміну І
Комісія продовольства
Комісія фінансів
Комісія юстиції
Комісія зовнішніх відносин
Комісія громадської безпеки
ІІі/І*
: ;| Делегат ;:
Мерія
Комітет пильності
Комісії
| Делегат [:•;' г Делегат |
Відомство ?: Відомство
вихід на роботу звільняли чиновників, обирали нових працівників, перетворюючи їх на службовців Комуни. Максимум заробітної плати становив шість тисяч франків на рік.
Комуна скасувала стару поліцію, знищила жандармерію. Порядок у Парижі підтримували резервні пролетарські батальйони Національної гвардії.
Місцеве управління організовувалося відповідно у двадцяти округах, на які поділявся Париж. Справами округу відали члени Комуни, які мали право створювати необхідні комісії.
Паризькою Комуною була ліквідована стара судова система. Комуна створювала новий судовий апарат. Низовою судовою інстанцією залишалися мирові судді, які повинні були обиратися населенням. Але тимчасово їх довелося призначати Виконавчій комісії. Мирові судді розбирали як цивільні, так і незначні кримінальні справи.
240
Розвиток Оурзісуачної держави до початку XX століття
л
Розділ II
Структура Національної гвардії
ЦК РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ | НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ І
ОКРУГ
ЛЕПОН
Рада легіону
: •' - - '•• '-
ч г ——— 1
Комітет батальйону Ком баталі
і
Командир Ко
Оа 1 СІЛЬПІДП иа 1 сиівтдп
Командир
- -•' :- - - --
Для серйозніших справ передбачалося створити Палату цивільних справ. Судові пристави, нотаріуси, комісари-оцінювачі перетворювалися на службовців Паризької Комуни. Для покарання осіб, запідозрених у спільництві з версальським урядом, декретом від 5 квітня 1871 року утворювалося Обвинувальне журі, яке мало виголошувати свій вирок «не пізніше сорока восьми годин». Була зроблена спроба організувати і військові суди. Функції громадського звинувачення були покладені на прокурора Комуни та його заступників, які призначалися самою Комуною.
Комуна проголошувала демократичне судочинство, прилюдний, рівний для всіх суд, виборність суддів, свободу захисту. Широкі права надавалися звинуваченим. Вони мали право вимагати виклику свідків за рахунок Комуни, обирати захисника на свій розсуд і т.д.
Декретом від 2 квітня 1871 року церква була відокремлена від держави, бюджет культів був скасований. Майно, яке належало релігійним конгрегаціям, оголошувалося національною власністю. У зачинених церквах відкривалися клуби.
Двадцять дев'ятого березня 1871 року з'явився декрет про скасування старої армії і заміну її Національною гвардією. «Ніяка військова сила, — було сказано в декреті, — крім Національної гвардії,
241
Частина третя
Історія дерзісави і права Нового часу
не може бути заснована в Парижі або введена в нього» (ст. 2). Всі здатні до військової служби громадяни повинні були вступити до лав Національної гвардії».
Соціально-економічні заходи Комуни. За короткий час свого існування Паризька Комуна встигла здійснити ряд важливих соціально-економічних заходів.
Шістнадцятого квітня 1871 року Паризька Комуна видала декрет про покинуті майстерні. Беручи до уваги, що багато майстерень було покинуто своїми господарями, які втекли з Парижа, Комуна доручила робітничим синдикальним камерам утворити комісії, які дадуть статистику покинутих майстерень, точний опис стану, в якому вони перебувають, викласти практичні заходи, за допомогою яких можна було б пустити в хід ці майстерні силами кооперативної асоціації зайнятих в них робітників, виробити проект статуту цих асоціацій. На випадок повернення господарів цих майстерень третейський суд повинен буде визначити розмір відшкодування, який ці асоціації платитимуть колишнім господарям.
У травні 1871 року Комуна затвердила Статут Луврських майстерень з ремонту зброї, який вводив нові принципи керівництва майстернями. Органами управління стали загальні збори робітників, рада майстерень і делегат, який знаходився при Комуні, але обирався загальними зборами робітників.
Велику увагу приділяла Комуна регулюванню умов праці робітників. Був встановлений максимум заробітної плати, який визначався «в шість тисяч франків на рік». Однак більш важливим був Декрет про обов'язковий мінімум заробітної плати від 13 травня 1871 року, що поширювався на робітників, зайнятих виконанням замовлень для Комуни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139