ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Вiн
вправi це зробити тiльки за наявностi однiує з трьох умов: якщо
це передбачено договором, коли це викликано неможливiстю
виконання доручення або порушенням комiтентом договору
комiсiє (частина перша ст.410 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер
вiдмовиться вiд виконання прийнятого доручення внаслiдок по-
рушення договору комiсiє комiтентом, вiн може одержати як
вiдшкодування понесених витрат, так i комiсiйну винагороду
(частина третя ст.410 ЦК Украєни). За будь-яких обставин комi-
сiонер зобовязаний письмово повiдомити комiтента про свою
вiдмову. Договiр комiсiє зберiгау свою чиннiсть протягом двох
тижнiв з дня одержання комiтентом такого повiдомлення (час-
тина друга ст.410 ЦК Украєни). Комiтент, зi своує сторони, в
межах мiсячного строку з дня одержання вiдмови, зобовязаний
розпорядитися майном пiд загрозою його продажу комiсiонером
або здачi на зберiгання третiм особам за рахунок комiтента. Ко-
мiсiйне доручення припиняуться також у разi смертi комiтента,
визнання його недiуздатним, обмежено дiуздатним, безвiсно
вiдсутнiм, а також внаслiдок припинення юридичноє особи, яка
виступау як комiтент. Проте комiсiонер зобовязаний продовжу-

274

вати виконання даного йому доручення до того часу, поки вiд
правонаступникiв чи представникiв комiтента не надiйдуть
вiдповiднi вказiвки (ст.409 ЦК Украєни).

Види договору комiсiє. Комiсiйна торгiвля здiйснюуться за до-
помогою кiлькох видiв договорiв, якi рiзняться мiж собою за
субуктним складом, предметом, формою i порядком укладання
чи розiрвання договору та за iншими ознаками. Комiсiйна тор-
гiвля подiляуться на такi основнi види: комiсiйна торгiвля не-
продовольчими товарами; комiсiйна торгiвля продовольчими то-
варами; комiсiйна торгiвля продукцiую виробничо-технiчного
призначення тощо. Крiм норм ЦК, кожне з названих видiв регу-
люуться спецiальними нормативними актами.

4. Договiр схову

На вiдмiну вiд договорiв доручення та комiсiє, за якими нада-
ються послуги юридичного характеру, договiр схову належить
до тiує групи договорiв, якi направленi на надання фактичних
послуг.

Поняття договору. За договором схову одна сторона (охоро-
нець) зобовязууться зберiгати майно, передане єй другою сторо-
ною, i повернути це майно в цiлостi (частина перша ст.413 ЦК
Украєни). Договiр схову - реальний, вiдповiдно до цього вiн
набувау чинностi з моменту передачi речi на зберiгання, а не з
часу досягнення згоди про це. Проте договори схову можуть
бути й консесуальними, в основному, мiж органiзацiями, коли
одна органiзацiя бере на себе зобовязання прийняти на схов
майно, що буде передане єй iншою органiзацiую (частина друга
ст.413 ЦК Украєни). Наприклад, договори зi складами, елевато-
рами, холодильниками тощо.

Договiр схову вважауться безоплатним. Але вiн може бути i
сплатним, якщо це спецiально передбачауться законом чи дого-
вором (частина третя ст.413 ЦК Украєни). Мiж громадянами
договiр схову, як правило, безоплатний, але вiн може стати оп-
латним, якщо при укладеннi договору сторони обумовлять це.
iнодi органiзацiє також надають безоплатнi послуги по охоронi
майна, наприклад: зберiгання верхнього одягу в гардеробах те-
атрiв, установ, здача речей в камеру схову готелiв тощо. Якщо
нормативним актом передбачено стягнення органiзацiую плати
за зберiгання майна, то договiр, що укладауться з такою органi-
зацiую, мау бути тiльки сплатним.

Договiр схову належить до розряду двостороннiх договорiв, бо
як в сплатному, так i в безоплатному договорах схову iснують

275

певнi права та обовязки обох сторiн. Зокрема, охоронець зобо-
вязаний забезпечити схороннiсть майна i повернути його другiй
сторонi, яка зобовязана забрати майно, що було на зберiганнi
(ст.421 ЦК Украєни), i вiдшкодувати охоронцевi витрати, не-
обхiднi для збереження майна (частина друга ст.417 ЦК Украє-
ни).
Сторони договору. В договорi схову беруть участь двi сторони

- охоронець та особа, яка передау майно на зберiгання. У ци-
вiльному правi ця особа називауться поклажодавцем. Вiн може
бути як громадянином, так i юридичною особою. Охоронцями
повиннi бути дiуздатнi громадяни та органiзацiє, що мають ста-
тус юридичноє особи. Охороннi функцiє органiзацiя може
здiйснювати в межах своує основноє дiяльностi або як додаткове
зобовязання за iнших договiрних чи позадоговiрних вiдносин.
Зберiгання майна камерами схову на вокзалах, елеваторами, хо-
лодильниками у основною дiяльнiстю цих органiзацiй. Зобовя-
зання по охоронi майна у даному випадку виникау на пiдставi
вiдповiдних договорiв схову. Проте обовязок охорони майна
нерiдко покладауться i на учасникiв iнших правовiдносин. Так,
комiсiонер зобовязаний зберiгати майно комiтента, пiдрядчик

- майно замовника, а перевiзник - вантаж вiдправника. Обо-
вязок цих осiб зберiгати майно виникау не в силу договору схо-
ву, а вiдповiдно до пiдстав договору комiсiє, пiдряду, перевезен-
ня i розглядауться як додатковий елемент основних зобовязань
зазначених контрагентiв.

Зобовязання по зберiганню майна може виникати на пiдставi
прямоє вказiвки закону без укладення договору схову. Наприк-
лад, мiлiцiя чи виконкоми мiсцевих Рад народних депутатiв зо-
бовязанi зберiгати зданi єм знайденi речi протягом шести мiсяцiв
(ст.138 ЦК Украєни); бездоглядна або приблудна худоба пере-
дауться на тимчасове утримання вiдповiдним сiльськогосподар-
ським пiдприумствам, керiвники яких не мають права вiдмови-
тись вiд прийняття худоби (ст.139 ЦК Украєни). Коли схов
здiйснюуться на пiдставi iнших договорiв або на пiдставi вказi-
вок закону, до нього застосовуються правила про договiр схову,
визначенi у частинi першiй статтi 415, статтях 413, 416, 418-422
ЦК Украєни за умови, що iнше не встановлено законом або спе-
цiальними актами (ст.424 ЦК Украєни).

Предмет i обукти договору. Предметом договору схову у по-
слуги, що надаються охоронцем поклажодавцевi та якi направ-
ленi на забезпечення схоронностi майна. Предмет договору схо-
ву не слiд ототожнювати з його обуктами, що передаються на
зберiгання. Такими обуктами можуть бути як iндивiдуально-

276

визначенi речi, так i речi, що мають родовi ознаки. Отже, слiд
особливо наголосити, що залежно вiд того, якарiч передауться
на зберiгання, рiзними бувають i правовi наслiдки в разi єє заги-
белi, псування чи неправомiрних дiй охоронця щодо цiує речi.
Якщо обуктом схову у iндивiдуально-визначена рiч, то власни-
ком єє залишауться поклажодавець. У такому разi, керуючись
статтею 130 ЦК Украєни, ризик випадковоє загибелi речi або
випадкового зiпсування речi несе поклажодавець. Однак части-
на перша статтi 418 ЦК Украєни вносить певнi корективи в це
правило щодо органiзацiй, якi здiйснюють схов в межах своує
основноє дiяльностi (елеватори, холодильники, камери схову).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174