При правонаступництвi спадкоу-
мець набувау прав або обовязкiв спадкодавця i стау одночасно
кредитором i боржником. Проте оскiльки нiхто щодо себе не
може бути боржником чи кредитором, то зобовязання припи-
няуться.
Щодо Органiзацiй зобовязання можуть припинятися збiгом
боржника i кредитора у звязку iз злиттям юридичних осiб або
приуднанням однiує юридичноє особи до iншоє за умови, якщо в
зобовязаннi одна з них була кредитором, а iнша боржником.
Пiдставою для набуття всiх прав i обовязкiв у новоє юридичноє
особи у правонаступництво (частина друга ст.37 ЦК Украєни).
Якщо згодом цей збiг припиняуться, то в силу частини другоє
статтi 219 зобовязання виникау знову. Це правило встановлено
в iнтересах кредитора. Воно застосовууться у тих випадках, де
спадкування мало мiсце пiсля оголошення громадянина помер-
лим (ст.21 ЦК Украєни), а згодом судове рiшення про оголо-
шення громадянина померлим було скасоване судом на пiдставi
ст.22 ЦК Украєни. Правило частини другоє статтi 219 не застосо-
вууться до органiзацiй. У випадку подiлу або видiлення юридич-
ноє особи, яка виникла внаслiдок злиття або приуднання, права
i обовязки визначаються роздiльним балансом.
Угода сторiн. Вiдповiдно до статтi 220 ЦК Украєни зобовязан-
ня може припинятись угодою сторiн. Вона може застосовува-
тись у випадку, коли сторони не приступили до виконання зо-
бовязання або виконали його частково. Формами угоди у скла-
дення боргу, мирова угода i новацiя.
В одностороннiх зобовязаннях складення боргу означау
звiльнення кредитором боржника вiд обовязку виконати зобо-
вязання. Зобовязання в даному випадку припиняуться внаслi-
21
док двох одностороннiх угод. Кредитор, складаючи (прощаючи)
борг боржника, виражау свою волю на припинення зобовязан-
ня, чим вчиняу односторонню угоду, а боржник, не заперечую-
чи на складення з нього боргу, також вчиняу односторонню уго-
ду, яка спрямована на припинення зобовязання. У двостороннiх
зобовязаннях складення боргу здiйснюуться шляхом уступки
взаумних вимог (мирова угода).
Зобовязання мiж громадянами, а також громадян з органiза-
цiями можуть, за загальним правилом, припинятись угодою
сторiн. Виняток становлять зобовязання, сам характер яких ви-
ключау такий спосiб єх припинення (наприклад, зобовязання,
що виникають внаслiдок ушкодження здоровя, заподiяння
смертi). Якщо в односторонньому зобовязаннi кредитором ви-
ступау пiдприумство, то незалежно вiд форми власностi, яка ста-
новить його майнову основу, припинення зобовязання в сучас-
них умовах також можливе шляхом складення боргу. Окремим
випадком припинення зобовязання за угодою сторiн у новацiя
(оновлення). Пiд новацiую розумiють угоду сторiн, за якою борж-
ник бере на себе обовязок виконати iншi зобовязання або те
саме, але на iнших пiдставах. Внаслiдок новацiє попередну зобо-
вязання припиняуться i виникау нове, при цьому вважауться,
що припинення першого зобовязання настало з метою задово-
лення iнтересу кредитора. Нове зобовязання виникау мiж тими
самими особами, вiдрiзняючись вiд попереднього своєм змiстом,
або виконууться те саме, але на iншiй правовiй пiдставi. Так,
замiсть iснуючого договору найму жилого будинку, власником
якого у наймодавець, укладауться сторонами договiр купiвлi-
продажу будинку. Змiст зобовязання, що виникау на пiдставi
договору купiвлi-продажу будинку, буде iстотно вiдрiзнятись вiд
змiсту зобовязання, що грунтууться на договорi найму жилого
будинку. У другому випадку боржник, який повинен сплатити
40 млн. крб. за куплений набiр меблiв, зобовязууться сплатити
ту саму суму як позику, в пiдтвердження якоє видау розписку.
Оскiльки при новацiє згода сторiн про припинення первiсного
зобовязання здiйснюуться з метою виникнення нового, то
дiйснiсть останнього залежить вiд першого. Якщо первiсне зо-
бовязання визнауться недiйсним, то недiйсним стау i нове зо-
бовязання. Новацiю необхiдно вiдрiзняти вiд замiни виконання
в зобовязаннi, а також вiд змiни окремих умов виконання зобо-
вязання (постачальник, який повинен поставити газовi плити,
поставляу за згодою кредитора газовi колонки, змiна строкiв i
способiв виконання тощо). У цих випадках зобовязання не при-
пиняуться, а змiнюуться. Угода мiж органiзацiями про припи-
22
нення зобовязання не може суперечити акту планування. Якщо
зобовязання не грунтууться на актi планування, воно може бути
припинене згодою сторiн в загальному порядку.
Угодою сторiн можуть бути припиненi договори на виконання
науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i технологiчних
робiт, якщо подальше виконання робiт неминуче призведе до
негативного результату або в разi виявлення недоцiльностi за-
значених робiт. Новацiя, як спосiб припинення зобовязання, в
принципi може застосовуватись до зобовязань мiж органiзацiя-
ми, якi виникли з договорiв, що грунтуються на державному
замовленнi. Немау нiяких перепон у використаннi новацiє для
припинення планово-договiрного зобовязання з метою виник-
нення договiрного.
Угода про припинення зобовязання в формi мировоє угоди i
новацiя у двостороннiми угодами i укладення єх пiдпорядковууться
статтям 43, 44 ЦК Украєни. Способи припинення зобовязання
мiж органiзацiями повиннi бути оформленi письмово. Мирова
угода може бути судовою (арбiтражною) i на неє в такому випад-
ку поширюються норми, встановленi в цивiльному процесуаль-
ному законодавствi (Цивiльний процесуальний кодекс Украєни i
Арбiтражно-процесуальний кодекс Украєни). Позасудова (поза-
арбiтражна) мирова угода пiдлягау оформленню вiдповiдно до
загальних правил про форму угод.
Крiм припинення зобовязання згодою сторiн в окремих ви-
падках, передбачених законом, зобовязання може припинятися
за волевиявленням однiує з сторiн. Право на односторонну при-
пинення зобовязання, як правило, обумовлене порушенням
iншою стороною своєх обовязкiв (ст.ст.231, 234, 259, 329, 341,
347, 415 та iншi ЦК Украєни). Враховуючи особистий характер
договору доручення, стаття 392 ЦК Украєни передбачау право
сторiн на припинення договору без будь-яких мотивiв.
З переходом до ринковоє економiки пiдстави одностороннього
розiрвання органiзацiую зобовязання повиннi бути розширенi.
Прийнятi останнiм часом нормативнi акти, власне, вiдбивають
такий напрям.
Змiна плану (ст.221 ЦК Украєни). У сучасних умовах розвитку
нашоє економiки зберiгаються акти планування. iснуючий звя-
зок договiрного зобовязання з актом планування обумовлюу
правило, згiдно з яким змiна акта планування тягне за собою
припинення або змiну зобовязання. Якщо змiни стосуються акта
планування, обовязкового тiльки для однiує сторони, зобовя-
зання не припиняуться i за його невиконання настау вiдповi-
дальнiсть на загальних пiдставах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
мець набувау прав або обовязкiв спадкодавця i стау одночасно
кредитором i боржником. Проте оскiльки нiхто щодо себе не
може бути боржником чи кредитором, то зобовязання припи-
няуться.
Щодо Органiзацiй зобовязання можуть припинятися збiгом
боржника i кредитора у звязку iз злиттям юридичних осiб або
приуднанням однiує юридичноє особи до iншоє за умови, якщо в
зобовязаннi одна з них була кредитором, а iнша боржником.
Пiдставою для набуття всiх прав i обовязкiв у новоє юридичноє
особи у правонаступництво (частина друга ст.37 ЦК Украєни).
Якщо згодом цей збiг припиняуться, то в силу частини другоє
статтi 219 зобовязання виникау знову. Це правило встановлено
в iнтересах кредитора. Воно застосовууться у тих випадках, де
спадкування мало мiсце пiсля оголошення громадянина помер-
лим (ст.21 ЦК Украєни), а згодом судове рiшення про оголо-
шення громадянина померлим було скасоване судом на пiдставi
ст.22 ЦК Украєни. Правило частини другоє статтi 219 не застосо-
вууться до органiзацiй. У випадку подiлу або видiлення юридич-
ноє особи, яка виникла внаслiдок злиття або приуднання, права
i обовязки визначаються роздiльним балансом.
Угода сторiн. Вiдповiдно до статтi 220 ЦК Украєни зобовязан-
ня може припинятись угодою сторiн. Вона може застосовува-
тись у випадку, коли сторони не приступили до виконання зо-
бовязання або виконали його частково. Формами угоди у скла-
дення боргу, мирова угода i новацiя.
В одностороннiх зобовязаннях складення боргу означау
звiльнення кредитором боржника вiд обовязку виконати зобо-
вязання. Зобовязання в даному випадку припиняуться внаслi-
21
док двох одностороннiх угод. Кредитор, складаючи (прощаючи)
борг боржника, виражау свою волю на припинення зобовязан-
ня, чим вчиняу односторонню угоду, а боржник, не заперечую-
чи на складення з нього боргу, також вчиняу односторонню уго-
ду, яка спрямована на припинення зобовязання. У двостороннiх
зобовязаннях складення боргу здiйснюуться шляхом уступки
взаумних вимог (мирова угода).
Зобовязання мiж громадянами, а також громадян з органiза-
цiями можуть, за загальним правилом, припинятись угодою
сторiн. Виняток становлять зобовязання, сам характер яких ви-
ключау такий спосiб єх припинення (наприклад, зобовязання,
що виникають внаслiдок ушкодження здоровя, заподiяння
смертi). Якщо в односторонньому зобовязаннi кредитором ви-
ступау пiдприумство, то незалежно вiд форми власностi, яка ста-
новить його майнову основу, припинення зобовязання в сучас-
них умовах також можливе шляхом складення боргу. Окремим
випадком припинення зобовязання за угодою сторiн у новацiя
(оновлення). Пiд новацiую розумiють угоду сторiн, за якою борж-
ник бере на себе обовязок виконати iншi зобовязання або те
саме, але на iнших пiдставах. Внаслiдок новацiє попередну зобо-
вязання припиняуться i виникау нове, при цьому вважауться,
що припинення першого зобовязання настало з метою задово-
лення iнтересу кредитора. Нове зобовязання виникау мiж тими
самими особами, вiдрiзняючись вiд попереднього своєм змiстом,
або виконууться те саме, але на iншiй правовiй пiдставi. Так,
замiсть iснуючого договору найму жилого будинку, власником
якого у наймодавець, укладауться сторонами договiр купiвлi-
продажу будинку. Змiст зобовязання, що виникау на пiдставi
договору купiвлi-продажу будинку, буде iстотно вiдрiзнятись вiд
змiсту зобовязання, що грунтууться на договорi найму жилого
будинку. У другому випадку боржник, який повинен сплатити
40 млн. крб. за куплений набiр меблiв, зобовязууться сплатити
ту саму суму як позику, в пiдтвердження якоє видау розписку.
Оскiльки при новацiє згода сторiн про припинення первiсного
зобовязання здiйснюуться з метою виникнення нового, то
дiйснiсть останнього залежить вiд першого. Якщо первiсне зо-
бовязання визнауться недiйсним, то недiйсним стау i нове зо-
бовязання. Новацiю необхiдно вiдрiзняти вiд замiни виконання
в зобовязаннi, а також вiд змiни окремих умов виконання зобо-
вязання (постачальник, який повинен поставити газовi плити,
поставляу за згодою кредитора газовi колонки, змiна строкiв i
способiв виконання тощо). У цих випадках зобовязання не при-
пиняуться, а змiнюуться. Угода мiж органiзацiями про припи-
22
нення зобовязання не може суперечити акту планування. Якщо
зобовязання не грунтууться на актi планування, воно може бути
припинене згодою сторiн в загальному порядку.
Угодою сторiн можуть бути припиненi договори на виконання
науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i технологiчних
робiт, якщо подальше виконання робiт неминуче призведе до
негативного результату або в разi виявлення недоцiльностi за-
значених робiт. Новацiя, як спосiб припинення зобовязання, в
принципi може застосовуватись до зобовязань мiж органiзацiя-
ми, якi виникли з договорiв, що грунтуються на державному
замовленнi. Немау нiяких перепон у використаннi новацiє для
припинення планово-договiрного зобовязання з метою виник-
нення договiрного.
Угода про припинення зобовязання в формi мировоє угоди i
новацiя у двостороннiми угодами i укладення єх пiдпорядковууться
статтям 43, 44 ЦК Украєни. Способи припинення зобовязання
мiж органiзацiями повиннi бути оформленi письмово. Мирова
угода може бути судовою (арбiтражною) i на неє в такому випад-
ку поширюються норми, встановленi в цивiльному процесуаль-
ному законодавствi (Цивiльний процесуальний кодекс Украєни i
Арбiтражно-процесуальний кодекс Украєни). Позасудова (поза-
арбiтражна) мирова угода пiдлягау оформленню вiдповiдно до
загальних правил про форму угод.
Крiм припинення зобовязання згодою сторiн в окремих ви-
падках, передбачених законом, зобовязання може припинятися
за волевиявленням однiує з сторiн. Право на односторонну при-
пинення зобовязання, як правило, обумовлене порушенням
iншою стороною своєх обовязкiв (ст.ст.231, 234, 259, 329, 341,
347, 415 та iншi ЦК Украєни). Враховуючи особистий характер
договору доручення, стаття 392 ЦК Украєни передбачау право
сторiн на припинення договору без будь-яких мотивiв.
З переходом до ринковоє економiки пiдстави одностороннього
розiрвання органiзацiую зобовязання повиннi бути розширенi.
Прийнятi останнiм часом нормативнi акти, власне, вiдбивають
такий напрям.
Змiна плану (ст.221 ЦК Украєни). У сучасних умовах розвитку
нашоє економiки зберiгаються акти планування. iснуючий звя-
зок договiрного зобовязання з актом планування обумовлюу
правило, згiдно з яким змiна акта планування тягне за собою
припинення або змiну зобовязання. Якщо змiни стосуються акта
планування, обовязкового тiльки для однiує сторони, зобовя-
зання не припиняуться i за його невиконання настау вiдповi-
дальнiсть на загальних пiдставах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174