Вiдшкодування моральноє шкоди проводиться тодi,
коли незаконнi дiє органiв дiзнання, попереднього слiдства, про-
куратури i суду завдали моральноє шкоди громадяниновi, при-
звели до порушення його нормальних життувих звязкiв, вима-
гають вiд нього додаткових зусиль для органiзацiє свого життя.
Конфiсковане, вилучене, заарештоване майно повертауться гро-
мадяниновi в натурi, а в разi неможливостi повернення в натурi
його вартiсть вiдшкодовууться за рахунок тих пiдприумств, уста-
нов, органiзацiй, яким воно передано безоплатно. Внаслiдок
лiквiдацiє зазначених органiзацiй або недостатностi у них коштiв
для вiдшкодування шкоди вартiсть майна (частина вартостi)
вiдшкодовууться за рахунок державного бюджету (ст.3-4 Зако-
ну Украєни вiд 1 грудня 1994 р.).
328
Крiм того, громадянин повинен бути поновлений у трудових,
житлових, особистих правах, у навчальному закладi, вiйськових
та iнших званнях, йому повертаються ордени та медалi, при не-
обхiдностi публiкуються спростування обставин, що ганьблять
особу (ст.6-11 Закону Украєни вiд 1 грудня 1994 р.).
Протиправний характер дiй службових осiб слiдчо-прокурор-
ських органiв повинен вiдповiдати змiсту незаконних дiй, що
перелiченi в зазначених правових нормах. Для зясування єх змiсту
необхiдно звернутися до статтi 176 Кримiнального кодексу Ук-
раєни, статей 148, 155 Кримiнально-процесуального кодексу Ук-
раєни, статей 31, 32 Кодексу Украєни про адмiнiстративнi право-
порушення.
Для встановлення вiдповiдальностi за заподiяну шкоду слiд ви-
значити причинний звязок мiж незаконними дiями службових
осiб вiдповiдних органiв i шкодою. Такими у обуктивнi пiдста-
ви вiдповiдальностi за статтею 443 ЦК Украєни. Щодо субуктив-
ноє пiдстави вiдповiдальностi, як зазначалося вище, стаття 443
передбачау вiдповiдальнiсть незалежно вiд вини. Вважаумо по-
зицiю закону цiлком виправданою. Обгрунтування вiдповiдаль-
ностi незалежно вiд вини вбачауться:
1) в подальшому змiцненнi законностi в дiяльностi органiв
дiзнання, попереднього слiдства, суду i прокуратури;
2) в пiдсиленнi захисту прав i законних iнтересiв громадян.
Субуктом вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну громадяниновi
незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, про-
куратури i суду стаття 443 ЦК Украєни передбачау державу. Отже,
перед потерпiлими вiдповiдау держава, а не заподiювачi шкоди
- органи дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду.
За загальним правилом субуктом вiдповiдальностi у заподiювач
шкоди. Якщо шкода заподiяна службовими особами органiзацiє.
що мау статус юридичноє особи, субуктом вiдповiдальностi у
юридична особа (ст.23, 32 ЦК Украєни). Чому стаття 443 вiдсту-
пила вiд загального правила, поклавши обовязок вiдшкодуван-
ня на державу як такуi Якими у соцiальнi та юридичнi пiдстави
покладення вiдповiдальностi на державу, а не на заподiювачiв
шкодиi На нашу думку, вiдповiдь може бути такою. Захист прав
громадян у функцiую Украєнськоє держави, яка характеризуу один
з напрямiв дiяльностi всiх єє органiв, передусiм органiв, спецi-
ально створених для захисту правопорядку, в тому числi для за-
хисту прав громадян. Це судово-прокурорськi органи, органи
дiзнання i попереднього слiдства, iншi органи, що здiйснюють
вiд iменi держави функцiє правосуддя, прокурорського нагляду,
розслiдування злочинiв. Дедалi бiльше стау загальновизнаним,
329
що правосуддя, прокурорський нагляд у вищими гарантiями юри-
дичних прав громадян у державi. За таких умов незаконна
дiяльнiсть зазначених органiв у порушенням функцiє держави
щодо захисту прав громадян. Саме тому не державнi органи (про-
куратура, суд, мiлiцiя та iн.), а Украєнська держава зобовязана
вiдшкодувати шкоду, заподiяну потерпiлому. Встановлення та-
кого субукта вiдповiдальностi свiдчить про те, що законодавець
розцiнюу незаконну дiяльнiсть органiв дiзнання, попереднього
слiдства, прокуратури i суду як надзвичайну подiю в загально-
державному масштабi. Украєнська держава вiдшкодовуу заподiя-
ну шкоду за рахунок державного бюджету. Трапляються судовi
помилки щодо визначення субукта вiдповiдальностi за шкоду,
заподiяну незаконною дiяльнiстю слiдчо-судово-прокурорських
органiв. Так, громадянин К. був незаконно засуджений. Потiм
обвинувальний вирок був скасований. Громадянин К. звернувся
до суду з позовом про вiдшкодування шкоди, повязаноє зi спла-
тою послуг юридичнiй консультацiє. Суд винiс рiшення про стяг-
нення вiдповiдноє суми за рахунок консультацiє. Це рiшення
незаконне, бо зазначенi суми вiдшкодовуються за рахунок дер-
жавного бюджету, а не коштiв певноє органiзацiє, як юридична
консультацiя.
Субуктами права на вiдшкодування шкоди у громадяни, щодо
яких були вчиненi вiдповiднi незаконнi дiє. Право на вiдшкоду-
вання заподiяноє шкоди виникау з моменту вступу у законну
силу виправдувального вироку, з дня винесення постанови про
закриття кримiнальноє справи, в основу якоє покладено реабiлi-
туючi пiдстави (вiдсутнiсть подiє злочину, вiдсутнiсть в дiяннях
особи складу злочину або недоказовiсть участi громадянина у
вчиненнi злочину), чи припинення справи про адмiнiстративне
правопорушення. Закриття кримiнальноє справи на пiдставi акта
про амнiстiю, по закiнченнi строку давностi притягнення до кри-
мiнальноє вiдповiдальностi, в звязку з прийняттям закону, що
усувау кримiнальну вiдповiдальнiсть за вчинене дiяння, не у
пiдставою для виникнення права на вiдшкодування за статтею
443 ЦК Украєни.
Змiна квалiфiкацiє вчиненоє злочинноє дiє за статтею закону,
що передбачау менш тяжкий злочин з призначенням по цiй статтi
бiльш мякого покарання або зниження мiри покарання без змiни
квалiфiкацiє, також не у пiдставою для вiдшкодування шкоди
вiдповiдно до зазначених вище правових норм. Стаття 53 Кри-
мiнально-процесуального кодексу Украєни зобовязуу органи
дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду розяснити
громадяниновi порядок поновлення його порушених прав. Цi
330
органи повиннi направити громадяниновi, а у разi його смертi -
його спадкоумцям, повiдомлення про припинення кримiналь-
ноє справи або копiю виправдувального вироку. Громадяниновi
також направляуться повiдомлення, що розяснюу його права i
порядок вiдшкодування шкоди. Розмiр вiдшкодування шкоди,
залежно вiд того, який орган здiйснював слiдчi дiє чи розглядав
справу, визначають вiдповiднi органи дiзнання, попереднього
слiдства, прокуратури i суд. Вони виносять постанову (ухвалу)
про розмiр вiдшкодування протягом мiсяця з дня надходження
заяви вiд потерпiлого громадянина про вiдшкодування шкоди.
Якщо справу закрито судом при розгляданнi єє в касацiйному
порядку або в порядку нагляду, розмiр вiдшкодування визначау
суд, що розглядав справу у першiй iнстанцiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
коли незаконнi дiє органiв дiзнання, попереднього слiдства, про-
куратури i суду завдали моральноє шкоди громадяниновi, при-
звели до порушення його нормальних життувих звязкiв, вима-
гають вiд нього додаткових зусиль для органiзацiє свого життя.
Конфiсковане, вилучене, заарештоване майно повертауться гро-
мадяниновi в натурi, а в разi неможливостi повернення в натурi
його вартiсть вiдшкодовууться за рахунок тих пiдприумств, уста-
нов, органiзацiй, яким воно передано безоплатно. Внаслiдок
лiквiдацiє зазначених органiзацiй або недостатностi у них коштiв
для вiдшкодування шкоди вартiсть майна (частина вартостi)
вiдшкодовууться за рахунок державного бюджету (ст.3-4 Зако-
ну Украєни вiд 1 грудня 1994 р.).
328
Крiм того, громадянин повинен бути поновлений у трудових,
житлових, особистих правах, у навчальному закладi, вiйськових
та iнших званнях, йому повертаються ордени та медалi, при не-
обхiдностi публiкуються спростування обставин, що ганьблять
особу (ст.6-11 Закону Украєни вiд 1 грудня 1994 р.).
Протиправний характер дiй службових осiб слiдчо-прокурор-
ських органiв повинен вiдповiдати змiсту незаконних дiй, що
перелiченi в зазначених правових нормах. Для зясування єх змiсту
необхiдно звернутися до статтi 176 Кримiнального кодексу Ук-
раєни, статей 148, 155 Кримiнально-процесуального кодексу Ук-
раєни, статей 31, 32 Кодексу Украєни про адмiнiстративнi право-
порушення.
Для встановлення вiдповiдальностi за заподiяну шкоду слiд ви-
значити причинний звязок мiж незаконними дiями службових
осiб вiдповiдних органiв i шкодою. Такими у обуктивнi пiдста-
ви вiдповiдальностi за статтею 443 ЦК Украєни. Щодо субуктив-
ноє пiдстави вiдповiдальностi, як зазначалося вище, стаття 443
передбачау вiдповiдальнiсть незалежно вiд вини. Вважаумо по-
зицiю закону цiлком виправданою. Обгрунтування вiдповiдаль-
ностi незалежно вiд вини вбачауться:
1) в подальшому змiцненнi законностi в дiяльностi органiв
дiзнання, попереднього слiдства, суду i прокуратури;
2) в пiдсиленнi захисту прав i законних iнтересiв громадян.
Субуктом вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну громадяниновi
незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, про-
куратури i суду стаття 443 ЦК Украєни передбачау державу. Отже,
перед потерпiлими вiдповiдау держава, а не заподiювачi шкоди
- органи дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду.
За загальним правилом субуктом вiдповiдальностi у заподiювач
шкоди. Якщо шкода заподiяна службовими особами органiзацiє.
що мау статус юридичноє особи, субуктом вiдповiдальностi у
юридична особа (ст.23, 32 ЦК Украєни). Чому стаття 443 вiдсту-
пила вiд загального правила, поклавши обовязок вiдшкодуван-
ня на державу як такуi Якими у соцiальнi та юридичнi пiдстави
покладення вiдповiдальностi на державу, а не на заподiювачiв
шкодиi На нашу думку, вiдповiдь може бути такою. Захист прав
громадян у функцiую Украєнськоє держави, яка характеризуу один
з напрямiв дiяльностi всiх єє органiв, передусiм органiв, спецi-
ально створених для захисту правопорядку, в тому числi для за-
хисту прав громадян. Це судово-прокурорськi органи, органи
дiзнання i попереднього слiдства, iншi органи, що здiйснюють
вiд iменi держави функцiє правосуддя, прокурорського нагляду,
розслiдування злочинiв. Дедалi бiльше стау загальновизнаним,
329
що правосуддя, прокурорський нагляд у вищими гарантiями юри-
дичних прав громадян у державi. За таких умов незаконна
дiяльнiсть зазначених органiв у порушенням функцiє держави
щодо захисту прав громадян. Саме тому не державнi органи (про-
куратура, суд, мiлiцiя та iн.), а Украєнська держава зобовязана
вiдшкодувати шкоду, заподiяну потерпiлому. Встановлення та-
кого субукта вiдповiдальностi свiдчить про те, що законодавець
розцiнюу незаконну дiяльнiсть органiв дiзнання, попереднього
слiдства, прокуратури i суду як надзвичайну подiю в загально-
державному масштабi. Украєнська держава вiдшкодовуу заподiя-
ну шкоду за рахунок державного бюджету. Трапляються судовi
помилки щодо визначення субукта вiдповiдальностi за шкоду,
заподiяну незаконною дiяльнiстю слiдчо-судово-прокурорських
органiв. Так, громадянин К. був незаконно засуджений. Потiм
обвинувальний вирок був скасований. Громадянин К. звернувся
до суду з позовом про вiдшкодування шкоди, повязаноє зi спла-
тою послуг юридичнiй консультацiє. Суд винiс рiшення про стяг-
нення вiдповiдноє суми за рахунок консультацiє. Це рiшення
незаконне, бо зазначенi суми вiдшкодовуються за рахунок дер-
жавного бюджету, а не коштiв певноє органiзацiє, як юридична
консультацiя.
Субуктами права на вiдшкодування шкоди у громадяни, щодо
яких були вчиненi вiдповiднi незаконнi дiє. Право на вiдшкоду-
вання заподiяноє шкоди виникау з моменту вступу у законну
силу виправдувального вироку, з дня винесення постанови про
закриття кримiнальноє справи, в основу якоє покладено реабiлi-
туючi пiдстави (вiдсутнiсть подiє злочину, вiдсутнiсть в дiяннях
особи складу злочину або недоказовiсть участi громадянина у
вчиненнi злочину), чи припинення справи про адмiнiстративне
правопорушення. Закриття кримiнальноє справи на пiдставi акта
про амнiстiю, по закiнченнi строку давностi притягнення до кри-
мiнальноє вiдповiдальностi, в звязку з прийняттям закону, що
усувау кримiнальну вiдповiдальнiсть за вчинене дiяння, не у
пiдставою для виникнення права на вiдшкодування за статтею
443 ЦК Украєни.
Змiна квалiфiкацiє вчиненоє злочинноє дiє за статтею закону,
що передбачау менш тяжкий злочин з призначенням по цiй статтi
бiльш мякого покарання або зниження мiри покарання без змiни
квалiфiкацiє, також не у пiдставою для вiдшкодування шкоди
вiдповiдно до зазначених вище правових норм. Стаття 53 Кри-
мiнально-процесуального кодексу Украєни зобовязуу органи
дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду розяснити
громадяниновi порядок поновлення його порушених прав. Цi
330
органи повиннi направити громадяниновi, а у разi його смертi -
його спадкоумцям, повiдомлення про припинення кримiналь-
ноє справи або копiю виправдувального вироку. Громадяниновi
також направляуться повiдомлення, що розяснюу його права i
порядок вiдшкодування шкоди. Розмiр вiдшкодування шкоди,
залежно вiд того, який орган здiйснював слiдчi дiє чи розглядав
справу, визначають вiдповiднi органи дiзнання, попереднього
слiдства, прокуратури i суд. Вони виносять постанову (ухвалу)
про розмiр вiдшкодування протягом мiсяця з дня надходження
заяви вiд потерпiлого громадянина про вiдшкодування шкоди.
Якщо справу закрито судом при розгляданнi єє в касацiйному
порядку або в порядку нагляду, розмiр вiдшкодування визначау
суд, що розглядав справу у першiй iнстанцiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174