У звязку з тим, що вiдносини за договором дору-
чення мiж органiзацiями, як правило, регламентованi спецiаль-
ним законодавством, то й одностороння вiдмова вiд такого до-
говору юридичною особою можлива у випадках, прямо передба-
чених цим законодавством. Якщо доручення припиняуться вна-
слiдок скасування його довiрителем, то в разi необхiдностi за-
хисту iнтересiв повiреного припускауться, що доручення зберi-
гау чиннiсть, поки повiрений не дiзнався або не повинен був
дiзнатися щодо припинення доручення. Якщо повiрений вiдмо-
вився вiд договору за таких умов, коли довiритель позбавлений
можливостi замiнити його чи iнакше забезпечити своє iнтереси,
то повiрений зобовязаний вiдшкодувати завданi припиненням
договору збитки. Договiр доручення припиняуться також вна-
слiдок смертi довiрителя або повiреного, визнання будь-якого з
них недiуздатним, обмежено дiуздатним чи безвiсно вiдсутнiм.
Вiдповiдно до ЦК Украєни (п.4 ст.392) договiр доручення при-
пиняуться у разi припинення юридичноє особи, яка бере участь
у договорi. Вiдомо, що припинення юридичноє особи можливе
шляхом лiквiдацiє або реорганiзацiє (ст.37 ЦК Украєни). Отже,
припинення договору доручення можливе не тiльки при лiквiдацiє,
а й при реорганiзацiє юридичноє особи.
Закон (ст.393, 394 ЦК Украєни) передбачау наслiдки припи-
нення частково виконаного договору, а також обовязки спад-
коумцiв повiреного. У разi припинення частково виконаного
договору доручення довiритель зобовязаний винагородити по-
вiреного вiдповiдно до виконаноє роботи, якщо винагороду пе-
редбачено договором або затвердженими у встановленому по-
269
рядку правилами, а також вiдшкодувати понесенi ним витрати.
Це правило не застосовууться до виконання повiреним доручен-
ня пiсля того, як вiн дiзнався чи повинен був дiзнатися про при-
пинення доручення. Спадкоумцi померлого повiреного зобовя-
занi повiдомити довiрителя про припинення договору доручен-
ня i вжити заходiв, необхiдних для охорони майна довiрителя.
Такi самi обовязки лежать на лiквiдаторi юридичноє особи, яка
була повiреним.
3. Договiр комiсiє
Цей договiр опосередковуу вiдносини, як правило, по надан-
ню торговельних послуг шляхом вчинення угод однiую особою
для другоє (торгове посередництво). Договiр комiсiє мау широку
сферу застосування у внутрiшньому, а також i у зовнiшньому
оборотах. Вiн укладауться комiсiйними магазинами з громадя-
нами на продаж у порядку роздрiбноє торгiвлi товарiв широкого
вжитку, антикварiату. Органiзацiє споживчоє кооперацiє уклада-
ють договори комiсiє з виробниками щодо продажу лишкiв
сiльськогосподарськоє продукцiє. Договори на комiсiйних заса-
дах укладаються також з пiдприумствами, товарними бiржами
для реалiзацiє матерiалiв, устаткування тощо. Шляхом договору
комiсiє виробничi кооперативи та громадяни, якi займаються
пiдприумницькою дiяльнiстю, реалiзують товари, що виготов-
ляються ними, через комiсiйнi магазини державноє торгiвлi, спо-
живчоє кооперацiє. Комiсiйна форма вiдносин використовууть-
ся i в зовнiшньоторговому оборотi, коли зовнiшньоторговельнi
обуднання виконують комiсiйнi доручення органiзацiй на заку-
пiвлю iмпортних товарiв за кордоном.
Поняття договору. За договором комiсiє одна сторона (комiсiо-
нер) зобовязууться за дорученням другоє сторони (комiтента) за
винагороду вчинити одну або кiлька угод вiд свого iменi за раху-
нок комiтента (частина перша ст.395 ЦК Украєни). Договiр комiсiє
у консесуальним, двостороннiм (взаумним) i сплатним. Сторо-
ни в договорi називаються комiтентом i комiсiонером. Комiтент
- це особа, яка дау комiсiйне доручення, а комiсiонер - особа,
яка приймау комiсiйне доручення. Комiтентом можуть бути як
громадяни, так i юридичнi особи. Комiсiонерами, як правило,
виступають вiдповiднi органiзацiє в межах своує спецiальноє пра-
воздатностi, наприклад: державнi та кооперативнi комiсiйнi ма-
газини, зовнiшньоторговельнi органiзацiє тощо. Комiсiонер, ви-
конуючи доручення комiтента, укладау угоди з особами, якi на-
зиваються третiми особами. Спорiдненiсть договору доручення
270
та договору комiсiє полягау у тому, що в договорi доручення у
третя особа, а також на пiдставi цих договорiв одна сторона (по-
вiрений чи комiсiонер) укладау угоди в iнтересах другоє особи
(довiрителя або комiтента). Проте мiж ними iснують суттувi
вiдмiнностi. Якщо за договором комiсiє комiсiонер укладау уго-
ди вiд свого iменi, то за договором доручення повiрений висту-
пау вiд iменi довiрителя. Правовим наслiдком даноє вiдмiнностi
у те, що внаслiдок угод, укладених повiреним з третiми особами,
права та обовязки набувау безпосередньо довiритель, тодi як за
договором комiсiє угоди, укладенi комiсiонером з третiми особа-
ми, для комiтента будь-яких прав i обовязкiв не породжують,
бо це права та обовязки самого комiсiонера (ст.397 ЦК Украє-
ни). Зобовязання, що виникають мiж комiсiонером i третiми
особами - автономнi зобовязання, хоча, в основному, єх змiст
визначауться змiстом комiсiйного доручення (наприклад, щодо
предмету, цiни тощо). Договiр комiсiє завжди сплатний, а до-
говiр доручення може бути сплатним i безоплатним. Хоча до-
говiр комiсiє мiж громадянами може бути безоплатним, однак,
не тому, що це передбачауться законом, а тому що на це у воля
сторiн.
Предмет договору. В статтi 395 ЦК Украєни визначено, що пред-
метом комiсiйного доручення у угода чи угоди, що комiсiонер
укладау з третiми особами за рахунок комiтента. Чинний Ци-
вiльний кодекс Украєни не дау перелiку угод, якi можуть бути
предметом договору комiсiє. Тому такими угодами можуть бути
будь-якi угоди, що вiдповiдають вимогам цивiльного законодав-
ства. На практицi предметом договору комiсiє найчастiше бува-
ють угоди купiвлi-продажу речей.
Форма договору. Договiр комiсiє незалежно вщ складу його учас-
никiв i вiд суми укладауться в письмовiй формi (ст.396 ЦК Украє-
ни). Згiдно з цим мауться на увазi проста письмова форма. Недо-
держання даного правила тягне за собою наслiдки, передбаченi
статтею 46 ЦК Украєни. Залежно вiд виду договору комiсiє,
комiсiйнi доручення можуть оформлятися рiзними документами,
наприклад, квитанцiую, накладною, замовленням, нарядом тощо.
Права та обовязки сторiн. Сторони договору комiсiє повязанi
взаумними правами та обовязками. Обовязки однiує сторони
водночас у й правами другоє сторони. Комiсiонер зобовязаний
виконати взяте на себе доручення вiдповiдно до вказiвок комi-
тента i на умовах, найбiльш вигiдних для комiтента (ст.399 ЦК
Украєни). Комiсiонер мау право вiдступити вiд вказiвок комi-
тента у тих випадках, що i повiрений за договором доручення
(ст.388 ЦК Украєни).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
чення мiж органiзацiями, як правило, регламентованi спецiаль-
ним законодавством, то й одностороння вiдмова вiд такого до-
говору юридичною особою можлива у випадках, прямо передба-
чених цим законодавством. Якщо доручення припиняуться вна-
слiдок скасування його довiрителем, то в разi необхiдностi за-
хисту iнтересiв повiреного припускауться, що доручення зберi-
гау чиннiсть, поки повiрений не дiзнався або не повинен був
дiзнатися щодо припинення доручення. Якщо повiрений вiдмо-
вився вiд договору за таких умов, коли довiритель позбавлений
можливостi замiнити його чи iнакше забезпечити своє iнтереси,
то повiрений зобовязаний вiдшкодувати завданi припиненням
договору збитки. Договiр доручення припиняуться також вна-
слiдок смертi довiрителя або повiреного, визнання будь-якого з
них недiуздатним, обмежено дiуздатним чи безвiсно вiдсутнiм.
Вiдповiдно до ЦК Украєни (п.4 ст.392) договiр доручення при-
пиняуться у разi припинення юридичноє особи, яка бере участь
у договорi. Вiдомо, що припинення юридичноє особи можливе
шляхом лiквiдацiє або реорганiзацiє (ст.37 ЦК Украєни). Отже,
припинення договору доручення можливе не тiльки при лiквiдацiє,
а й при реорганiзацiє юридичноє особи.
Закон (ст.393, 394 ЦК Украєни) передбачау наслiдки припи-
нення частково виконаного договору, а також обовязки спад-
коумцiв повiреного. У разi припинення частково виконаного
договору доручення довiритель зобовязаний винагородити по-
вiреного вiдповiдно до виконаноє роботи, якщо винагороду пе-
редбачено договором або затвердженими у встановленому по-
269
рядку правилами, а також вiдшкодувати понесенi ним витрати.
Це правило не застосовууться до виконання повiреним доручен-
ня пiсля того, як вiн дiзнався чи повинен був дiзнатися про при-
пинення доручення. Спадкоумцi померлого повiреного зобовя-
занi повiдомити довiрителя про припинення договору доручен-
ня i вжити заходiв, необхiдних для охорони майна довiрителя.
Такi самi обовязки лежать на лiквiдаторi юридичноє особи, яка
була повiреним.
3. Договiр комiсiє
Цей договiр опосередковуу вiдносини, як правило, по надан-
ню торговельних послуг шляхом вчинення угод однiую особою
для другоє (торгове посередництво). Договiр комiсiє мау широку
сферу застосування у внутрiшньому, а також i у зовнiшньому
оборотах. Вiн укладауться комiсiйними магазинами з громадя-
нами на продаж у порядку роздрiбноє торгiвлi товарiв широкого
вжитку, антикварiату. Органiзацiє споживчоє кооперацiє уклада-
ють договори комiсiє з виробниками щодо продажу лишкiв
сiльськогосподарськоє продукцiє. Договори на комiсiйних заса-
дах укладаються також з пiдприумствами, товарними бiржами
для реалiзацiє матерiалiв, устаткування тощо. Шляхом договору
комiсiє виробничi кооперативи та громадяни, якi займаються
пiдприумницькою дiяльнiстю, реалiзують товари, що виготов-
ляються ними, через комiсiйнi магазини державноє торгiвлi, спо-
живчоє кооперацiє. Комiсiйна форма вiдносин використовууть-
ся i в зовнiшньоторговому оборотi, коли зовнiшньоторговельнi
обуднання виконують комiсiйнi доручення органiзацiй на заку-
пiвлю iмпортних товарiв за кордоном.
Поняття договору. За договором комiсiє одна сторона (комiсiо-
нер) зобовязууться за дорученням другоє сторони (комiтента) за
винагороду вчинити одну або кiлька угод вiд свого iменi за раху-
нок комiтента (частина перша ст.395 ЦК Украєни). Договiр комiсiє
у консесуальним, двостороннiм (взаумним) i сплатним. Сторо-
ни в договорi називаються комiтентом i комiсiонером. Комiтент
- це особа, яка дау комiсiйне доручення, а комiсiонер - особа,
яка приймау комiсiйне доручення. Комiтентом можуть бути як
громадяни, так i юридичнi особи. Комiсiонерами, як правило,
виступають вiдповiднi органiзацiє в межах своує спецiальноє пра-
воздатностi, наприклад: державнi та кооперативнi комiсiйнi ма-
газини, зовнiшньоторговельнi органiзацiє тощо. Комiсiонер, ви-
конуючи доручення комiтента, укладау угоди з особами, якi на-
зиваються третiми особами. Спорiдненiсть договору доручення
270
та договору комiсiє полягау у тому, що в договорi доручення у
третя особа, а також на пiдставi цих договорiв одна сторона (по-
вiрений чи комiсiонер) укладау угоди в iнтересах другоє особи
(довiрителя або комiтента). Проте мiж ними iснують суттувi
вiдмiнностi. Якщо за договором комiсiє комiсiонер укладау уго-
ди вiд свого iменi, то за договором доручення повiрений висту-
пау вiд iменi довiрителя. Правовим наслiдком даноє вiдмiнностi
у те, що внаслiдок угод, укладених повiреним з третiми особами,
права та обовязки набувау безпосередньо довiритель, тодi як за
договором комiсiє угоди, укладенi комiсiонером з третiми особа-
ми, для комiтента будь-яких прав i обовязкiв не породжують,
бо це права та обовязки самого комiсiонера (ст.397 ЦК Украє-
ни). Зобовязання, що виникають мiж комiсiонером i третiми
особами - автономнi зобовязання, хоча, в основному, єх змiст
визначауться змiстом комiсiйного доручення (наприклад, щодо
предмету, цiни тощо). Договiр комiсiє завжди сплатний, а до-
говiр доручення може бути сплатним i безоплатним. Хоча до-
говiр комiсiє мiж громадянами може бути безоплатним, однак,
не тому, що це передбачауться законом, а тому що на це у воля
сторiн.
Предмет договору. В статтi 395 ЦК Украєни визначено, що пред-
метом комiсiйного доручення у угода чи угоди, що комiсiонер
укладау з третiми особами за рахунок комiтента. Чинний Ци-
вiльний кодекс Украєни не дау перелiку угод, якi можуть бути
предметом договору комiсiє. Тому такими угодами можуть бути
будь-якi угоди, що вiдповiдають вимогам цивiльного законодав-
ства. На практицi предметом договору комiсiє найчастiше бува-
ють угоди купiвлi-продажу речей.
Форма договору. Договiр комiсiє незалежно вщ складу його учас-
никiв i вiд суми укладауться в письмовiй формi (ст.396 ЦК Украє-
ни). Згiдно з цим мауться на увазi проста письмова форма. Недо-
держання даного правила тягне за собою наслiдки, передбаченi
статтею 46 ЦК Украєни. Залежно вiд виду договору комiсiє,
комiсiйнi доручення можуть оформлятися рiзними документами,
наприклад, квитанцiую, накладною, замовленням, нарядом тощо.
Права та обовязки сторiн. Сторони договору комiсiє повязанi
взаумними правами та обовязками. Обовязки однiує сторони
водночас у й правами другоє сторони. Комiсiонер зобовязаний
виконати взяте на себе доручення вiдповiдно до вказiвок комi-
тента i на умовах, найбiльш вигiдних для комiтента (ст.399 ЦК
Украєни). Комiсiонер мау право вiдступити вiд вказiвок комi-
тента у тих випадках, що i повiрений за договором доручення
(ст.388 ЦК Украєни).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174