Порядок приймання обуктiв як виробничого, так i невиробни-
чого призначення, визначений ще Постановою Ради Мiнiстрiв
СРСР вiд 23 сiчня 1981 р. <Про прийняття в експлуатацiю закiн-
чених будiвництвом обуктiв>, дiу в Украєнi до цього часу. Цим
актом докладно регулюуться порядок предявлення до розгляду
комiсiую обукта, порядок утворення i компетенцiя державних i
робочих приймальних комiсiй, а також порядок органiзацiє єх
роботи.
Договiр пiдряду на капiтальне будiвництво вважауться вико-
наним генпiдрядчиком i замовником, якщо будова (обукт) у вста-
190
новлений договором строк прийнята в експлутацiю без недолiкiв
i дефектiв. Вiдповiдно до встановленого порядку закiнченi будiв-
ництвом (реконструкцiую, розширенням) i пiдготовленi до екс-
плуатацiє обукти предявляються замовником державним прий-
мальним комiсiям. Обукти, що будуються <пiд ключ>, предяв-
ляються до приймання державними приймальними комiсiями
пiдрядчиком спiльно iз замовником.
Склад комiсiє затверджууться вiдповiдним компетентним ор-
ганом (вiд Кабiнету Мiнiстрiв Украєни до виконкомiв мiсцевих
Рад народних депутатiв) залежно вiд характеру обукта i його
кошторисноє вартостi.
Державнi приймальнi комiсiє приймають закiнченi будiвницт-
вом обукти виробничого призначення лише тодi, коли вони
пiдготовленi до експлуатацiє (укомплектованi кадрами, забезпе-
ченi енергоресурсами, сировиною тощо), на них усуненi недо-
робки i на встановленому обладнаннi розпочато випуск продукцiє
(надання послуг), передбаченоє проектом, в обсязi, що вiдповi-
дау нормам освоуння проектних потужностей у початковий пе-
рiод.
Приймання обуктiв житлово-цивiльного призначення
здiйснюуться комiсiями лише тодi, коли виконано всi будiвель-
но-монтажнi роботи i благоустрiй територiй, за умови забезпе-
чення обуктiв устаткуванням та iнвентарем у повнiй вiдповiд-
ностi iз затвердженими проектами, а також пiсля усунення не-
долiкiв.
Приймання в експлуатацiю закiнчених будiвництвом обуктiв
оформляуться актами державних приймальних комiсiй. В актах
дауться оцiнка якостi будiвельно-монтажних робiт та прогресив-
ностi технологiчних i архiтектурно-будiвельних рiшень, перед-
бачених проектом. Акти пiдписують голова та всi члени комiсiє.
Якщо в окремих членiв комiсiє у заперечення, єх розглядають за
участю органiв, якi представляють цi члени комiсiє, до затвер-
дження акта комiсiє. Датою введення обукта в експлуатацiю вва-
жауться дата пiдписання акта усiм складом державноє приймаль-
ноє комiсiє.
Вiдповiдальнiсть сторiн. За невиконання або неналежне вико-
нання обовязкiв за договором сторони - i пiдрядчик, i замов-
ник - несуть взаумну майнову вiдповiдальнiсть як у формi стяг-
нення неустойки, передбаченоє законом або договором, так i у
формi вiдшкодування збиткiв.
Заходи майновоє вiдповiдальностi, насамперед неустойка, були
встановленi донинi чинними Правилами про договори пiдряду
на капiтальне будiвництво (1986 р.), але єх застосування усклад-
191
нене тим, що в умовах нестабiльноє економiки неможливо нор-
мативне визначити розмiри неустойки, якi б ефективно вплива-
ли на порушникiв договору. Виходячи з цього, сторони при ук-
ладеннi договору повиннi самостiйно визначати розмiри неус-
тойок за недовиконання або невиконання договiрних зобовя-
зань.
Що стосууться пiдстав стягнення неустойки, то в цiй частинi
Правила про договори пiдряду на капiтальне будiвництво не втра-
тили свою актуальнiсть.
Як свiдчить судово-арбiтражна практика, за порушення зобо-
вязань винна сторона сплачуу неустойку, якщо єє розмiр визна-
чений у договорi. За iнших умов вiдповiдальнiсть настау у формi
вiдшкодування заподiяних збиткiв. Таким чином значно пiдви-
щууться роль договору пiдряду на капiтальне будiвництво.
Замовник несе вiдповiдальнiсть за несвоучасне надання пiдряд-
чику проектно-кошторисноє та iншоє документацiє.
У випадку порушення договiрних зобовязань може встанов-
люватись вiдповiдальнiсть замовника за:
а) прострочення передавання обладнання для монтажу, мате-
рiалiв i виробiв, включаючи матерiали i вироби, необхiднi для
монтажу обладнання, - у виглядi неустойки в розмiрi певного
вiдсотка вiд вартостi не переданого у строк обладнання (за окре-
мими назвами);
б) передавання для монтажу некомплектного обладнання - у
виглядi штрафу в розмiрi певного вiдсотка вiд вартостi переда-
ного некомплектного обладнання разом iз вартiстю деталей, яких
не вистачау;
в) затримку початку приймання пiдприумства, будови, спору-
ди, окремих черг, пускових комплексiв, а також обуктiв, якi
пiдлягають здачi в експлуатацiю до повного завершення будiв-
ництва, - у виглядi пенi;
г) затримку розрахункiв за виконанi будiвельно-монтажнi ро-
боти у разi консервацiє обуктiв i приймання законсервованих
робiт - у виглядi пенi за кожний день прострочення;
д) незабезпечення в погодженi з пiдрядчиками строки вико-
нання робiт за договором пiдряду, укладеним безпосередньо з
монтажними або iншими спецiалiзованими органiзацiями, ма-
шинобудiвними пiдприумствами, а також пуско-налагоджуваль-
ними органiзацiями, -у виглядi неустойки певного розмiру за
кожний день прострочення.
Пiдрядчик також може нести майнову вiдповiдальнiсть у разi
порушення iнших договiрних обовязкiв. Так, на пiдрядчика може
покладатись вiдповiдальнiсть за:
192
а) несвоучасне закiнчення з вини пiдрядчика будiвництва дого-
вiрних обуктiв - у виглядi пенi за кожний день прострочення;
б) порушення строкiв здачi площ пiд монтаж обладнання, який
повиннi здiйснювати машинобудiвнi пiдприумства або iншi спе-
цiалiзованi органiзацiє за договорами пiдряду, укладеними iз за-
мовником, - у виглядi пенi за кожний день прострочення.
Крiм того, якщо у визначенi гарантiйнi строки пiдрядчик не
усуне недолiки, то замовник може стягнути з нього додаткову
неустойку.
Пiд час укладення договору сторони можуть самостiйно вста-
новлювати неустойки за порушення будь-яких договiрних зобо-
вязань, а також на свiй розсуд визначати єх розмiр i порядок
нарахування.
Крiм передбачених договорами неустойок, сторона, що пору-
шила зобовязання, повинна вiдшкодувати збитки, якi не по-
криваються сплаченою неустойкою, якщо цi збитки виразилися
у зроблених iншою стороною витратах, у втратi або пошкод-
женнi єє майна. Таке правило закрiплене у статтi 356 ЦК Украє-
ни. Воно обмежуу можливiсть сторiн стягнути збитки у повному
обсязi, тобто з урахуванням упущеноє вигоди, i тому неоднора-
зово пiддавалось в лiтературi гострiй критицi як таке, що не вiдпо-
вiдау iнтересам потерпiлоє сторони. (Це особливо важливо в умо-
вах формування ринкових вiдносин).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174