50
вами, це положення закону означау, що приймати рiшення про
вiдчуження майна (визначати його правову долю) мау право лише
його власник, оскiльки за договором купiвлi-продажу продавець
зобовязаний передати покупцевi не лише саме майно, а й право
власностi на нього (право повного господарського вiдання чи
оперативного управлiння). Тiльки за такоє умови у покупця може
виникнути вiдповiдне право. Продавець не може передати по-
купцевi те, на що вiн сам не мау права.
У законодавствi не розкривауться змiст поняття <примусовий
продаж>, визначаються лише пiдстави для здiйснення примусо-
вого продажу майна. До таких пiдстав належать продаж описа-
ного у боржника майна з метою задоволення вимог кредиторiв
(ст.388 Цивiльного процесуального кодексу Украєни), продаж за-
ставленого майна в порядку, встановленому Законом Украєни
<Про заставу>, продаж майна вiдповiдно до Закону Украєни <Про
банкрутство>, реалiзацiя конфiскованих предметiв, якi стали зна-
ряддям або безпосереднiм обуктом адмiнiстративного правопо-
рушення (ст.315 Кодексу Украєни про адмiнiстративнi правопо-
рушення), тощо.
Вiд примусового продажу майна необхiдно вiдмежовувати
iншi можливi випадки вiдчуження майна за вiдсутностi на це
волi власника. Так, Цивiльним кодексом Украєни, окремими
законодавчими актами встановлюуться особливий порядок ре-
алiзацiє невитребуваних за договором побутового замовлення
виготовлених пiдрядчиком речей, невитребуваних на транс-
портi вантажiв i багажу, майна, вiдправленого через органи
звязку. У наведених випадках продаж зазначеного майна не у
примусовим, а лише здiйснюуться без згоди власника, оскiль-
ки такий невiдомий або не виявляу iнтересу до належного
йому майна, що може завдати охоронцю майновоє шкоди.
Звiдси можна зробити висновок, що коло пiдстав для продажу
майна невласником значно ширше, нiж це передбачено стат-
тею 225 ЦК Украєни.
Власниковi не обовязково особисто брати участь в укладеннi
договору купiвлi-продажу. Вiн може здiйснити цi повноваження
через свого представника або комiсiонера. В такому випадку
покупець досягау тiує самоє мети, що i при купiвлi майна безпо-
середньо у власника, хоча й з певними особливостями. Так, при
продажу майна, зданого на комiсiю, продавцем виступау комiсi-
онер, а не власник такого майна. Тому у разi виявлення вiдхи-
лень вiд умов договору купiвлi-продажу покупець звертауться з
претензiями до комiсiонера (продавця), а не до комiтента (влас-
ника). При укладеннi договору купiвлi-продажу продавцем че-
51
рез свого повiреного (на пiдставi договору доручення) стороною
в ньому у власник, а не повiрений.
У статтi 225 ЦК Украєни визначено також наслiдки продажу
майна невласником за вiдсутностi в останнього належних пов-
новажень на здiйснення дiй по вiдчуженню майна. Якщо прода-
вець, зазначено в цiй статтi, не у його власником, покупець на-
бувау права власностi лише у тих випадках, коли вiдповiдно до
закону власник не вправi витребувати вiд нього майно (ст.145
ЦК Украєни).
Якщо продавцем майна може бути лише певна особа, тобто,
як правило, власник, то покупцем може бути будь-яка особа.
Обовязковою умовою участi громадян стороною в договорi
купiвлi-продажу у наявнiсть у них достатньоє дiуздатностi
(ст.ст.11-16 ЦК Украєни). Пiдприумства (органiзацiє, установи)
повиннi мати статус юридичноє особи, а угоди, що ними уклада-
ються, не повиннi суперечити цiлям єхньоє дiяльностi, передба-
ченим в установчих документах.
Чинним законодавством в окремих випадках може встановлю-
ватися особливий правовий статус продавцiв i покупцiв. Наприк-
лад, вiдповiдно до Закону Украєни <Про приватизацiю невели-
ких державних пiдприумств (малу приватизацiю)> продавцями
обуктiв малоє приватизацiє, що перебувають у загальнодержавнiй
та комунальнiй власностi, у вiдповiдно Фонд державного майна
Украєни, його регiональнi вiддiлення та представництва, органи
приватизацiє, створенi мiсцевими Радами народних депутатiв.
Покупцями обуктiв малоє приватизацiє можуть бути фiзичнi та
юридичнi особи, якi визнаються покупцями вiдповiдно до Зако-
ну Украєни <Про приватизацiю майна державних пiдприумств>
(ст.8). Разом з тим, не можуть бути покупцями: юридичнi особи,
серед засновникiв та учасникiв яких у органи державноє влади
та управлiння; працiвники органiв приватизацiє та особи, яким
заборонено займатися пiдприумницькою дiяльнiстю (крiм ви-
падкiв використання ними приватизацiйних паперiв).
3. Предмет договору. Цiна в договорi. Форма договору
iстотними умовами договору купiвлi-продажу у умови про пред-
мет i цiну. Доки сторони не дiйдуть згоди щодо цих двох умов,
договiр не може вважатися укладеним, незважаючи на погоджен-
ня всiх можливих iнших умов (про строк, мiсце, спосiб виконан-
ня тощо). iншi умови також можуть набути значення iстотних,
якщо щодо них за заявою однiує iз сторiн повинно бути досягнуто
згоди (ст.153 ЦК Украєни). Наприклад, у разi продажу товарiв у
52
кредит з наступним погашенням платежiв встановлення в дого-
ворi строку повернення кредиту набувау значення iстотноє умови.
У чинному законодавствi немау перелiку того майна, що може
становити предмет договору купiвлi-продажу. У статтi 224 ЦК
Украєни лише зазначено, що за цим договором передауться май-
но. Проте, як вiдомо, термiн <майно> у законодавствi i цивiльно-
правовiй науцi мау рiзнi значення. В одних випадках пiд майном
розумiють iндивiдуально визначенi або визначенi родовими оз-
наками речi, а також певнi зобовязальнi права, в iнших - су-
купнiсть прав i обовязкiв.
Предметом договору купiвлi-продажу можуть бути окремi речi
або єх сукупнiсть (обукти природи або створенi людиною мате-
рiальнi блага), а також певнi зобовязальнi права, якi повязанi з
можливiстю реалiзацiє зафiксованих у них повноважень на мож-
ливе отримання майнових вигод (зафiксованих, наприклад, у
цiнних паперах). У сучасних умовах значного поширення набув
обiг цiнних паперiв, значення яких за соцiалiстичноє економiки
було мiнiмальним. За Законом Украєни <Про цiннi папери i фон-
дову бiржу> (1991 р.) цiнними паперами у грошовi документи,
що засвiдчують право володiння або вiдносини позики, визна-
чають взаумовiдносини мiж особою, яка єх випустила, та єх влас-
ником i передбачають, як правило, виплату доходу у виглядi ди-
вiдендiв або вiдсоткiв, а також можливiсть передачi грошових та
iнших прав, що випливають з цих документiв, iншим особам. За
цим Законом цiнними паперами, якi можуть випускатися i обер-
татися, визнаються акцiє, облiгацiє внутрiшнiх державних i мiсце-
вих позик, облiгацiє пiдприумств, казначейськi зобовязання дер-
жави, ощаднi сертифiкати, векселi, приватизацiйнi папери.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174