Це, зокрема, стосууться якостi перевiзних засобiв. За
транспортним законодавством, перевiзник повинен подавати пiд
навантаження справнi вагони й контейнери, придатнi для пере-
везення певного вантажу, очищенi вiд залишкiв вантажу i смiття,
а в необхiдних випадках - промитi та продезинфiкованi (ст.42,
46, 48 Статуту залiзниць). Розрiзняють справнiсть рухомого складу
для перевезення вантажу у технiчному й комерцiйному вiдно-
шеннях. Вагон чи контейнер може бути технiчно справним, од-
нак непридатним для перевезення конкретного вантажу в ко-
мерцiйному вiдношеннi. Наприклад, контейнер мау стiйкий сто-
роннiй запах, а до навантаження призначено продовольчi това-
ри, що сприймають цей запах. Пiд придатнiстю рухомого складу
в комерцiйному вiдношеннi для перевезення цього вантажу слiд
розумiти технiчний i фiзичний стани рухомого складу, вiд яких
201
залежить забезпечення збереженостi вантажу при перевезеннi.
Тому, якщо поданий пiд навантаження вагон або контейнер за
своєм технiчним станом або у комерцiйному вiдношеннi не за-
безпечить збереженiсть вантажу при перевезеннi, вантажовiд-
правник повинен вiдмовитися вiд навантаження його у цей ру-
хомий склад.
При морських перевезеннях вантажiв перевiзник повинен заз-
далегiдь, до початку рейсу, привести судно в морехiдний стан:
забезпечити технiчну придатнiсть судна до плавання, належним
чином спорядити його, укомплектувати екiпажем i забезпечити
всiм необхiдним, а також привести трюми та всi iншi примiщен-
ня судна, де перевозиться вантаж, у такий стан, який забезпечу-
вав би приймання, перевезення й схороннiсть вантажу (ст.143
Кодексу торговельного мореплавства). Такий самий обовязок
перевiзника передбачено правилами, що дiють на рiчковому та
автомобiльному транспортi.
У поняття придатностi рухомого складу включауться i вимога
щодо належного опломбування перевiзних засобiв. За статтею
55 Статуту залiзниць завантаженi критi вагони й цистерни плом-
буються пломбами залiзницi, коли вона єх завантажувала, та плом-
бами вiдправника, коли вони завантажувались вiдправником. Оп-
ломбування перекривау доступ до вантажу пiд час його переве-
зення.
Перевiзник повинен забезпечити цiлiсть i схороннiсть прий-
нятого до перевезення вантажу. Цей обовязок виникау з мо-
менту одержання перевiзником вантажу до перевезення i до ви-
дачi його одержувачевi у пунктi призначення. Порушення пере-
вiзником цього обовязку призводить до вiдповiдальностi за втра-
ту, недостачу, псування чи пошкодження вантажу. Забезпечен-
ня цiлостi й схоронностi вантажу включау також i дотримання
особливих правил перевезення, що стосуються певних видiв ван-
тажiв. Наприклад, вантаж, який швидко псууться при переве-
зеннi, потребуу дотримання вiдповiдних температур. На автомо-
бiльному транспортi контроль за дотриманням температурного
режиму здiйснюуться контрольно-пропускними пунктами авто-
транспортних органiзацiй, що вiдображауться у листi контрольних
перевiрок.
Перевiзник повинен своучасно виконати свiй обовязок по до-
ставцi вантажу до пункту призначення та видачi його одержува-
чевi. Строки доставки встановлюються транспортними статута-
ми (кодексами) або правилами перевезення. Якщо строк дос-
тавки у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають
право визначити його у договорi (ст.364 ЦК Украєни). При пе-
202
ревезеннях у прямому змiшаному сполученнi строки доставки
вантажiв встановлюються за сукупнiстю строкiв доставки єх за-
лiзничним та iншими видами транспорту i обчислюються на ос-
новi дiючих на цих видах транспорту правил обчислення строкiв
доставки (ст.113 Статуту залiзниць, ст.171 Статуту внутрiшнього
водного транспорту, ст.118 Статуту автомобiльного транспорту).
iснуу кiлька частин строкiв доставки вантажу, зокрема на за-
лiзничному транспортi вони включають в себе: а) час на вико-
нання необхiдних дiй по вiдправленню вантажу (ст.38 Статуту
залiзниць); б) час на транспортування, тобто перебування ван-
тажу в дорозi (ст.57 Статуту залiзниць); в) строк на видачу ван-
тажу одержувачевi (ст.62 Статуту залiзниць). Строк доставки за-
лежить i вiд швидкостi (вантажноє чи великоє), якою вiдправле-
но вантаж. Вантаж вважауться доставленим у строк, визначений
законом чи договором, якщо на станцiє призначення його роз-
вантажено засобами залiзницi чи вагон (контейнер) з вантажем
подано пiд розвантаження засобами одержувача до закiнчення
встановленного строку доставки. При затримцi подачi вагонiв
(контейнерiв) пiд розвантаження внаслiдок зайнятостi фронту
розвантаження або з iнших причин, що залежать вiд одержува-
ча, вантаж вважауться доставленим у строк, якщо вiн прибув на
станцiю призначення до закiнчення встановленого строку дос-
тавки (ст.57 Статуту залiзниць). На автомобiльному транспортi
дуже важливою у фiксацiя в товарно-транспортних накладних
часу прибуття й вибуття автомобiлiв пiд навантаження або роз-
вантаження. Вiдповiдно до статтi 53 Статуту автомобiльного
транспорту час прибуття автомобiля пiд навантаження обчис-
люуться з моменту предявлення водiум дорожнього листа в пунктi
навантаження, а час прибуття автомобiля пiд розвантаження - з
моменту предявлення водiум товарно-транспортноє накладноє в
пунктi розвантаження. На морському транспортi строки достав-
ки вантажiв можуть бути встановленi законом чи договором, а в
разi єх вiдсутностi вантаж доставляуться вiдповiдно до строкiв,
звичайно прийнятих у морськiй практицi (ст.160 Кодексу торго-
вельного мореплавства).
Нарештi, у пунктi призначення перевiзник повинен видати ван-
таж одержувачевi, зазначеному в транспортному документi. Проте
у разi, коли, наприклад, залiзниця не може видати вантаж одер-
жувачевi в строк, зазначений в накладнiй, вона протягом трьох
днiв чекау вказiвок вiдправника щодо подальших дiй з цим ван-
тажем. Окрiм того, за заявою вiдправника залiзниця вправi замi-
нити зазначеного в документi одержувача на iншого за умови,
що при цьому не змiнюуться станцiя призначення i вантаж ще
203
не видано початковому одержувачевi. У виняткових випадках
залiзниця може за заявою вiдправника, одержувача або його
мiнiстерства змiнити станцiю призначення (переадресувати ван-
таж). Однак повторне переадресування i переадресування ван-
тажiв у зворотних напрямках не допускаються (ст.59, 60, 64 Ста-
туту залiзниць).
Видача вантажу одержувачевi - завершальний процес переве-
зення. Перевiзник повинен повiдомити одержувачевi про прибут-
тя вантажу на його адресу. Так, залiзниця повiдомляу одержувача
в день прибуття вантажу, проте не пiзнiше 12 годин наступного
дня.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
транспортним законодавством, перевiзник повинен подавати пiд
навантаження справнi вагони й контейнери, придатнi для пере-
везення певного вантажу, очищенi вiд залишкiв вантажу i смiття,
а в необхiдних випадках - промитi та продезинфiкованi (ст.42,
46, 48 Статуту залiзниць). Розрiзняють справнiсть рухомого складу
для перевезення вантажу у технiчному й комерцiйному вiдно-
шеннях. Вагон чи контейнер може бути технiчно справним, од-
нак непридатним для перевезення конкретного вантажу в ко-
мерцiйному вiдношеннi. Наприклад, контейнер мау стiйкий сто-
роннiй запах, а до навантаження призначено продовольчi това-
ри, що сприймають цей запах. Пiд придатнiстю рухомого складу
в комерцiйному вiдношеннi для перевезення цього вантажу слiд
розумiти технiчний i фiзичний стани рухомого складу, вiд яких
201
залежить забезпечення збереженостi вантажу при перевезеннi.
Тому, якщо поданий пiд навантаження вагон або контейнер за
своєм технiчним станом або у комерцiйному вiдношеннi не за-
безпечить збереженiсть вантажу при перевезеннi, вантажовiд-
правник повинен вiдмовитися вiд навантаження його у цей ру-
хомий склад.
При морських перевезеннях вантажiв перевiзник повинен заз-
далегiдь, до початку рейсу, привести судно в морехiдний стан:
забезпечити технiчну придатнiсть судна до плавання, належним
чином спорядити його, укомплектувати екiпажем i забезпечити
всiм необхiдним, а також привести трюми та всi iншi примiщен-
ня судна, де перевозиться вантаж, у такий стан, який забезпечу-
вав би приймання, перевезення й схороннiсть вантажу (ст.143
Кодексу торговельного мореплавства). Такий самий обовязок
перевiзника передбачено правилами, що дiють на рiчковому та
автомобiльному транспортi.
У поняття придатностi рухомого складу включауться i вимога
щодо належного опломбування перевiзних засобiв. За статтею
55 Статуту залiзниць завантаженi критi вагони й цистерни плом-
буються пломбами залiзницi, коли вона єх завантажувала, та плом-
бами вiдправника, коли вони завантажувались вiдправником. Оп-
ломбування перекривау доступ до вантажу пiд час його переве-
зення.
Перевiзник повинен забезпечити цiлiсть i схороннiсть прий-
нятого до перевезення вантажу. Цей обовязок виникау з мо-
менту одержання перевiзником вантажу до перевезення i до ви-
дачi його одержувачевi у пунктi призначення. Порушення пере-
вiзником цього обовязку призводить до вiдповiдальностi за втра-
ту, недостачу, псування чи пошкодження вантажу. Забезпечен-
ня цiлостi й схоронностi вантажу включау також i дотримання
особливих правил перевезення, що стосуються певних видiв ван-
тажiв. Наприклад, вантаж, який швидко псууться при переве-
зеннi, потребуу дотримання вiдповiдних температур. На автомо-
бiльному транспортi контроль за дотриманням температурного
режиму здiйснюуться контрольно-пропускними пунктами авто-
транспортних органiзацiй, що вiдображауться у листi контрольних
перевiрок.
Перевiзник повинен своучасно виконати свiй обовязок по до-
ставцi вантажу до пункту призначення та видачi його одержува-
чевi. Строки доставки встановлюються транспортними статута-
ми (кодексами) або правилами перевезення. Якщо строк дос-
тавки у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають
право визначити його у договорi (ст.364 ЦК Украєни). При пе-
202
ревезеннях у прямому змiшаному сполученнi строки доставки
вантажiв встановлюються за сукупнiстю строкiв доставки єх за-
лiзничним та iншими видами транспорту i обчислюються на ос-
новi дiючих на цих видах транспорту правил обчислення строкiв
доставки (ст.113 Статуту залiзниць, ст.171 Статуту внутрiшнього
водного транспорту, ст.118 Статуту автомобiльного транспорту).
iснуу кiлька частин строкiв доставки вантажу, зокрема на за-
лiзничному транспортi вони включають в себе: а) час на вико-
нання необхiдних дiй по вiдправленню вантажу (ст.38 Статуту
залiзниць); б) час на транспортування, тобто перебування ван-
тажу в дорозi (ст.57 Статуту залiзниць); в) строк на видачу ван-
тажу одержувачевi (ст.62 Статуту залiзниць). Строк доставки за-
лежить i вiд швидкостi (вантажноє чи великоє), якою вiдправле-
но вантаж. Вантаж вважауться доставленим у строк, визначений
законом чи договором, якщо на станцiє призначення його роз-
вантажено засобами залiзницi чи вагон (контейнер) з вантажем
подано пiд розвантаження засобами одержувача до закiнчення
встановленного строку доставки. При затримцi подачi вагонiв
(контейнерiв) пiд розвантаження внаслiдок зайнятостi фронту
розвантаження або з iнших причин, що залежать вiд одержува-
ча, вантаж вважауться доставленим у строк, якщо вiн прибув на
станцiю призначення до закiнчення встановленого строку дос-
тавки (ст.57 Статуту залiзниць). На автомобiльному транспортi
дуже важливою у фiксацiя в товарно-транспортних накладних
часу прибуття й вибуття автомобiлiв пiд навантаження або роз-
вантаження. Вiдповiдно до статтi 53 Статуту автомобiльного
транспорту час прибуття автомобiля пiд навантаження обчис-
люуться з моменту предявлення водiум дорожнього листа в пунктi
навантаження, а час прибуття автомобiля пiд розвантаження - з
моменту предявлення водiум товарно-транспортноє накладноє в
пунктi розвантаження. На морському транспортi строки достав-
ки вантажiв можуть бути встановленi законом чи договором, а в
разi єх вiдсутностi вантаж доставляуться вiдповiдно до строкiв,
звичайно прийнятих у морськiй практицi (ст.160 Кодексу торго-
вельного мореплавства).
Нарештi, у пунктi призначення перевiзник повинен видати ван-
таж одержувачевi, зазначеному в транспортному документi. Проте
у разi, коли, наприклад, залiзниця не може видати вантаж одер-
жувачевi в строк, зазначений в накладнiй, вона протягом трьох
днiв чекау вказiвок вiдправника щодо подальших дiй з цим ван-
тажем. Окрiм того, за заявою вiдправника залiзниця вправi замi-
нити зазначеного в документi одержувача на iншого за умови,
що при цьому не змiнюуться станцiя призначення i вантаж ще
203
не видано початковому одержувачевi. У виняткових випадках
залiзниця може за заявою вiдправника, одержувача або його
мiнiстерства змiнити станцiю призначення (переадресувати ван-
таж). Однак повторне переадресування i переадресування ван-
тажiв у зворотних напрямках не допускаються (ст.59, 60, 64 Ста-
туту залiзниць).
Видача вантажу одержувачевi - завершальний процес переве-
зення. Перевiзник повинен повiдомити одержувачевi про прибут-
тя вантажу на його адресу. Так, залiзниця повiдомляу одержувача
в день прибуття вантажу, проте не пiзнiше 12 годин наступного
дня.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174