Обуктом регресного зобовязання у вiдшкодування, яке рег-
ресат зобовязаний регредiунту. Таке вiдшкодування здiйснюуться
15
у вiдшкодуваннi заподiяних збиткiв. Звичайно поновлення май-
нового стану регредiунта можливе в натурi, практично таке
вiдшкодування здiйснюуться у формi стягнення з регресата
збиткiв. Особливiсть положення регредiунта впливау на обсяг
вiдшкодування. Зокрема, в регресному зобовязаннi обсяг вiдшко-
дування визначауться обсягом збиткiв, яких зазнав регредiунт.
Вони можуть виступати як сума сплаченого боргу за боржника,
сума сплаченого боржником (за винятком його частки) при ви-
конаннi солiдарного зобовязання боржникiв, сума, що стано-
вить розмiр сплаченоє неустойки, штрафноє неустойки i збиткiв
або тiльки збиткiв. Незалежно вiд того, що вiдшкодовуу регре-
сат регредiунтовi, для останнього це завжди будуть збитки у формi
позитивноє шкоди.
Що стосууться iншоє форми збиткiв - неодержанi доходи,
то вони за регресним зобовязанням не можуть бути стягнутi.
За загальним правилом регресат повинен вiдшкодувати збит-
ки регредiунту в тому самому обсязi, в якому регредiунт вiдшко-
дував кредитору за основним зобовязанням. З цього загаль-
ного правила можуть бути винятки, коли обсяг вiдшкодуван-
ня регредiунту може бути меншим за суму, сплачену регредiун-
том кредитору. Зазначимо, що у спiввiдношеннi первiсноє i
регресноє вимоги розмiр останньоє не може бути бiльшим, а
тiльки меншим.
Змiст регресного зобовязання, як i iнших цивiльних право-
вiдносин, становлять права i обовязки сторiн. У регресному зо-
бовязаннi регредiунту належить право на одержання вiдшкоду-
вання, регресат зобовязаний вчинити дiє по вiдшкодуванню, тоб-
то змiстом регресного зобовязання у стягнення сплаченого. Та-
ким змiстом регреснi зобовязання вiдрiзняються вiд iнших зо-
бовязань.
Регресна вимога завжди спрямована на повернення того, що
було виконано однiую особою за iншу або з вини iншоє. Така
особливiсть регресноє вимоги означау, що поки не виконане
перше зобовязання, про регреснi вимоги Не може бути мови,
навiть якщо про них записано в рiшеннi суду або арбiтражного
суду. Право на предявлення регресноє вимоги виникау не в силу
надання цього права судом чи арбiтражним судом, а в силу того,
що чинне законодавство за тих вiдносин, що фактично склалися
мiж сторонами, дау пiдстави для предявлення регресноє вимо-
ги. Початок перебiгу строку позовноє давностi в регресному зо-
бовязаннi починауться пiсля припинення первiсного зобовя-
зання i виникнення регресного.
16
2. Уступна вимоги i переведення боргу
Зобовязальнi вiдносини виникають i дiють мiж конкретними
особами. Ними, як правило, виконууться зобовязання. Пiд час
виконання зобовязання iнодi виникау потреба замiнити креди-
тора чи боржника iншими особами. Оскiльки попереднi учасни-
ки зобовязання вибувають, то єхнi права i обовязки переходять
до субуктiв, якi заступили єх. Замiна в зобовязаннi кредитора
чи боржника у встановленому законом порядку називауться пе-
ремiною осiб у зобовязаннi. Вона вiдбувауться в порядку сингу-
лярного (часткового) правонаступництва, яке виявляуться в замiнi
кредитора чи боржника. Замiна осiб в зобовязаннi бувау двох
видiв: уступка вимоги i переведення боргу.
Замiна кредитора вiдбувауться на основi договору, за яким кре-
дитором стау iнша особа. До особи, яка зайняла мiсце кредито-
ра, що вибув, переходять належнi первiсному кредиторовi пра-
ва. Так, позикодавець, одержавши лише частину боргу вiд пози-
чальника, передау розписку на решту боргу своуму синовi. Ос-
таннiй стау кредитором у зобовязаннi, що виникло на основi
договору позики. Передача кредитором своєх прав за зобовя-
занням iншiй особi називауться уступною вимоги, або цесiую.
Кредитор, який поступився своєми правами, називауться цеден-
том, а особа, на користь якоє право поступауться, - цесiонарiум.
Для виникнення цесiє необхiдна згода мiж первiсним кредито-
ром i новим, що стосууться згоди боржника, то вона не по-
трiбна, оскiльки становище боржника не мiняуться. Разом з тим,
необхiдно повiдомити боржника про цесiю, щоб боржник знав,
кому виконати зобовязання. Якщо боржник не був повiдомле-
ний про цесiю, то в силу статтi 199 ЦК Украєни виконання зобо-
вязання первiсному кредиторовi визнауться в порядку цесiє ви-
конанням належному кредиторовi. До цесiонарiя переходять та-
кож права, що забезпечують виконання зобовязання (частина
третя ст.197 ЦК Украєни). Цедент вiдповiдау лише за недiйснiсть
вимоги, але не вiдповiдау за невиконання цiує вимоги боржни-
ком (частина друга ст.198 ЦК Украєни).
Оформлення цесiє пiдпорядковууться загальним правилам про
форму угоди i оформлення виконання зобовязання. За загаль-
ним правилом цесiя може застосовуватись у будь-яких зобовя-
заннях. Вiдповiдно до частини першоє статтi 197 ЦК Украєни
уступка вимоги кредитором iншiй особi допускауться, якщо вона
не суперечить закону чи договору або коли вимога не повязана
з особою кредитора. Так, не допускауться уступка вимог про
вiдшкодування майновоє шкоди, викликаноє ушкодженням здо-
17
ровя або заподiянням смертi (частина друга ст.197 ЦК Украє-
ни). Житлове законодавство забороняу уступку права на дер-
жавну жилу площу, крiм його обмiну. Транспортнi статути i ко-
декси забороняють, за винятком окремих випадкiв, передачу
iншим органiзацiям або громадянам права на предявлення пре-
тензiй i позовiв до органiв транспорту.
У вiдносинах мiж органiзацiями уступка вимоги допускауться,
i в умовах ринкових вiдносин сфера єє значно розширюватиметься.
Разом з тим, уступка вимоги не повинна порушувати правил
фiнансування, суперечити державному замовленню, яким вста-
новлено договiрнi вiдносини мiж визначеними особами
(пiдприумствами).
Вибуття iз зобовязання первiсного боржника i вступ у нього
нового боржника називауться замiною боржника, або переве-
денням боргу (ст.201 ЦК Украєни). Переведення боргу, на вiдмiну
вiд цесiє, можливе лише за згодою кредитора (частина перша
ст.201 ЦК Украєни). Якщо для боржника не мау значення осо-
ба кредитора, якому вiн повинен провести виконання, то кре-
диторовi не байдуже, хто буде боржником, оскiльки вiд дiлових
здiбностей останнього, вiд його професiйного рiвня i матерi-
альних можливостей залежить виконання зобовязання. З цих
самих причин порука i встановлена третьою особою застава
припиняються з переведенням боргу (частина третя ст.201 ЦК
Украєни). Вони зберiгають силу лише за умови, якщо поручи-
тель або заставодавець виявлять згоду вiдповiдати за нового
боржника.
Переведення боргу - це договiр мiж первiсним i новим борж-
ником.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174