Крiм того, в судовому порядку без надання iншого жилого
примiщення виселяються громадяни, позбавленi батькiвських
прав, якщо вони проживають разом з дiтьми, вiдносно яких поз-
бавленi батькiвських прав.
Глава 10
Договiр пiдряду
1. Поняття i значення договору пiдряду
За договором пiдряду одна сторона (пiдрядчик) зобовязууться
виконати на свiй риск певну роботу за завданням iншоє сторони
(замовника) з єє або своєх матерiалiв, а замовник зобовязууться
прийняти й оплатити виконану роботу (ст.332 ЦК Украєни).
Аналiз наведеного визначення договору пiдряду дау достатнi
пiдстави для висновку про те, що це консесуальнич, двостороннiй
i сплатний договiр.
Закон не розкривау змiсту робiт, якi можуть виконуватися за
договором пiдряду. Безперечним, однак, у факт, що предметом
договору пiдряду у iндивiдуалiзований результат працi пiдряд-
чика, який набувау тiує чи iншоє матерiалiзованоє форми, ос-
кiльки робота виконууться з матерiалiв сторiн i здауться у виг-
лядi, придатному для оцiнки. Буквальне тлумачення статтi 332
ЦК Украєни виключау можливiсть вiднесення до предмета до-
говору пiдряду робiт, якi виконуються без використання мате-
рiалiв (наприклад, ремонт годинника, радiоприймача, телевiзора
156
без використання запасних деталей чи iнструментiв). Правда,
деякi автори радянського перiоду (В.Г.Вердников) визнавали
за можливе розглядати як матерiал надавану для ремонту рiч.
Вiдомi випадки виконання робiт без використання матерiалiв,
але iз застосуванням iнструментiв або без них (риття траншеє,
перемiщення вантажу тощо). Такi роботи можуть бути визнанi
пiдрядними, оскiльки єх дiя спрямована на вiдповiднi змiни ма-
терiальних обуктiв.
У юридичнiй лiтературi договiр пiдряду розглядауться як один
з багатьох так званих договорiв про надання послуг, хоч у зако-
нодавствi така категорiя договорiв не видiляуться. При цьому
необхiдно договiр пiдряду вiдмежовувати вiд iнших договорiв,
що стосуються надання рiзних послуг (договорiв зберiгання, до-
ручення тощо), оскiльки в останнiх результат роботи не мау по-
дiбного речового вiдтворення i споживауться в процесi самоє
дiяльностi виконавця таких послуг. Однак на практицi вiдноси-
ни, якi виникають у звязку з наданням послуг, настiльки рiзно-
манiтнi, що такi рекомендацiє щодо розумiння предмета дого-
ворiв про надання послуг не завжди можуть дати позитивнi на-
слiдки. При цьому найбiльшi труднощi виникають пiд час ви-
значення правовоє природи послуг з навчання музицi, iнозем-
ним мовам (репетиторство), з вiдправлення обрядiв, а також
послуг, повязаних з кiноконцертною, театральною дiяльнiстю
тощо, оскiльки для таких послуг характерна вiдсутнiсть матерiа-
лiзованого результату i в цивiльному законодавствi фактично
немау норм, якi б регулювали договiрнi вiдносини такого роду.
До таких вiдносин можливе застосування (за аналогiую) вiдпо-
вiдних норм, що регулюють договiр пiдряду.
Отже, за Цивiльним кодексом Украєни предметом договору
пiдряду у матерiалiзованi результати створення, перетворення,
поновлення i навiть лiквiдацiє речей виробничого, споживчого,
науково-культурного призначення. У змiстi цiує статтi не врахо-
вано особливостi численних послуг, для яких характерна
вiдсутнiсть матерiалiзованого результату. У звязку з цим певний
iнтерес становить досвiд зарубiжних краєн. Так, Цивiльним ко-
дексом Францiє передбачено договiр найму робiт i послуг як уди-
ний договiр. Цивiльним законодавством Федеративноє Респуб-
лiки Нiмеччини окремо регулюються договiр найму послуг та
договiр пiдряду. При цьому предметом договору послуг можуть
бути будь-якi послуги, а предметом договору пiдряду - як виго-
товлення чи переробка речi, так i iнший результат виробничоє
дiяльностi чи послуг. Отже, за законодавством ФРН лише певна
частина послуг розглядауться пiдрядом.
157
Сторонами в договорi пiдряду у пiдрядчик i замовник. Пiдряд-
чик - це особа, яка бере на себе обовязок виконання замовле-
ноє роботи (послуги), а замовник - це особа, яка замовляу ви-
конання певноє роботи (послуги), беручи на себе обовязок прий-
няти i оплатити єє результат.
Договiрними сторонами можуть виступати як юридичнi, так i
фiзичнi особи. Пiдряднi роботи виконують спецiально створенi
для цього пiдприумства (будiвельнi, будiвельно-монтажнi, у сферi
побутового обслуговування тощо), а також iншi пiдприумства
що займаються виробничо-господарською дiяльнiстю. Звичай-
но спецiалiзованi пiдприумства виступають як пiдрядчики.
Пiдрядчик мау право доручити виконання певноє роботи третiм
особам - субпiдрядникам.
Щодо участi фiзичних осiб у пiдрядних вiдносинах (особливо
як пiдрядчикiв), то вона суттуво обмежувалася законодавчими
актами. Так, вiдповiдно до статтi 333 ЦК Украєни громадянин
мiг приймати на себе виконання роботи за договором пiдряду
лише у випадках, не заборонених законом, i за умови виконан-
ня цiує роботи особистою працею. Певнi види робiт (послуг), якi
не могли виконуватися на пiдрядних умовах, визначалися, на-
приклад, Положенням про кустарно-ремiсничi промисли вiд 31
травня 1976 р. Положенням, зокрема, заборонялося виготовлен-
ня i ремонт зброє, тиражування платiвок, кiнофiльмiв, магнiтних
записiв, виготовлення виробiв iз дорогоцiнних металiв i каменiв,
перевезення пасажирiв i вантажiв автотранспортними засобами.
Безумовно, щодо бiльшостi перерахованих у Положеннi робiт
заборона була цiлком виправданою, проте були й такi роботи,
заборона яких не мала достатнiх пiдстав.
З прийняттям в Украєнi законодавства ринкового спрямуван-
ня потреба в застосуваннi багатьох, ранiше чинних актiв стосов-
но iндивiдуальноє трудовоє дiяльностi вiдпала. Основоположни-
ми принципами нового законодавства стали вiльне економiчне
самовизначення громадян, свобода пiдприумництва тощо. Так,
за статтею 12 Закону Украєни <Про власнiсть> громадянин набу-
вау права власностi на доходи вiд участi в суспiльному вироб-
ництвi, iндивiдуальноє працi, пiдприумницькоє дiяльностi, вкла-
дення коштiв у кредитнi установи, акцiонернi товариства, а та-
кож на майно, одержане внаслiдок успадкування або укладення
iнших угод, не заборонених законом. Громадяни, iндивiдуальна
трудова дiяльнiсть яких мау ознаки пiдприумництва, повиннi до-
тримуватися правил, визначених Законом Украєни <Про пiдпри-
умництво>. Для цього єм необхiдно набути статус пiдприумця
або утворити (самостiйно чи разом з iншими особами) пiдпри-
158
умство з правами юридичноє особи, здiйснивши державну ре-
устрацiю пiдприумництва у виконавчому комiтетi вiдповiдноє Ради
народних депутатiв. Громадянин, який бажау набути статус
пiдприумця без створення юридичноє особи, подау до виконав-
чого комiтету заяву, реустрацiйну картку встановленого зразка
та документ, що засвiдчуу сплату коштiв за державну реустрацiю
(ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174