Форвардна угода фактично передбачау поставку това-
ру в майбутньому i може бути позабiржовою.2
Див.: Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Основи господарського пра-
ва Украєни. - К., 1995. - С. 163-168.
2Див.: Правила застосування Закону Украєни <Про оподатку-
вання прибутку пiдприумств> вiд 27.06.95; Бiзнес. - 1995. - 8
серпня.
85
б. Договiр мiни
У Цивiльному кодексi Украєни вiдсутну визначення договору
мiни. У ньому лише зазначауться, що за договором мiни мiж
сторонами проводиться обмiн одного майна на iнше. При цьому
кожний з тих, хто бере участь у мiнi, вважауться продавцем того
майна, яке вiн дау в обмiн, i покупцем майна, яке одержуу (ст.241).
Договiр мiни спрямований на невiдворотне вiдчуження кож-
ною iз сторiн належного єй майна. У сторони, яка за договором
мiни набувау майно, вiдповiдно виникау право власностi (право
повного господарського вiдання або право оперативного управ-
лiння).
За своєми юридичними ознаками договiр мiни у сплатним, дво-
стороннiм, консесуальним.
Договiр мiни за своєм змiстом i за формою мау багато спiльно-
го з договором купiвлi-продажу. У раннiй перiод iсторичного
розвитку, коли суспiльство ще не мало грошовоє одиницi, мiна
була основною правовою формою забезпечення потреб грома-
дян i товарообiгу. Найiстотнiшою ознакою для розмежування
цих двох договорiв у те, що в договорi купiвлi-продажу за прода-
ване майно продавцю сплачууться вiдповiдна його вартiсть лише
в грошовому вираженнi. За договором мiни у разi нерiвноцiн-
ностi обмiнюваного майна сторона, яка отримуу рiч бiльшоє вар-
тостi, може компенсувати iншiй сторонi рiзницю вiдповiдною
сумою. За таких умов, однак, договiр мiни не перетворюуться на
договiр купiвлi-продажу.
Вiдповiдно до статтi 242 ЦК Украєни правове регулювання
договору мiни повинно здiйснюватися за правилами про договiр
купiвлi-продажу, якщо iнше не випливау iз змiсту вiдносин сторiн.
Таким чином вирiшуються питання про форму та умови догово-
ру мiни, про права, обовязки i вiдповiдальнiсть сторiн за недо-
лiки обмiнюваного майна тощо. Правила купiвлi-продажу, не
притаманнi договору мiни, або якi суперечать його змiсту, на-
приклад, правила про сплату за куплену рiч грошовоє суми, до
договору мiни не застосовуються. Не у договором мiни угоди
про обмiн громадянами жилих примiщень, якi вони займають
як наймачi, вiдносини з обмiну промислових товарiв, придбаних
громадянами в роздрiбнiй торговельнiй мережi, якщо вони з
якихось причин не влаштовують покупця або у неякiсними.
До недавнього часу договiр мiни широко не застосовувався.
Бiльше того, сфера його застосування постiйно звужувалася. Так,
за чинним ранiше законодавством, договiр мiни, в якому однiую
або обома сторонами виступали державнi органiзацiє, мiг бути ук-
86
ладений лише у випадках, передбачених законодавством. Мiж кол-
госпами та iншими кооперативними, а також громадськими органi-
зацiями договори мiни мали укладатися в межах спецiальноє пра-
воздатностi єх i якщо це не суперечило закону. Громадяни укла-
дали договори мiни переважно побутового характеру. Забороня-
лися, як правило, товарообмiннi вiдносини мiждержавними органi-
зацiями i громадянами. Наявнiсть цих та багатьох iнших обме-
жень щодо застосування договору мiни у сферi товарообiгу зу-
мовлювалася централiзованою плановою системою розподiлу ма-
терiальних благ, iгноруванням законiв ринковоє економiки.
i лише пiсля започаткування економiчних реформ ринкового
спрямування, прийняття нового законодавства про власнiсть,
пiдприумництво тощо договiр мiни набув вагомiшого значення.
Так, вiдповiдно до статтi 4 Закону Украєни <Про власнiсть> влас-
ник мау право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiє, що не
суперечать закону, тобто саме власник вправi обирати спосiб
вiдчуження належного йому майна. В Законi Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi> (ст.10) прямо зазначауться, що пiдприум-
ства можуть вiдчужувати, в тому числi обмiнювати, належне єм
майно iншим пiдприумствам, а також за певних умов громадя-
нам. Предметом договору мiни може бути практично все те май-
но, що i в договорi купiвлi-продажу. Разом з тим, у законодавствi
можуть встановлюватися тi чи iншi обмеження щодо товарооб-
мiнних угод. В умовах реформування системи розподiлу про-
дуктiв матерiального виробництва, виникнення диспропорцiй у
структурi виробництва та вiдсутностi у субуктiв пiдприумницт-
ва достатнiх коштiв набули поширення бартернi угоди.
Договiр мiни може породжувати негативнi тенденцiє. Зокрема,
бартернi угоди здатнi гальмувати товарообiг, а в умовах дефiциту
обiгових коштiв - спонукати сторони укладати єх на невигiдних
та нееквiвалентних умовах, особливо в зовнiшньоекономiчнiй
дiяльностi. Тому з метою упорядкування здiйснення бартерних
(товарообмiнних) операцiй субуктами зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi Украєни, регулювання платiжного балансу Украєни 27
сiчня 1995 р. було прийнято Указ Президента Украєни <Про ре-
гулювання бартерних (товарообмiнних) операцiй у галузi зовнiш-
ньоекономiчноє дiяльностi>.
Вiдповiдно до статтi згаданого Указу бартерна (товарообмiн-
на) операцiя у галузi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi - це один
з видiв експортно-iмпортних операцiй, оформлених удиним до-
говором мiж субуктом зовнiшньоекономiчноє дiяльностi Украє-
ни та iноземним субуктом господарськоє дiяльностi, що перед-
бачау збалансований за вартiстю обмiн товарами, не опосеред-
87
кований рухом коштiв у готiвковiй чи безготiвковiй формi (бар-
терний договiр). В Указi визначаються порядок вiдкриття, вне-
сення та повернення попереднiх iмпортних депозитiв у разi
здiйснення бартерних операцiй, предметом яких у високолiквiднi
експортнi товари Украєни, високолiквiдна сiльгосппродукцiя та
високолiквiднi продукти єє переробки i товари, що у критичним
iмпортом для Украєни. Вiдповiдно до статтi 11 згаданого вище
Указу товари, що iмпортуються за бартерним договором, пiдля-
гають ввезенню на митну територiю Украєни у строки, зазначенi
в такому договорi, але не пiзнiше 90 календарних днiв з дати
митного оформлення товарiв, що фактично експортованi за бар-
терним договором, а в разi експорту за бартерним договором
робiт, послуг - з дати пiдписання акта або iншого документа,
що засвiдчуу виконання робiт, надання послуг. Порушення цих
строкiв ввезення товарiв (виконання робiт, надання послуг), що
iмпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнен-
ня пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3% вiд вартостi
неодержаних товарiв в iноземнiй валютi, перерахованiй у валюту
Украєни за офiцiйним поточним курсом валюти Украєни до до-
лара США на день нарахування пенi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
ру в майбутньому i може бути позабiржовою.2
Див.: Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Основи господарського пра-
ва Украєни. - К., 1995. - С. 163-168.
2Див.: Правила застосування Закону Украєни <Про оподатку-
вання прибутку пiдприумств> вiд 27.06.95; Бiзнес. - 1995. - 8
серпня.
85
б. Договiр мiни
У Цивiльному кодексi Украєни вiдсутну визначення договору
мiни. У ньому лише зазначауться, що за договором мiни мiж
сторонами проводиться обмiн одного майна на iнше. При цьому
кожний з тих, хто бере участь у мiнi, вважауться продавцем того
майна, яке вiн дау в обмiн, i покупцем майна, яке одержуу (ст.241).
Договiр мiни спрямований на невiдворотне вiдчуження кож-
ною iз сторiн належного єй майна. У сторони, яка за договором
мiни набувау майно, вiдповiдно виникау право власностi (право
повного господарського вiдання або право оперативного управ-
лiння).
За своєми юридичними ознаками договiр мiни у сплатним, дво-
стороннiм, консесуальним.
Договiр мiни за своєм змiстом i за формою мау багато спiльно-
го з договором купiвлi-продажу. У раннiй перiод iсторичного
розвитку, коли суспiльство ще не мало грошовоє одиницi, мiна
була основною правовою формою забезпечення потреб грома-
дян i товарообiгу. Найiстотнiшою ознакою для розмежування
цих двох договорiв у те, що в договорi купiвлi-продажу за прода-
ване майно продавцю сплачууться вiдповiдна його вартiсть лише
в грошовому вираженнi. За договором мiни у разi нерiвноцiн-
ностi обмiнюваного майна сторона, яка отримуу рiч бiльшоє вар-
тостi, може компенсувати iншiй сторонi рiзницю вiдповiдною
сумою. За таких умов, однак, договiр мiни не перетворюуться на
договiр купiвлi-продажу.
Вiдповiдно до статтi 242 ЦК Украєни правове регулювання
договору мiни повинно здiйснюватися за правилами про договiр
купiвлi-продажу, якщо iнше не випливау iз змiсту вiдносин сторiн.
Таким чином вирiшуються питання про форму та умови догово-
ру мiни, про права, обовязки i вiдповiдальнiсть сторiн за недо-
лiки обмiнюваного майна тощо. Правила купiвлi-продажу, не
притаманнi договору мiни, або якi суперечать його змiсту, на-
приклад, правила про сплату за куплену рiч грошовоє суми, до
договору мiни не застосовуються. Не у договором мiни угоди
про обмiн громадянами жилих примiщень, якi вони займають
як наймачi, вiдносини з обмiну промислових товарiв, придбаних
громадянами в роздрiбнiй торговельнiй мережi, якщо вони з
якихось причин не влаштовують покупця або у неякiсними.
До недавнього часу договiр мiни широко не застосовувався.
Бiльше того, сфера його застосування постiйно звужувалася. Так,
за чинним ранiше законодавством, договiр мiни, в якому однiую
або обома сторонами виступали державнi органiзацiє, мiг бути ук-
86
ладений лише у випадках, передбачених законодавством. Мiж кол-
госпами та iншими кооперативними, а також громадськими органi-
зацiями договори мiни мали укладатися в межах спецiальноє пра-
воздатностi єх i якщо це не суперечило закону. Громадяни укла-
дали договори мiни переважно побутового характеру. Забороня-
лися, як правило, товарообмiннi вiдносини мiждержавними органi-
зацiями i громадянами. Наявнiсть цих та багатьох iнших обме-
жень щодо застосування договору мiни у сферi товарообiгу зу-
мовлювалася централiзованою плановою системою розподiлу ма-
терiальних благ, iгноруванням законiв ринковоє економiки.
i лише пiсля започаткування економiчних реформ ринкового
спрямування, прийняття нового законодавства про власнiсть,
пiдприумництво тощо договiр мiни набув вагомiшого значення.
Так, вiдповiдно до статтi 4 Закону Украєни <Про власнiсть> влас-
ник мау право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiє, що не
суперечать закону, тобто саме власник вправi обирати спосiб
вiдчуження належного йому майна. В Законi Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi> (ст.10) прямо зазначауться, що пiдприум-
ства можуть вiдчужувати, в тому числi обмiнювати, належне єм
майно iншим пiдприумствам, а також за певних умов громадя-
нам. Предметом договору мiни може бути практично все те май-
но, що i в договорi купiвлi-продажу. Разом з тим, у законодавствi
можуть встановлюватися тi чи iншi обмеження щодо товарооб-
мiнних угод. В умовах реформування системи розподiлу про-
дуктiв матерiального виробництва, виникнення диспропорцiй у
структурi виробництва та вiдсутностi у субуктiв пiдприумницт-
ва достатнiх коштiв набули поширення бартернi угоди.
Договiр мiни може породжувати негативнi тенденцiє. Зокрема,
бартернi угоди здатнi гальмувати товарообiг, а в умовах дефiциту
обiгових коштiв - спонукати сторони укладати єх на невигiдних
та нееквiвалентних умовах, особливо в зовнiшньоекономiчнiй
дiяльностi. Тому з метою упорядкування здiйснення бартерних
(товарообмiнних) операцiй субуктами зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi Украєни, регулювання платiжного балансу Украєни 27
сiчня 1995 р. було прийнято Указ Президента Украєни <Про ре-
гулювання бартерних (товарообмiнних) операцiй у галузi зовнiш-
ньоекономiчноє дiяльностi>.
Вiдповiдно до статтi згаданого Указу бартерна (товарообмiн-
на) операцiя у галузi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi - це один
з видiв експортно-iмпортних операцiй, оформлених удиним до-
говором мiж субуктом зовнiшньоекономiчноє дiяльностi Украє-
ни та iноземним субуктом господарськоє дiяльностi, що перед-
бачау збалансований за вартiстю обмiн товарами, не опосеред-
87
кований рухом коштiв у готiвковiй чи безготiвковiй формi (бар-
терний договiр). В Указi визначаються порядок вiдкриття, вне-
сення та повернення попереднiх iмпортних депозитiв у разi
здiйснення бартерних операцiй, предметом яких у високолiквiднi
експортнi товари Украєни, високолiквiдна сiльгосппродукцiя та
високолiквiднi продукти єє переробки i товари, що у критичним
iмпортом для Украєни. Вiдповiдно до статтi 11 згаданого вище
Указу товари, що iмпортуються за бартерним договором, пiдля-
гають ввезенню на митну територiю Украєни у строки, зазначенi
в такому договорi, але не пiзнiше 90 календарних днiв з дати
митного оформлення товарiв, що фактично експортованi за бар-
терним договором, а в разi експорту за бартерним договором
робiт, послуг - з дати пiдписання акта або iншого документа,
що засвiдчуу виконання робiт, надання послуг. Порушення цих
строкiв ввезення товарiв (виконання робiт, надання послуг), що
iмпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнен-
ня пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3% вiд вартостi
неодержаних товарiв в iноземнiй валютi, перерахованiй у валюту
Украєни за офiцiйним поточним курсом валюти Украєни до до-
лара США на день нарахування пенi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174