В юри-
дичнiй лiтературi називаються й iншi документи, якi мають оз-
наки цiнних паперiв, а саме: чеки, акредитиви, ощаднi книжки,
лотерейнi бiлети, страховi полiси, накладнi, варанти, коносаменти.
Своурiдними цiнними паперами у приватизацiйнi документи
(майновi сертифiкати, житловi чеки, земельнi бони). Цiннi па-
пери можуть бути iменними або на предявника. Якщо цiннi
папери на предявника обертаються вiльно, то iменнi цiннi па-
пери, якщо iнше не передбачено зазначеним Законом або в них
самих спецiально не передбачена заборона обiгу, передаються iз
спецiальним передавальним записом, що засвiдчуу перехiд прав
за цiнним папером до iншоє особи.
За чинним законодавством предметом договору купiвлi-про-
дажу не можуть бути борговi зобовязання, авторськi права. Вiдно-
сини переуступки чи переходу єх до iнших осiб регулюються
нормами iнших правових iнститутiв.
53
Визначаючи конкретний склад манна, яке може бути предме-
том купiвлi-продажу, необхiдно враховувати динамiку суспiль-
но-економiчних процесiв. Як вiдомо, законодавство СРСР мiсти-
ло ряд обмежень щодо майнового обiгу. З нього повнiстю ви-
ключалися земля, єє надра, води, лiси, оскiльки вони становили
виключну власнiсть держави i надавалися лише в користування.
Заборонялася купiвля-продаж основних засобiв виробництва (бу-
динкiв, споруд тощо) соцiалiстичних державних пiдприумств;
встановлювався спецiальний порядок переходу єх вiд одних
пiдприумств до iнших. Громадяни, як правило, не могли набу-
вати за договором купiвлi-продажу засоби виробництва. У звяз-
ку з проголошеним Украєною курсом на здiйснення економiч-
них перетворень ринковоє орiунтацiє ситуацiя змiнилася. Зако-
ном Украєни <Про власнiсть> передбаченi рiвнi умови для роз-
витку усiх форм власностi (приватноє, колективноє, державноє)
та єх захисту. Вiдтепер предметом договору купiвлi-продажу може
бути будь-яке майно, визнане законом обуктом права власностi
i не вилучене з товарообiгу.
ЗО сiчня 1992 р. Верховною Радою Украєни був прийнятий За-
кон <Про форми власностi на землю>, яким впроваджено поряд
з державною колективну i приватну форми власностi на землю.
У Земельному кодексi Украєни прямо передбачена можливiсть
виникнення у громадян права власностi за договорами кутiiвлi-
продажу, дарування та обмiну (ст.6). Однак введення до Земель-
ного кодексу норм про право колективноє та приватноє влас-
ностi на землю поки що не призвело до появи нових власникiв
землi i створення реального ринку землi, а самi норми набули
переважно декларативного характеру. Не дали також вiдчутних
результатiв заходи щодо реформування земельних вiдносин, пе-
редбаченi в Декретi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 грудня
1992 р. <Про приватизацiю земельних дiлянок>.
Певне пожвавлення у реформування земельних вiдносин внес-
ли Укази Президента Украєни вiд 10 листопада 1994 року <Про
невiдкладнi заходи щодо прискорення земельноє реформи у сферi
сiльськогосподарського виробництва> та вiд 8 серпня 1995 року
<Про порядок паювання земель, переданих у колективну власнiсть
сiльськогосподарським пiдприумствам i органiзацiям>, якi так
чи iнакше сприяють включенню землi в товарообiг.
Кожна держава вправi визначати обукти, якi з мiркувань дер-
жавноє безпеки або з iнших пiдстав не повиннi бути у власностi
тих чи iнших субуктiв правовiдносин або мають набуватися з
дотриманням спецiальних правил. Тому постановою Верховноє
Ради Украєни вiд 17 червня 1991 р. <Про право власностi на
54
окремi види майна> (з наступними змiнами i доповненнями вiд
22 квiтня 1993 р., 15 липня 1994 р., 24 сiчня 1995 р.) було затвер-
джено <Перелiк видiв майна, що не може перебувати у власностi
громадян, громадських обуднань, мiжнародних органiзацiй та
юридичних осiб iнших держав на територiє Украєни> та <Спе-
цiальний порядок набуття права власностi громадянами на ок-
ремi види майна>, викладений вiдповiдно в додатках №1 i №2
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №35. - Ст.517).
До Перелiку входять:
1. Зброя, боуприпаси (крiм мисливськоє i пневматичноє зброє,
зазначеноє в Додатку №2, i боуприпасiв до неє, а також спортив-
ноє зброє i боуприпасiв до неє, якi набуваються громадськими
обуднаннями з дозволу органiв внутрiшнiх справ), бойова i спецi-
альна вiйськова технiка, ракетно-космiчнi комплекси.
2. Вибуховi речовини i засоби вибуху. Всi види ракетного па-
лива, а також спецiальнi матерiали i обладнання для його вироб-
ництва.
3. Бойовi отруйнi речовини.
4. Наркотичнi, психотропнi, сильнодiючi отруйнi лiкарськi за-
соби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням
лiкаря).
5. Протиградовi установки.
6. Державнi еталони одиниць фiзичних величин.
7. Спецiальнi технiчнi засоби негласного отримання iнформацiє
(зазначенi засоби не можуть також перебувати у власностi юри-
дичних осiб недержавних форм власностi).
8. Електрошоковi пристроє та спецiальнi засоби, що застосову-
ються правоохоронними органами, крiм газових пiстолетiв i ре-
вольверiв та патронiв до них, заряджених речовинами сльозото-
чивоє та дратiвноє дiє.
Що ж до видiв майна, для яких встановлюуться спецiальний
порядок набуття права власностi громадянами, то в Додатку №2,
зокрема, зазначаються: вогнепальна мисливська зброя, газовi
пiстолети i револьвери та деякi види пневматичноє зброє; обук-
ти, що перебувають на державному облiку як памятки iсторiє i
культури; радiоактивнi речовини. Такi види майна можуть бути
придбанi лише за наявностi вiдповiдного дозролу (органiв
внутрiшнiх справ. Мiнiстерства культури, державних органiв з
ядерноє та радiацiйноє безпеки тощо).
У кожнiй державi встановлюуться особливий правовий режим
валютних цiнностей. У перiод iснування СРСР валютнi цiнностi
(зокрема iноземна валюта, певнi платiжнi документи i фондовi
цiнностi, певнi дорогоцiннi метали та природнi дорогоцiннi ка-
55
менi) могли бути предметом угод лише в обмежених випадках. В
1976 р. було прийнято Указ Президiє Верховноє Ради СРСР <Про
операцiє з валютними цiнностями на територiє СРСР>, суть яко-
го зводилася до фактичноє заборони угод з валютними цiннос-
тями, а також до сувороє вiдповiдальностi за порушення вста-
новлених Указом правил. Сьогоднi цi заборони частково знято i
валютнi цiнностi можуть бути предметом купiвлi-продажу або
iнших угод. Учасники цих угод мають дотримуватися спецiаль-
них вимог законодавства Украєни.
Порядок здiйснення угод з валютними цiнностями визначе-
ний Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 19 лютого 1993 р.
<Про систему валютного регулювання i валютного контролю> та
деякими iншими законодавчими актами. За згаданим Декретом
до валютних цiнностей належать:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
дичнiй лiтературi називаються й iншi документи, якi мають оз-
наки цiнних паперiв, а саме: чеки, акредитиви, ощаднi книжки,
лотерейнi бiлети, страховi полiси, накладнi, варанти, коносаменти.
Своурiдними цiнними паперами у приватизацiйнi документи
(майновi сертифiкати, житловi чеки, земельнi бони). Цiннi па-
пери можуть бути iменними або на предявника. Якщо цiннi
папери на предявника обертаються вiльно, то iменнi цiннi па-
пери, якщо iнше не передбачено зазначеним Законом або в них
самих спецiально не передбачена заборона обiгу, передаються iз
спецiальним передавальним записом, що засвiдчуу перехiд прав
за цiнним папером до iншоє особи.
За чинним законодавством предметом договору купiвлi-про-
дажу не можуть бути борговi зобовязання, авторськi права. Вiдно-
сини переуступки чи переходу єх до iнших осiб регулюються
нормами iнших правових iнститутiв.
53
Визначаючи конкретний склад манна, яке може бути предме-
том купiвлi-продажу, необхiдно враховувати динамiку суспiль-
но-економiчних процесiв. Як вiдомо, законодавство СРСР мiсти-
ло ряд обмежень щодо майнового обiгу. З нього повнiстю ви-
ключалися земля, єє надра, води, лiси, оскiльки вони становили
виключну власнiсть держави i надавалися лише в користування.
Заборонялася купiвля-продаж основних засобiв виробництва (бу-
динкiв, споруд тощо) соцiалiстичних державних пiдприумств;
встановлювався спецiальний порядок переходу єх вiд одних
пiдприумств до iнших. Громадяни, як правило, не могли набу-
вати за договором купiвлi-продажу засоби виробництва. У звяз-
ку з проголошеним Украєною курсом на здiйснення економiч-
них перетворень ринковоє орiунтацiє ситуацiя змiнилася. Зако-
ном Украєни <Про власнiсть> передбаченi рiвнi умови для роз-
витку усiх форм власностi (приватноє, колективноє, державноє)
та єх захисту. Вiдтепер предметом договору купiвлi-продажу може
бути будь-яке майно, визнане законом обуктом права власностi
i не вилучене з товарообiгу.
ЗО сiчня 1992 р. Верховною Радою Украєни був прийнятий За-
кон <Про форми власностi на землю>, яким впроваджено поряд
з державною колективну i приватну форми власностi на землю.
У Земельному кодексi Украєни прямо передбачена можливiсть
виникнення у громадян права власностi за договорами кутiiвлi-
продажу, дарування та обмiну (ст.6). Однак введення до Земель-
ного кодексу норм про право колективноє та приватноє влас-
ностi на землю поки що не призвело до появи нових власникiв
землi i створення реального ринку землi, а самi норми набули
переважно декларативного характеру. Не дали також вiдчутних
результатiв заходи щодо реформування земельних вiдносин, пе-
редбаченi в Декретi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 грудня
1992 р. <Про приватизацiю земельних дiлянок>.
Певне пожвавлення у реформування земельних вiдносин внес-
ли Укази Президента Украєни вiд 10 листопада 1994 року <Про
невiдкладнi заходи щодо прискорення земельноє реформи у сферi
сiльськогосподарського виробництва> та вiд 8 серпня 1995 року
<Про порядок паювання земель, переданих у колективну власнiсть
сiльськогосподарським пiдприумствам i органiзацiям>, якi так
чи iнакше сприяють включенню землi в товарообiг.
Кожна держава вправi визначати обукти, якi з мiркувань дер-
жавноє безпеки або з iнших пiдстав не повиннi бути у власностi
тих чи iнших субуктiв правовiдносин або мають набуватися з
дотриманням спецiальних правил. Тому постановою Верховноє
Ради Украєни вiд 17 червня 1991 р. <Про право власностi на
54
окремi види майна> (з наступними змiнами i доповненнями вiд
22 квiтня 1993 р., 15 липня 1994 р., 24 сiчня 1995 р.) було затвер-
джено <Перелiк видiв майна, що не може перебувати у власностi
громадян, громадських обуднань, мiжнародних органiзацiй та
юридичних осiб iнших держав на територiє Украєни> та <Спе-
цiальний порядок набуття права власностi громадянами на ок-
ремi види майна>, викладений вiдповiдно в додатках №1 i №2
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №35. - Ст.517).
До Перелiку входять:
1. Зброя, боуприпаси (крiм мисливськоє i пневматичноє зброє,
зазначеноє в Додатку №2, i боуприпасiв до неє, а також спортив-
ноє зброє i боуприпасiв до неє, якi набуваються громадськими
обуднаннями з дозволу органiв внутрiшнiх справ), бойова i спецi-
альна вiйськова технiка, ракетно-космiчнi комплекси.
2. Вибуховi речовини i засоби вибуху. Всi види ракетного па-
лива, а також спецiальнi матерiали i обладнання для його вироб-
ництва.
3. Бойовi отруйнi речовини.
4. Наркотичнi, психотропнi, сильнодiючi отруйнi лiкарськi за-
соби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням
лiкаря).
5. Протиградовi установки.
6. Державнi еталони одиниць фiзичних величин.
7. Спецiальнi технiчнi засоби негласного отримання iнформацiє
(зазначенi засоби не можуть також перебувати у власностi юри-
дичних осiб недержавних форм власностi).
8. Електрошоковi пристроє та спецiальнi засоби, що застосову-
ються правоохоронними органами, крiм газових пiстолетiв i ре-
вольверiв та патронiв до них, заряджених речовинами сльозото-
чивоє та дратiвноє дiє.
Що ж до видiв майна, для яких встановлюуться спецiальний
порядок набуття права власностi громадянами, то в Додатку №2,
зокрема, зазначаються: вогнепальна мисливська зброя, газовi
пiстолети i револьвери та деякi види пневматичноє зброє; обук-
ти, що перебувають на державному облiку як памятки iсторiє i
культури; радiоактивнi речовини. Такi види майна можуть бути
придбанi лише за наявностi вiдповiдного дозролу (органiв
внутрiшнiх справ. Мiнiстерства культури, державних органiв з
ядерноє та радiацiйноє безпеки тощо).
У кожнiй державi встановлюуться особливий правовий режим
валютних цiнностей. У перiод iснування СРСР валютнi цiнностi
(зокрема iноземна валюта, певнi платiжнi документи i фондовi
цiнностi, певнi дорогоцiннi метали та природнi дорогоцiннi ка-
55
менi) могли бути предметом угод лише в обмежених випадках. В
1976 р. було прийнято Указ Президiє Верховноє Ради СРСР <Про
операцiє з валютними цiнностями на територiє СРСР>, суть яко-
го зводилася до фактичноє заборони угод з валютними цiннос-
тями, а також до сувороє вiдповiдальностi за порушення вста-
новлених Указом правил. Сьогоднi цi заборони частково знято i
валютнi цiнностi можуть бути предметом купiвлi-продажу або
iнших угод. Учасники цих угод мають дотримуватися спецiаль-
них вимог законодавства Украєни.
Порядок здiйснення угод з валютними цiнностями визначе-
ний Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 19 лютого 1993 р.
<Про систему валютного регулювання i валютного контролю> та
деякими iншими законодавчими актами. За згаданим Декретом
до валютних цiнностей належать:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174