ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 



Рiшення жюрi або конкурсноє комiсiє судовому оскарженню
не пiдлягау. Воно може бути оскаржене учасниками конкурсу в
адмiнiстративному порядку, наприклад, поданням скарги у ви-
щестоящий орган по вiдношенню до влаштовувача конкурсу.

Коли винесено рiшення про сплату винагороди (премiє), воно
повинно бути виконано влаштовувачем конкурсу. У разi його
вiдмови вiд сплати винагороди премiйованi учасники можуть
здiйснити належне єм право на одержання винагородив судово-
му порядку.

Винагорода переможцю конкурсу за своєм розмiром не у еквi-
валентною досягненому результату i мау в основному заохочу-
вальний характер. У звязку з цим одержання премiє за конкур-
сом не перешкоджау сплатi авторськоє винагороди за викорис-
тання премiйованоє роботи.

ЗОЄ

Водночас необхiдно враховувати, що кiнцевою метою конкур-
су у використання найкращих робiт. Ось чому при оголошеннi
конкурсу на твори лiтератури, науки i мистецтва влаштовувач
набувау права використання премiйованих робiт. Спосiб єх ви-
користання передбачауться в оголошеннi про конкурс. Отже,
переможець конкурсу зобовязаний уступити частину своєх ав-
торських повноважень влаштовувачевi. У звязку з цим виникау
питання, що не знаходить одностайного розвязання в юридичнiй
лiтературi, а саме: чи переходить до влаштовувача право влас-
ностi на рiч, в якiй втiлений премiйований i використовуваний
за конкурсом твiрi Очевидно, це питання повинно вирiшувати-
ся на пiдставi оголошення про конкурс або вiдповiдно до загаль-
них правил, встановлених законом чи типовим договором для
даного виду авторських договорiв.

Одержання премiє i уступка частини авторських повноважень
не позбавляу переможця конкурсу решти авторських прав, в тому
числi i права на одержання авторського гонорару за використан-
ня твору. Проте в цiй частинi стаття 438 ЦК Украєни, що регу-
люу названi вiдносини, у диспозитивною i застосовууться ост-
iльки, оскiльки iнше не встановлено оголошенням про конкурс.
Отже, в умовах конкурсу може бути зазначено, що використан-
ня влаштовувачем премiйованого твору не пiдлягау оплатi за став-
ками авторського гонорару.

Правовiдносини за конкурсом припиняються, якщо виконано
обiцяння про винагороду. Щодо осiб, роботи яких не одержали
винагороди (премiє), то винесення рiшення про оцiнку цих робiт
породжуу обовязок влаштовувача повернути єх учасникам кон-
курсу. У випадку невиконання цього обовязку з боку влаштову-
вача учасник конкурсу вправi предявити до нього вiндикацiй-
ний позов, а при неможливостi останнього - позов про вiдшко-
дування збиткiв. Це правило теж мау диспозитивний характер. В
оголошеннi про конкурс може бути передбачено, що влаштову-
вач не повертау робiт, якi не одержали премiє за конкурсом.

302

РОЗДiЛ III

Позадоговiрнi зобовязання

Глава 18

Зобовязання, що виникають внаслiдок заподiяння
шкоди

1. Поняття та елементи зобовязань, що виникають
внаслiдок заподiяння шкоди

Однiую з пiдстав виникнення зобовязань, згiдно з ст.440 ЦК
Украєни, у заподiяння шкоди iншiй особi. На вiдмiну вiд iнших
зобовязань, якi виникають з правомiрних актiв (наприклад, до-
говору, односторонньоє угоди, адмiнiстративного акта), цей вид
зобовязань виникау з неправомiрних актiв, яким у правопору-
шення, тобто протиправне, винне заподiяння шкоди делiкто-
здатною особою. Зобовязання внаслiдок заподiяння шкоди на-
зивають делiктними (вiд лат. гiеiiсiит - правопорушення). За-
подiяння шкоди iншiй особi не завжди породжуу делiктне зобо-
вязання. Воно виникау там, де заподiювач шкоди i потерпiлий
не перебували мiж собою у зобовязальних вiдносинах або шко-
да виникла незалежно вiд iснуючих мiж сторонами зобовязаль-
них вiдносин.

Вiдсутнiсть мiж потерпiлим i заподiювачем зобовязальних вiдно-
син до заподiяння шкоди не означау, що мiж ними не iснувало
нiяких цивiльно-правових вiдносин. Вони перебували в абсолют-
них цивiльних правовiдносинах, змiстом яких у абсолютне субук-
тивне цивiльне право та абсолютний субуктивний цивiльний обо-
вязок. Абсолютнiсть субуктивного цивiльного права полягау в
тому, що воно охороняуться вiд усiх i кожного, хто пiдпорядкова-
ний даному правовому режиму. До абсолютних прав належать:

право власностi, прво на недоторканiсть життя i здоровя, честi
та гiдностi, особистоє свободи, право на охорону здоровя тощо.
Якщо абсолютне субуктивне право охороняуться вiд усiх i кож-
ного, то кореспондуючий юридичний обовязок також покладауть-
ся на всiх i кожного. Абсолютний юридичний обовязок характе-
ризууться пасивнiстю, його змiстом у необхiднiсть утримуватись
вiд порушення чужого абсолютно субуктивного права. Невико-
нання такого обовязку завжди призводить до порушення чужого
субуктивного права i при наявностi передбачених законом iнших
пiдстав породжуу делiктне зобовязання.

303

Делiктне зобов язання - це зобовязання, в якому особа, що
протиправне i виновно заподiяла шкоду особистостi громадяни-
на або його майну чи майну органiзацiє, зобовязана єє вiдшкоду-
вати, а потерпiлий мау право на вiдшкодування заподiяноє шко-
ди у повному обсязi. Делiктне зобовязання - це рiзновид ци-
вiльно-правових зобовязань i тому йому властивi тi самi струк-
турнi особливостi, що характеризують кожне зобовязання. Та-
кими структурними елементами у субукт, обукт, змiст.

Субуктами делiктних зобовязань можуть бути будь-якi учас-
ники цивiльних правовiдносин. Як i в iнших цивiльно-правових
зобовязаннях, єх називають кредитором i боржником.

Кредитор - це особа, якiй заподiяно шкоду (потерпiлий). Ним
може бути будь-який громадянин (дiуздатний, недiуздатний, не-
повнолiтнiй, який не досяг 15 рокiв) Украєни, iноземець та осо-
ба без громадянства. Ним може бути також i органiзацiя, неза-
лежно вiд того, чи користууться вона правами юридичноє особи
чи нi.

Боржник - це особа, яка вiдповiдау за заподiяну шкоду. Як
правило, нею у заподiювач шкоди. В деяких випадках, передба-
чених законодавством, боржником виступау не заподiювач шко-
ди, а особа, винна за поведiнку заподiювача. Так, згiдно з стат-
тею 446 ЦК Украєни, за шкоду, заподiяну неповнолiтнiм, який
не досяг 15 рокiв, несуть вiдповiдальнiсть його батьки (усинови-
телi), опiкун або учбовi, виховнi чи лiкувальнi заклади, пiд на-
глядом яких знаходився неповнолiтнiй, якщо не доведуть, що
шкода сталася не з єх вини. При заподiяннi шкоди недiуздатною
особою боржником у його опiкун або органiзацiя, що зобовя-
занi здiйснювати за ним нагляд (ст.448 ЦК Украєни).

Громадянин виступау в особi боржника за умови, що вiн у
делiктоздатним, тобто здатним вiдповiдати за своє дiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174