Використання чужого фiрмового найменування (фiрми) без доз-
волу його володiльця визнауться порушенням його прав i тягне
за собою вiдповiдальнiсть. Юридична особа, яка використовува-
ла чуже фiрмове найменування (фiрму), зобовязана припинити
його використання i вiдшкодувати потерпiлому заподiянi збитки
в повному обсязi.
РОЗДiЛ V
Спадкове право
1. Поняття та значення спадкування i спадкового права.
Основнi поняття спадкового права
Пiсля смертi громадянина його майновi права та обовязки, а
також деякi немайновi права переходять до iнших осiб. Такий
перехiд майна померлого до iншоє особи або до iнших осiб нази-
вауться спадкуванням.
Умови та порядок спадкування регламентуються рядом ци-
вiльно-правових норм, що в своєй сукупностi складають окре-
мий цивiльно-правовий iнститут - спадкове право.
Отже, спадкове право - це сукупнiсть цивiльно-правових норм,
якi регулюють правовiдносини, що виникають внаслiдок пере-
ходу майна померлого до iншоє особи чи до iнших осiб.
Норми, що регламентують умови та порядок спадкування,
мiстяться в Цивiльному кодексi Украєни (роздiл VII, ст.524-564).
Окремi норми спадкового права ми знаходимо i в iнших роздi-
лах ЦК Украєни (наприклад, ст.494), а також у нормативних ак-
тах, якi регулюють дiяльнiсть державних нотарiальних контор.
Постанова Пленуму Верховного Суду Украєни <Про практику
розгляду судами Украєнськоє РСР справ про спадкування> вiд 24
червня 1983 р. мiстить керiвнi розяснення щодо практики зас-
тосування окремих норм спадкового права.
Конституцiя Украєни передбачау право спадкування власностi
громадян. Спадкове право забезпечуу родинi померлого мож-
ливiсть зберегти та використати його майно, заощадження, чим
сприяу пiдвищенню матерiального добробуту родини померло-
го, змiцненню власностi громадян.
Спадкове право надау можливiсть кожному громадяниновi роз-
порядитися своєм майном на випадок смертi, визначивши в за-
повiтi його долю. Отже, воно безпосередньо спрямоване на за-
хист особистих iнтересiв громадян, адже багатьом не байдуже,
до кого перейде належне єм майно пiсля єх смертi.
Водночас спадкове право всiляко захищау iнтереси членiв сiмє
померлого (особливо неповнолiтнiх та непрацездатних членiв),
сприяючи цим змiцненню сiмє.
Перш нiж розглядати сам порядок спадкування, аналiзувати
норми, що його регламентують, необхiдно зясувати змiст ос-
новних понять спадкового права, таких як спадкодавець, спад-
коумець, спадкове майно.
448
15 6-257
449
Спадкодавець - це громадянин, майно якого пiсля його смертi
переходить у спадщину до iншоє особи чи до iнших осiб.
Спадкодавцем може бути тiльки громадянин. Причому вiн може
бути спадкодавцем незалежно вiд вiку, статi, стану здоровя тощо.
Отже, спадкування вiдбувауться як пiсля смертi дiуздатних, так
i недiуздатних громадян. Однак заповiдати майно може лише
дiуздатна особа.
Пiдприумства, органiзацiє не можуть бути спадкодавцями.
Пiсля припинення юридичних осiб спадкування не вiдбувауться.
Спадкоумець - це особа, яка у випадку смертi того чи iншого
громадянина набувау права одержати його спадкове майно.
Спадкоумцем може бути громадянин, юридична особа, а та-
кож держава.
Громадянин може стати спадкоумцем незалежно вiд вiку, статi,
стану здоровя тощо.
Отже, спадкоумцями можуть бути не тiльки дiуздатнi, але й
недiуздатнi громадяни. В останньому випадку вiдповiднi дiє, не-
обхiднi для прийняття спадщини, здiйснюють єх законнi пред-
ставники - батьки, усиновителi, опiкуни.
Вiдповiдно до статтi 527 ЦК Украєни спадкоумцями можуть
бути особи, якi були живими на момент смертi спадкодавця, а
також дiти померлого, зачатi при його життi i народженi пiсля
його смертi.
Не завжди особа, яка входить в коло спадкоумцiв за законом,
чи особа, якiй заповiдано майно, буде закликатися до спадку-
вання. Законом передбаченi умови, за яких спадкоумець усу-
вауться вiд спадщини.
Як зазначено в статтi 528 ЦК Украєни, не мають права стати
спадкоумцями нi за законом, нi за заповiтом особи, якi навмис-
но позбавили життя спадкодавця чи кого-небудь з спадкоумцiв
або зробили замах на єх життя.
Спадкоумцями за законом не мають права стати також:
1) батьки пiсля дiтей, у вiдношеннi яких вони позбавленi бать-
кiвських прав i не були поновленi в цих правах на момент вiдкрит-
тя спадщини; i
2) батьки i неповнолiтнi дiти, що злiсно ухилялися вiд виконан-
ня покладених на них в силу закону обовязкiв по утриманню
спадкодавця, якщо цi обставини пiдтвердженi в судовому поряд-
ку. Однак цi особи можуть одержати спадщину за заповiтом.
Норми статтi 528 ЦК Украєни стимулюють дiтей i батькiв до
сумлiнного виконання покладених на них законом взаумних
обовязкiв особистого та майнового характеру, i в цьому полягау
виховне значення цих норм.
450
Спiрним, з нашого погляду, у твердження М.В.Гордона, що
при вирiшеннi питання про усунення <негiдних> спадкоумцiв
вiд спадщини слiд враховувати, зокрема, час складання заповiту.
<Якщо спадкодавець, - зауважуу М.В.Гордон, - заповiдау май-
но спадкоумцевi, який перед тим уже вчинив дiє, що дають пiдста-
ви ставити питання про його усунення вiд спадщини, то слiд
вважати, що спадкодавець пробачау цьому спадкоумцю i бажау,
щоб вiн одержав спадщину. Тому останнiй не усувауться вiд
спадщини> (маються на увазi лише тi спадкоумцi, що згадують-
ся в частинi другiй ст.528 ЦК Украєни).
У звязку з цим можна зробити висновок, що коли зазначенi
дiє вчиненi пiсля того, як було складено заповiт (наприклад, пiсля
складання заповiту спадкоумець почав злiсно ухилятися вiд ви-
конання покладених на нього обовязкiв по утриманню спадко-
давця), тодi таки спадкоумець усувауться вiд спадкування за за-
повiтом. На наш погляд, з цим висновком погодитись не можна.
Вiдповiдно до статтi 544 ЦК Украєни заповiдач вправi в будь-
який час змiнити або скасувати зроблений ним заповiт, склавши
новий заповiт. Отже, коли дiє, що дають пiдстави ставити питан-
ня про усунення спадкоумця вiд спадщини, останнiй вчинить i
пiсля складання на його користь заповiту - вiн вiд спадщини не
усувауться. Той факт, що спадкодавець не змiнив i не скасував
заповiту, знаючи про негiдну поведiнку спадкоумця, свiдчить
про те, що заповiдач хоче, щоб цей спадкоумець все ж таки
одержав спадщину.
Таким чином, на нашу думку, не мау значення час складання
заповiту для вирiшення питання про усунення <негiдних> спад-
коумцiв вiд спадкування (маються на увазi лише тi спадкоумцi,
що згадуються в частинi другiй ст.528 ЦК Украєни).
Зазначенi правила щодо усунення за певних умов спадкоумцiв
вiд спадкування застосовуються i до права на заповiдальний вiдказ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174