ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Вина заготiвельника вбачауться в
ненаданнi допомоги в органiзацiє виробництва i транспортуваннi
продукцiє на приймальний пункт, непогодженнi графiка здачi,
незабезпеченнi тарою i пакувальними матерiалами тощо. Арбiт-
ражнi суди оцiнюють поданi господарством документи, зясову-
ють, на яких площах загинули посiви, чи була можливiсть здати
хоча б частину продукцiє за рахунок знятого врожаю з iнших
площ, чи вживало господарство заходiв, щоб запобiгти негатив-
ним наслiдкам стихiйного лиха або iншим несприятливим умо-
вам. З урахуванням усiх цих обставин i вирiшууться питання про
звiльнення господарства вiд вiдповiдальностi за невиконання зо-
бовязання за договором контрактацiє.

4. iншi договiрнi форми реалiзацiє сiльськогосподарськоє
продукцiє

Крiм договорiв контрактацiє, виробники сiльськогосподарсь-
коє продукцiє реалiзують єє й на основi iнших договорiв. Зокре-
ма, заготiвельнi та переробнi пiдприумства на договiрних заса-
дах можуть приймати вiд виробникiв сiльськогосподарську си-
ровину на зберiгання i переробку незалежно вiд напрямкiв по-
дальшого єє використання. Розрахунки за зберiгання i переробку
сировини i готовоє продукцiє за угодою сторiн можуть здiйсню-
ватись у грошовiй формi, з використанням частини готовоє про-
дукцiє або у змiшанiй формi.

Виробники сiльгосппродукцiє мають право здiйснювати това-
рообмiннi операцiє з власною продукцiую та продуктами єє пе-
реробки на основi бартерних договорiв, що укладаються як на
внутрiшньому ринку, так i в порядку здiйснення зовнiшньо-
економiчноє дiяльностi. За такими договорами вони одержують
необхiднi матерiально-технiчнi ресурси (обладнання, нафто-

123

продукти, засоби захисту рослин i тварин тощо) або товари
широкого вжитку.

Сiльськогосподарськi пiдприумства укладають з колгоспника-
ми, робiтниками держгоспiв, пенсiонерами та iншими громадя-
нами на добровiльнiй основi договори на вирощування худоби i
птицi та на закупiвлю лишкiв молока. Закуплену у громадян за
цими договорами продукцiю господарство продау державi i за-
раховуу собi у виконання зобовязань по контрактацiє. Крiм того,
худобу, птицю, кроликiв, вирощених у пiдсобних господарствах
громадян, можуть закуповувати заготiвельнi органiзацiє спожив-
чоє кооперацiє, органiзацiє громадського харчування та iншi орга-
нiзацiє за договiрними цiнами.

Колгоспи, держгоспи та iншi сiльськогосподарськi пiдприум-
ства також можуть закуповувати у громадян продукти тварин-
ництва за договiрними цiнами.

Господарства можуть реалiзовувати сiльгосппродукцiю на ко-
мiсiйних засадах, укладаючи договори комiсiє з торговельними
органiзацiями. Сiльськогосподарськi пiдприумства, орендарi, се-
лянськi господарства, громадяни, якi ведуть пiдсобне господар-
ство, мають право вiльного продажу вирощеноє ними продукцiє
як заготiвельним та iншим органiзацiям, так i на ринках.

Глава 8
Майновий найм. Оренда. Прокат.
Безоплатне користування майном

У господарському оборотi значне поширення мають вiдноси-
ни майновому найму i такi його рiзновиди, як оренда та прокат.

З економiчноє точки зору майновий найм (оренда, прокат) оз-
начау одержання майна у тимчасове користування за плату. Зда-
ючи майно в найм, власник майна продау споживну вартiсть
його частинами.

До майнового найму (оренди, прокату) органiзацiє чи грома-
дяни вдаються в тих випадках, коли ту чи iншу рiч купляти об-
тяжливо або невигiдно, наприклад, у разi тимчасовоє потреби,
або коли певна рiч взагалi не може бути предметом купiвлi-про-
дажу. Здають майно в найм громадяни i органiзацiє, якi тимча-
сово самi його не використовують. За допомогою майнового най-
му розширюються господарськi можливостi використання май-
на. Поряд з цим найм слугуу засобом взаумодопомоги мiж гро-
мадянами i органiзацiями та сприяу упорядкуванню побуту гро-
мадян.

124

1. Майновий найм

Поняття договору майнового найму. Правовiдносини найму ви-
никають на пiдставi договору. Як зазначауться в статтi 256 ЦК
Украєни, за договором майнового найму наймодавець зобовя-
зууться надати наймачевi майно у тимчасове користування за
плату. Цей договiр у консесуальним, сплатним i двостороннiм.

Важливою особливiстю договору майнового найму у те, що на
його пiдставi майно переходить до наймача у користування, а не
у власнiсть, повне господарське вiдання чи оперативне управлiн-
ня, як це мау мiсце за договором купiвлi-продажу, поставки,
мiни, позики тощо. Проте здiйснення права користування по-
вязане з необхiднiстю володiння майном. Тому слiд визнати,
що наймач набувау також право володiння набутим майном i,
крiм того, в силу договору наймач набувау деякi права по розпо-
рядженню найнятим майном. Наприклад, наймач, виконуючи
свiй обовязок пiдтримувати найняте ним майно у справному
станi (ст.265 ЦК Украєни), може передавати рiч у ремонт, а у
випадках, передбачених законом або договором, наймач може
здавати найняте майно в пiднайм (ст.267 ЦК Украєни), тобто вiн
мау i право розпорядження. Проте права наймача по володiнню,
користуванню i розпорядженню обмеженi законом i договором.

За договором майнового найму зобовязання мiж наймодав-
цем i наймачем виникау з того часу, коли сторони досягли зго-
ди, а не з моменту передачi майна у користування, тобто даний
договiр у консесуальним. Звiдси наймач вправi витребувати вiд
наймодавця обумовлене договором майно, коли наймодавець
надау його наймачевi (ст.263 ЦК Украєни).

З моменту укладення договору в наймача виникау обовязок
прийняти обумовлене договором майно i вносити за користу-
вання ним плату. Отже, договiр у сплатним, крiм того, це дво-
стороннiй (взаумний) договiр, тобто такий, що породжуу права i
обовязки для кожноє iз сторiн договору.

Сторони i обукт договору. Сторонами в договорi майнового
найму у наймодавець i наймач. Наймодавець надау майно, яке
належить йому на правi власностi (правi повного господарсько-
го вiдання чи оперативного управлiння), а наймач одержуу май-
но в тимчасове сплатне користування. Наймодавцями i найма-
чами можуть бути як громадяни, так i органiзацiє (в тому числi
iноземнi) в межах єхньоє правосубуктностi. Обуктом договору
можуть бути лише iндивiдуально визначенi речi, споживна
вартiсть яких передауться поступово i якi в цивiльному правi
називаються неспоживними. Це зумовлено змiстом самого до-

125

говору майнового найму, за яким наймач пiсля закiнчення стро-
ку договору або його припинення достроково зобовязууться по-
вернути те саме майно в натурi. Обуктом договору не може бути
iндивiдуально визначене майно, вилучене або обмежене у ци-
вiльному оборотi, а також те майно, яке не може перебувати у
власностi того чи iншого субукта права власностi (Постанови
Верховноє Ради Украєни про право власностi на окремi види майна
вiд17.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174