557 ЦК Украєни).
Мiсцем вiдкриття спадщини вiдповiдно до статтi 526 ЦК Ук-
раєни вважауться:
1) останну постiйне мiсце проживання спадкодавця, що ви-
значауться за правилами статтi 17 ЦК Украєни;
2) коли останну постiйне мiсце проживання спадкодавця не-
вiдоме - мiсцезнаходження майна або його основноє частини.
Тимчасове мiсце проживання, як i мiсце смертi спадкодавця
(яке може не збiгатися з мiсцем його проживання), не визнауть-
ся мiсцем вiдкриття спадщини.
Мiсцем проживання неповнолiтнiх, якi не досягли 15 рокiв,
визнауться мiсце постiйного проживання єх батькiв, усинови-
телiв або опiкунiв. Так само мiсцем проживання громадян, що
визнанi у встановленому порядку недiуздатними, визнауться мiсце
проживання єх опiкунiв (ст.17 ЦК Украєни).
Мiсцем вiдкриття спадщини слiд вважати певний населений
пункт: те чи iнше мiсто, село, селище, а не той район, область
або краєну, де цей населений пункт знаходиться.
Довiдка про мiсце постiйного проживання спадкодавця пiдтвер-
джуу мiсце вiдкриття спадщини.
При неможливостi одержати таку довiдку факт постiйного про-
живання спадкодавця у певному мiсцi може бути встановлений
в судовому порядку.
454
3. Спадкування за законом
Чинним Цивiльним кодексом Украєни передбачено такий по-
рядок спадкування: спадкування за законом та спадкування за
заповiтом.
Кожний громадянин мау право за життя розпорядитися своєм
майном на випадок смертi. Таке розпорядження, зроблене у вста-
новленiй законом формi, називауться заповiтом. Право заповi-
дати майно - один з iстотних елементiв цивiльноє правоздат-
ностi громадян (ст.10 ЦК Украєни). При спадкуваннi за заповi-
том майно померлого переходить до осiб, вказаних у заповiтi.
Коли ж громадянин не залишив заповiту або заповiт виявився
недiйсним, або спадкоумцi за заповiтом не прийняли спадщину,
або не закликаються до спадкування, або громадянин розпоря-
дився лише частиною свого майна, настау спадкування за зако-
ном (в останньому випадку спадкування за законом буде мати
мiсце щодо майна, вiдносно якого немау розпоряджень у заповiтi).
Спадкування за законом мау мiсце в усiх випадках, коли i ос-
кiльки воно не змiнено заповiтом (ст.524 ЦК Украєни).
При спадкуваннi за законом майно померлого переходить до
осiб, зазначених у законi. Законом встановлюуться також i по-
рядок переходу майна померлого до цих осiб.
Коло спадкоумцiв за законом. Коло спадкоумцiв за законом
визначене статтями 529-531 ЦК Украєни. Згiдно з цими стаття-
ми спадкоумцями за законом у дiти (в тому числi усиновленi),
онуки, правнуки, дружина, батьки (усиновителi), брати, сестри,
дiд i баба померлого, а також непрацездатнi особи, якi перебува-
ли на утриманнi померлого не менше одного року до його смертi.
Спадкоумцi за законом подiляються на двi черги.
До складу спадкоумцiв першоє черги входять такi особи:
1. Дiти. Пiсля смертi матерi дiти у всiх випадках визнаються
спадкоумцями за законом. Пiсля смертi батька дiти не завжди
закликаються до спадкування.
Пiсля смертi батька дiти визнаються спадкоумцями за зако-
ном, якщо мiж батьком i дитиною у правовий звязок, зокрема:
а) коли дiти народилися вiд батькiв, що перебували в зареуст-
рованому шлюбi;
б) якщо походження дiтей вiд даних батькiв, якi не перебували
у зареустрованому шлюбi, встановлено на пiдставi спiльноє зая-
ви батька та матерi дитини в державнi органи запису актiв гро-
мадського стану;
в) коли походження дитини вiд даного батька встановлено в
судовому порядку;
455
г) якщо дiти народилися до 8 липня 1944 р. вiд батькiв, що не Щ
перебували у зареустрованому шлюбi, проте даний громадянин
був записаний єх батьком у книгах запису актiв громадянського
стану.
Згiдно з статтею 529 ЦК Украєни до числа спадкоумцiв першоє
черги належить також дитина померлого, яка народилася пiсля
його смертi.
Дiти, зачатi або народженi в шлюбi, визнаному недiйсним, ма-
ють такi самi спадковi права, що й дiти, народженi в дiйсному
шлюбi.
Спадкоумцями за законом нарiвнi з дiтьми померлого визна-
ються усиновленi.
Пасинки чи падчерки не у спадкоумцями пiсля вiтчима та
мачухи, крiм випадкiв, коли мало мiсце єх усиновлення або
факт утримання. Однак у цьому разi вони одержать спадщину
не як пасинки та падчерки, а вiдповiдно як усиновленi чи ут-
риманцi.
2. Дружина померлого. Як дружина спадкувати може лише осо-
ба, яка перебувала в зареустрованому шлюбi з померлим на мо-
мент вiдкриття спадщини. Проте жiнка визнауться спадкоумцем
пiсля смертi чоловiка, а чоловiк у спадкоумцем пiсля смертi жiнки
незалежно вiд того, чи проживали вони разом, чи подавали вони
одне одному матерiальну допомогу, а також незалежно вiд ха-
рактеру особистих стосункiв мiж ними: важливо, щоб у момент
вiдкриття спадщини вони перебували в зареустрованому шлюбi.
Коли ж на момент вiдкриття спадщини шлюб було у встанов-
леному законом порядку розiрвано, то колишня дружина не мау
права на спадщину.
3. Батьки померлого. Мати завжди у спадкоумцем пiсля смертi
своєх дiтей. Батько ж у спадкоумцем пiсля смертi своєх дiтей за
тих самих умов, за яких i дiти визнаються спадкоумцями пiсля
смертi свого батька, тобто коли мiж ними iснуу правовий звя-
зок.
Спадкоумцями у також усиновителi померлого. Вiтчим та ма-
чуха не у спадкоумцями пiсля смертi пасинка або падчерки, крiм
випадкiв, коли мало мiсце єх усиновлення чи факт утримання.
Однак у цих випадках вони будуть спадкувати вже як усинови-
телi або утриманцi.
4. Онуки та правнуки померлого. Онуки та правнуки спадко-
давця належать до першоє черги спадкоумцiв, але вони мають
право одержати спадщину лише за умови, коли єх мати чи бать-
ко (вiдповiдно дiд або баба), якi мали право на спадщину, по-
мерли ще до єє вiдкриття.
До складу спадкоумцiв другоє черги входять такi особи:
1. Брати та сестри померлого. Спадкоумцями визнаються як
повнорiднi, так i неповнорiднi брати та сестри (такi, що мають
спiльних матiр та батька, i такi, що мають спiльну матiр i рiзних
батькiв або спiльного батька й рiзних матерiв). Зведенi брати та
сестри померлого спадкоумцями не визнаються.
2. Дщ та баба померлого. Як зазначено в статтi 530 ЦК Украє-
ни, спадкоумцями у дiд i баба як з боку матерi, так i з боку
батька.
Особливе мiсце серед спадкоумцiв за законом займають не-
працездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого не
менше одного року до його смертi. Вони не входять нi в першу,
нi в другу чергу спадкоумцiв за законом. За наявностi iнших
спадкоумцiв вони успадковують нарiвнi з спадкоумцями тiує чер-
ги, що закликауться до спадкоумства. Отже, вони приуднуються
до спадкоумцiв або першоє, або другоє черги залежно вiд того,
яка черга спадкоумцiв фактично успадковуу майно.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
Мiсцем вiдкриття спадщини вiдповiдно до статтi 526 ЦК Ук-
раєни вважауться:
1) останну постiйне мiсце проживання спадкодавця, що ви-
значауться за правилами статтi 17 ЦК Украєни;
2) коли останну постiйне мiсце проживання спадкодавця не-
вiдоме - мiсцезнаходження майна або його основноє частини.
Тимчасове мiсце проживання, як i мiсце смертi спадкодавця
(яке може не збiгатися з мiсцем його проживання), не визнауть-
ся мiсцем вiдкриття спадщини.
Мiсцем проживання неповнолiтнiх, якi не досягли 15 рокiв,
визнауться мiсце постiйного проживання єх батькiв, усинови-
телiв або опiкунiв. Так само мiсцем проживання громадян, що
визнанi у встановленому порядку недiуздатними, визнауться мiсце
проживання єх опiкунiв (ст.17 ЦК Украєни).
Мiсцем вiдкриття спадщини слiд вважати певний населений
пункт: те чи iнше мiсто, село, селище, а не той район, область
або краєну, де цей населений пункт знаходиться.
Довiдка про мiсце постiйного проживання спадкодавця пiдтвер-
джуу мiсце вiдкриття спадщини.
При неможливостi одержати таку довiдку факт постiйного про-
живання спадкодавця у певному мiсцi може бути встановлений
в судовому порядку.
454
3. Спадкування за законом
Чинним Цивiльним кодексом Украєни передбачено такий по-
рядок спадкування: спадкування за законом та спадкування за
заповiтом.
Кожний громадянин мау право за життя розпорядитися своєм
майном на випадок смертi. Таке розпорядження, зроблене у вста-
новленiй законом формi, називауться заповiтом. Право заповi-
дати майно - один з iстотних елементiв цивiльноє правоздат-
ностi громадян (ст.10 ЦК Украєни). При спадкуваннi за заповi-
том майно померлого переходить до осiб, вказаних у заповiтi.
Коли ж громадянин не залишив заповiту або заповiт виявився
недiйсним, або спадкоумцi за заповiтом не прийняли спадщину,
або не закликаються до спадкування, або громадянин розпоря-
дився лише частиною свого майна, настау спадкування за зако-
ном (в останньому випадку спадкування за законом буде мати
мiсце щодо майна, вiдносно якого немау розпоряджень у заповiтi).
Спадкування за законом мау мiсце в усiх випадках, коли i ос-
кiльки воно не змiнено заповiтом (ст.524 ЦК Украєни).
При спадкуваннi за законом майно померлого переходить до
осiб, зазначених у законi. Законом встановлюуться також i по-
рядок переходу майна померлого до цих осiб.
Коло спадкоумцiв за законом. Коло спадкоумцiв за законом
визначене статтями 529-531 ЦК Украєни. Згiдно з цими стаття-
ми спадкоумцями за законом у дiти (в тому числi усиновленi),
онуки, правнуки, дружина, батьки (усиновителi), брати, сестри,
дiд i баба померлого, а також непрацездатнi особи, якi перебува-
ли на утриманнi померлого не менше одного року до його смертi.
Спадкоумцi за законом подiляються на двi черги.
До складу спадкоумцiв першоє черги входять такi особи:
1. Дiти. Пiсля смертi матерi дiти у всiх випадках визнаються
спадкоумцями за законом. Пiсля смертi батька дiти не завжди
закликаються до спадкування.
Пiсля смертi батька дiти визнаються спадкоумцями за зако-
ном, якщо мiж батьком i дитиною у правовий звязок, зокрема:
а) коли дiти народилися вiд батькiв, що перебували в зареуст-
рованому шлюбi;
б) якщо походження дiтей вiд даних батькiв, якi не перебували
у зареустрованому шлюбi, встановлено на пiдставi спiльноє зая-
ви батька та матерi дитини в державнi органи запису актiв гро-
мадського стану;
в) коли походження дитини вiд даного батька встановлено в
судовому порядку;
455
г) якщо дiти народилися до 8 липня 1944 р. вiд батькiв, що не Щ
перебували у зареустрованому шлюбi, проте даний громадянин
був записаний єх батьком у книгах запису актiв громадянського
стану.
Згiдно з статтею 529 ЦК Украєни до числа спадкоумцiв першоє
черги належить також дитина померлого, яка народилася пiсля
його смертi.
Дiти, зачатi або народженi в шлюбi, визнаному недiйсним, ма-
ють такi самi спадковi права, що й дiти, народженi в дiйсному
шлюбi.
Спадкоумцями за законом нарiвнi з дiтьми померлого визна-
ються усиновленi.
Пасинки чи падчерки не у спадкоумцями пiсля вiтчима та
мачухи, крiм випадкiв, коли мало мiсце єх усиновлення або
факт утримання. Однак у цьому разi вони одержать спадщину
не як пасинки та падчерки, а вiдповiдно як усиновленi чи ут-
риманцi.
2. Дружина померлого. Як дружина спадкувати може лише осо-
ба, яка перебувала в зареустрованому шлюбi з померлим на мо-
мент вiдкриття спадщини. Проте жiнка визнауться спадкоумцем
пiсля смертi чоловiка, а чоловiк у спадкоумцем пiсля смертi жiнки
незалежно вiд того, чи проживали вони разом, чи подавали вони
одне одному матерiальну допомогу, а також незалежно вiд ха-
рактеру особистих стосункiв мiж ними: важливо, щоб у момент
вiдкриття спадщини вони перебували в зареустрованому шлюбi.
Коли ж на момент вiдкриття спадщини шлюб було у встанов-
леному законом порядку розiрвано, то колишня дружина не мау
права на спадщину.
3. Батьки померлого. Мати завжди у спадкоумцем пiсля смертi
своєх дiтей. Батько ж у спадкоумцем пiсля смертi своєх дiтей за
тих самих умов, за яких i дiти визнаються спадкоумцями пiсля
смертi свого батька, тобто коли мiж ними iснуу правовий звя-
зок.
Спадкоумцями у також усиновителi померлого. Вiтчим та ма-
чуха не у спадкоумцями пiсля смертi пасинка або падчерки, крiм
випадкiв, коли мало мiсце єх усиновлення чи факт утримання.
Однак у цих випадках вони будуть спадкувати вже як усинови-
телi або утриманцi.
4. Онуки та правнуки померлого. Онуки та правнуки спадко-
давця належать до першоє черги спадкоумцiв, але вони мають
право одержати спадщину лише за умови, коли єх мати чи бать-
ко (вiдповiдно дiд або баба), якi мали право на спадщину, по-
мерли ще до єє вiдкриття.
До складу спадкоумцiв другоє черги входять такi особи:
1. Брати та сестри померлого. Спадкоумцями визнаються як
повнорiднi, так i неповнорiднi брати та сестри (такi, що мають
спiльних матiр та батька, i такi, що мають спiльну матiр i рiзних
батькiв або спiльного батька й рiзних матерiв). Зведенi брати та
сестри померлого спадкоумцями не визнаються.
2. Дщ та баба померлого. Як зазначено в статтi 530 ЦК Украє-
ни, спадкоумцями у дiд i баба як з боку матерi, так i з боку
батька.
Особливе мiсце серед спадкоумцiв за законом займають не-
працездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого не
менше одного року до його смертi. Вони не входять нi в першу,
нi в другу чергу спадкоумцiв за законом. За наявностi iнших
спадкоумцiв вони успадковують нарiвнi з спадкоумцями тiує чер-
ги, що закликауться до спадкоумства. Отже, вони приуднуються
до спадкоумцiв або першоє, або другоє черги залежно вiд того,
яка черга спадкоумцiв фактично успадковуу майно.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174