а) наявнiсть
шкоди; б) спрямованiсть дiй громадянина на рятування колек-
тивного i державного майна; в) реальнiсть небезпеки, що загро-
жувала колективному або державному майну; г) причинний звя-
зок мiж дiями громадянина по рятуванню майна i шкодою, якоє
зазнав громадянин.
Шкода, якоє зазнав громадянин при рятуваннi колективного
або державного майна, може виражатись у пошкодженнi або зни-
Ярошенко К.Б. Жизнь й здоровье под охраной закона. Граждан-
ско-правовая защита линньєх неимущественньи прав граждан. -
М.: Юрид. лит., 1990. - С. 97.
366
щеннi належного йому майна, в повнiй або частковiй втратi за-
робiтку, викликаною втратою або зменшенням працездатностi,
а також у витратах, викликаних ушкодженням здоровя (посиле-
не харчування, протезування, стороннiй догляд тощо).
У випадку смертi громадянина шкода виражауться у втратi за-
собiв до життя непрацездатними особами, якi перебували на ут-
риманнi померлого або мали право на таке утримання (частини
друга, третя ст.456 ЦК Украєни), а також у витратах, понесених
на поховання (ст.459 ЦК Украєни). Рятування колективного i
державного майна виявляуться у тому, що громадянин вчиняу
фактичнi дiє на вiдвернення небезпеки, що загрожувала колектив-
ному або державному майну (наприклад, зупиняу поєзд, чим за-
побiгау аварiє; повiдомляу про заiрозу небезпеки), або на єє змен-
шення чи лiквiдацiю: бере участь у гасiннi пожежi, знищуу речi,
що загрожували вибухом, тощо. Правове значення мау в цьому
випадку не вид дiє громадянина, а єє цiлеспрямованiсть. Не мау
значення i та обставина, що громадянин за власною iнiцiативою
чи за проханням iнших осiб брав участь у рятуваннi колективно-
го або державного майна.
Обовязок органiзацiє вiдшкодувати шкоду, якоє зазнав грома-
дянин при рятуваннi єє майна, виникау незалежно вiд наслiдкiв
рятування. Власне цю обставину пiдкреслюу й закон, вживаючи
термiн <при рятуваннi>, а не <в рятуваннi>. Отже, вимога грома-
дянина до органiзацiє грунтууться на фактi виникнення у нього
шкоди, а не на ефективностi дiє щодо вiдвернення небезпеки,
яка загрожувала майну органiзацiє. Органiзацiя не може ухиля-
тися вiд обовязку вiдшкодування шкоди, посилаючись на ту
обставину, що остання значно переважау шкоду, яка була або
могла бути вiдвернена.
Обовязок органiзацiє вiдшкодувати шкоду виникау i в тих ви-
падках, коли дiє громадянина були спрямованi на рятування майна
громадян, що знаходиться у володiннi органiзацiє. Правовою
пiдставою знаходження майна громадянина в органiзацiє можуть
бути вiдповiднi договори, наприклад, комiсiє, схову, побутового
пiдряду тощо. Приймаючи в даному випадку майно громадян,
органiзацiя зобовязана забезпечити його збереження. При нез-
береженнi майна громадян органiзацiя зобовязана вiдшкодува-
ти вартiсть втраченого або пошкодженого майна, що викличе в
органiзацiє збитки. Тому громадянин, який здiйснюу рятування
такого майна, запобiгау шкодi, що могла понести органiзацiя,
тим самим дiу в iнтересах органiзацiє.
Для виникнення вiдносин, що регулюються статтею 467 ЦК
Украєни, необхiдно, щоб дiє громадянина щодо рятування були
367
обумовленi небезпекою, що загрожувала знищенню, втратi або
пошкодженню майна органiзацiє. Небезпека може бути викли-
кана стихiйним лихом (повiнь, землетрус, ураган), злочинним
зазiханням на колективне або державне майно (пограбування,
крадiжка), а також дiями працiвникiв органiзацiє внаслiдок не-
належного виконання ними своєх службових (трудових) обо-
вязкiв.
Небезпека, що загрожуу колективному або державному май-
ну, повинна бути реальною та наявною, обуктивно iснувати i
фактично бути на момент вчинення дiє по рятуванню. Наявнiсть
небезпеки потребуу вчинення дiй раптово, не чекаючи єє погод-
ження з вiдповiдними особами.
Для виникнення обовязку вiдшкодувати шкоду необхiдно, щоб
мiж дiями потерпiлого по рятуванню колективного або держав-
ного майна i шкодою, якоє вiн зазнав, був причинний зв язок.
У цьому зобовязаннi немау заподiювача шкоди. Причиною
шкоди потерпiлого у його дiє, якими вiн рятував майно. Орга-
нiзацiя зобовязана вiдшкодувати шкоду, якщо вона виникла вна-
слiдок дiй потерпiлого щодо рятування єє майна.
Зобовязання, що виникають внаслiдок рятування колектив-
ного i державного майна, зовнi подiбнi до зобовязань, якi вини-
кають iз заподiяння шкоди. i в першому, i в другому випадках
йдеться про вiдшкодування шкоди. Однак мiж вказаними зобо-
вязаннями у iстотна рiзниця. Зобовязання iз заподiяння шкоди
виникають внаслiдок вчинення заподiювачем правопорушення,
тому покладення на нього обовязку вiдшкодування у цивiль-
ною вiдповiдальнiстю. У зобовязаннях, що виникають внаслi-
док рятування колективного i державного майна, причиною шко-
ди у правомiрнi дiє самого потерпiлого, якими вiн свiдомо пiддау
себе небезпецi. Тому вiдшкодування шкоди за правилами статтi
467 ЦК Украєни не може квалiфiкуватись як вiдповiдальнiсть.
За чинним Цивiльним кодексом Украєни рятування майна, що
належить на правi приватноє власностi громадянам, не пород-
жуу обовязку вiдшкодування. Проблема вiдшкодування шкоди,
заподiяноє при рятуваннi життя i здоровя громадян, охоплюуть-
ся етично-моральними вiдносинами. Водночас це торкауться тих
випадкiв, коли небезпека викликана виною третьоє особи (або
незалежно вiд вини при дiє джерела пiдвищеноє небезпеки), тодi
на третiх осiб або володiльцiв джерела пiдвищеноє небезпеки
повинен покладатись обовязок вiдшкодування шкоди, одержа-
ноє при рятуваннi життя i здоровя. В iнших випадках, коли не-
безпека викликана стихiйним лихом (повiнь, землетрус тощо)
чи виною особи, життя i здоровя якоє рятувалося, громадянин-
368
рятiвник, що зазнав шкоди, повинен одержувати вiдшкодування
в повному обсязi за рахунок державного бюджету.
3. Обсяг шкоди i порядок єє вiдшкодування
Обсяг шкоди, якоє зазнав громадянин у звязку з рятуванням
колективного або державного майна, а також порядок єє вiдшко-
дування визначаються вiдповiдно до частини другоє статтi 468, за
.правилами частини першоє статтi 440, статей 451, 453, 455, частин
другоє, третьоє статтi 456, статей 457, 461-466 ЦК Украєни. Ос-
кiльки вказанi норми застосовуються за аналогiую, то єх тлума-
чення необхiдно проводити з урахуванням специфiки зобовязань,
що виникають в звязку з рятуванням зазначеного майна.
При пошкодженнi або знищеннi майна потерпiлого органiза-
цiя зобовязана вiдшкодувати рiч у натурi або вiдшкодувати пов-
нiстю збитки (ст.453 ЦК Украєни). При одержаннi потерпiлим
калiцтва або iншого ушкодження здоровя, у випадку його смертi
шкода в повному обсязi вiдшкодовууться згiдно з статтею 455,
частинами першоє, другоє, третьоє статтi 456, статтями 457, 461-
466 ЦК Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
шкоди; б) спрямованiсть дiй громадянина на рятування колек-
тивного i державного майна; в) реальнiсть небезпеки, що загро-
жувала колективному або державному майну; г) причинний звя-
зок мiж дiями громадянина по рятуванню майна i шкодою, якоє
зазнав громадянин.
Шкода, якоє зазнав громадянин при рятуваннi колективного
або державного майна, може виражатись у пошкодженнi або зни-
Ярошенко К.Б. Жизнь й здоровье под охраной закона. Граждан-
ско-правовая защита линньєх неимущественньи прав граждан. -
М.: Юрид. лит., 1990. - С. 97.
366
щеннi належного йому майна, в повнiй або частковiй втратi за-
робiтку, викликаною втратою або зменшенням працездатностi,
а також у витратах, викликаних ушкодженням здоровя (посиле-
не харчування, протезування, стороннiй догляд тощо).
У випадку смертi громадянина шкода виражауться у втратi за-
собiв до життя непрацездатними особами, якi перебували на ут-
риманнi померлого або мали право на таке утримання (частини
друга, третя ст.456 ЦК Украєни), а також у витратах, понесених
на поховання (ст.459 ЦК Украєни). Рятування колективного i
державного майна виявляуться у тому, що громадянин вчиняу
фактичнi дiє на вiдвернення небезпеки, що загрожувала колектив-
ному або державному майну (наприклад, зупиняу поєзд, чим за-
побiгау аварiє; повiдомляу про заiрозу небезпеки), або на єє змен-
шення чи лiквiдацiю: бере участь у гасiннi пожежi, знищуу речi,
що загрожували вибухом, тощо. Правове значення мау в цьому
випадку не вид дiє громадянина, а єє цiлеспрямованiсть. Не мау
значення i та обставина, що громадянин за власною iнiцiативою
чи за проханням iнших осiб брав участь у рятуваннi колективно-
го або державного майна.
Обовязок органiзацiє вiдшкодувати шкоду, якоє зазнав грома-
дянин при рятуваннi єє майна, виникау незалежно вiд наслiдкiв
рятування. Власне цю обставину пiдкреслюу й закон, вживаючи
термiн <при рятуваннi>, а не <в рятуваннi>. Отже, вимога грома-
дянина до органiзацiє грунтууться на фактi виникнення у нього
шкоди, а не на ефективностi дiє щодо вiдвернення небезпеки,
яка загрожувала майну органiзацiє. Органiзацiя не може ухиля-
тися вiд обовязку вiдшкодування шкоди, посилаючись на ту
обставину, що остання значно переважау шкоду, яка була або
могла бути вiдвернена.
Обовязок органiзацiє вiдшкодувати шкоду виникау i в тих ви-
падках, коли дiє громадянина були спрямованi на рятування майна
громадян, що знаходиться у володiннi органiзацiє. Правовою
пiдставою знаходження майна громадянина в органiзацiє можуть
бути вiдповiднi договори, наприклад, комiсiє, схову, побутового
пiдряду тощо. Приймаючи в даному випадку майно громадян,
органiзацiя зобовязана забезпечити його збереження. При нез-
береженнi майна громадян органiзацiя зобовязана вiдшкодува-
ти вартiсть втраченого або пошкодженого майна, що викличе в
органiзацiє збитки. Тому громадянин, який здiйснюу рятування
такого майна, запобiгау шкодi, що могла понести органiзацiя,
тим самим дiу в iнтересах органiзацiє.
Для виникнення вiдносин, що регулюються статтею 467 ЦК
Украєни, необхiдно, щоб дiє громадянина щодо рятування були
367
обумовленi небезпекою, що загрожувала знищенню, втратi або
пошкодженню майна органiзацiє. Небезпека може бути викли-
кана стихiйним лихом (повiнь, землетрус, ураган), злочинним
зазiханням на колективне або державне майно (пограбування,
крадiжка), а також дiями працiвникiв органiзацiє внаслiдок не-
належного виконання ними своєх службових (трудових) обо-
вязкiв.
Небезпека, що загрожуу колективному або державному май-
ну, повинна бути реальною та наявною, обуктивно iснувати i
фактично бути на момент вчинення дiє по рятуванню. Наявнiсть
небезпеки потребуу вчинення дiй раптово, не чекаючи єє погод-
ження з вiдповiдними особами.
Для виникнення обовязку вiдшкодувати шкоду необхiдно, щоб
мiж дiями потерпiлого по рятуванню колективного або держав-
ного майна i шкодою, якоє вiн зазнав, був причинний зв язок.
У цьому зобовязаннi немау заподiювача шкоди. Причиною
шкоди потерпiлого у його дiє, якими вiн рятував майно. Орга-
нiзацiя зобовязана вiдшкодувати шкоду, якщо вона виникла вна-
слiдок дiй потерпiлого щодо рятування єє майна.
Зобовязання, що виникають внаслiдок рятування колектив-
ного i державного майна, зовнi подiбнi до зобовязань, якi вини-
кають iз заподiяння шкоди. i в першому, i в другому випадках
йдеться про вiдшкодування шкоди. Однак мiж вказаними зобо-
вязаннями у iстотна рiзниця. Зобовязання iз заподiяння шкоди
виникають внаслiдок вчинення заподiювачем правопорушення,
тому покладення на нього обовязку вiдшкодування у цивiль-
ною вiдповiдальнiстю. У зобовязаннях, що виникають внаслi-
док рятування колективного i державного майна, причиною шко-
ди у правомiрнi дiє самого потерпiлого, якими вiн свiдомо пiддау
себе небезпецi. Тому вiдшкодування шкоди за правилами статтi
467 ЦК Украєни не може квалiфiкуватись як вiдповiдальнiсть.
За чинним Цивiльним кодексом Украєни рятування майна, що
належить на правi приватноє власностi громадянам, не пород-
жуу обовязку вiдшкодування. Проблема вiдшкодування шкоди,
заподiяноє при рятуваннi життя i здоровя громадян, охоплюуть-
ся етично-моральними вiдносинами. Водночас це торкауться тих
випадкiв, коли небезпека викликана виною третьоє особи (або
незалежно вiд вини при дiє джерела пiдвищеноє небезпеки), тодi
на третiх осiб або володiльцiв джерела пiдвищеноє небезпеки
повинен покладатись обовязок вiдшкодування шкоди, одержа-
ноє при рятуваннi життя i здоровя. В iнших випадках, коли не-
безпека викликана стихiйним лихом (повiнь, землетрус тощо)
чи виною особи, життя i здоровя якоє рятувалося, громадянин-
368
рятiвник, що зазнав шкоди, повинен одержувати вiдшкодування
в повному обсязi за рахунок державного бюджету.
3. Обсяг шкоди i порядок єє вiдшкодування
Обсяг шкоди, якоє зазнав громадянин у звязку з рятуванням
колективного або державного майна, а також порядок єє вiдшко-
дування визначаються вiдповiдно до частини другоє статтi 468, за
.правилами частини першоє статтi 440, статей 451, 453, 455, частин
другоє, третьоє статтi 456, статей 457, 461-466 ЦК Украєни. Ос-
кiльки вказанi норми застосовуються за аналогiую, то єх тлума-
чення необхiдно проводити з урахуванням специфiки зобовязань,
що виникають в звязку з рятуванням зазначеного майна.
При пошкодженнi або знищеннi майна потерпiлого органiза-
цiя зобовязана вiдшкодувати рiч у натурi або вiдшкодувати пов-
нiстю збитки (ст.453 ЦК Украєни). При одержаннi потерпiлим
калiцтва або iншого ушкодження здоровя, у випадку його смертi
шкода в повному обсязi вiдшкодовууться згiдно з статтею 455,
частинами першоє, другоє, третьоє статтi 456, статтями 457, 461-
466 ЦК Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174