Делiкто-
здатнiсть громадян за чинним цивiльним законодавством Украє-
ни наступау з 15 рокiв (ст.13, 447 ЦК Украєни). Наведене прави-
ло поширюуться не лише на громадян Украєни, а й на iноземцiв
(тих, що не користуються екстериторiальнiстю) та осiб без гро-
мадянства.
Органiзацiя вважауться делiктоздатною за умови, що вона ко-
ристууться правами юридичноє особи. На вiдмiну вiд кредитора
(потерпiлого), яким може бути будь-яка органiзацiя, незалежно
вiд наявностi в неє прав юридичноє особи, боржником у делiкт-
них зобовязаннях може бути лише органiзацiя, що у юридич-
ною особою: пiдприумства, громадськi обуднання, спiльнi
пiдприумства, релiгiйнi органiзацiє тощо, якi згiдно з частиною
першою i другою статтi 2 ЦК Украєни можуть бути учасниками
304
цивiльних правовiдносин. Боржником може бути також Украєн-
ська держава.
Обуктом делiктних зобовязань у вiдшкодування, яке борж-
ник зобовязаний надати потерпiлому. Воно полягау, вiдповiдно
до статтi 453 ЦК Украєни, в поновленнi майновоє сфери потер-
пiлого в натурi (надати рiч того ж самого роду i якостi, виправи-
ти пошкоджену рiч i таке iнше) або в повному вiдшкодуваннi
заподiяних збиткiв. При ушкодженнi здоровя та заподiяннi смертi
вiдшкодування здiйснюуться у формi грошовоє компенсацiє втра-
ченого заробiтку, а також iнших витрат.
Змiст делiктного зобовязання складають право кредитора та
обовязок боржника. Згiдно з статтею 440 ЦК Украєни обовяз-
ком боржника у вчинення дiй, за допомогою яких була б понов-
лена майнова сфера до такого рiвня, в якому вона знаходилась
до єє порушення, а право кредитора - одержати таке вiдшкоду-
вання.
2. Особливостi позадоговiрноє вiдповiдальностi та єє функцiє
Делiктне зобовязання - це правоохороннi вiдносини, в яких
реалiзууться цивiльна позадоговiрна або делiктна вiдповiдальнiсть.
Позадоговiрнiй вiдповiдальностi властивi риси, що притаманнi
договiрнiй вiдповiдальностi. Вона, як i договiрна, - це завжди
юридичний обовязок примусового характеру, реалiзацiя якого
викликау у правопорушника негативнi майновi наслiдки. Разом
з тим, позадоговiрна вiдповiдальнiсть мау своє особливостi, що
зумовлюють субукт вiдповiдальностi, обсяг вiдповiдальностi,
пiдстави звiльнення вiд вiдповiдальностi.
Договiрна вiдповiдальнiсть - це вiдповiдальнiсть за порушен-
ня iснуючого мiж сторонами вiдносного зобовязання, i тому
вона як юридичний обовязок мау характер додаткового, що при-
уднууться до невиконаного. Наприклад, на постачальника, що
вчинив прострочення виконання юридичного обовязку, змiстом
якого у постачання певноє кiлькостi продукцiє у передбачений
договором строк, покладауться обовязок сплатити неустойку i
вiдшкодувати завданi кредиторовi збитки. Такий обовязок борж-
ника, порiвнюючи з договiрним, не замiнюу останнього, а лише
приуднууться до нього i мау характер додаткового.
Повьiшение роли гражданско-правовой ответственности в ох-
ране прав й интересов граждан й организаций / Под ред. Я.Н.Шев-
ченко - К.: Наук. думка, 1988. - С. 142-154.
305
позадоговiрна вiдповiдальнiсть наступау за порушення юри-
дичного обовязку, що мау абсолютний характер, входить в аб-
солютне правовiдношення, змiстом якого у необхiднiсть утри-
муватися вiд порушення субуктивного права чи особистого блага.
Його порушення щодо конкретного носiя права породжуу но-
вий обовязок замiсть невиконаного - вiдшкодувати завдану шко-
ду. Внаслiдок цього позадоговiрна вiдповiдальнiсть - це завжди
новий юридичний обовязок, який покладауться на правопоруш-
ника замiсть невиконаного.
Як договiрна вiдповiдальнiсть, так i позадоговiрна за змiстом у
майновими. Проте форми єх вираження рiзнi.
Договiрна вiдповiдальнiсть подiляуться на двi форми: загальну
i спецiальну. Загальна форма - це стягнення збиткiв. Вона за-
стосовууться в усiх випадках, за винятком тих, де закон виклю-
чау єє. Спецiальнi форми, навпаки, можуть застосовуватися там,
де це передбачено законом або договором. Неустойка, сплата чи
втрата завдатку, позбавлення субуктивного цивiльного права -
спецiальнi форми договiрноє вiдповiдальностi.
У деяких випадках, передбачених законом, за порушення до-
говiрного зобовязання може водночас застосовуватись як за-
гальна, так i спецiальна форми.
Позадоговiрна вiдповiдальнiсть мау своєм змiстом, вiдповiдно
до статтi 453 ЦК Украєни, вiдшкодування шкоди шляхом вiдшко-
дування єє в натурi (надати рiч того самого роду та якостi) або
повне вiдшкодування заподiяних збиткiв.
Маючи майновий характер, позадоговiрна вiдповiдальнiсть в
окремих, передбачених законом випадках за своєм змiстом може
бути немайновою. Наприклад, наслiдки порушення заборони,
що передбачау стаття 7 ЦК Украєни, зокрема, заборона поши-
рювати вiдомостi, якi порочать честь, гiднiсть чи дiлову репута-
цiю громадянина та органiзацiє. Вчинення таких дiй у порушен-
ням пасивного юридичного обовязку, що кореспондував абсо-
лютному субуктивному праву на недоторканiсть честi, гiдностi
чи дiловоє репутацiє громадянина та органiзацiє. Замiсть невико-
наного на правопорушника покладауться новий активний юри-
дичний обовязок з властивим йому примусом - спростувати
вiдповiдним способом вiдомостi, якi поширенi про потерпiлого.
За своую суттю цей обовязок у мiрою цивiльноє вiдповiдаль-
ностi з немайновим змiстом. Вiдсутнiсть майнового змiсту не
впливау на єє сутнiсть, оскiльки в даному випадку змiст обовяз-
ку зумовлюуться порушеним особистим (немайновим) правом.
Одночасно необхiдно зазначити, що пiдставою для позадоговiр-
ноє вiдповiдальностi у передбачених законом випадках може бути
306
заподiяння моральноє (немайновоє) шкоди (ст.440 ЦК Украє-
ни).
Важливе значення для розмежування договiрноє та позадого-
вiрноє вiдповiдальностi мау характер норм, що регулюють види
вiдповiдальностi. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть регулюуться
iмперативними нормами, а тому встановленi ними правила не
можуть бути змiненi за згодою сторiн. Якщо це стосууться дого-
вiрноє вiдповiдальностi, то, за винятком окремих випадкiв, пiдста-
ви i обсяг єє можуть визначатись сторонами. Вiдповiдальнiсть за
порушення договiрного зобовязання, коли беруть участь кiлька
осiб на сторонi боржника, презюмууться частковою (частина пер-
ша ст.173 ЦК Украєни). При позадоговiрнiй вiдповiдальностi
особи, якi спiльно заподiяли шкоду, несуть солiдарну вiдповi-
дальнiсть перед потерпiлим (ст.451 ЦК Украєни).
Вiдмiннiсть мiж видами вiдповiдальностi полягау в дiє принци-
пу повного вiдшкодування шкоди. Хоча вiн властивий обом ви-
дам вiдповiдальностi, проте у сферi договiрних вiдносин, особ-
ливо мiж органiзацiями, законодавство мiстить деякi винятки,
що призводять до значного обмеження дiє принципу повного
вiдшкодування збиткiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
здатнiсть громадян за чинним цивiльним законодавством Украє-
ни наступау з 15 рокiв (ст.13, 447 ЦК Украєни). Наведене прави-
ло поширюуться не лише на громадян Украєни, а й на iноземцiв
(тих, що не користуються екстериторiальнiстю) та осiб без гро-
мадянства.
Органiзацiя вважауться делiктоздатною за умови, що вона ко-
ристууться правами юридичноє особи. На вiдмiну вiд кредитора
(потерпiлого), яким може бути будь-яка органiзацiя, незалежно
вiд наявностi в неє прав юридичноє особи, боржником у делiкт-
них зобовязаннях може бути лише органiзацiя, що у юридич-
ною особою: пiдприумства, громадськi обуднання, спiльнi
пiдприумства, релiгiйнi органiзацiє тощо, якi згiдно з частиною
першою i другою статтi 2 ЦК Украєни можуть бути учасниками
304
цивiльних правовiдносин. Боржником може бути також Украєн-
ська держава.
Обуктом делiктних зобовязань у вiдшкодування, яке борж-
ник зобовязаний надати потерпiлому. Воно полягау, вiдповiдно
до статтi 453 ЦК Украєни, в поновленнi майновоє сфери потер-
пiлого в натурi (надати рiч того ж самого роду i якостi, виправи-
ти пошкоджену рiч i таке iнше) або в повному вiдшкодуваннi
заподiяних збиткiв. При ушкодженнi здоровя та заподiяннi смертi
вiдшкодування здiйснюуться у формi грошовоє компенсацiє втра-
ченого заробiтку, а також iнших витрат.
Змiст делiктного зобовязання складають право кредитора та
обовязок боржника. Згiдно з статтею 440 ЦК Украєни обовяз-
ком боржника у вчинення дiй, за допомогою яких була б понов-
лена майнова сфера до такого рiвня, в якому вона знаходилась
до єє порушення, а право кредитора - одержати таке вiдшкоду-
вання.
2. Особливостi позадоговiрноє вiдповiдальностi та єє функцiє
Делiктне зобовязання - це правоохороннi вiдносини, в яких
реалiзууться цивiльна позадоговiрна або делiктна вiдповiдальнiсть.
Позадоговiрнiй вiдповiдальностi властивi риси, що притаманнi
договiрнiй вiдповiдальностi. Вона, як i договiрна, - це завжди
юридичний обовязок примусового характеру, реалiзацiя якого
викликау у правопорушника негативнi майновi наслiдки. Разом
з тим, позадоговiрна вiдповiдальнiсть мау своє особливостi, що
зумовлюють субукт вiдповiдальностi, обсяг вiдповiдальностi,
пiдстави звiльнення вiд вiдповiдальностi.
Договiрна вiдповiдальнiсть - це вiдповiдальнiсть за порушен-
ня iснуючого мiж сторонами вiдносного зобовязання, i тому
вона як юридичний обовязок мау характер додаткового, що при-
уднууться до невиконаного. Наприклад, на постачальника, що
вчинив прострочення виконання юридичного обовязку, змiстом
якого у постачання певноє кiлькостi продукцiє у передбачений
договором строк, покладауться обовязок сплатити неустойку i
вiдшкодувати завданi кредиторовi збитки. Такий обовязок борж-
ника, порiвнюючи з договiрним, не замiнюу останнього, а лише
приуднууться до нього i мау характер додаткового.
Повьiшение роли гражданско-правовой ответственности в ох-
ране прав й интересов граждан й организаций / Под ред. Я.Н.Шев-
ченко - К.: Наук. думка, 1988. - С. 142-154.
305
позадоговiрна вiдповiдальнiсть наступау за порушення юри-
дичного обовязку, що мау абсолютний характер, входить в аб-
солютне правовiдношення, змiстом якого у необхiднiсть утри-
муватися вiд порушення субуктивного права чи особистого блага.
Його порушення щодо конкретного носiя права породжуу но-
вий обовязок замiсть невиконаного - вiдшкодувати завдану шко-
ду. Внаслiдок цього позадоговiрна вiдповiдальнiсть - це завжди
новий юридичний обовязок, який покладауться на правопоруш-
ника замiсть невиконаного.
Як договiрна вiдповiдальнiсть, так i позадоговiрна за змiстом у
майновими. Проте форми єх вираження рiзнi.
Договiрна вiдповiдальнiсть подiляуться на двi форми: загальну
i спецiальну. Загальна форма - це стягнення збиткiв. Вона за-
стосовууться в усiх випадках, за винятком тих, де закон виклю-
чау єє. Спецiальнi форми, навпаки, можуть застосовуватися там,
де це передбачено законом або договором. Неустойка, сплата чи
втрата завдатку, позбавлення субуктивного цивiльного права -
спецiальнi форми договiрноє вiдповiдальностi.
У деяких випадках, передбачених законом, за порушення до-
говiрного зобовязання може водночас застосовуватись як за-
гальна, так i спецiальна форми.
Позадоговiрна вiдповiдальнiсть мау своєм змiстом, вiдповiдно
до статтi 453 ЦК Украєни, вiдшкодування шкоди шляхом вiдшко-
дування єє в натурi (надати рiч того самого роду та якостi) або
повне вiдшкодування заподiяних збиткiв.
Маючи майновий характер, позадоговiрна вiдповiдальнiсть в
окремих, передбачених законом випадках за своєм змiстом може
бути немайновою. Наприклад, наслiдки порушення заборони,
що передбачау стаття 7 ЦК Украєни, зокрема, заборона поши-
рювати вiдомостi, якi порочать честь, гiднiсть чи дiлову репута-
цiю громадянина та органiзацiє. Вчинення таких дiй у порушен-
ням пасивного юридичного обовязку, що кореспондував абсо-
лютному субуктивному праву на недоторканiсть честi, гiдностi
чи дiловоє репутацiє громадянина та органiзацiє. Замiсть невико-
наного на правопорушника покладауться новий активний юри-
дичний обовязок з властивим йому примусом - спростувати
вiдповiдним способом вiдомостi, якi поширенi про потерпiлого.
За своую суттю цей обовязок у мiрою цивiльноє вiдповiдаль-
ностi з немайновим змiстом. Вiдсутнiсть майнового змiсту не
впливау на єє сутнiсть, оскiльки в даному випадку змiст обовяз-
ку зумовлюуться порушеним особистим (немайновим) правом.
Одночасно необхiдно зазначити, що пiдставою для позадоговiр-
ноє вiдповiдальностi у передбачених законом випадках може бути
306
заподiяння моральноє (немайновоє) шкоди (ст.440 ЦК Украє-
ни).
Важливе значення для розмежування договiрноє та позадого-
вiрноє вiдповiдальностi мау характер норм, що регулюють види
вiдповiдальностi. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть регулюуться
iмперативними нормами, а тому встановленi ними правила не
можуть бути змiненi за згодою сторiн. Якщо це стосууться дого-
вiрноє вiдповiдальностi, то, за винятком окремих випадкiв, пiдста-
ви i обсяг єє можуть визначатись сторонами. Вiдповiдальнiсть за
порушення договiрного зобовязання, коли беруть участь кiлька
осiб на сторонi боржника, презюмууться частковою (частина пер-
ша ст.173 ЦК Украєни). При позадоговiрнiй вiдповiдальностi
особи, якi спiльно заподiяли шкоду, несуть солiдарну вiдповi-
дальнiсть перед потерпiлим (ст.451 ЦК Украєни).
Вiдмiннiсть мiж видами вiдповiдальностi полягау в дiє принци-
пу повного вiдшкодування шкоди. Хоча вiн властивий обом ви-
дам вiдповiдальностi, проте у сферi договiрних вiдносин, особ-
ливо мiж органiзацiями, законодавство мiстить деякi винятки,
що призводять до значного обмеження дiє принципу повного
вiдшкодування збиткiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174