Закон
не дау повного перелiку обуктiв авторського права, оскiльки
383
лiиi тя у своуму розвитку може породжувати новi й новi формат
обуктивного вираження творчоє дiяльностi людей.
Обуктом авторського права може бути не будь-який твiр, >"
лише той, який мау певнi, встановленi законом, ознаки: а) твор>
чий характер; б) вираження в обуктивнiй формi.
Обуктом авторського права може бути лише твiр, який у ре-
зультатом творчоє працi автора. Не вважауться обуктом автор-
ського права суто технiчна робота (наприклад, передрук на дру-
карськiй машинцi чужого твору або навiть його лiтературна об-
робка - редагування, коректура тощо). :
Твiр може бути виражений у будь-якiй обуктивнiй формi, але
обовязково придатнiй для вiдтворення, сприймання. Сама обук-
тивна форма може бути усною, письмовою (ноти, креслення,;
схеми, запис на платiвку, магнiтну плiвку, фотографiє тощо). За- ii
дум письменника чи композитора, який у свiдомостi автора вже 1
склався у закiнчену форму, образ, певне сполучення звукiв, але Д
не виражений зовнi у будь-якiй формi, не визнауться обуктом i
авторського права, л
Обуктами авторського права можуть бути хореографiчнi тво- 5
ри i пантомiми, якщо до єх виконання у письмовi чи будь-якi т
iншi вказiвки; збiрники творiв народних пiсень, законiв, судо- 4
вих рiшень тощо. Авторське право у цих випадках виникау на |
творчий характер добору i розмiщення, але не поширюуться на у
змiст зiбраних творiв. i
Самостiйним обуктом авторського права у переклад твору 1
iншою мовою, оскiльки робота перекладача вважауться твор-гi
чою. Д
До обуктiв авторського права вiдносять рiзнi види музичних
творiв з текстом або без нього (iнструментальнi - симфонiє, со-
нати, квартети i вокальнi -пiснi, романси тощо), а також му-
зично-драматичнi - опери, оперети, балет. Музичнi твори, якщо
вони не записанi, обуктом авторського права стають з моменту
першого публiчного виконання.
Авторське право визнауться за будь-яким твором в галузi на-1
уки, лiтератури, мистецтва незалежно вiд його форми, готов-1
ностi i художньоє цiнностi. Це положення мау важливе значен-
ня, оскiльки охороняу твори рiзного художнього рiвня i мети, у
тому числi й такi, якi не призначалися автором для публiкацiє
(наприклад, листи, щоденники, особистi записи, враження).
Змiст художнього чи наукового твору також може бути вира-
жений в тiй чи iншiй формi. Так, науковi твори можуть бути:
втiленi у словесну науково-лiтературну або iншi форми - карти..
(географiчнi, геологiчнi), креслення, ескiзи, моделi, макети тощо.
384
Ще бiльш розмаєтими у форми художнiх творiв - лiтература,
музика, живопис архiтектура, графiка. iнколи художнiй твiр як
удине цiле зявляуться внаслiдок використання не однiує, а двох
чи бiльше форм, наприклад, музично-драматичнi твори (музика
i текст або музика i танець).
Сучасний рiвень науки i технiки дау змогу створювати складнi
твори, в яких поуднуються кiлька форм, наприклад, кiно- i теле-
фiльми (лiтературний текст, музика, декорацiє тощо). Обуктом
авторського права виступау фiльм як удине цiле. Проте само-
стiйними обуктами авторського права в аудiовiзуальному творi
можуть бути сценарiй, музика, пояснювальний текст, робота
головного оператора, художника-постановника, якi увiйшли скла-
довою частиною до твору (ст.21 Закону про авторське право).
Отже, твiр як обукт авторського права втiлений у певну ма-
терiальну форму: рукопис, ноти, скульптура, картина тощо. Проте
авторське право на твiр (як нематерiальний обукт авторського
права) i право власностi на рiч, в яку вiн втiлений, не залежать
одне вiд одного. Тому не слiд плутати твiр як обукт авторського
права i рiч - рукопис, картину, примiрник книги. На рiч, в яку
матерiально втiлюуться твiр, може iснувати право власностi, право
користування тощо, але не авторське право. Так, продаж пись-
менником своує книги не позбавляу його авторських прав (ст.10
Закону про авторське право).
3. Субукти авторських вiдносин
Право на твiр належить його творцевi, тому, хто написав кни-
гу, картину, створив музику, скульптуру, аудiовiзуальний твiр.
Автором наукового, лiтературного чи мистецького твору може
бути громадянин Украєни, iноземець або особа без громадян-
ства. Поняття <автор твору> i <субукт авторського права> не
тотожнi як за змiстом, так i за значенням. Автором твору, як уже
зазначалося, може бути тiльки його творець, тобто тiльки фiзич-
на особа, причому незалежно вiд вiку.
Субуктом авторського права можуть бути автор твору, а та-
кож iншi фiзичнi i юридичнi особи, для яких авторське право
може виникати у силу закону, договору або спадкування. Так,
вiдповiдно до статей 20, 21, 25, 27 Закону про авторське право,
право на науковi збiрники, енциклопедичнi словники, журнали,
iншi перiодичнi видання належить органiзацiям, що випустили
єх у свiт. Авторське право на кiно- або телефiльми належить
пiдприумству, яке здiйснило його зйомки, на телепередачi -
вiдповiдним телевiзiйним органiзацiям.
13 6-257
385
_ ..._.". "...,<>. шiиолл iiраои МШК.С ПСрСИТИ ВiД аВТОра ДО
iнших осiб - правонаступникiв. У спадщину переходять лише
майновi права авторiв. Проте за статтею 25 Закону про авторське
право спадкоумцi мають право протидiяти посяганню на твiр, яке
може завдати шкоди честi та репутацiє автора. В силу статтi 27
цього самого Закону майновi права автора можуть бути обуктом
цивiльних правочинiв. Проте в усiх випадках за автором залиша-
ються його особистi немайновi права. Отже, субукти авторських
прав - неавтори не можуть мати права, якi мають автори творiв.
Особистi немайновi права автора у невiдумними вiд нього.
Авторське право автора прийнято називати первiсним, а ав-
торське право правонаступникiв - похiдним.
На твори, вперше випущенi у свiт на територiє Украєни або якi
не випущенi, але перебувають на територiє Украєни в будь-якiй
обуктивнiй формi, авторське право визнауться за авторами,
єхнiми спадкоумцями та iншими правонаступниками незалежно
вiд громадянства (ст.8 Закону про авторське право). Закон ви-
знау авторське право за авторами та єхнiми правонаступниками
також на твори,, якi хоч i вперше випущенi у свiт або перебува-
ють в будь-якiй обуктивнiй формi на територiє iноземноє держа-
ви, але єхнiми авторами у громадяни Украєни або якi мають по-
стiйне мiсце проживання нр територiє Украєни (п.3 ст.8 Закону
про авторське право).
Дiя Закону про авторське право поширюуться також на ав-
торiв, твори яких уперше опублiкованi в iншiй краєнi та протя-
гом ЗО днiв пiсля цього опублiкованi в Украєнi незалежно вiд
громадянства i постiйного мiсця проживання автора.
За iншими особами авторське право на твори, якi вперше ви-
пущенi у свiт або перебувають у будь-якiй обуктивнiй формi на
територiє iноземноє держави, визнауться вiдповiдно до мiжна-
родних договорiв або угод, в яких бере участь Украєна.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
не дау повного перелiку обуктiв авторського права, оскiльки
383
лiиi тя у своуму розвитку може породжувати новi й новi формат
обуктивного вираження творчоє дiяльностi людей.
Обуктом авторського права може бути не будь-який твiр, >"
лише той, який мау певнi, встановленi законом, ознаки: а) твор>
чий характер; б) вираження в обуктивнiй формi.
Обуктом авторського права може бути лише твiр, який у ре-
зультатом творчоє працi автора. Не вважауться обуктом автор-
ського права суто технiчна робота (наприклад, передрук на дру-
карськiй машинцi чужого твору або навiть його лiтературна об-
робка - редагування, коректура тощо). :
Твiр може бути виражений у будь-якiй обуктивнiй формi, але
обовязково придатнiй для вiдтворення, сприймання. Сама обук-
тивна форма може бути усною, письмовою (ноти, креслення,;
схеми, запис на платiвку, магнiтну плiвку, фотографiє тощо). За- ii
дум письменника чи композитора, який у свiдомостi автора вже 1
склався у закiнчену форму, образ, певне сполучення звукiв, але Д
не виражений зовнi у будь-якiй формi, не визнауться обуктом i
авторського права, л
Обуктами авторського права можуть бути хореографiчнi тво- 5
ри i пантомiми, якщо до єх виконання у письмовi чи будь-якi т
iншi вказiвки; збiрники творiв народних пiсень, законiв, судо- 4
вих рiшень тощо. Авторське право у цих випадках виникау на |
творчий характер добору i розмiщення, але не поширюуться на у
змiст зiбраних творiв. i
Самостiйним обуктом авторського права у переклад твору 1
iншою мовою, оскiльки робота перекладача вважауться твор-гi
чою. Д
До обуктiв авторського права вiдносять рiзнi види музичних
творiв з текстом або без нього (iнструментальнi - симфонiє, со-
нати, квартети i вокальнi -пiснi, романси тощо), а також му-
зично-драматичнi - опери, оперети, балет. Музичнi твори, якщо
вони не записанi, обуктом авторського права стають з моменту
першого публiчного виконання.
Авторське право визнауться за будь-яким твором в галузi на-1
уки, лiтератури, мистецтва незалежно вiд його форми, готов-1
ностi i художньоє цiнностi. Це положення мау важливе значен-
ня, оскiльки охороняу твори рiзного художнього рiвня i мети, у
тому числi й такi, якi не призначалися автором для публiкацiє
(наприклад, листи, щоденники, особистi записи, враження).
Змiст художнього чи наукового твору також може бути вира-
жений в тiй чи iншiй формi. Так, науковi твори можуть бути:
втiленi у словесну науково-лiтературну або iншi форми - карти..
(географiчнi, геологiчнi), креслення, ескiзи, моделi, макети тощо.
384
Ще бiльш розмаєтими у форми художнiх творiв - лiтература,
музика, живопис архiтектура, графiка. iнколи художнiй твiр як
удине цiле зявляуться внаслiдок використання не однiує, а двох
чи бiльше форм, наприклад, музично-драматичнi твори (музика
i текст або музика i танець).
Сучасний рiвень науки i технiки дау змогу створювати складнi
твори, в яких поуднуються кiлька форм, наприклад, кiно- i теле-
фiльми (лiтературний текст, музика, декорацiє тощо). Обуктом
авторського права виступау фiльм як удине цiле. Проте само-
стiйними обуктами авторського права в аудiовiзуальному творi
можуть бути сценарiй, музика, пояснювальний текст, робота
головного оператора, художника-постановника, якi увiйшли скла-
довою частиною до твору (ст.21 Закону про авторське право).
Отже, твiр як обукт авторського права втiлений у певну ма-
терiальну форму: рукопис, ноти, скульптура, картина тощо. Проте
авторське право на твiр (як нематерiальний обукт авторського
права) i право власностi на рiч, в яку вiн втiлений, не залежать
одне вiд одного. Тому не слiд плутати твiр як обукт авторського
права i рiч - рукопис, картину, примiрник книги. На рiч, в яку
матерiально втiлюуться твiр, може iснувати право власностi, право
користування тощо, але не авторське право. Так, продаж пись-
менником своує книги не позбавляу його авторських прав (ст.10
Закону про авторське право).
3. Субукти авторських вiдносин
Право на твiр належить його творцевi, тому, хто написав кни-
гу, картину, створив музику, скульптуру, аудiовiзуальний твiр.
Автором наукового, лiтературного чи мистецького твору може
бути громадянин Украєни, iноземець або особа без громадян-
ства. Поняття <автор твору> i <субукт авторського права> не
тотожнi як за змiстом, так i за значенням. Автором твору, як уже
зазначалося, може бути тiльки його творець, тобто тiльки фiзич-
на особа, причому незалежно вiд вiку.
Субуктом авторського права можуть бути автор твору, а та-
кож iншi фiзичнi i юридичнi особи, для яких авторське право
може виникати у силу закону, договору або спадкування. Так,
вiдповiдно до статей 20, 21, 25, 27 Закону про авторське право,
право на науковi збiрники, енциклопедичнi словники, журнали,
iншi перiодичнi видання належить органiзацiям, що випустили
єх у свiт. Авторське право на кiно- або телефiльми належить
пiдприумству, яке здiйснило його зйомки, на телепередачi -
вiдповiдним телевiзiйним органiзацiям.
13 6-257
385
_ ..._.". "...,<>. шiиолл iiраои МШК.С ПСрСИТИ ВiД аВТОра ДО
iнших осiб - правонаступникiв. У спадщину переходять лише
майновi права авторiв. Проте за статтею 25 Закону про авторське
право спадкоумцi мають право протидiяти посяганню на твiр, яке
може завдати шкоди честi та репутацiє автора. В силу статтi 27
цього самого Закону майновi права автора можуть бути обуктом
цивiльних правочинiв. Проте в усiх випадках за автором залиша-
ються його особистi немайновi права. Отже, субукти авторських
прав - неавтори не можуть мати права, якi мають автори творiв.
Особистi немайновi права автора у невiдумними вiд нього.
Авторське право автора прийнято називати первiсним, а ав-
торське право правонаступникiв - похiдним.
На твори, вперше випущенi у свiт на територiє Украєни або якi
не випущенi, але перебувають на територiє Украєни в будь-якiй
обуктивнiй формi, авторське право визнауться за авторами,
єхнiми спадкоумцями та iншими правонаступниками незалежно
вiд громадянства (ст.8 Закону про авторське право). Закон ви-
знау авторське право за авторами та єхнiми правонаступниками
також на твори,, якi хоч i вперше випущенi у свiт або перебува-
ють в будь-якiй обуктивнiй формi на територiє iноземноє держа-
ви, але єхнiми авторами у громадяни Украєни або якi мають по-
стiйне мiсце проживання нр територiє Украєни (п.3 ст.8 Закону
про авторське право).
Дiя Закону про авторське право поширюуться також на ав-
торiв, твори яких уперше опублiкованi в iншiй краєнi та протя-
гом ЗО днiв пiсля цього опублiкованi в Украєнi незалежно вiд
громадянства i постiйного мiсця проживання автора.
За iншими особами авторське право на твори, якi вперше ви-
пущенi у свiт або перебувають у будь-якiй обуктивнiй формi на
територiє iноземноє держави, визнауться вiдповiдно до мiжна-
родних договорiв або угод, в яких бере участь Украєна.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174