3) смерть
страхувальника. Страхова сума визначауться угодою сторiн. За
умови сплати пiдвищених страхових платежiв страхувальниковi
може бути виплачена подвоуна чи потроуна страхова сума у мо-
мент настання певних страхових подiй (травма, опiки тощо).
Укласти договiр змiшаного страхування життя мають право осо-
би вiком вiдiб до 77 рокiв строком на 3, 5, 10, 15 або 20 рокiв за
умови, що на момент закiнчення договору страхувальниковi буде
не бiльше 80 рокiв. У разi смертi страхувальника страхова сума
виплачууться особi, на користь якоє укладено договiр, або спад-
коумцям страхувальника.
Договори страхування дiтей, до шлюбу (весiльне), вихованцiв
дитячих iнтернатних установ. Особливiсть цих договорiв особис-
того страхування полягау в тому, що застрахованими особами
тут виступають дiти вiком до 15 рокiв, а страхувальниками -
єхнi батьки, родичi, опiкуни чи iншi громадяни, а також трудовi
колективи (щодо вихованцiв дитячих установ). Страховi внески
за договорами страхування дiтей та до шлюбу сплачуються стра-
хувальниками щомiсячно чи одноразово, а при страхуваннi ви-
хованцiв iнтернатних установ - тiльки одноразово. Причому та-
рифнi ставки по весiльному страхуванню визначаються залежно
вiд вiку страхувальника, а не застрахованого, що посилюу гаран-
тованiсть одержання страховоє суми навiть на випадок смертi
страхувальника на час дiє договору. Названi договори передба-
чають нагромадження грошових сум до моменту закiнчення стро-
ку страхування, тобто досягнення застрахованим певного вiку
або часу одруження. Якщо внаслiдок нещасного випадку або
певного захворювання (полiомiулiтом тощо) вихованець iнтер-
натноє установи буде визнаний iнвалiдом, страховик приймау
рiшення про виплату йому страховоє допомоги за iнвалiднiстю.
Договори страхування вiд нещасних випадкiв. За цими догово-
рами кожен громадянин може застрахувати як себе особисто,
так i своєх дiтей вiд нещасних випадкiв, що призводять до травм
або смертi застрахованоє особи. Страхова сума визначауться уго-
дою сторiн. Не вiдносяться до страхових випадкiв травми чи
смерть застрахованого вiком вiд 14 рокiв, якщо вони сталися
внаслiдок дiй, в яких слiдчими органами або судом встановленi
ознаки навмисного злочину чи у разi управлiння автомобiлем
або iншим транспортним засобом у станi алкогольного, нарко-
тичного спянiння.
Договори страхування робiтникiв i службовцiв за рахунок орга-
нiзацiй у додатковими до соцiального страхування та стосуються
працiвникiв, умови працi яких повязанi з пiдвищеною небезпе-
264
кою для єх життя i здоровя (працiвники арктичних експедицiй,
пожежноє охорони тощо). Страхуються вони на випадок смертi
або втрати загальноє працездатностi. Страховi платежi сплачуу
органiзацiя. Договiр укладауться на строк вiд одного мiсяця до
одного року.
Глава 15
Договори про надання юридичних i фактичних
послуг (доручення, комiсiя, схов, охорона обуктiв)
1. Поняття та види послуг
Крiм зобовязань про виконання робiт (договiр пiдряду, до-
говiр пiдряду на капiтальне будiвництво тощо) цивiльне законо-
давство регулюу спецiальнi зобовязання, що мають загальну наз-
ву - зобовязання про надання послуг. Вони рiзняться мiж со-
бою тим, що в зобовязаннях по виконанню робiт на одного з
контрагентiв покладауться обовязок виконати роботу, яка б за-
вершувалась досягненням певного матерiального результату, а в
зобовязаннях про надання послуг дiяльнiсть контрагента спря-
мована на вчинення юридичних i фактичних дiй, якi безпосе-
редньо не породжують матерiальних наслiдкiв або зовсiм не по-
виннi завершуватися матерiальними наслiдками.
Послуги - це певна дiяльнiсть, що не повязууться зi створен-
ням речi (єє вiдновлення, ремонт), однак яка сама по собi пород-
жуу вiдповiдне благо, що мау споживну вартiсть i внаслiдок цьо-
го стау обуктом цивiльного права.
Послуги, якi надають один одному учасники цивiльного обо-
роту, бувають рiзними. Проте, залежно вiд змiсту та субуктного
складу, зобовязання про надання послуг подiляються на три
групи: 1) зобовязання, спрямованi на надання послуг юридич-
ного характеру (договiр доручення, договiр комiсiє); 2) зобовя-
зання, спрямованi на надання фактичних послуг (договiр схову,
договiр про охорону обуктiв тощо); 3) зобовязання, в яких по-
уднуються юридичнi i фактичнi послуги (договiр експедицiє).
2. Договiр доручення
За договором доручення одна сторона (повiрений) зобовязууть-
ся виконати вiд iменi i за рахунок другоє сторони (довiрителя)
певнi юридичнi дiє (ст.386 ЦК Украєни). Отже, сторонами дого-
вору виступають повiрений i довiритель. Повiрений - особа,
265
яка зобовязууться виконати юридичнi дiє, а довiритель - особа,
яка доручау повiреному виконати цi дiє. Повiреним i довiрите-
лем можуть бути як громадяни, так i юридичнi особи. Громадя-
ни, якi виступають повiреними чи довiрителями, мають бути
дiуздатними. Будь-яка юридична особа вправi бути довiрителем,
а повiреним - лише за умови, що це не виходить за межi єє
спецiальноє правоздатностi. Наприклад, посередницькi органi-
зацiє, юридичнi консультацiє, банки, товарнi бiржi.
Договiр доручення досить поширений у цивiльному обiгу. Вiн
застосовууться установами банку з клiунтами для виконання
рiзних доручень - одержання та виплата грошей; у вiдносинах
органiв звязку з громадянами щодо переказу грошей i виконан-
ня iнших дiй; у вiдносинах клiунтiв з колегiую адвокатiв; у вiдно-
синах торговельних i промислових органiзацiй з посередниць-
кими органiзацiями тощо.
Предметом договору доручення у юридичнi дiє повiреного. До
таких юридичних дiй вiдносяться не тiльки угоди, а також iншi
дiє повiреного (вчинення процесуальних дiй, складення актiв),
завдяки яким довiритель здiйснюу своє права та обовязки або
набувау, змiнюу i припиняу єх. iнколи повiрений, виконуючи
доручення, здiйснюу також окремi фактичнi дiє. Наприклад, ог-
лядау речi, якi бажау придбати довiритель, спадковуу i перево-
зить речi тощо. Такi дiє не у предметом договору доручення.
Вони носять супровiдний характер i можуть мати правове зна-
чення у вiдносинах мiж повiреним та довiрителем, який зобовя-
заний вiдшкодувати витрати повiреного, що повязанi з прове-
денням фактичних дiй.
Характерним для договору доручення у те, що повiрений ви-
конуу юридичнi дiє вiд iменi i за рахунок довiрителя. Згiдно з
цим усi права та обовязки, що виникають внаслiдок юридичних
дiй повiреного, - це права та обовязки довiрителя, а не повiре-
ного. Повiрений виступау як представник свого довiрителя пе-
ред третiми особами. Внаслiдок цього договiр доручення нази-
вають також договором про представництво.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
страхувальника. Страхова сума визначауться угодою сторiн. За
умови сплати пiдвищених страхових платежiв страхувальниковi
може бути виплачена подвоуна чи потроуна страхова сума у мо-
мент настання певних страхових подiй (травма, опiки тощо).
Укласти договiр змiшаного страхування життя мають право осо-
би вiком вiдiб до 77 рокiв строком на 3, 5, 10, 15 або 20 рокiв за
умови, що на момент закiнчення договору страхувальниковi буде
не бiльше 80 рокiв. У разi смертi страхувальника страхова сума
виплачууться особi, на користь якоє укладено договiр, або спад-
коумцям страхувальника.
Договори страхування дiтей, до шлюбу (весiльне), вихованцiв
дитячих iнтернатних установ. Особливiсть цих договорiв особис-
того страхування полягау в тому, що застрахованими особами
тут виступають дiти вiком до 15 рокiв, а страхувальниками -
єхнi батьки, родичi, опiкуни чи iншi громадяни, а також трудовi
колективи (щодо вихованцiв дитячих установ). Страховi внески
за договорами страхування дiтей та до шлюбу сплачуються стра-
хувальниками щомiсячно чи одноразово, а при страхуваннi ви-
хованцiв iнтернатних установ - тiльки одноразово. Причому та-
рифнi ставки по весiльному страхуванню визначаються залежно
вiд вiку страхувальника, а не застрахованого, що посилюу гаран-
тованiсть одержання страховоє суми навiть на випадок смертi
страхувальника на час дiє договору. Названi договори передба-
чають нагромадження грошових сум до моменту закiнчення стро-
ку страхування, тобто досягнення застрахованим певного вiку
або часу одруження. Якщо внаслiдок нещасного випадку або
певного захворювання (полiомiулiтом тощо) вихованець iнтер-
натноє установи буде визнаний iнвалiдом, страховик приймау
рiшення про виплату йому страховоє допомоги за iнвалiднiстю.
Договори страхування вiд нещасних випадкiв. За цими догово-
рами кожен громадянин може застрахувати як себе особисто,
так i своєх дiтей вiд нещасних випадкiв, що призводять до травм
або смертi застрахованоє особи. Страхова сума визначауться уго-
дою сторiн. Не вiдносяться до страхових випадкiв травми чи
смерть застрахованого вiком вiд 14 рокiв, якщо вони сталися
внаслiдок дiй, в яких слiдчими органами або судом встановленi
ознаки навмисного злочину чи у разi управлiння автомобiлем
або iншим транспортним засобом у станi алкогольного, нарко-
тичного спянiння.
Договори страхування робiтникiв i службовцiв за рахунок орга-
нiзацiй у додатковими до соцiального страхування та стосуються
працiвникiв, умови працi яких повязанi з пiдвищеною небезпе-
264
кою для єх життя i здоровя (працiвники арктичних експедицiй,
пожежноє охорони тощо). Страхуються вони на випадок смертi
або втрати загальноє працездатностi. Страховi платежi сплачуу
органiзацiя. Договiр укладауться на строк вiд одного мiсяця до
одного року.
Глава 15
Договори про надання юридичних i фактичних
послуг (доручення, комiсiя, схов, охорона обуктiв)
1. Поняття та види послуг
Крiм зобовязань про виконання робiт (договiр пiдряду, до-
говiр пiдряду на капiтальне будiвництво тощо) цивiльне законо-
давство регулюу спецiальнi зобовязання, що мають загальну наз-
ву - зобовязання про надання послуг. Вони рiзняться мiж со-
бою тим, що в зобовязаннях по виконанню робiт на одного з
контрагентiв покладауться обовязок виконати роботу, яка б за-
вершувалась досягненням певного матерiального результату, а в
зобовязаннях про надання послуг дiяльнiсть контрагента спря-
мована на вчинення юридичних i фактичних дiй, якi безпосе-
редньо не породжують матерiальних наслiдкiв або зовсiм не по-
виннi завершуватися матерiальними наслiдками.
Послуги - це певна дiяльнiсть, що не повязууться зi створен-
ням речi (єє вiдновлення, ремонт), однак яка сама по собi пород-
жуу вiдповiдне благо, що мау споживну вартiсть i внаслiдок цьо-
го стау обуктом цивiльного права.
Послуги, якi надають один одному учасники цивiльного обо-
роту, бувають рiзними. Проте, залежно вiд змiсту та субуктного
складу, зобовязання про надання послуг подiляються на три
групи: 1) зобовязання, спрямованi на надання послуг юридич-
ного характеру (договiр доручення, договiр комiсiє); 2) зобовя-
зання, спрямованi на надання фактичних послуг (договiр схову,
договiр про охорону обуктiв тощо); 3) зобовязання, в яких по-
уднуються юридичнi i фактичнi послуги (договiр експедицiє).
2. Договiр доручення
За договором доручення одна сторона (повiрений) зобовязууть-
ся виконати вiд iменi i за рахунок другоє сторони (довiрителя)
певнi юридичнi дiє (ст.386 ЦК Украєни). Отже, сторонами дого-
вору виступають повiрений i довiритель. Повiрений - особа,
265
яка зобовязууться виконати юридичнi дiє, а довiритель - особа,
яка доручау повiреному виконати цi дiє. Повiреним i довiрите-
лем можуть бути як громадяни, так i юридичнi особи. Громадя-
ни, якi виступають повiреними чи довiрителями, мають бути
дiуздатними. Будь-яка юридична особа вправi бути довiрителем,
а повiреним - лише за умови, що це не виходить за межi єє
спецiальноє правоздатностi. Наприклад, посередницькi органi-
зацiє, юридичнi консультацiє, банки, товарнi бiржi.
Договiр доручення досить поширений у цивiльному обiгу. Вiн
застосовууться установами банку з клiунтами для виконання
рiзних доручень - одержання та виплата грошей; у вiдносинах
органiв звязку з громадянами щодо переказу грошей i виконан-
ня iнших дiй; у вiдносинах клiунтiв з колегiую адвокатiв; у вiдно-
синах торговельних i промислових органiзацiй з посередниць-
кими органiзацiями тощо.
Предметом договору доручення у юридичнi дiє повiреного. До
таких юридичних дiй вiдносяться не тiльки угоди, а також iншi
дiє повiреного (вчинення процесуальних дiй, складення актiв),
завдяки яким довiритель здiйснюу своє права та обовязки або
набувау, змiнюу i припиняу єх. iнколи повiрений, виконуючи
доручення, здiйснюу також окремi фактичнi дiє. Наприклад, ог-
лядау речi, якi бажау придбати довiритель, спадковуу i перево-
зить речi тощо. Такi дiє не у предметом договору доручення.
Вони носять супровiдний характер i можуть мати правове зна-
чення у вiдносинах мiж повiреним та довiрителем, який зобовя-
заний вiдшкодувати витрати повiреного, що повязанi з прове-
денням фактичних дiй.
Характерним для договору доручення у те, що повiрений ви-
конуу юридичнi дiє вiд iменi i за рахунок довiрителя. Згiдно з
цим усi права та обовязки, що виникають внаслiдок юридичних
дiй повiреного, - це права та обовязки довiрителя, а не повiре-
ного. Повiрений виступау як представник свого довiрителя пе-
ред третiми особами. Внаслiдок цього договiр доручення нази-
вають також договором про представництво.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174