Господарськi договори ми зна-
ходимо в усiх зазначених вище шести групах цивiльно-правових
договорiв, видiлених за юридичними наслiдками укладення кож-
ного окремого договору.
Серед господарських договорiв окремо можна видiлити бiржовi
угоди (договори), єх ще називають бiржовими операцiями. Вiдпо-
вiдно до статтi 15 Закону <Про товарну бiржу> бiржовою опера-
цiую визнауться угода, яка вiдповiдау сукупностi таких умов: а)
якщо вона являу собою купiвлю-продаж, поставку та обмiн то-
варiв, допущених до обiгу на товарнiй бiржi; б) якщо єє учасни-
ками у члени бiржi; в) якщо вона подана до реустрацiє i зареуст-
рована на бiржi не пiзнiше наступного за єє вчиненням дня.
Правилами бiржовоє торгiвлi, якi приймаються загальними збо-
рами членiв бiржi або єє бiржовим комiтетом, можуть бути пе-
34
редбаченi рiзнi види бiржових угод. Розрiзняють, зокрема: а) фор-
вардну угоду - це угода на товари, якi передаються продавцем
покупцевi на певних умовах з розрахунками в установлений до-
говором строк у майбутньому; б) угоду з гарантiую, за якою один
контрагент виплачуу iншому в момент єє укладення наперед ви-
значену суму, яка гарантуу виконання ним своєх обовязкiв. Якщо
сума, яка гарантуу угоду, вноситься покупцем, вона оформляуться
як <угода з гарантiую на покупку>, а якщо ця сума вноситься
продавцем, - як <угода з гарантiую на продаж>; в) угода за кре-
дитом - це угода, за якою товар набувауться брокером (бро-
керською конторою) з наступною реалiзацiую його в порядку
бiржового торгу; г) угода з премiую - це угода, за якою сторони
наперед обумовлюють приплату до купiвельноє цiни або знижки
з продажноє цiни; д) угода з правом продавця або покупця змiнити
кiлькiсть товару, який продауться (поставляуться), порiвняно iз
зазначеною в угодi; е) фючерсна - угода, що укладауться не
лише з метою купiвлi чи продажу, а й для хаджирування (стра-
хування) можливих збиткiв, повязаних з укладенням угоди на
поставку товарiв в обумовлений угодою час. Такi угоди можуть
виконуватися шляхом сплати рiзницi в цiнах на день укладення
i на день фактичного розрахунку. На бiржах можуть укладатися
й iншi господарськi договори.
3. Змiст i тлумачення договору
Змiст договору як спiльного юридичного акта сторiн станов-
лять, по-перше, умови, щодо яких сторони дiйшли згоди, i, по-
друге, тi умови, що приймаються ними як обовязковi в силу
чинного законодавства. iншими словами, змiст договору - це тi
умови, на яких укладена вiдповiдна угода сторiн. Якщо договiр
оформлено письмово у виглядi одного документа, пiдписаного
сторонами, або шляхом обмiну листами, то вiдповiднi умови
фiксуються в пунктах договору, в яких можуть мiститись i поси-
лання на норми чинного у цiй сферi законодавства. Оскiльки
договiр у пiдставою виникнення цивiльно-правового зобовязан-
ня, то змiст цього зобовязання розкривауться через права та
обовязки його учасникiв, визначенi умовами договору.
Вiдповiдно до статтi 153 ЦК Украєни договiр вважауться укла-
деним, якщо мiж сторонами в потрiбнiй у належних випадках
формi досягнуто згоди за всiма iстотними умовами. iстотними у
тi умови договору, якi визнанi такими за законом або необхiднi
для договорiв даного виду, а також всi умови, щодо яких за зая-
вою однiує iз сторiн повинно бути досягнуто згоди.
2
35
Отже, iстотними вважаються насамперед тi умови договору, якi
названi такими за законом. Коло цих умов можна визначити, про-
аналiзувавши норми ЦК i спецiальних нормативних актiв, що
регулюють даний вид договiрних вiдносин. Так, за статтею 11
Закону <Про оренду майна державних пiдприумств та органiзацiй>
iстотними умовами договору оренди у обукт оренди (склад i
вартiсть майна), строк дiє договору, орендна плата, порядок вико-
ристання амортизацiйних вiдрахувань, вiдновлення орендованого
майна та умови його повернення, виконання зобовязань.
iстотними у також тi умови договору, якi прямо не названi
такими у нормативних актах, але конче потрiбнi для договору
даного виду (наприклад, умова про цiну необхiдна для будь-яко-
го сплатного договору). Бажано, щоб у законi була закрiплена
презумпцiя, що договiр вважауться сплатним, якщо iнше не ви-
пливау iз законодавчих актiв, угоди сторiн або сутi договору.
Якщо сторони досягли згоди за всiма iстотними умовами, якi
визнанi такими за законом або необхiднi для договорiв даного
виду, то договiр вважауться укладеним i набувау обовязковоє
сили для сторiн. Проте кожна iз сторiн може наполягати на уз-
годженнi й таких умов, якi в законi прямо не названi iстотними
i за своєм характером не у необхiдними для даного виду догово-
ру. Було б недоцiльно iгнорувати цi умови, бо за ними iнодi
криються важливi iнтереси субуктiв цивiльних правовiдносин.
Тому в частинi другiй статтi 153 ЦК Украєни до iстотних вiдне-
сено й усi тi умови, щодо яких за заявою однiує iз сторiн повин-
но бути досягнуто згоди.
Серед договiрних умов, крiм iстотних, видiляють також зви-
чайнi та випадковi умови. Звичайнi - це тi умови, якi передбача-
ються у законi чи iншому нормативному актi i стають обовязко-
вими для сторiн внаслiдок самого факту укладення договору.
Вiд iстотних вони вiдрiзняються тим, що не потребують окремо-
го погодження i про них не обовязково застерiгати у текстi до-
говору. Наприклад, якщо в договорi майнового найму сторони
не обумовили, хто з них - наймодавець чи наймач - буде про-
водити поточний ремонт зданого в найом майна, то дiятиме дис-
позитивне правило, зазначене в пунктi 4 статтi 265 ЦК Украєни,
а саме: обовязок проводити за свiй рахунок поточний ремонт
покладауться на наймача.
Випадковими прийнято вважати такi умови договору, якi по-
годженi сторонами у вiдступ вiд положень диспозитивних норм
або з метою вирiшення питань, що взагалi не врегульованi зако-
нодавством. Тому випадковi умови можна виявити при порiвняннi
єх iз звичайними умовами: якщо якусь умову включено до дого-
36
вору на змiну чи на доповнення до правил, викладених у зако-
нодавчому актi, то порiвняно iз звичайно прийнятими в догово-
рах даного виду умовами вона виявиться випадковою. Наприк-
лад, якщо за договором майнового найму обовязок проводити
поточний ремонт майна буде покладено на наймодавця, то ця
умова для даного конкретного договору буде вважатися випад-
ковою. Всi умови - iстотнi, звичайнi, випадковi - пiсля укла-
дення договору стають однаково обовязковими i сторони по-
виннi єх дотримуватись.
Нерiдко бувау так, що пiсля укладення договору приймауться
законодавчий акт, який передбачау iншi правила, нiж тi, що ними
керувалися сторони при укладеннi договору, i цi новi правила
погiршують становище однiує чи обох сторiн договору.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
ходимо в усiх зазначених вище шести групах цивiльно-правових
договорiв, видiлених за юридичними наслiдками укладення кож-
ного окремого договору.
Серед господарських договорiв окремо можна видiлити бiржовi
угоди (договори), єх ще називають бiржовими операцiями. Вiдпо-
вiдно до статтi 15 Закону <Про товарну бiржу> бiржовою опера-
цiую визнауться угода, яка вiдповiдау сукупностi таких умов: а)
якщо вона являу собою купiвлю-продаж, поставку та обмiн то-
варiв, допущених до обiгу на товарнiй бiржi; б) якщо єє учасни-
ками у члени бiржi; в) якщо вона подана до реустрацiє i зареуст-
рована на бiржi не пiзнiше наступного за єє вчиненням дня.
Правилами бiржовоє торгiвлi, якi приймаються загальними збо-
рами членiв бiржi або єє бiржовим комiтетом, можуть бути пе-
34
редбаченi рiзнi види бiржових угод. Розрiзняють, зокрема: а) фор-
вардну угоду - це угода на товари, якi передаються продавцем
покупцевi на певних умовах з розрахунками в установлений до-
говором строк у майбутньому; б) угоду з гарантiую, за якою один
контрагент виплачуу iншому в момент єє укладення наперед ви-
значену суму, яка гарантуу виконання ним своєх обовязкiв. Якщо
сума, яка гарантуу угоду, вноситься покупцем, вона оформляуться
як <угода з гарантiую на покупку>, а якщо ця сума вноситься
продавцем, - як <угода з гарантiую на продаж>; в) угода за кре-
дитом - це угода, за якою товар набувауться брокером (бро-
керською конторою) з наступною реалiзацiую його в порядку
бiржового торгу; г) угода з премiую - це угода, за якою сторони
наперед обумовлюють приплату до купiвельноє цiни або знижки
з продажноє цiни; д) угода з правом продавця або покупця змiнити
кiлькiсть товару, який продауться (поставляуться), порiвняно iз
зазначеною в угодi; е) фючерсна - угода, що укладауться не
лише з метою купiвлi чи продажу, а й для хаджирування (стра-
хування) можливих збиткiв, повязаних з укладенням угоди на
поставку товарiв в обумовлений угодою час. Такi угоди можуть
виконуватися шляхом сплати рiзницi в цiнах на день укладення
i на день фактичного розрахунку. На бiржах можуть укладатися
й iншi господарськi договори.
3. Змiст i тлумачення договору
Змiст договору як спiльного юридичного акта сторiн станов-
лять, по-перше, умови, щодо яких сторони дiйшли згоди, i, по-
друге, тi умови, що приймаються ними як обовязковi в силу
чинного законодавства. iншими словами, змiст договору - це тi
умови, на яких укладена вiдповiдна угода сторiн. Якщо договiр
оформлено письмово у виглядi одного документа, пiдписаного
сторонами, або шляхом обмiну листами, то вiдповiднi умови
фiксуються в пунктах договору, в яких можуть мiститись i поси-
лання на норми чинного у цiй сферi законодавства. Оскiльки
договiр у пiдставою виникнення цивiльно-правового зобовязан-
ня, то змiст цього зобовязання розкривауться через права та
обовязки його учасникiв, визначенi умовами договору.
Вiдповiдно до статтi 153 ЦК Украєни договiр вважауться укла-
деним, якщо мiж сторонами в потрiбнiй у належних випадках
формi досягнуто згоди за всiма iстотними умовами. iстотними у
тi умови договору, якi визнанi такими за законом або необхiднi
для договорiв даного виду, а також всi умови, щодо яких за зая-
вою однiує iз сторiн повинно бути досягнуто згоди.
2
35
Отже, iстотними вважаються насамперед тi умови договору, якi
названi такими за законом. Коло цих умов можна визначити, про-
аналiзувавши норми ЦК i спецiальних нормативних актiв, що
регулюють даний вид договiрних вiдносин. Так, за статтею 11
Закону <Про оренду майна державних пiдприумств та органiзацiй>
iстотними умовами договору оренди у обукт оренди (склад i
вартiсть майна), строк дiє договору, орендна плата, порядок вико-
ристання амортизацiйних вiдрахувань, вiдновлення орендованого
майна та умови його повернення, виконання зобовязань.
iстотними у також тi умови договору, якi прямо не названi
такими у нормативних актах, але конче потрiбнi для договору
даного виду (наприклад, умова про цiну необхiдна для будь-яко-
го сплатного договору). Бажано, щоб у законi була закрiплена
презумпцiя, що договiр вважауться сплатним, якщо iнше не ви-
пливау iз законодавчих актiв, угоди сторiн або сутi договору.
Якщо сторони досягли згоди за всiма iстотними умовами, якi
визнанi такими за законом або необхiднi для договорiв даного
виду, то договiр вважауться укладеним i набувау обовязковоє
сили для сторiн. Проте кожна iз сторiн може наполягати на уз-
годженнi й таких умов, якi в законi прямо не названi iстотними
i за своєм характером не у необхiдними для даного виду догово-
ру. Було б недоцiльно iгнорувати цi умови, бо за ними iнодi
криються важливi iнтереси субуктiв цивiльних правовiдносин.
Тому в частинi другiй статтi 153 ЦК Украєни до iстотних вiдне-
сено й усi тi умови, щодо яких за заявою однiує iз сторiн повин-
но бути досягнуто згоди.
Серед договiрних умов, крiм iстотних, видiляють також зви-
чайнi та випадковi умови. Звичайнi - це тi умови, якi передбача-
ються у законi чи iншому нормативному актi i стають обовязко-
вими для сторiн внаслiдок самого факту укладення договору.
Вiд iстотних вони вiдрiзняються тим, що не потребують окремо-
го погодження i про них не обовязково застерiгати у текстi до-
говору. Наприклад, якщо в договорi майнового найму сторони
не обумовили, хто з них - наймодавець чи наймач - буде про-
водити поточний ремонт зданого в найом майна, то дiятиме дис-
позитивне правило, зазначене в пунктi 4 статтi 265 ЦК Украєни,
а саме: обовязок проводити за свiй рахунок поточний ремонт
покладауться на наймача.
Випадковими прийнято вважати такi умови договору, якi по-
годженi сторонами у вiдступ вiд положень диспозитивних норм
або з метою вирiшення питань, що взагалi не врегульованi зако-
нодавством. Тому випадковi умови можна виявити при порiвняннi
єх iз звичайними умовами: якщо якусь умову включено до дого-
36
вору на змiну чи на доповнення до правил, викладених у зако-
нодавчому актi, то порiвняно iз звичайно прийнятими в догово-
рах даного виду умовами вона виявиться випадковою. Наприк-
лад, якщо за договором майнового найму обовязок проводити
поточний ремонт майна буде покладено на наймодавця, то ця
умова для даного конкретного договору буде вважатися випад-
ковою. Всi умови - iстотнi, звичайнi, випадковi - пiсля укла-
дення договору стають однаково обовязковими i сторони по-
виннi єх дотримуватись.
Нерiдко бувау так, що пiсля укладення договору приймауться
законодавчий акт, який передбачау iншi правила, нiж тi, що ними
керувалися сторони при укладеннi договору, i цi новi правила
погiршують становище однiує чи обох сторiн договору.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174