Пенсiя з iнших пiдстав, призначе-
на потерпiлому, як до, так i пiсля ушкодження здоровя, пiдля-
гау зарахуванню в частинi, яка могла бути призначена йому в
звязку з даним ушкодженням здоровя (п.6 Постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 8 липня 1994 р. <Про внесення
змiн i доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду Ук-
раєни вiд 27 березня 1992 р. <Про практику розгляду судами ци-
вiльних справ за позовами про вiдшкодування шкоди>).
Вiдшкодування шкоди при заподiяннi смертi потерпiлому. Коло
осiб, якi мають право на вiдшкодування шкоди в зв язку зi смер-
тю потерпiлого. В разi смертi потерпiлого право на вiдшкоду-
вання шкоди мають:
1) непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померло-
го;
2) непрацездатнi особи, якi не перебували на утриманнi по-
12 355
мерлого, проте мали на день його смертi право на одержання вiд
нього утримання;
3) дитина померлого, яка народилася пiсля його смертi;
4) один з батькiв, дружина померлого або iнший член сiмє
незалежно вiд вiку i працездатностi, якщо вiн не працюу i
здiйснюу нагляд за дiтьми, братами, сестрами або онуками по-
мерлого, якi не досягли восьми рокiв.
Зазначенi особи мають право на вiдшкодування при наявностi
пiдстав цивiльноє вiдповiдальностi заподiювача перед потерпi-
лим. Єм вiдшкодовуються засоби до iснування, що вони втрати-
ли в звязку зi смертю потерпiлого. Саме тому законодавець по-
вязуу єх право на вiдшкодування з єх непрацездатнiстю i фактом
утримання (або правом на одержання утримання на день смертi
потерпiлого).
Розглянемо цi умови. Непрацездатними особами визнаються:
1) неповнолiтнi особи (в тому числi дитина померлого, яка
народилася пiсля йог<г смертi), що не досягли 18 рокiв: вихо-
ванцi, учнi, студенти, курсанти, слухачi, стажисти - до закiн-
чення навчальних закладiв, але не довше нiж до досягнення ними
23 рокiв;
2) чоловiки старшi 60 рокiв i жiнки старшi 55 рокiв;
3) особи, визнанi iнвалiдами i, II, III груп.
Якщо особа частково втратила працездатнiсть, але не визнана
iнвалiдом, вона не набувау права на вiдшкодування в звязку зi
смертю потерпiлого. Щодо факту утримання, то судова практи-
ка вважау непрацездатних осiб утриманцями, якщо частина за-
робiтку померлого, що припадала на кожного з них, була пос-
тiйним та основним джерелом єх iснування. При цьому непра-
цездатнi особи можуть мати й iншi джерела засобiв до iснуван-
ня. Наприклад, непрацездатна дружина померлого одержуу пен-
сiю. Отже, сама по собi наявнiсть заробiтку, пенсiє, стипендiє,
алiментiв у непрацездатноє особи не виключау факту утриман-
ня, коли допомога померлого була для неє постiйним та основ-
ним джерелом iснування. Для виникнення права на вiдшкоду-
вання не мау значення чи знаходились непрацездатнi утриманцi
у вiдносинах спорiдненостi або свояцтва з померлим чи нi. Строк
знаходження на утриманнi, а також роздiльне проживання не-
працездатного утриманця й потерпiлого не впливають на ви-
никнення права на вiдшкодування.
Визначення розмiру вiдшкодування непрацездатним утриманцям
й iншим особам, якi мають право на вiдшкодування. Правила вiд
23 червня 1993 р. передбачають варiанти визначення розмiру
вiдшкодування в звязку зi смертю потерпiлого.
356
i варiант. Непрацездатним утриманцям шкода визначауться в
розмiрi середньомiсячного заробiтку померлого за вирахуванням
часток, що припадали на самого померлого i працездатних ут-
риманцiв, якi не мають права на вiдшкодування. Наприклад,
середнiй заробiток померлого становить 8 млн. крб. На його ут-
риманнi знаходилися: працездатна дружина, яка не працювала,
двоу дiтей вiком 12 i 15 рокiв. Для визначення розмiру вiдшкоду-
вання необхiдно провести такi розрахунки: iз суми середнього
заробiтку виключити частину заробiтку, що припадала на потер-
пiлого i працездатну дружину: 8 млн. крб.: 4 млн. крб.х2
млн. крб.; 8 млн. крб. - 4 млн. крб. = 4 млн. крб. У даному
випадку право на вiдшкодування мають двоу дiтей i на них при-
падау 4 млн. крб. Для визначення розмiру вiдшкодування кож-
ному з дiтей необхiдно зазначену суму подiлити на кiлькiсть дiтей:
4 млн. крб : 2 млн. крб.
П варiант. Непрацездатним особам, якi не перебували на утри-
маннi померлого, але мали право на одержання вiд нього утри-
мання, розмiр вiдшкодування визначауться таким чином: а) якщо
кошти на утримання стягуються на пiдставi рiшення суду, то
вiдшкодування визначауться в сумi, призначенiй судом; б) якщо
кошти на утримання не стягуються у судовому порядку, то розмiр
вiдшкодування встановлюуться в твердiй грошовiй сумi з ураху-
ванням матерiального становища непрацездатних осiб i можли-
востi потерпiлого за своу життя надавати єм допомогу. Наприк-
лад, заробiток потерпiлого становить 9 млн. крб. на мiсяць. На
вiдшкодування шкоди претендуу непрацездатний батько потер-
пiлого, який проживау з iншим сином (братом померлого) i зна-
ходиться на його утриманнi. Враховуючи матерiальне станови-
ще батька i можливостi потерпiлого за своу життя надавати йому
допомогу, слiд визначити розмiр вiдшкодування батьковi в сумi
2 млн. крб.
III варiант. У разi, коли право на вiдшкодування шкоди мають
одночасно непрацездатнi особи, якi були на утриманнi помер-
лого, i непрацездатнi особи, якi не були на його утриманнi, спо-
чатку визначауться розмiр вiдшкодування шкоди особам, якi не
були на утриманнi померлого. Цим особам розмiр вiдшкодуван-
ня визначауться у твердiй грошовiй сумi, що виключауться iз
заробiтку померлого. Потiм визначауться розмiр вiдшкодування
шкоди особам, якi були на утриманнi померлого в порядку, за-
значеному в i варiантi.
Вiдшкодування шкоди особам, якi втратили годувальника, ви-
плачууться в повному розмiрi без урахування призначеноє пенсiє
та iнших доходiв. Це правило поширюуться лише на випадки,
357
коли смерть годувальника сталася внаслiдок ушкодження здо-
ровя, повязаного з виконанням ним трудових обовязкiв. Отже,
у рештi випадкiв пенсiя, що призначена в звязку з смертю году-
вальника, пiдлягау зарахуванню i на єє суму зменшууться розмiр
вiдшкодування особам, якi мають право на вiдшкодування в разi
смертi годувальника.
Випадки перерахунку сум вiдшкодування шкоди членам сiмє по-
мерлого. Частина заробiтку потерпiлого, що обчислена на день
його смертi вiдповiдно до дiючого законодавства i припадау на
непрацездатних утриманцiв та iнших осiб, якi мають право на
вiдшкодування, подалi перерахунку не пiдлягау. Виключенням у
такi випадки.
По-перше, народження дитини пiсля смертi потерпiлого. На-
приклад, на день смертi потерпiлого на його утриманнi знаходи-
лися син 7 рокiв i працездатна дружина 32 рокiв, яка не працю-
вала.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
на потерпiлому, як до, так i пiсля ушкодження здоровя, пiдля-
гау зарахуванню в частинi, яка могла бути призначена йому в
звязку з даним ушкодженням здоровя (п.6 Постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 8 липня 1994 р. <Про внесення
змiн i доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду Ук-
раєни вiд 27 березня 1992 р. <Про практику розгляду судами ци-
вiльних справ за позовами про вiдшкодування шкоди>).
Вiдшкодування шкоди при заподiяннi смертi потерпiлому. Коло
осiб, якi мають право на вiдшкодування шкоди в зв язку зi смер-
тю потерпiлого. В разi смертi потерпiлого право на вiдшкоду-
вання шкоди мають:
1) непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померло-
го;
2) непрацездатнi особи, якi не перебували на утриманнi по-
12 355
мерлого, проте мали на день його смертi право на одержання вiд
нього утримання;
3) дитина померлого, яка народилася пiсля його смертi;
4) один з батькiв, дружина померлого або iнший член сiмє
незалежно вiд вiку i працездатностi, якщо вiн не працюу i
здiйснюу нагляд за дiтьми, братами, сестрами або онуками по-
мерлого, якi не досягли восьми рокiв.
Зазначенi особи мають право на вiдшкодування при наявностi
пiдстав цивiльноє вiдповiдальностi заподiювача перед потерпi-
лим. Єм вiдшкодовуються засоби до iснування, що вони втрати-
ли в звязку зi смертю потерпiлого. Саме тому законодавець по-
вязуу єх право на вiдшкодування з єх непрацездатнiстю i фактом
утримання (або правом на одержання утримання на день смертi
потерпiлого).
Розглянемо цi умови. Непрацездатними особами визнаються:
1) неповнолiтнi особи (в тому числi дитина померлого, яка
народилася пiсля йог<г смертi), що не досягли 18 рокiв: вихо-
ванцi, учнi, студенти, курсанти, слухачi, стажисти - до закiн-
чення навчальних закладiв, але не довше нiж до досягнення ними
23 рокiв;
2) чоловiки старшi 60 рокiв i жiнки старшi 55 рокiв;
3) особи, визнанi iнвалiдами i, II, III груп.
Якщо особа частково втратила працездатнiсть, але не визнана
iнвалiдом, вона не набувау права на вiдшкодування в звязку зi
смертю потерпiлого. Щодо факту утримання, то судова практи-
ка вважау непрацездатних осiб утриманцями, якщо частина за-
робiтку померлого, що припадала на кожного з них, була пос-
тiйним та основним джерелом єх iснування. При цьому непра-
цездатнi особи можуть мати й iншi джерела засобiв до iснуван-
ня. Наприклад, непрацездатна дружина померлого одержуу пен-
сiю. Отже, сама по собi наявнiсть заробiтку, пенсiє, стипендiє,
алiментiв у непрацездатноє особи не виключау факту утриман-
ня, коли допомога померлого була для неє постiйним та основ-
ним джерелом iснування. Для виникнення права на вiдшкоду-
вання не мау значення чи знаходились непрацездатнi утриманцi
у вiдносинах спорiдненостi або свояцтва з померлим чи нi. Строк
знаходження на утриманнi, а також роздiльне проживання не-
працездатного утриманця й потерпiлого не впливають на ви-
никнення права на вiдшкодування.
Визначення розмiру вiдшкодування непрацездатним утриманцям
й iншим особам, якi мають право на вiдшкодування. Правила вiд
23 червня 1993 р. передбачають варiанти визначення розмiру
вiдшкодування в звязку зi смертю потерпiлого.
356
i варiант. Непрацездатним утриманцям шкода визначауться в
розмiрi середньомiсячного заробiтку померлого за вирахуванням
часток, що припадали на самого померлого i працездатних ут-
риманцiв, якi не мають права на вiдшкодування. Наприклад,
середнiй заробiток померлого становить 8 млн. крб. На його ут-
риманнi знаходилися: працездатна дружина, яка не працювала,
двоу дiтей вiком 12 i 15 рокiв. Для визначення розмiру вiдшкоду-
вання необхiдно провести такi розрахунки: iз суми середнього
заробiтку виключити частину заробiтку, що припадала на потер-
пiлого i працездатну дружину: 8 млн. крб.: 4 млн. крб.х2
млн. крб.; 8 млн. крб. - 4 млн. крб. = 4 млн. крб. У даному
випадку право на вiдшкодування мають двоу дiтей i на них при-
падау 4 млн. крб. Для визначення розмiру вiдшкодування кож-
ному з дiтей необхiдно зазначену суму подiлити на кiлькiсть дiтей:
4 млн. крб : 2 млн. крб.
П варiант. Непрацездатним особам, якi не перебували на утри-
маннi померлого, але мали право на одержання вiд нього утри-
мання, розмiр вiдшкодування визначауться таким чином: а) якщо
кошти на утримання стягуються на пiдставi рiшення суду, то
вiдшкодування визначауться в сумi, призначенiй судом; б) якщо
кошти на утримання не стягуються у судовому порядку, то розмiр
вiдшкодування встановлюуться в твердiй грошовiй сумi з ураху-
ванням матерiального становища непрацездатних осiб i можли-
востi потерпiлого за своу життя надавати єм допомогу. Наприк-
лад, заробiток потерпiлого становить 9 млн. крб. на мiсяць. На
вiдшкодування шкоди претендуу непрацездатний батько потер-
пiлого, який проживау з iншим сином (братом померлого) i зна-
ходиться на його утриманнi. Враховуючи матерiальне станови-
ще батька i можливостi потерпiлого за своу життя надавати йому
допомогу, слiд визначити розмiр вiдшкодування батьковi в сумi
2 млн. крб.
III варiант. У разi, коли право на вiдшкодування шкоди мають
одночасно непрацездатнi особи, якi були на утриманнi помер-
лого, i непрацездатнi особи, якi не були на його утриманнi, спо-
чатку визначауться розмiр вiдшкодування шкоди особам, якi не
були на утриманнi померлого. Цим особам розмiр вiдшкодуван-
ня визначауться у твердiй грошовiй сумi, що виключауться iз
заробiтку померлого. Потiм визначауться розмiр вiдшкодування
шкоди особам, якi були на утриманнi померлого в порядку, за-
значеному в i варiантi.
Вiдшкодування шкоди особам, якi втратили годувальника, ви-
плачууться в повному розмiрi без урахування призначеноє пенсiє
та iнших доходiв. Це правило поширюуться лише на випадки,
357
коли смерть годувальника сталася внаслiдок ушкодження здо-
ровя, повязаного з виконанням ним трудових обовязкiв. Отже,
у рештi випадкiв пенсiя, що призначена в звязку з смертю году-
вальника, пiдлягау зарахуванню i на єє суму зменшууться розмiр
вiдшкодування особам, якi мають право на вiдшкодування в разi
смертi годувальника.
Випадки перерахунку сум вiдшкодування шкоди членам сiмє по-
мерлого. Частина заробiтку потерпiлого, що обчислена на день
його смертi вiдповiдно до дiючого законодавства i припадау на
непрацездатних утриманцiв та iнших осiб, якi мають право на
вiдшкодування, подалi перерахунку не пiдлягау. Виключенням у
такi випадки.
По-перше, народження дитини пiсля смертi потерпiлого. На-
приклад, на день смертi потерпiлого на його утриманнi знаходи-
лися син 7 рокiв i працездатна дружина 32 рокiв, яка не працю-
вала.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174