338 ЦК Украєни). В умовах
ринковоє економiки i утвердження принципiв вiльного пiдпри-
умництва наведена норма, на наш погляд, не може бути обо-
вязковою для юридичних осiб - субуктiв пiдприумництва.
Наступною суттувою умовою договору пiдряду у цiна, тобто
грошова сума, належна пiдрядчику за виконане замовлення. Ви-
значення цiни багато в чому залежить вiд складу сторiн догово-
6 6-257
161
ру. Так, якщо сторонами в ньому виступають громадяни, то цiна
визначауться за погодженням мiж ними. Надання послуг за до-
говором пiдряду органiзацiями здiйснювалося тривалий час, як
правило, за цiнами вiдповiдно до затверджених у встановленому
порядку прейскурантiв, цiнникiв, тарифiв, каталогiв. Нинi в
Украєнi формууться система цiноутворення за законами ринко-
воє економiки, яка реалiзууться вiдповiдно до положень зокрема
постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 жовтня 1994 р. <Про
цiноутворення в умовах реформування економiки>, якою було
скорочено обсяги державного регулювання на деякi види послуг
(зокрема, на послуги для населення з ремонту та виготовлення
окулярноє оптики i медичних приладiв).
На виконання робiт, передбачених договором пiдряду, скла-
дауться кошторис, згiдно з яким i визначауться цiна замовлен-
ня. У процесi виконання замовлення можуть виникнути непе-
редбаченi обставини i спричинити змiни в кошторисi та вiдпо-
вiдно вплинути на цiну. За законом пiдрядчик повинен своучас-
но попередити про це замовника, який мау право вiдмовитися
вiд договору в разi значного перевищення кошторису (частина
друга ст.334 ЦК Украєни).
В кошторисi виконуваних робiт потрiбно враховувати вартiсть
матерiалiв, термiновiсть виконання замовлення та iншi можливi
обставини. Вартiсть замовлення може бути сплачена повнiстю
чи частково до початку його виконання або по завершенню робiт.
Оплата вартостi виконаних побутовими пiдприумствами робiт
проводиться, як правило, пiсля виконання замовлення, а вартiсть
матерiалiв, яка не входить до вартостi послуг, сплачууться по-
внiстю пiд час оформлення замовлення.
Третьою суттувою умовою договору пiдряду у строк його ви-
конання, яким визначауться момент завершення пiдрядних робiт
i здачi єх результатiв замовнику. Цей строк встановлюуться за
погодженням сторiн або вiдповiдними нормативними актами,
адмiнiстративно-плановими завданнями, у яких передбачаються
максимальнi строки виконання робiт (наприклад, у сферi побу-
тового обслуговування).
Сторони, особливо замовник, можуть бути зацiкавленi у виз-
наченнi початкових i промiжних строкiв виконання робiт. По-
чатковий строк мау значення для проведення допомiжних за-
ходiв щодо пiдготовки необхiдних матерiалiв, земельноє дiлянки
для забудови, проектно-кошторисноє документацiє тощо. iнодi
встановлюють не лише день, а й годину початку пiдрядних робiт,
наприклад, у договорi на ремонт жилих примiщень, коли для
зясування пiдготовленостi примiщень до ремонту важлива при-
162
сутнiсть замовника. Наявнiсть у договорi промiжних (етапних)
строкiв дау змогу замовниковi контролювати своучаснiсть i якiсть
ходу робiт, а пiдрядчику - дотримуватися встановленоє техно-
логiчноє i господарськоє дисциплiни. Промiжнi строки можуть
встановлюватися i нормативними актами, наприклад, щодо по-
шиття одягу.
Перелiченi та iншi можливi умови договору пiдряду потрiбно
вiдповiдно оформити. У Цивiльному кодексi Украєни безпосе-
редньо не встановлюються спецiальнi вимоги до форми догово-
ру пiдряду, тому сторони вправi керуватися загальними прави-
лами про угоди, викладеними у статтях 42-44 ЦК Украєни, якщо
iнше не встановлене спецiальними нормативними актами, що
регулюють окремi рiзновиди договору пiдряду.
Таким чином, договiр пiдряду може бути укладений як в уснiй
так i в письмовiй формi. Однак в бiльшостi випадкiв договори
пiдряду укладаються у письмовiй формi, оскiльки, як правило,
єх виконання вiддалене вiд моменту укладення певним часом.
Якщо робота виконууться в присутностi замовника (дрiбний ре-
монт), договiр на єє виконання не потребуу обовязкового пись-
мового оформлення, незалежно вiд суми ремонту.
Надання побутових послуг оформляуться документом встанов-
леноє форми (квитанцiую, договором, розпискою тощо). Послу-
ги, виконуванi в термiновому порядку в присутностi замовника
та за методом самообслуговування, можуть оформлятися вида-
чею жетона, талона, касового чека (п.3 Правил побутового об-
слуговування населення).
Договори на ремонт, будiвництво жилих будинкiв з надвiрни-
ми будiвлями, на виконання проектно-пошукових робiт на бу-
дiвництво жилих будинкiв з надвiрними будiвлями, на технiчне
обслуговування телевiзiйних антен колективного користування
та iншi види пiдрядних робiт укладаються з дотриманням вимог,
передбачених типовими договорами. В них визначаються права
i обовязки сторiн, порядок прийняття робiт i предявлення пре-
тензiй.
Наслiдки недотримання форми договору пiдряду визначають-
ся за загальними нормами цивiльного права, якщо iнше не пе-
редбачене спецiальним законом.
Пiд час виконання замовлення пiдрядчик зберiгау свою госпо-
дарську i органiзацiйну самостiйнiсть, тобто замовник не мау
права втручатися в органiзацiю працi пiдрядчика, у виробничi й
технологiчнi процеси. Це, однак, не означау, що замовник пов-
нiстю позбавлений можливостi впливати на хiд i якiсть вико-
нання замовлення. Так, пiдрядчик зобовязаний керуватися у
б"
163
своєй роботi отриманим вiд замовника завданням, а замовник
вправi давати певнi вказiвки щодо способу, строкiв виконання
роботи в порядку, визначеному законом.
Обсяг самостiйностi пiдрядчика у виборi способу виконання
замовлення багато в чому залежить вiд ступеня визначеностi оз-
нак предмета договору. Деталiзацiя цих ознак при укладеннi до-
говору позбавляу пiдрядчика певноє свободи дiй у виконаннi за-
мовлення, але разом з тим вона сприяу зменшенню можливих
непорозумiнь. Якщо тi чи iншi ознаки предмета визначенi нор-
мативними актами, типовими договорами, технiчними чи будi-
вельними правилами, то пiдрядчик повинен єх дотримуватися,
навiть коли вони не були обумовленi в договорi.
Органiзацiйно-господарська самостiйнiсть пiдрядчика значною
мiрою обумовлюу iснування так званого принципу риску, сутнiсть
якого зводиться до встановлення вiдповiдного розподiлу право-
вих наслiдкiв випадковоє загибелi матерiалiв i предмета пiдряду
мiж замовником i пiдрядчиком. Цей принцип закрiплений як
невiдумна ознака пiдрядних вiдносин, що сформульована у вже
згадуванiй статтi 332 ЦК Украєни. Змiст цiує статтi дау пiдстави
припустити, що принцип риску не може бути скасований уго-
дою сторiн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
ринковоє економiки i утвердження принципiв вiльного пiдпри-
умництва наведена норма, на наш погляд, не може бути обо-
вязковою для юридичних осiб - субуктiв пiдприумництва.
Наступною суттувою умовою договору пiдряду у цiна, тобто
грошова сума, належна пiдрядчику за виконане замовлення. Ви-
значення цiни багато в чому залежить вiд складу сторiн догово-
6 6-257
161
ру. Так, якщо сторонами в ньому виступають громадяни, то цiна
визначауться за погодженням мiж ними. Надання послуг за до-
говором пiдряду органiзацiями здiйснювалося тривалий час, як
правило, за цiнами вiдповiдно до затверджених у встановленому
порядку прейскурантiв, цiнникiв, тарифiв, каталогiв. Нинi в
Украєнi формууться система цiноутворення за законами ринко-
воє економiки, яка реалiзууться вiдповiдно до положень зокрема
постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 жовтня 1994 р. <Про
цiноутворення в умовах реформування економiки>, якою було
скорочено обсяги державного регулювання на деякi види послуг
(зокрема, на послуги для населення з ремонту та виготовлення
окулярноє оптики i медичних приладiв).
На виконання робiт, передбачених договором пiдряду, скла-
дауться кошторис, згiдно з яким i визначауться цiна замовлен-
ня. У процесi виконання замовлення можуть виникнути непе-
редбаченi обставини i спричинити змiни в кошторисi та вiдпо-
вiдно вплинути на цiну. За законом пiдрядчик повинен своучас-
но попередити про це замовника, який мау право вiдмовитися
вiд договору в разi значного перевищення кошторису (частина
друга ст.334 ЦК Украєни).
В кошторисi виконуваних робiт потрiбно враховувати вартiсть
матерiалiв, термiновiсть виконання замовлення та iншi можливi
обставини. Вартiсть замовлення може бути сплачена повнiстю
чи частково до початку його виконання або по завершенню робiт.
Оплата вартостi виконаних побутовими пiдприумствами робiт
проводиться, як правило, пiсля виконання замовлення, а вартiсть
матерiалiв, яка не входить до вартостi послуг, сплачууться по-
внiстю пiд час оформлення замовлення.
Третьою суттувою умовою договору пiдряду у строк його ви-
конання, яким визначауться момент завершення пiдрядних робiт
i здачi єх результатiв замовнику. Цей строк встановлюуться за
погодженням сторiн або вiдповiдними нормативними актами,
адмiнiстративно-плановими завданнями, у яких передбачаються
максимальнi строки виконання робiт (наприклад, у сферi побу-
тового обслуговування).
Сторони, особливо замовник, можуть бути зацiкавленi у виз-
наченнi початкових i промiжних строкiв виконання робiт. По-
чатковий строк мау значення для проведення допомiжних за-
ходiв щодо пiдготовки необхiдних матерiалiв, земельноє дiлянки
для забудови, проектно-кошторисноє документацiє тощо. iнодi
встановлюють не лише день, а й годину початку пiдрядних робiт,
наприклад, у договорi на ремонт жилих примiщень, коли для
зясування пiдготовленостi примiщень до ремонту важлива при-
162
сутнiсть замовника. Наявнiсть у договорi промiжних (етапних)
строкiв дау змогу замовниковi контролювати своучаснiсть i якiсть
ходу робiт, а пiдрядчику - дотримуватися встановленоє техно-
логiчноє i господарськоє дисциплiни. Промiжнi строки можуть
встановлюватися i нормативними актами, наприклад, щодо по-
шиття одягу.
Перелiченi та iншi можливi умови договору пiдряду потрiбно
вiдповiдно оформити. У Цивiльному кодексi Украєни безпосе-
редньо не встановлюються спецiальнi вимоги до форми догово-
ру пiдряду, тому сторони вправi керуватися загальними прави-
лами про угоди, викладеними у статтях 42-44 ЦК Украєни, якщо
iнше не встановлене спецiальними нормативними актами, що
регулюють окремi рiзновиди договору пiдряду.
Таким чином, договiр пiдряду може бути укладений як в уснiй
так i в письмовiй формi. Однак в бiльшостi випадкiв договори
пiдряду укладаються у письмовiй формi, оскiльки, як правило,
єх виконання вiддалене вiд моменту укладення певним часом.
Якщо робота виконууться в присутностi замовника (дрiбний ре-
монт), договiр на єє виконання не потребуу обовязкового пись-
мового оформлення, незалежно вiд суми ремонту.
Надання побутових послуг оформляуться документом встанов-
леноє форми (квитанцiую, договором, розпискою тощо). Послу-
ги, виконуванi в термiновому порядку в присутностi замовника
та за методом самообслуговування, можуть оформлятися вида-
чею жетона, талона, касового чека (п.3 Правил побутового об-
слуговування населення).
Договори на ремонт, будiвництво жилих будинкiв з надвiрни-
ми будiвлями, на виконання проектно-пошукових робiт на бу-
дiвництво жилих будинкiв з надвiрними будiвлями, на технiчне
обслуговування телевiзiйних антен колективного користування
та iншi види пiдрядних робiт укладаються з дотриманням вимог,
передбачених типовими договорами. В них визначаються права
i обовязки сторiн, порядок прийняття робiт i предявлення пре-
тензiй.
Наслiдки недотримання форми договору пiдряду визначають-
ся за загальними нормами цивiльного права, якщо iнше не пе-
редбачене спецiальним законом.
Пiд час виконання замовлення пiдрядчик зберiгау свою госпо-
дарську i органiзацiйну самостiйнiсть, тобто замовник не мау
права втручатися в органiзацiю працi пiдрядчика, у виробничi й
технологiчнi процеси. Це, однак, не означау, що замовник пов-
нiстю позбавлений можливостi впливати на хiд i якiсть вико-
нання замовлення. Так, пiдрядчик зобовязаний керуватися у
б"
163
своєй роботi отриманим вiд замовника завданням, а замовник
вправi давати певнi вказiвки щодо способу, строкiв виконання
роботи в порядку, визначеному законом.
Обсяг самостiйностi пiдрядчика у виборi способу виконання
замовлення багато в чому залежить вiд ступеня визначеностi оз-
нак предмета договору. Деталiзацiя цих ознак при укладеннi до-
говору позбавляу пiдрядчика певноє свободи дiй у виконаннi за-
мовлення, але разом з тим вона сприяу зменшенню можливих
непорозумiнь. Якщо тi чи iншi ознаки предмета визначенi нор-
мативними актами, типовими договорами, технiчними чи будi-
вельними правилами, то пiдрядчик повинен єх дотримуватися,
навiть коли вони не були обумовленi в договорi.
Органiзацiйно-господарська самостiйнiсть пiдрядчика значною
мiрою обумовлюу iснування так званого принципу риску, сутнiсть
якого зводиться до встановлення вiдповiдного розподiлу право-
вих наслiдкiв випадковоє загибелi матерiалiв i предмета пiдряду
мiж замовником i пiдрядчиком. Цей принцип закрiплений як
невiдумна ознака пiдрядних вiдносин, що сформульована у вже
згадуванiй статтi 332 ЦК Украєни. Змiст цiує статтi дау пiдстави
припустити, що принцип риску не може бути скасований уго-
дою сторiн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174