протиправнi дiє страхувальника обумовлюють на-
стання нещасного випадку, який призводить до пошкодження
здоровя, що викликау втрату працездатностi. Втрата працездат-
ностi повязана з втратою заробiтку.

Вина страхувальника. Пiд виною страхувальника слiд розумiти
вину працiвника чи працiвникiв даного пiдприумства-страхуваль-
ника, яка допущена ними пiд час виконання своєх трудових (служ-
бових) обовязкiв (ст.441 ЦК Украєни). Потерпiлий не повинен
доводити вину страхувальника. iншими словами, вина страху-
вальника припускауться. Для звiльнення вiд вiдшкодування шко-
ди страхувальник повинен довести, що шкода заподiяна не з
його вини. Вина страхувальника може бути встановлена в кож-
ному конкретному випадку на пiдставi вiдповiдних документiв i
iнших юридичних фактiв. До них належать:

1) акт про нещасний випадок на виробництвi або акт про про-
фесiйне захворювання;

2) висновок посадових осiб (органiв), якi здiйснюють конт-
роль за станом охорони працi та дотриманням законодавства
про працю або профспiлкового органу, про причини ушкоджен-
ня здоровя;

3) медичний висновок про професiйне захворювання;

4) рiшення про накладення адмiнiстративного або дисциплi-
нарного стягнення на винних осiб;

5) рiшення органiв соцiального страхування про вiдшкодуван-
ня власником (страхувальником) витрат на допомогу працiвни-
ковi в разi тимчасовоє непрацездатностi у звязку з ушкоджен-
ням здоровя;

6) вирок або рiшення суду, постанова прокурора, висновок
органiв дiзнання або попереднього слiдства;

350

7) показання свiдкiв.

Наявнiсть трудових вiдносин. Страхувальник вiдповiдау перед
своєми працiвниками, з якими вiн повязаний трудовими вiдно-
синами. Прийом працiвника на роботу i фактичний початок його
трудовоє дiяльностi повиннi збiгатися у часi. Якщо працiвник
приступив до роботи ранiше, нiж був оформлений на неє, ви-
никнення трудових вiдносин визначауться моментом фактично-
го початку його трудовоє дiяльностi.

Заподiяння працiвниковi ушкодження здоровя (калiцтва), повя-
заного з виконанням ним трудових обовязкiв. Калiцтво визнауть-
ся повязаним з виконанням трудових обовязкiв, якщо воно
заподiяно:

1) на територiє страхувальника (пiд територiую слiд розумiти
земельну дiлянку (за генеральним планом), на якiй розташованi
виробничi, допомiжнi та службовi примiщення);

2) за межами територiє страхувальника при виконаннi працiв-
ником роботи за завданням страхувальника (наприклад, на ко-
мунiкацiях тепло- i електромережi, на ремонтних роботах жит-
лового фонду органiзацiє);

3) пiд час слiдування до мiсця роботи i з роботи на транспортi,
що наданий страхувальником.

Для покладання цивiльноє вiдповiдальностi на страхувальника
необхiдно встановити причинний звязок мiж нещасним випад-
ком по заподiянню калiцтва i виконанням працiвником трудо-
вих обовязкiв. Положенням про розслiдування i облiк нещас-
них випадкiв на виробництвi вiд 10 серпня 1993 р. (ЗП Украєни
- 1994. - №1. ст.1) передбачено, що деякi нещаснi випадки,
навiть коли вони сталися на виробництвi, розглядаються як не
звязанi з ним. Такими у нещаснi випадки, якi сталися:

1) при виготовленнi в особистих цiлях без дозволу адмiнiст-
рацiє будь-яких предметiв;

2) при використаннi в особистих цiлях транспортних засобiв,
належних страхувальниковi;

3) при проведеннi спортивних iгор на територiє страхувальни-
ка;

4) при розкраданнi матерiалiв, iнструментiв тощо;

5) в результатi спянiння, коли воно не у наслiдком дiє технiч-
них спиртiв, ароматичних, наркотичних та iнших подiбних ре-
човин, що застосовуються у виробничих процесах.

Страхувальник не несе цивiльноє вiдповiдальностi перед по-
терпiлим робiтником за калiцтво або смерть, якщо вони виник-
ли внаслiдок порушення потерпiлим трудовоє дисциплiни. На-
приклад, нещасний випадок стався через пустощi, сварку з осо-

351

"">,. - .>>..i>..и. цчi.i iичiодк.у чулид-срсдпiи .<аiiидiювач нiдiю-

вiдау перед потерпiлим.

Цивiльна вiдповiдальнiсть страхувальника незалежно вiд вини за
заподiяння ушкодження здоровя i смертi застрахованiй особi. Чинне
законодавство передбачау випадки, коли конкретнi страхуваль-
ники несуть вiдповiдальнiсть перед потерпiлими робiтниками
незалежно вiд вини, тобто вiдповiдальнiсть настау i при вiдсут-
ностi вини. Авiацiйнi пiдприумства зобовязанi вiдшкодувати
шкоду, заподiяну ушкодженням здоровя членам екiпажу повiтря-
ного судна Украєни в звязку з виконанням ними службових обо-
вязкiв при зльотi, польотi i посадцi повiтряного судна. тдиною
обставиною, яка звiльняу авiацiйнi пiдприумства вiд вiдповiдаль-
ностi, у вина потерпiлих членiв екiпажу у формi умислу. Обовя-
зок довести єх навмисну вину покладено на страхувальника, тобто
на авiацiйнi пiдприумства. Потерпiлий член екiпажу не повинен
доводити свою невиннiсть. Груба необережнiсть потерпiлого
члена екiпажу не може звiльнити страхувальника вiд вiдповi-
дальностi. Отже, авiацiйнi пiдприумства вiдповiдають i за випад-
кове заподiяння шкоди членам екiпажу, в тому числi за шкоду,
що виникла внаслiдок непереборноє сили (ст.29 Повiтряного
кодексу). Якщо заподiяння калiцтва членам екiпажу сталося в
звязку з виконанням ними службових обовязкiв пiд час стоян-
ки, прибирання або ремонту судна, то авiацiйнi пiдприумства
вiдповiдають тiльки за наявностi єх вини. Такi ж самi правила
застосовуються у випадку смертi члена екiпажу.

Пiдстави вiдповiдальностi нестрахувальника за ушкодження здо-
ровя i заподiяння смертi застрахованiй особi. Якщо ушкодження
здоровя заподiяно нестрахувальником, тобто фiзичною або юри-
дичною особою, з якими потерпiлий не перебувау у трудових
вiдносинах, то вони несуть вiдповiдальнiсть за заподiяну шкоду.
При цьому, коли шкода заподiяна джерелом пiдвищеноє небез-
пеки, належним нестрахувальниковi, то вiн вiдповiдау перед
потерпiлим як володiлець джерела пiдвищеноє небезпеки неза-
лежно вiд вини (ст.450 ЦК Украєни). В iнших випадках нестра-
хувальник вiдшкодовуу шкоду при встановленнi загальних пiдстав
вiдповiдальностi (ст.440 ЦК Украєни).

Змiст i розмiр вiдшкодування шкоди. Вiдшкодування шкоди, за-
подiяноє працiвниковi ушкодженням здоровя, складауться з:

1) виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдноє його части-
ни) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйноє праце-
здатностi;

2) виплати у вiдповiдних випадках одноразовоє допомоги по-
терпiлому (членам сiмє та утриманцям померлого);

352

3) компенсацiє витрат на медичну та соцiальну допомогу (по-
силене харчування, протезування, стороннiй догляд тощо);

4) за наявностi факту моральноє шкоди потерпiлому вiдшкодо-
вууться моральна шкода.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174