Витрати на лiки, лiкування, протезування (крiм протезiв
з дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путi-
вок, речей догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi ре-
цептiв лiкарiв, довiдок або рахункiв про єх вартiсть.
363
Розмiр витрат на необхiдний догляд за потерпiлим залежно вiд
характеру цього догляду визначауться медико-соцiальною екс-
пертною комiсiую i не може бути менше:
- трьох мiнiмальних заробiтних плат - на спецiальний ме-
дичний догляд (масаж, уколи тощо);
- двох мiнiмальних заробiтних плат - на звичайний догляд;
- однiує мiнiмальноє заробiтноє плати - на побутовий догляд
(прибирання кiмнати, прання бiлизни тощо).
Витрати на догляд за потерпiлим вiдшкодовуються заподiюва-
чем незалежно вiд того, ким вiн здiйснюуться.
Потерпiлому компенсуються витрати на проєзд до мiсця лiку-
вання i назад. У разi необхiдностi супроводу потерпiлого особi,
яка його супроводжуу, компенсууться проєзд туди й назад, а та-
кож сплачуються добовi i компенсуються витрати на житло вiдпо-
вiдно до законодавства про службовi вiдрядження.
Витрати на придбання спецiальних транспортних засобiв вiдшко-
довуються у розмiрi вартостi мотоколяски, що зазначауться у ра-
хунках органiзацiй, якi видiляють спецiальнi транспортнi засоби
для iнвалiдiв. Витрати на пальне, ремонт (капiтальний, потоко-
вий, дрiбний), технiчне обслуговування транспортного засобу й
запаснi частини до нього пiдлягають стягненню iз заподiювача у
межах, встановлених для iнвалiдiв, якi одержують цi види ком-
пенсацiє вiд органiв соцiального забезпечення (п.19 Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р.).
Якщо потерпiлому встановлена потреба в кiлькох видах допо-
моги, йому вiдшкодовуються витрати на кожний вид.
При визначеннi розмiру додаткових витрат не враховууться
вiдсоток вини потерпiлого в ушкодженнi його здоровя.
Глава 19
Зобовязання, що виникають внаслiдок рятування
колективного i державного майна
1. Поняття та елементи зобовязань, що виникають
внаслiдок рятування колективного i державного майна
Згiдно з статтею 467 ЦК Украєни шкода, якоє зазнав громадя-
нин при рятуваннi колективного i державного майна вiд небез-
пеки, яка йому загрожувала, повинна бути вiдшкодована тiую
органiзацiую, майно якоє рятував потерпiлий. Безпосереднiм при-
водом виникнення даного iнституту послужили двi справи, що
зявились у судовiй практицi Украєни.
364
У справi за позовом громадянина М. було встановлено, що
позивач, проєжджаючи по залiзницi як пасажир, пiд час стоянки
побачив пожежу у поєздi, який стояв на сусiднiй колiє. Вiн почав
гасити пожежу, внаслiдок чого дiстав калiцтво, водночас згорiв
його одяг. Потерпiлий звернувся до суду про вiдшкодування за-
подiяноє шкоди, що спричинила втрату працездатностi. Народ-
ний суд вiдмовив у позовi, справа розглядалась у рiзних судових
iнстанцiях. Нарештi, одна iз вищих судових iнстанцiй зайняла
iншу позицiю i висловила ряд принципових положень. Вона за-
значила, що громадянин М. дiяв не в особистих iнтересах, а в
iнтересах охорони народного добра, виконуючи свiй конститу-
цiйний обовязок, i зобовязала залiзницю вiдшкодувати грома-
дяниновi М. заподiяну шкоду в повному обсязi. Аналогiчною
була справа за позовом громадянки Б. до товариства <Динамо>,
чоловiк якоє загинув пiд час гасiння пожежi, яка охопила склади
названого товариства. На утриманнi загиблого знаходилося двоу
дiтей, вiд iменi яких єх мати громадянка Б. вимагала вiдшкоду-
вання заподiяноє шкоди. Верховний Суд при вирiшеннi даноє
справи зайняв аналогiчну позицiю, яку висловив щодо справи
громадянина М.
Постанови судових iнстанцiй щодо наведених справ стали пред-
метом глибокого наукового дослiдження. Результати дослiджен-
ня знайшли своу вiдображення у новому iнститутi, який закрiп-
лений в статтях 467, 468 ЦК Украєни.
Як уже зазначалося, в силу такого зобовязання шкода, якоє
зазнав громадянин при рятуваннi колективного i державного
майна вщ небезпеки, що йому загрожувала, повинна бути вiдшко-
дована тiую органiзацiую, майно якоє рятував потерпiлий (ст.467
ЦК Украєни).
Субуктами даного зобовязання у: громадянин, який мау пра-
во на вiдшкодування понесеноє шкоди i вiн виступау в особi
кредитора (потерпiлого) та органiзацiя, що зобовязана цю шко-
ду вiдшкодувати, виступау в особi боржника.
Право вимагати вiдшкодування шкоди, понесеноє при ряту-
ваннi майна органiзацiє, належить будь-якому громадяниновi,
який, виконуючи свiй громадський обовязок, зазнав цiує шко-
ди. До того, немау значення, чи цi дiє вчиненi пiд час виконання
трудових обовязкiв, чи нi, важливо, щоб вони являли собою
здiйснення, громадського обовязку.
Слiд пiдтримати висловлений у лiтературi погляд, за яким пра-
во на вiдшкодування за статтею 467 ЦК Украєни мають так званi
професiйнi рятувальники, оскiльки вихiдна позицiя у хибною -
такi працiвники зобовязанi ризикувати своєм життям i здоров-
365
ям у силу трудових (службових) обовязкiв i ризик шкiдливих
наслiдкiв повинен падати на них. У разi смертi громадянина-
рятувальника право вимоги належить особам, якi мають право
на вiдшкодування шкоди в звязку зi смертю годувальника (час-
тина перша, друга, третя ст.456 ЦК Украєни).
Обовязок вiдшкодування шкоди покладено на органiзацiю, май-
но якоє рятував потерпiлий. Для визначення органiзацiє-боржни-
ка вирiшальним у приналежнiсть даного майна органiзацiє. Йдеть-
ся про державнi пiдприумства i установи, громадськi обуднан-
ня, кооперативи (колгоспи), колективнi пiдприумства, госпо-
дарськi товариства тощо, яким майно належить вiдповiдно на
правi колективноє власностi, повного господарського вiдання або
на правi оперативного управлiння. Якщо майно в момент ряту-
вання знаходилось в iншiй органiзацiє (оренда, перевезення, збе-
реження тощо) або навiть у громадянина (прокат), то зобовяза-
ним субуктом буде органiзацiя, якiй належить майно. Коли майно
належало кiльком органiзацiям, тодi шкода, якоє громадянин
зазнав у звязку з його рятуванням, вiдшкодовууться органiзацi-
ями солiдарне.
Змiст зобовязання, що виникау внаслiдок рятування колек-
тивного i державного майна, складау право потерпiлого одержа-
ти вiдшкодування шкоди, якоє вiн зазнав, i обовязок органi-
зацiє-боржника вiдшкодувати цю шкоду.
Обуктом зобовязання у вiдшкодування шкоди потерпiлому,
якоє вiн зазнав, рятуючи майно органiзацiє.
2. Пiдстави виникнення зобовязань, повязаних з
рятуванням колективного i державного майна
Обовязок вiдшкодування органiзацiую шкоди громадяниновi
при рятуваннi єє майна виникау за таких пiдстав:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
з дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путi-
вок, речей догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi ре-
цептiв лiкарiв, довiдок або рахункiв про єх вартiсть.
363
Розмiр витрат на необхiдний догляд за потерпiлим залежно вiд
характеру цього догляду визначауться медико-соцiальною екс-
пертною комiсiую i не може бути менше:
- трьох мiнiмальних заробiтних плат - на спецiальний ме-
дичний догляд (масаж, уколи тощо);
- двох мiнiмальних заробiтних плат - на звичайний догляд;
- однiує мiнiмальноє заробiтноє плати - на побутовий догляд
(прибирання кiмнати, прання бiлизни тощо).
Витрати на догляд за потерпiлим вiдшкодовуються заподiюва-
чем незалежно вiд того, ким вiн здiйснюуться.
Потерпiлому компенсуються витрати на проєзд до мiсця лiку-
вання i назад. У разi необхiдностi супроводу потерпiлого особi,
яка його супроводжуу, компенсууться проєзд туди й назад, а та-
кож сплачуються добовi i компенсуються витрати на житло вiдпо-
вiдно до законодавства про службовi вiдрядження.
Витрати на придбання спецiальних транспортних засобiв вiдшко-
довуються у розмiрi вартостi мотоколяски, що зазначауться у ра-
хунках органiзацiй, якi видiляють спецiальнi транспортнi засоби
для iнвалiдiв. Витрати на пальне, ремонт (капiтальний, потоко-
вий, дрiбний), технiчне обслуговування транспортного засобу й
запаснi частини до нього пiдлягають стягненню iз заподiювача у
межах, встановлених для iнвалiдiв, якi одержують цi види ком-
пенсацiє вiд органiв соцiального забезпечення (п.19 Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р.).
Якщо потерпiлому встановлена потреба в кiлькох видах допо-
моги, йому вiдшкодовуються витрати на кожний вид.
При визначеннi розмiру додаткових витрат не враховууться
вiдсоток вини потерпiлого в ушкодженнi його здоровя.
Глава 19
Зобовязання, що виникають внаслiдок рятування
колективного i державного майна
1. Поняття та елементи зобовязань, що виникають
внаслiдок рятування колективного i державного майна
Згiдно з статтею 467 ЦК Украєни шкода, якоє зазнав громадя-
нин при рятуваннi колективного i державного майна вiд небез-
пеки, яка йому загрожувала, повинна бути вiдшкодована тiую
органiзацiую, майно якоє рятував потерпiлий. Безпосереднiм при-
водом виникнення даного iнституту послужили двi справи, що
зявились у судовiй практицi Украєни.
364
У справi за позовом громадянина М. було встановлено, що
позивач, проєжджаючи по залiзницi як пасажир, пiд час стоянки
побачив пожежу у поєздi, який стояв на сусiднiй колiє. Вiн почав
гасити пожежу, внаслiдок чого дiстав калiцтво, водночас згорiв
його одяг. Потерпiлий звернувся до суду про вiдшкодування за-
подiяноє шкоди, що спричинила втрату працездатностi. Народ-
ний суд вiдмовив у позовi, справа розглядалась у рiзних судових
iнстанцiях. Нарештi, одна iз вищих судових iнстанцiй зайняла
iншу позицiю i висловила ряд принципових положень. Вона за-
значила, що громадянин М. дiяв не в особистих iнтересах, а в
iнтересах охорони народного добра, виконуючи свiй конститу-
цiйний обовязок, i зобовязала залiзницю вiдшкодувати грома-
дяниновi М. заподiяну шкоду в повному обсязi. Аналогiчною
була справа за позовом громадянки Б. до товариства <Динамо>,
чоловiк якоє загинув пiд час гасiння пожежi, яка охопила склади
названого товариства. На утриманнi загиблого знаходилося двоу
дiтей, вiд iменi яких єх мати громадянка Б. вимагала вiдшкоду-
вання заподiяноє шкоди. Верховний Суд при вирiшеннi даноє
справи зайняв аналогiчну позицiю, яку висловив щодо справи
громадянина М.
Постанови судових iнстанцiй щодо наведених справ стали пред-
метом глибокого наукового дослiдження. Результати дослiджен-
ня знайшли своу вiдображення у новому iнститутi, який закрiп-
лений в статтях 467, 468 ЦК Украєни.
Як уже зазначалося, в силу такого зобовязання шкода, якоє
зазнав громадянин при рятуваннi колективного i державного
майна вщ небезпеки, що йому загрожувала, повинна бути вiдшко-
дована тiую органiзацiую, майно якоє рятував потерпiлий (ст.467
ЦК Украєни).
Субуктами даного зобовязання у: громадянин, який мау пра-
во на вiдшкодування понесеноє шкоди i вiн виступау в особi
кредитора (потерпiлого) та органiзацiя, що зобовязана цю шко-
ду вiдшкодувати, виступау в особi боржника.
Право вимагати вiдшкодування шкоди, понесеноє при ряту-
ваннi майна органiзацiє, належить будь-якому громадяниновi,
який, виконуючи свiй громадський обовязок, зазнав цiує шко-
ди. До того, немау значення, чи цi дiє вчиненi пiд час виконання
трудових обовязкiв, чи нi, важливо, щоб вони являли собою
здiйснення, громадського обовязку.
Слiд пiдтримати висловлений у лiтературi погляд, за яким пра-
во на вiдшкодування за статтею 467 ЦК Украєни мають так званi
професiйнi рятувальники, оскiльки вихiдна позицiя у хибною -
такi працiвники зобовязанi ризикувати своєм життям i здоров-
365
ям у силу трудових (службових) обовязкiв i ризик шкiдливих
наслiдкiв повинен падати на них. У разi смертi громадянина-
рятувальника право вимоги належить особам, якi мають право
на вiдшкодування шкоди в звязку зi смертю годувальника (час-
тина перша, друга, третя ст.456 ЦК Украєни).
Обовязок вiдшкодування шкоди покладено на органiзацiю, май-
но якоє рятував потерпiлий. Для визначення органiзацiє-боржни-
ка вирiшальним у приналежнiсть даного майна органiзацiє. Йдеть-
ся про державнi пiдприумства i установи, громадськi обуднан-
ня, кооперативи (колгоспи), колективнi пiдприумства, госпо-
дарськi товариства тощо, яким майно належить вiдповiдно на
правi колективноє власностi, повного господарського вiдання або
на правi оперативного управлiння. Якщо майно в момент ряту-
вання знаходилось в iншiй органiзацiє (оренда, перевезення, збе-
реження тощо) або навiть у громадянина (прокат), то зобовяза-
ним субуктом буде органiзацiя, якiй належить майно. Коли майно
належало кiльком органiзацiям, тодi шкода, якоє громадянин
зазнав у звязку з його рятуванням, вiдшкодовууться органiзацi-
ями солiдарне.
Змiст зобовязання, що виникау внаслiдок рятування колек-
тивного i державного майна, складау право потерпiлого одержа-
ти вiдшкодування шкоди, якоє вiн зазнав, i обовязок органi-
зацiє-боржника вiдшкодувати цю шкоду.
Обуктом зобовязання у вiдшкодування шкоди потерпiлому,
якоє вiн зазнав, рятуючи майно органiзацiє.
2. Пiдстави виникнення зобовязань, повязаних з
рятуванням колективного i державного майна
Обовязок вiдшкодування органiзацiую шкоди громадяниновi
при рятуваннi єє майна виникау за таких пiдстав:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174