94
Статуту залiзниць).
При перевезеннях вантажiв у прямому змiшаному сполученнi
виникау потреба перевантажувати продукцiю з одного на iнший
вид транспорту. Ця перевалка вантажiв здiйснюуться у транс-
портних вузлах. Умови роботи перевалочних пунктiв визнача-
ються вузловими угодами (договорами), що укладаються мiж
транспортними пiдприумствами, якi передають i приймають ван-
тажi в транспортних вузлах. Вузловi угоди мiж залiзницями i
морськими та рiчковими пароплавствами укладаються на три
роки (ст. 111 Статуту залiзниць). Порядок розробки та укладення
вузлових угод, єх змiст визначаються правилами перевезення ван-
тажiв у вiдповiдних видах прямого змiшаного сполучення. На-
приклад, у вузлових угодах передбачаються мiсця передачi ван-
тажiв, строки навантаження i розвантаження вагонiв та авто-
мобiлiв, порядок приймання, здачi i зважування вантажiв, мiсця
оформлення документiв (передавальних вiдомостей) тощо. У
пунктах перевалки транспортнi пiдприумства повиннi забезпе-
чувати безперебiйну i рiвномiрну подачу вагонiв, суден та авто-
217
мобiлiв пiд навантаження перевалочних вантажiв, широко роз-
вивати перевалку вантажiв з одного виду транспорту на iнший
за прямим варiантом, тобто без розвантаження у склад. Вузловi
угоди за своєм змiстом близькi до договорiв на подачу i забиран-
ня вагонiв.
7. Договiр перевезення пасажира та багажу
За договором перевезення пасажира перевiзник зобовязууть-
ся перевезти пасажира до пункту призначення, а в разi здачi
пасажиром багажу також доставити багаж до пункту призначен-
ня i видати його уповноваженiй на одержання багажу особi; па-
сажир зобовязууться сплатити встановлену плату за проєзд, а
при здачi багажу - i за перевезення багажу (частина друга ст.358
ЦК Украєни).
Перевезення пасажирiв здiйснюються залiзничним, рiчковим,
морським, повiтряним та автомобiльним транспортом, а в мiстах
- метрополiтеном, трамваями i тролейбусами. iснують авто-
мобiльнi примiськi, мiжмiськi перевезення пасажирiв та мiськi
автобуснi, а також перевезення маршрутними i вантажопаса-
жирськими таксомоторами. Перевезення за плату пасажирiв та
єх речей громадянами, якi здiйснюють єх епiзодично, регулю-
ються нормами про договiр пiдряду, а не правилами транспорт-
ного законодавства.
Договори перевезення пасажирiв укладаються усно. Доказом
укладення договору у пасажирський квиток (ст. 187 Кодексу тор-
говельного мореплавства). Проте квиток не можна вважати пись-
мовою формою договору, оскiльки на ньому немау пiдписiв про-
тилежних сторiн. Вiн видауться, в основному, без позначення
iменi пасажира, крiм авiаквиткiв та iменних абонементних квиткiв
на примiськi поєзди. iнодi договiр перевезення укладауться шля-
хом вчинення конклюдентних дiй без видачi квитка (наприклад,
опускання жетона в касу метро, вiдкритого для проєзду паса-
жирiв).
Перевiзник повинен подати для перевезення пасажирiв той
транспортний засiб i надати в ньому певне мiсце, що зазначенi у
проєзному квитку. При морських перевезеннях пароплавство до
початку рейсу повинно привести судно в стан, придатний для
плавання та безпечний для пасажирiв, завчасно укомплектувати
його екiпажем, спорядити й забезпечити усiм необхiдним i пiдтри-
мувати його в такому станi пiд час перевезення (ст.192 Кодексу
торговельного мореплавства). Перевiзник зобовязаний доставити
пасажира до мiсця призначення.
218
Пасажир вправi провозити з собою безкоштовно одну дитину
вiком до пяти рокiв (на мiському транспортi - до семи рокiв),
якщо вона не займау окремого мiсця (ст.128 Статуту залiзниць,
ст.82 Статуту автомобiльного транспорту). На дiтей старшого вiку
(до 10 рокiв, на повiтряному транспортi до 12 рокiв) можна прид-
бати пiльговий дитячий квиток. Пасажировi дозволено зробити
зупинку в дорозi з продовженням строку придатностi квитка до
десяти дiб, а в разi хвороби - на весь час хвороби з поданням
довiдки лiкувального закладу. Вiн може змiнити один раз протя-
гом поєздки залiзницею маршрут, зазначений у квитку, не змiню-
ючи станцiє призначення. У разi вiдмови вiд поєздки пасажировi
повертауться вартiсть проєзду за вирахуванням збору за попе-
реднiй продаж квитка i певного вiдсотка вiд вартостi проєзду.
Пасажирам надауться i ряд iнших прав, повязаних з переве-
зеннями. Водночас вони повиннi дотримуватись дiючих на вiдпо-
вiдному транспортi правил, тобто бережливо користуватись май-
ном перевiзника. Пiд час повiтряних перевезень з метою забез-
печення безпеки польотiв, охорони життя i здоровя пасажирiв
та членiв екiпажу встановлено огляд пасажирiв, єхньоє ручноє
поклажi й багажу. Огляд здiйснюуться в аеропорту чи мiському
аеровокзалi. При вiдмовi пасажира в аеропорту вiд огляду бага-
жу перевiзник мау право розiрвати договiр з поверненням плати
за перевезення, з вирахуванням встановленого збору.
Вiдповiдальнiсть перевiзника за шкоду, заподiяну смертю або
пошкодженням здоровя пасажира, визначауться за правилами,
що регулюють зобовязання iз заподiяння шкоди (глава 40 ЦК
Украєни).
Пасажир, який придбав квиток для поєздки, вправi провозити
з собою безкоштовно ручну поклажу певноє ваги, наприклад,
залiзницею не бiльше 36 кг i додатково у примiських поєздах не
бiльше 50 кг за плату по багажному тарифу (ст.128 Статуту за-
лiзниць). Турботу про цiлiсть i схороннiсть своує ручноє поклажi
повинен проявляти особисто пасажир. При морських i повiтря-
них перевезеннях вiдповiдальнiсть за втрату, нестачу або пошкод-
ження ручноє поклажi може бути покладена на перевiзника, якщо
пасажир доведе його вину. На iнших видах транспорту вiдповi-
дальностi перевiзника за несхороннiсть ручноє поклажi не пе-
редбачено.
На вiдмiну вiд ручноє поклажi, що перевозиться разом з паса-
жиром, багаж - це речi пасажира, якi здаються перевiзниковi у
його вiдання для доставки до пункту призначення за окрему
плату. Багаж перевозиться у багажному вагонi чи багажному
вiддiленнi судна, лiтака, автомобiля. У посвiдчення прийому ба-
219
гажу до перевезення пасажировi видауться багажна квитанцiя
(ст.131 Статуту залiзниць, ст.60 Повiтряного кодексу Украєни,
ст.187 Кодексу торговельного мореплавства).
Перевiзник повинен забезпечити схороннiсть багажу та доста-
вити його у строк, який визначауться часом руху поєзда, тепло-
хода, автомобiля до пункту призначення. Вiдповiдальнiсть пере-
вiзника за втрату, нестачу, псування або пошкодження багажу, а
також за прострочення його доставки будууться на тих самих
засадах, що й при порушеннi перевiзником вiдповiдних обовязкiв
за договором перевезення вантажу (ст.362 ЦК Украєни).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
Статуту залiзниць).
При перевезеннях вантажiв у прямому змiшаному сполученнi
виникау потреба перевантажувати продукцiю з одного на iнший
вид транспорту. Ця перевалка вантажiв здiйснюуться у транс-
портних вузлах. Умови роботи перевалочних пунктiв визнача-
ються вузловими угодами (договорами), що укладаються мiж
транспортними пiдприумствами, якi передають i приймають ван-
тажi в транспортних вузлах. Вузловi угоди мiж залiзницями i
морськими та рiчковими пароплавствами укладаються на три
роки (ст. 111 Статуту залiзниць). Порядок розробки та укладення
вузлових угод, єх змiст визначаються правилами перевезення ван-
тажiв у вiдповiдних видах прямого змiшаного сполучення. На-
приклад, у вузлових угодах передбачаються мiсця передачi ван-
тажiв, строки навантаження i розвантаження вагонiв та авто-
мобiлiв, порядок приймання, здачi i зважування вантажiв, мiсця
оформлення документiв (передавальних вiдомостей) тощо. У
пунктах перевалки транспортнi пiдприумства повиннi забезпе-
чувати безперебiйну i рiвномiрну подачу вагонiв, суден та авто-
217
мобiлiв пiд навантаження перевалочних вантажiв, широко роз-
вивати перевалку вантажiв з одного виду транспорту на iнший
за прямим варiантом, тобто без розвантаження у склад. Вузловi
угоди за своєм змiстом близькi до договорiв на подачу i забиран-
ня вагонiв.
7. Договiр перевезення пасажира та багажу
За договором перевезення пасажира перевiзник зобовязууть-
ся перевезти пасажира до пункту призначення, а в разi здачi
пасажиром багажу також доставити багаж до пункту призначен-
ня i видати його уповноваженiй на одержання багажу особi; па-
сажир зобовязууться сплатити встановлену плату за проєзд, а
при здачi багажу - i за перевезення багажу (частина друга ст.358
ЦК Украєни).
Перевезення пасажирiв здiйснюються залiзничним, рiчковим,
морським, повiтряним та автомобiльним транспортом, а в мiстах
- метрополiтеном, трамваями i тролейбусами. iснують авто-
мобiльнi примiськi, мiжмiськi перевезення пасажирiв та мiськi
автобуснi, а також перевезення маршрутними i вантажопаса-
жирськими таксомоторами. Перевезення за плату пасажирiв та
єх речей громадянами, якi здiйснюють єх епiзодично, регулю-
ються нормами про договiр пiдряду, а не правилами транспорт-
ного законодавства.
Договори перевезення пасажирiв укладаються усно. Доказом
укладення договору у пасажирський квиток (ст. 187 Кодексу тор-
говельного мореплавства). Проте квиток не можна вважати пись-
мовою формою договору, оскiльки на ньому немау пiдписiв про-
тилежних сторiн. Вiн видауться, в основному, без позначення
iменi пасажира, крiм авiаквиткiв та iменних абонементних квиткiв
на примiськi поєзди. iнодi договiр перевезення укладауться шля-
хом вчинення конклюдентних дiй без видачi квитка (наприклад,
опускання жетона в касу метро, вiдкритого для проєзду паса-
жирiв).
Перевiзник повинен подати для перевезення пасажирiв той
транспортний засiб i надати в ньому певне мiсце, що зазначенi у
проєзному квитку. При морських перевезеннях пароплавство до
початку рейсу повинно привести судно в стан, придатний для
плавання та безпечний для пасажирiв, завчасно укомплектувати
його екiпажем, спорядити й забезпечити усiм необхiдним i пiдтри-
мувати його в такому станi пiд час перевезення (ст.192 Кодексу
торговельного мореплавства). Перевiзник зобовязаний доставити
пасажира до мiсця призначення.
218
Пасажир вправi провозити з собою безкоштовно одну дитину
вiком до пяти рокiв (на мiському транспортi - до семи рокiв),
якщо вона не займау окремого мiсця (ст.128 Статуту залiзниць,
ст.82 Статуту автомобiльного транспорту). На дiтей старшого вiку
(до 10 рокiв, на повiтряному транспортi до 12 рокiв) можна прид-
бати пiльговий дитячий квиток. Пасажировi дозволено зробити
зупинку в дорозi з продовженням строку придатностi квитка до
десяти дiб, а в разi хвороби - на весь час хвороби з поданням
довiдки лiкувального закладу. Вiн може змiнити один раз протя-
гом поєздки залiзницею маршрут, зазначений у квитку, не змiню-
ючи станцiє призначення. У разi вiдмови вiд поєздки пасажировi
повертауться вартiсть проєзду за вирахуванням збору за попе-
реднiй продаж квитка i певного вiдсотка вiд вартостi проєзду.
Пасажирам надауться i ряд iнших прав, повязаних з переве-
зеннями. Водночас вони повиннi дотримуватись дiючих на вiдпо-
вiдному транспортi правил, тобто бережливо користуватись май-
ном перевiзника. Пiд час повiтряних перевезень з метою забез-
печення безпеки польотiв, охорони життя i здоровя пасажирiв
та членiв екiпажу встановлено огляд пасажирiв, єхньоє ручноє
поклажi й багажу. Огляд здiйснюуться в аеропорту чи мiському
аеровокзалi. При вiдмовi пасажира в аеропорту вiд огляду бага-
жу перевiзник мау право розiрвати договiр з поверненням плати
за перевезення, з вирахуванням встановленого збору.
Вiдповiдальнiсть перевiзника за шкоду, заподiяну смертю або
пошкодженням здоровя пасажира, визначауться за правилами,
що регулюють зобовязання iз заподiяння шкоди (глава 40 ЦК
Украєни).
Пасажир, який придбав квиток для поєздки, вправi провозити
з собою безкоштовно ручну поклажу певноє ваги, наприклад,
залiзницею не бiльше 36 кг i додатково у примiських поєздах не
бiльше 50 кг за плату по багажному тарифу (ст.128 Статуту за-
лiзниць). Турботу про цiлiсть i схороннiсть своує ручноє поклажi
повинен проявляти особисто пасажир. При морських i повiтря-
них перевезеннях вiдповiдальнiсть за втрату, нестачу або пошкод-
ження ручноє поклажi може бути покладена на перевiзника, якщо
пасажир доведе його вину. На iнших видах транспорту вiдповi-
дальностi перевiзника за несхороннiсть ручноє поклажi не пе-
редбачено.
На вiдмiну вiд ручноє поклажi, що перевозиться разом з паса-
жиром, багаж - це речi пасажира, якi здаються перевiзниковi у
його вiдання для доставки до пункту призначення за окрему
плату. Багаж перевозиться у багажному вагонi чи багажному
вiддiленнi судна, лiтака, автомобiля. У посвiдчення прийому ба-
219
гажу до перевезення пасажировi видауться багажна квитанцiя
(ст.131 Статуту залiзниць, ст.60 Повiтряного кодексу Украєни,
ст.187 Кодексу торговельного мореплавства).
Перевiзник повинен забезпечити схороннiсть багажу та доста-
вити його у строк, який визначауться часом руху поєзда, тепло-
хода, автомобiля до пункту призначення. Вiдповiдальнiсть пере-
вiзника за втрату, нестачу, псування або пошкодження багажу, а
також за прострочення його доставки будууться на тих самих
засадах, що й при порушеннi перевiзником вiдповiдних обовязкiв
за договором перевезення вантажу (ст.362 ЦК Украєни).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174