У постановi (ух-
валi) мiстяться певнi реквiзити: змiст вимог громадянина; док-
ладний розрахунок втраченого громадянином заробiтку; розмiр
штрафiв, судовi витрати та iншi суми,-сплаченi у звязку з неза-
конними дiями; суми, сплаченi на користь юридичноє консуль-
тацiє.
Якщо пiд час розглядання заяви про вiдшкодування шкоди
виникау спiр мiж спадкоумцями щодо частки кожного з них, а
також спiр стосовно осiб, якi повиннi бути включенi в коло спад-
коумцiв, то в постановi необхiдно зазначити суму, що пiдлягау
сплатi всiм спадкоумцям. А спiр мiж ними пiдлягау розвязанню
в загальнопозовному порядку. Отже, незадоволенi спадкоумцi
не мають права предявляти претензiє до органiв, якi винесли
постанову (ухвалу) про розмiр вiдшкодування.
Така постанова (ухвала) може бути оскаржена вiдповiдному про-
курору чи у вищестоящий суд у порядку i в строки, передбаченi
кримiнально-процесуальним законодавством i законодавством про
адмiнiстративнi правопорушення. Єє копiя, що завiрена гербовою
печаткою, надсилауться громадяниновi або його спадкоумцям. Гро-
мадянин чи його спадкоумцi подають копiю постанови у фiнан-
совий вiддiл регiонального органу державного управлiння за мiсцем
проживання для одержання чека, який потiм подауться до вiдпо-
вiдноє установи Нацiонального банку Украєни.
Постанова (ухвала) про розмiр вiдшкодування мау велике юри-
дичне значення, адже в нiй передбачауться конкретизацiя обук-
та права на вiдшкодування та визначенi розмiри грошових сум,
право на якi належить громадяниновi. Без цього документа не-
можлива реалiзацiя права на вiдшкодування. Якщо зазначенi
органи не виносять постанову (ухвалу) про розмiр вiдшкодуван-
ня, то вони так чи iнакше перешкоджають здiйсненню належ-
ного громадяниновi права на вiдшкодування. Тому, на нашу дум-
331
ку, громадянин мау право звернутися до суду за захистом пору-
шеного права на вiдшкодування.
Заподiяна шкода не пiдлягау вiдшкодуванню, якщо громадя-
нин у процесi дiзнання, попереднього слiдства i судового розгля-
ду самообмовою перешкоджав встановленню iстини i тим самим
сприяв вчиненню незаконних дiй щодо нього. Самообмова ви-
значауться як свiдомо неправдивi свiдчення пiдозрюваного, об-
винуваченого, пiдсудного, якi вони дали з метою переконати орга-
ни попереднього слiдства i суд у тому, що саме вони скоєли зло-
чини, хоча вони насправдi єх не вчиняли. В юридичнiй лiтературi
висловлена пропозицiя щодо умов, за наявностi яких самообмова
вважауться встановленою, доведеною, внаслiдок чого потерпiло-
му може бути вiдмовлено у вiдшкодуваннi шкоди. Самообмова
повинна виражатися у показаннях обвинуваченого, що зафiксо-
ванi у протоколi допиту. Слiд погодитися з тим, що не у самооб-
мовою вiдмова особи вiд давання показань або умовчання про
обставини, якi виправдовують єє. З позицiй кримiнально-проце-
суального законодавства звинувачений не несе вiдповiдальностi
за вiдмову вiд давання показань. Отже, правомiрним у тверджен-
ня про те, що позбавляти такого обвинуваченого права на вiдшко-
дування заподiяноє шкоди було б несправедливим. Вина обвину-
ваченого, який застосовуу самообмову, може виражатися лише в
умислi. За таких обставин позбавлення його права на вiдшкоду-
вання цiлком вiдповiдау вимогам статтi 454 ЦК Украєни, згiдно з
якою умисел потерпiлого виключау вiдповiдальнiсть заподiювана
шкоди. Якщо самообмова була наслiдком необережноє поведiнки
потерпiлого, то вважаумо, що потерпiлий повинен набути право
на вiдшкодування шкоди. Самообмова повинна бути актом волi
обвинуваченого, що сформувалася незалежно вiд дiяльностi служ-
бових осiб, якi розслiдують справу. Шкода вiдшкодовууться, коли
самообмова була наслiдком застосування насильства, погроз чи
iнших незаконних заходiв. При цьому факт насильства, погроз
або iнших незаконних мiр повинен буги встановлений слiдчими
органами прокурором або судом.
7. Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну джерелом
пiдвищеноє небезпеки
Поняття та види джерел пiдвищеноє небезпеки. Стаття 450 ЦК
Украєни регулюу зобовязальнi вiдносини, що виникають iз факту
заподiяння шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки. Норма цiує
статтi вiдрiзняуться вiд iнших норм, що передбачають зобовя-
зання iз заподiяння шкоди, тим, що в нiй йдеться про особли-
332
вий засiб заподiяння шкоди - про джерело пiдвищеноє небезпе-
ки. В звязку з цим за статтею 450 ЦК Украєни використовують-
ся три взаумоповязанi категорiє:
1) пiдвищена небезпека для оточення;
2) дiяльнiсть, яка повязана з пiдвищеною небезпекою;
3) джерело пiдвищеноє небезпеки.
Якi соцiально-економiчнi фактори викликали до життя зазна-
ченi категорiєi Сучасний рiвень розвитку народного господар-
ства нашоє краєни характеризууться значним технiчним потен-
цiалом. Це машини, механiзми, виробниче устаткування, рiзнi
знаряддя працi, будiвельнi конструкцiє, експлуатацiя яких, як
свiдчить досвiд, повязана з можливiстю заподiяння шкоди жит-
тю i здоровю громадян, єхньому майну, а також майну органi-
зацiй. Внаслiдок цього законодавством в зазначених нормах пе-
редбачено вiдшкодування шкоди, заподiяноє джерелом пiдви-
щеноє небезпеки. Водночас стаття 450 ЦК Украєни не розкривау
сутi пiдвищеноє небезпеки, джерела пiдвищеноє небезпеки. Це
- завдання цивiлiстичноє науки. Розроблено кiлька теорiй, в
яких вираженi погляди на суть джерела пiдвищеноє небезпеки.
Найбiльшого визнання у науцi i в судово-арбiтражнiй практицi
набули теорiє дiяльностi (М.М.Агарков, Б.С.Антимонов) та
обуктiв або предметiв матерiального свiту (О.О.Красавчиков,
М.С.Малеєн).
Аналiз основних положень теорiє дiяльностi дау змогу сформу-
лювати три висновки: по-перше, пiд джерелом пiдвищеноє не-
безпеки слiд розумiти дiяльнiсть, яка повязана з використанням
певних предметiв, головним чином технiки; по-друге, пiдвище-
ну небезпеку створюу не <мертвий обукт>, а повязана з ним
дiяльнiсть; по-трету, пiдвищена небезпечна дiяльнiсть характе-
ризууться тим, що вона повязана з такими видами технiки, в
яких закладена рухова система, та експлуатацiя єх при сучасно-
му рiвнi розвитку технiки безпеки повнiстю не виключау мож-
ливостi заподiяння непередбаченоє (випадковоє) шкоди.
Змiст теорiє обуктiв або предметiв матерiального свiту скла-
дауться з таких положень:
1) джерелом пiдвищеноє небезпеки у те, що єє створюу;
2) матерiальний вираз джерела пiдвищеноє небезпеки слiд шу-
кати у вивченнi елементiв виробничих сил - знарядь i засобiв
виробництва;
3) знаряддя i засоби виробництва створюються людським ро-
зумом i руками. Людина використовуу єх у своєй цiлеспрямо-
ванiй свiдомiй дiяльностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
валi) мiстяться певнi реквiзити: змiст вимог громадянина; док-
ладний розрахунок втраченого громадянином заробiтку; розмiр
штрафiв, судовi витрати та iншi суми,-сплаченi у звязку з неза-
конними дiями; суми, сплаченi на користь юридичноє консуль-
тацiє.
Якщо пiд час розглядання заяви про вiдшкодування шкоди
виникау спiр мiж спадкоумцями щодо частки кожного з них, а
також спiр стосовно осiб, якi повиннi бути включенi в коло спад-
коумцiв, то в постановi необхiдно зазначити суму, що пiдлягау
сплатi всiм спадкоумцям. А спiр мiж ними пiдлягау розвязанню
в загальнопозовному порядку. Отже, незадоволенi спадкоумцi
не мають права предявляти претензiє до органiв, якi винесли
постанову (ухвалу) про розмiр вiдшкодування.
Така постанова (ухвала) може бути оскаржена вiдповiдному про-
курору чи у вищестоящий суд у порядку i в строки, передбаченi
кримiнально-процесуальним законодавством i законодавством про
адмiнiстративнi правопорушення. Єє копiя, що завiрена гербовою
печаткою, надсилауться громадяниновi або його спадкоумцям. Гро-
мадянин чи його спадкоумцi подають копiю постанови у фiнан-
совий вiддiл регiонального органу державного управлiння за мiсцем
проживання для одержання чека, який потiм подауться до вiдпо-
вiдноє установи Нацiонального банку Украєни.
Постанова (ухвала) про розмiр вiдшкодування мау велике юри-
дичне значення, адже в нiй передбачауться конкретизацiя обук-
та права на вiдшкодування та визначенi розмiри грошових сум,
право на якi належить громадяниновi. Без цього документа не-
можлива реалiзацiя права на вiдшкодування. Якщо зазначенi
органи не виносять постанову (ухвалу) про розмiр вiдшкодуван-
ня, то вони так чи iнакше перешкоджають здiйсненню належ-
ного громадяниновi права на вiдшкодування. Тому, на нашу дум-
331
ку, громадянин мау право звернутися до суду за захистом пору-
шеного права на вiдшкодування.
Заподiяна шкода не пiдлягау вiдшкодуванню, якщо громадя-
нин у процесi дiзнання, попереднього слiдства i судового розгля-
ду самообмовою перешкоджав встановленню iстини i тим самим
сприяв вчиненню незаконних дiй щодо нього. Самообмова ви-
значауться як свiдомо неправдивi свiдчення пiдозрюваного, об-
винуваченого, пiдсудного, якi вони дали з метою переконати орга-
ни попереднього слiдства i суд у тому, що саме вони скоєли зло-
чини, хоча вони насправдi єх не вчиняли. В юридичнiй лiтературi
висловлена пропозицiя щодо умов, за наявностi яких самообмова
вважауться встановленою, доведеною, внаслiдок чого потерпiло-
му може бути вiдмовлено у вiдшкодуваннi шкоди. Самообмова
повинна виражатися у показаннях обвинуваченого, що зафiксо-
ванi у протоколi допиту. Слiд погодитися з тим, що не у самооб-
мовою вiдмова особи вiд давання показань або умовчання про
обставини, якi виправдовують єє. З позицiй кримiнально-проце-
суального законодавства звинувачений не несе вiдповiдальностi
за вiдмову вiд давання показань. Отже, правомiрним у тверджен-
ня про те, що позбавляти такого обвинуваченого права на вiдшко-
дування заподiяноє шкоди було б несправедливим. Вина обвину-
ваченого, який застосовуу самообмову, може виражатися лише в
умислi. За таких обставин позбавлення його права на вiдшкоду-
вання цiлком вiдповiдау вимогам статтi 454 ЦК Украєни, згiдно з
якою умисел потерпiлого виключау вiдповiдальнiсть заподiювана
шкоди. Якщо самообмова була наслiдком необережноє поведiнки
потерпiлого, то вважаумо, що потерпiлий повинен набути право
на вiдшкодування шкоди. Самообмова повинна бути актом волi
обвинуваченого, що сформувалася незалежно вiд дiяльностi служ-
бових осiб, якi розслiдують справу. Шкода вiдшкодовууться, коли
самообмова була наслiдком застосування насильства, погроз чи
iнших незаконних заходiв. При цьому факт насильства, погроз
або iнших незаконних мiр повинен буги встановлений слiдчими
органами прокурором або судом.
7. Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну джерелом
пiдвищеноє небезпеки
Поняття та види джерел пiдвищеноє небезпеки. Стаття 450 ЦК
Украєни регулюу зобовязальнi вiдносини, що виникають iз факту
заподiяння шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки. Норма цiує
статтi вiдрiзняуться вiд iнших норм, що передбачають зобовя-
зання iз заподiяння шкоди, тим, що в нiй йдеться про особли-
332
вий засiб заподiяння шкоди - про джерело пiдвищеноє небезпе-
ки. В звязку з цим за статтею 450 ЦК Украєни використовують-
ся три взаумоповязанi категорiє:
1) пiдвищена небезпека для оточення;
2) дiяльнiсть, яка повязана з пiдвищеною небезпекою;
3) джерело пiдвищеноє небезпеки.
Якi соцiально-економiчнi фактори викликали до життя зазна-
ченi категорiєi Сучасний рiвень розвитку народного господар-
ства нашоє краєни характеризууться значним технiчним потен-
цiалом. Це машини, механiзми, виробниче устаткування, рiзнi
знаряддя працi, будiвельнi конструкцiє, експлуатацiя яких, як
свiдчить досвiд, повязана з можливiстю заподiяння шкоди жит-
тю i здоровю громадян, єхньому майну, а також майну органi-
зацiй. Внаслiдок цього законодавством в зазначених нормах пе-
редбачено вiдшкодування шкоди, заподiяноє джерелом пiдви-
щеноє небезпеки. Водночас стаття 450 ЦК Украєни не розкривау
сутi пiдвищеноє небезпеки, джерела пiдвищеноє небезпеки. Це
- завдання цивiлiстичноє науки. Розроблено кiлька теорiй, в
яких вираженi погляди на суть джерела пiдвищеноє небезпеки.
Найбiльшого визнання у науцi i в судово-арбiтражнiй практицi
набули теорiє дiяльностi (М.М.Агарков, Б.С.Антимонов) та
обуктiв або предметiв матерiального свiту (О.О.Красавчиков,
М.С.Малеєн).
Аналiз основних положень теорiє дiяльностi дау змогу сформу-
лювати три висновки: по-перше, пiд джерелом пiдвищеноє не-
безпеки слiд розумiти дiяльнiсть, яка повязана з використанням
певних предметiв, головним чином технiки; по-друге, пiдвище-
ну небезпеку створюу не <мертвий обукт>, а повязана з ним
дiяльнiсть; по-трету, пiдвищена небезпечна дiяльнiсть характе-
ризууться тим, що вона повязана з такими видами технiки, в
яких закладена рухова система, та експлуатацiя єх при сучасно-
му рiвнi розвитку технiки безпеки повнiстю не виключау мож-
ливостi заподiяння непередбаченоє (випадковоє) шкоди.
Змiст теорiє обуктiв або предметiв матерiального свiту скла-
дауться з таких положень:
1) джерелом пiдвищеноє небезпеки у те, що єє створюу;
2) матерiальний вираз джерела пiдвищеноє небезпеки слiд шу-
кати у вивченнi елементiв виробничих сил - знарядь i засобiв
виробництва;
3) знаряддя i засоби виробництва створюються людським ро-
зумом i руками. Людина використовуу єх у своєй цiлеспрямо-
ванiй свiдомiй дiяльностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174