- платежi до бюджету, iншi обовязковi платежi та внески до
державних цiльових фондiв, а також за розпорядженням дер-
жавних податкових iнспекцiй про безспiрне стягнення не внесе-
них у строк платежiв та сум нарахованих санкцiй;
- платежi за безспiрним стягненням та безакцентним списан-
ням коштiв;
- iншi платежi у порядку календарноє черговостi надходжен-
ня розрахункових документiв.
5. Правовi форми безготiвкових розрахункiв
В умовах ринкового господарювання, виникнення пiдприумств
рiзних форм власностi в здiйсненнi розрахункiв усунено зайву
централiзацiю, регламентацiю, унiфiковано порядок єх здiйснення.
Однак, здiйснюючи розрахунки, як пiдприумства, так i кредитнi
установи зобовязанi суворо дотримуватися чинних законодав-
чих актiв, банкiвських правил, сприяти прискоренню платежiв
та змiцненню розрахунковоє дисциплiни.
239
Безготiвковi розрахунки класифiкуються за ознаками:
а) за мiсцем здiйснення розрахункiв залежно вiд знаходження
платника i постачальника: одногороднi та iногороднi. Одного-
роднi - коли постачальник i платник знаходяться в одному на-
селеному пунктi. Єх може обслуговувати один чи кiлька банкiв.
iногороднi - коли постачальника i платника обслуговують кре-
дитнi установи, що знаходяться в рiзних населених пунктах;
б) за обуктами: за товарно-матерiальнi цiнностi й послуги, а
також по нетоварних операцiях;
в) за формами, що визначаються сторонами в договорi.
Згiдно з <Положенням про безготiвковi розрахунки в госпо-
дарському оборотi Украєни> безготiвковi розрахунки мiж пiдпри-
умствами здiйснюються за:
- платiжними дорученнями;
- платiжними вимогами-дорученнями;
- чеками;
- акредитивами;
- векселями.
Кожна форма безготiвкового розрахунку встановлюуться ком-
плексом правових норм, якi регулюють порядок грошових пла-
тежiв за товар, послуги й неторговi операцiє мiж органiзацiями
та пiдприумствами рiзних форм власностi, мiж органiзацiями,
громадянами, за допомогою правил i прийомiв документообiгу.
Отже, форма безготiвкового розрахунку - це правова форма про-
ведення розрахункiв.
Порядок i форма безготiвкових розрахункiв визначаються у до-
говорi мiж сторонами. iснують рiзнi правовi форми розрахункiв.
Розрахунки за платiжними дорученнями. Ця форма безготiвко-
вих розрахункiв застосовууться для здiйснення попередньоє оп-
лати за отримання поставлених товарiв, наданих послуг.
Пiдприумства за допомогою платiжних доручень, акцептова-
них банком, можуть переказувати через пiдприумства звязку
пенсiє, алiменти, заробiтну плату, витрати на вiдрядження, ав-
торський гонорар окремим громадянам, а юридичним особам
- на виплату зарплати, за органiзований набiр робiтникiв для
Вексельна форма розрахункiв поки що застосовууться в основно-
му у зовнiшньоекономiчних розрахунках. В Украєнi порядок розра-
хункiв векселями регулюуться окремим законодавством. У вереснi
1994 р. згiдно з Указом Президента Украєни в обiг були випущенi
векселi для покриття взаумноє заборгованостi суб уктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi.
240
заготiвлi сiльськогосподарськоє продукцiє у населених пунктах,
де немау банкiв.
Доручення банк приймау до виконання тiльки в сумi, яка може
бути сплачена за наявними власними або взятими у кредит кош-
тами. Незалежно вiд наявностi коштiв на рахунку клiунта банк
приймау доручення на перерахування коштiв у доходи бюджетiв
i на вiдрахування платежiв податкового характеру до державних
цiльових фондiв, включаючи вiдрахування на утримання дорiг.
Платiжне доручення приймауться банком до виконання про-
тягом 10 календарних днiв з дати його заповнення. Доручення
застосовуються також при розрахунках у порядку планових пла-
тежiв на пiдставi договорiв та угод при рiвномiрних i постiйних
поставках мiж постачальниками й покупцями.
Розрахунки платiжними вимогами-дорученнями. За цiую фор-
мою розрахункiв постачальник заповнюу вимогу на сплату
коштiв i безпосередньо надсилау єє покупцевi (платниковi). У
випадку згоди оплатити платiжну вимогу платник заповнюу до-
ручення - бланк банкiвського документу, який складауться з
двох частин - вимоги й доручення, i здау його в обслуговую-
чий банк. Банк приймау до оплати вимогу-доручення в сумi,
що може бути оплачена за наявними коштами на рахунку плат-
ника чи за рахунок кредиту. Порядок i строки подання платни-
ком у банк платiжноє вимоги-доручення визначаються сторо-
нами у договорi й банком не контролюються. У разi вiдмови
оплатити вимогу-доручення мотиви вiдмови платник повiдом-
ляу безпосередньо постачальнику в порядку та строки, що за-
значенi у договорi. Вiдповiдальнiсть платника за несвоучасне
подання платiжноє вимоги-доручення передбачауться у дого-
ворi сторiн. Ця форма розрахункiв може застосовуватися для
здiйснення попередньоє оплати.
Розрахунки чеками. Чек - це письмове розпорядження воло-
даря,рахунку (чекодавця) банку, де вiдкрито його рахунок, оп-
латити чекодержателю вказану в чеку суму коштiв. Чеки вико-
ристовуються юридичними та фiзичними особами, проте не до-
пускаються розрахунки чеками мiж фiзичними особами.
Строк дiє чековоє книжки встановлюуться установою банку за
погодженням з пiдприумством.
Гарантована оплата чека забезпечууться:
а) шляхом депонування чекодавцем коштiв на окремому ра-
хунку у банку чекодавця;
б) наявнiстю коштiв на вiдповiдному рахунку чекодавця, але
не вище суми, гарантованоє банком за погодженням з чекодав-
цем при наданнi чековоє книжки.
241
У таких випадках банкможе гарантувати чекодавцю при тимча-
совiй вiдсутностi коштiв на його рахунку оплату чека за рахунок
коштiв банку шляхом надання кредиту та його оформлення кре-
дитним розпорядженням за наявностi зобовязання чекодавця.
Розрахунки акредитивами. Акредитивна форма широко застосо-
вууться в умовах ринковоє економiки як у межах Украєни, так й у
мiжнародних розрахунках. Суть єє зводиться ось до чого: iного-
роднiй банк покупця (iмпортера) доручау iногородньому банку
постачальника (експортера) провести оплату рахункiв постачаль-
ника на умовах, указаних в акредитивнiй замовi. Залежно вiд сту-
пеня вiдповiдальностi банкiв акредитиви розрiзняються на вiдзивнi
та безвiдзивнi. Вщзивнi акредитиви можуть бути анульованi у який-
небудь момент як банком, що єх вiдкрив, так i покупцем (iмпор-
тером). Вони рiдко застосовуються у зовнiшньоторговельнiй прак-
тицi, оскiльки немау гарантiє оплати. Безвiдзивнi акредитиви, на-
впаки, не можуть змiнюватися й анулюватися без згоди поста-
чальника (експортера). При сталих зовнiшньоторговельних по-
ставках товарiв застосовуються поновлюванi (так званi револь-
вернi) акредитиви.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174