405
исооливiстю цього договору у й те, що твiр образотворчого
мистецтва, створений на замовлення, переходить у власнiсть за-
мовника, якщо iнше не передбачено договором.
Договiр про використання в промисловостi неопублiкованого тво-
ру декоративно-прикладного мистецтва. Законодавство не визна-
чау, що слiд розумiти пiд творами декоративно-прикладного мис-
тецтва. т тiльки приблизний перелiк таких творiв, якi можуть
бути предметом вказаного договору. Це, наприклад, твори, якi
мають утилiтарне, сувенiрне або декоративне призначення i ви-
рiзняються оригiнальними художньо-естетичними властивостя-
ми. Це можуть бути художнi вироби побутового призначення,
якi задовольняють практичнi потреби, а також у прикрасою се-
редовища i людини. До цiує категорiє вiдносять серветки, кили-
ми, хустки, одяг, взуття; вироби з шкiри, кiсток, пластмаси; iграш-
ки, значки, сувенiри; вироби з скла, фарфору, металу; ювелiрнi i
галантерейнi вироби тощо.
Особливiстю вказаного договору у те, що контрагентом автора
завжди виступау промислове пiдприумство, яке зобовязууться
випустити у свiт твiр на промисловiй основi. Отже, за цим дого-
вором автор передау або зобовязууться створити i передати нео-
публiкований твiр декоративно-прикладного мистецтва пiдпри-
умству, яке зобовязууться випустити його у свiт на промисловiй
основi. Твiр повинен бути придатним для використання в про-
мисловостi i вiдповiдати певним художньо-естетичним вимогам.
Визнання твору обуктом декоративно-прикладного мистецтва,
i, отже, його придатностi для використання в промисловостi
здiйснюють спецiалiсти (художнi ради).
Закон Украєни <Про авторське право i сумiжнi права> передба-
чау ще один вид авторських договорiв - договори на виконання
випущених у свiт творiв i на створення звуко- i вiдеозаписiв та двi
групи нових авторiв: виконавцiв i виробникiв фонограм.
Виконавцi - актори, диригенти, спiваки, танцюристи, музи-
канти - мають право на iмя, право на захист постановки i ви-
конання вiд перекручень, право здiйснювати i дозволяти вико-
ристання постановки i виконання, право на винагороду.
Запис виконання, трансляцiя виконання по радiо i телебачен-
ню, трансляцiя запису виконання або будь-яке iнше викорис-
тання можуть здiйснюватися лише з дозволу виконавця на пiдставi
вiдповiдного договору, i
Виконавцi здiйснюють своє права з дотриманням прав авторiв
творiв, що виконуються ними.
Особи, що зробили звуко- i вiдеозапис, мають право викорис-
товувати його або дозволяти вiдтворювати. Використання цих
406
записiв iншими особами може мати мiсце лише з дозволу автора
запису або його правонаступникiв на основi договору.
Право на звуко- i вiдеозапис включау: право на вiдтворення
будь-яким способом; право на публiчне розповсюдження, в тому
числi передачу за кордон; право на захист вiд iмпорту i розпов-
сюдження примiрникiв запису без дозволу правоволодiльця. При
цьому право комерцiйного прокату зберiгауться за автором зву-
ко- чи вiдеозапису i в тому випадку, коли право власностi на
примiрник цього запису належить не його творцю.
Творцi звуко- чи вiдеозапису, органiзацiє ефiрного мовлення
здiйснюють своє права в межах договору з автором твору i вико-
навцем. Органiзацiє ефiрного мовлення мають право дозволяти
iншим органiзацiям ретрансляцiю, запис i вiдтворення єхнiх пе-
редач.
Права, передбаченi роздiлом III Закону <Про авторське право
i сумiжнi права>, дiють протягом пятидесяти рокiв вiд дати пер-
шого виконання або постановки, першоє публiкацiє звуко- чи
вiдеозапису або першоє трансляцiє в ефiрi.
3. Змiст авторських договорiв
Як i будь-який цивiльно-правовий договiр, авторський договiр
мау вiдповiдати вимогам закону i мiстить усi необхiднi умови та
реквiзити, без яких договiр не дiйсний (сторони договору, єхнi
адреси i мiсцезнаходження тощо). Сторонами в авторських дого-
ворах, з одного боку, завжди у громадянин - автор або його пра-
вонаступники, а з другого, як правило, - юридична особа, яка за
родом своує дiяльностi мау змогу випустити твiр у свiт. Це можуть
бути державнi, колективнi, акцiонернi органiзацiє. З цього загаль-
ного правила у лише два винятки - в договорi художнього замов-
лення замовником може бути i громадянин, а в договорах про
депонування рукописiв з обох бокiв виступають органiзацiє.
Обуктом договору, як вже зазначалось, у результат творчоє
працi - твiр, втiлений у таку обуктивну форму, що робить його
придатним для сприймання iншими особами, вiдтворення i
розповсюдження.
Використання твору допускауться виключно на основi автор-
ського договору з автором або iншою особою, яка мау авторське
право (ст.29 Закону про авторське право). Форма авторського
договору письмова, якщо законодавством не передбачено iнше.
Недодержання простоє письмовоє форми, що вимагауться зако-
ном, у разi виникнення спору позбавляу сторони посилатися
для пiдтвердження угоди на показання свiдкiв. Проте недодер-
407
жання письмовоє форми не тягне за собою недiйсностi автор-
ського договору. Бiльше того, закон допускау можливiсть в ок-
ремих випадках укладати авторський договiр в уснiй формi, на-
приклад, про опублiкування творiв у перiодичних виданнях та
енциклопедiях.
Строки в авторських договорах мають iстотне значення. Для
рiзних авторських договорiв вони неоднаковi. У видавничому
договорi слiд розрiзняти строк його дiє, строки випуску твору у
свiт, строк подання роботи до видавництва за договором замов-
лення, строки для розгляду i оцiнки твору та iншi. Вiдповiдно до
чинного законодавства видавничий договiр дiу протягом вста-
новленого строку. Безстроковi договори не допускаються, але
якщо в договорi строк не вказано, то застосовууться норматив-
ний строк, тобто три роки, протягом яких автор не мау права
без письмовоє згоди видавництва передати цей самий твiр третiм
особам для використання таким самим способом. Проте автор
вправi без згоди видавництва, з яким уклав видавничий договiр,
але обовязково повiдомивши його, надрукувати свiй твiр в Ук-
раєнi в газетах, журналах, альманахах.
Строк для випуску твору в свiт коротший вiд строку дiє видав-
ничого договору. Цей строк конкретизууться в Типових видав-
ничих договорах. Так, твiр обсягом до 10 авторських аркушiв
мау бути випущений в свiт протягом одного року, понад 10 ав-
торських аркушiв - протягом двох рокiв.
Типовi видавничi договори передбачають також конкретнi стро-
ки подання твору до видавництва. Строк, протягом якого автор
зобовязаний створити i передати видавництву обумовлений до-
говором твiр, визначауться тiльки угодою сторiн, вiн не пiдлягау
нормуванню.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174