Єх сума поновлюуться автоматично в межах
установленого загального лiмiту й строку дiє.
За засобами забезпечення акредитиви подiляються на покритi
й непокритi. Вiдкриваючи покритий акредитив, банк-емiтент од-
ночасно переказуу валюту для розрахунку. Непокритий акреди-
тив вiдкривауться покупцевi у банку постачальника шляхом на-
дання йому права списувати всi суми акредитива з розрахунку
банку-емiтента, коли мiж банками встановленi кореспондентськi
вiдносини.
Акредитиви подiляються на простi i переказнi (трансферабельнi).
Експортер (продавець) у цьому випадку може передати своє пра-
ва на отримання коштiв з акредитива третiй особi, в основному
виробнику товару.
Згiдно з Указом Президента Украєни <Про заходи щодо впоряд-
кування розрахункiв за договорами, що укладають субукти
пiдприумницькоє дiяльностi Украєни> вiд 4 жовтня 1994 р. розра-
хунки за зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами), ук-
ладеними субуктами пiдприумницькоє дiяльностi Украєни всiх
форм власностi, предметом яких у товари (роботи, послуги),
здiйснюються вiдповiдно до Унiфiкованих правил та звичаєв для
документарних акредитивiв Мiжнародноє торговоє палати (в ре-
дакцiє 1983 р.). Унiфiкованих правил з iнкасо Мiжнародноє тор-
говоє палати (в редакцiє 1978 р.).
242
Строк вiдкриття i дiє акредитива залежать вiд характеру това-
ру, умов його зберiгання та транспортування. Все це передба-
чауться в контрактi.
Акредитив може вiдкриватися для розрахункiв тiльки з одним
постачальником.
Банки чiтко контролюють дотримання умов акредитива й не
несуть вiдповiдальностi за наслiдки затримки чи втрати в дорозi
будь-яких документiв.
Акредитив у банку постачальника закривауться:
а) за заявою постачальника про припинення дiй вiдзивного
акредитива до закiнчення його строку. Банку-емiтенту надси-
лауться повiдомлення виконуючим банком. Невикористана сума
перераховууться банку платника на рахунок, з якого депонува-
лися кошти;
б) за заявою покупця за вiдзивним акредитивом про вiдмову вiд
акредитива повнiстю або частково. Акредитив закривауться чи
зменшууться в день одержання повiдомлення вiд банку-емiтента;
в) пiсля закiнчення обумовленого строку акредитива, пiсля чого
виконуючий банк повiдомляу банк-емiтент.
Всi претензiє до постачальника, крiм тих, що виникли з вини
банку, розглядаються сторонами без участi банку.
У мiжнародних розрахунках застосовууться ще й така форма без-
готiвкового розрахунку, як вiдкритий рахунок. Його сутнiсть поля-
гау в тому, що на адресу iноземного покупця безпосередньо вiдправ-
ляють товар та товарнi документи, оплату яких iмпортер здiйснюу
протягом строку, що визначений угодою. Якщо цей строк переви-
щуу один мiсяць, вважауться, що iмпортер одержуу товар у кредит.
У мiжнародних розрахунках застосовууться залiк взаумних ви-
мог та зобов язань. Взаумнi вимоги й зобовязання боржникiв i
кредиторiв погашаються у рiвновеликих сумах, а на рiзницю про-
вадяться платежi в установленому порядку.
Глава 14
Зобовязання по страхуванню
1. Соцiально-економiчна суть страхування та його правове
регулювання
В життi кожноє людини та дiяльностi органiзацiй можуть на-
стати моменти, коли внаслiдок дiє стихiйних сил природи чи
допущеноє ким-небудь помилки або нещасного випадку завдауть-
ся шкода майну, пошкоджууться здоровя або настау навiть смерть
243
громадянина. Досить назвати такi трагiчнi подiє наприкiнцi XX
ст., як Чорнобильська катастрофа, землетрус у Вiрменiє, заги-
бель теплохода <Адмiрал Нахiмов>, внаслiдок яких загинули ти-
сячi людей. На компенсацiю або зменшення шкiдливих наслiдкiв
цих подiй спрямованi норми рiзних галузей права, в тому числi
цивiльно-правовi норми iнституту страхування. Соцiально-еко-
номiчна суть страхування полягау в тому, що за рахунок внескiв,
здiйснених юридичними особами та громадянами, створюються
страховi фонди. Вони використовуються для компенсацiє осо-
бам, якi постраждали внаслiдок стихiйних лих, нещасних ви-
падкiв або iнших передбачених у законi подiй.
В статтi 1 Закону Украєни вiд 7 березня 1996 р. <Про страху-
вання> визначено поняття страхування: це вид цивiльно-право-
вих вiдносин по захисту майнових iнтересiв громадян та юри-
дичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадкiв)
за рахунок грошових фондiв, що формуються шляхом сплати
ними страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй).
Обуктами страхування можуть бути майновi iнтереси, що не
суперечать законодавству Украєни. Залежно вiд обуктiв страху-
вання подiляуться на: особисте - страхування майнових iнте-
ресiв, повязаних iз життям, здоровям, працездатнiстю та пен-
сiйним забезпеченням страхувальника або застрахованоє особи;
майнове - страхування майнових iнтересiв, повязаних з воло-
дiнням, користуванням i розпорядженням майном; страхування
вiдповiдальностi - повязане з вiдшкодуванням страхувальни-
ком заподiяноє ним шкоди особi або майну громадянина, а та-
кож шкоди, заподiяноє юридичнiй особi.
Страхування може бути добровiльним або обоу язковим.
Добровiльне страхування здiйснюуться на основi договору мiж
страхувальником i страховиком. Загальнi умови i порядок про-
ведення добровiльного страхування визначаються правилами
страхування, що встановлюються страховиком самостiйно. Кон-
кретнi умови страхування визначаються при укладаннi договору
страхування. Добровiльне страхування не може бути обовязко-
вою передумовою при реалiзацiє iнших правовiдносин, не повя-
заних зi страхуванням.
Обовязкове страхування здiйснюуться на пiдставi актiв зако-
нодавства Украєни. Види, умови i порядок проведення обовяз-
кового страхування визначаються вiдповiдними актами законо-
давства Украєни. При цьому страхувальник у вiльним у виборi
страховика, якщо iнше не передбачено актами законодавства.
Поряд з цивiльно-правовими нормами iнституту страхування
iснуу iнститут державного соцiального страхування. Головна
244
вiдмiннiсть мiж ними полягау в тому, що при державному со-
цiальному страхуваннi за робiтникiв, службовцiв, членiв коопе-
ративних та iнших органiзацiй внески у фонд соцiального стра-
хування, якими вiдають профспiлки, вносять пiдприумства або
кооперативи без будь-яких вiдрахувань з єхньоє заробiтноє пла-
ти, тодi як страхування за нормами цивiльного законодавства
засноване, як правило, на майновiй участi у створеннi страхових
фондiв самих громадян.
Страхування виконуу ряд функцiй: а) компенсацiйну, оскiль-
ки страховi фонди використовуються насамперед для вiдшкоду-
вання страхувальникам нанесених збиткiв;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
установленого загального лiмiту й строку дiє.
За засобами забезпечення акредитиви подiляються на покритi
й непокритi. Вiдкриваючи покритий акредитив, банк-емiтент од-
ночасно переказуу валюту для розрахунку. Непокритий акреди-
тив вiдкривауться покупцевi у банку постачальника шляхом на-
дання йому права списувати всi суми акредитива з розрахунку
банку-емiтента, коли мiж банками встановленi кореспондентськi
вiдносини.
Акредитиви подiляються на простi i переказнi (трансферабельнi).
Експортер (продавець) у цьому випадку може передати своє пра-
ва на отримання коштiв з акредитива третiй особi, в основному
виробнику товару.
Згiдно з Указом Президента Украєни <Про заходи щодо впоряд-
кування розрахункiв за договорами, що укладають субукти
пiдприумницькоє дiяльностi Украєни> вiд 4 жовтня 1994 р. розра-
хунки за зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами), ук-
ладеними субуктами пiдприумницькоє дiяльностi Украєни всiх
форм власностi, предметом яких у товари (роботи, послуги),
здiйснюються вiдповiдно до Унiфiкованих правил та звичаєв для
документарних акредитивiв Мiжнародноє торговоє палати (в ре-
дакцiє 1983 р.). Унiфiкованих правил з iнкасо Мiжнародноє тор-
говоє палати (в редакцiє 1978 р.).
242
Строк вiдкриття i дiє акредитива залежать вiд характеру това-
ру, умов його зберiгання та транспортування. Все це передба-
чауться в контрактi.
Акредитив може вiдкриватися для розрахункiв тiльки з одним
постачальником.
Банки чiтко контролюють дотримання умов акредитива й не
несуть вiдповiдальностi за наслiдки затримки чи втрати в дорозi
будь-яких документiв.
Акредитив у банку постачальника закривауться:
а) за заявою постачальника про припинення дiй вiдзивного
акредитива до закiнчення його строку. Банку-емiтенту надси-
лауться повiдомлення виконуючим банком. Невикористана сума
перераховууться банку платника на рахунок, з якого депонува-
лися кошти;
б) за заявою покупця за вiдзивним акредитивом про вiдмову вiд
акредитива повнiстю або частково. Акредитив закривауться чи
зменшууться в день одержання повiдомлення вiд банку-емiтента;
в) пiсля закiнчення обумовленого строку акредитива, пiсля чого
виконуючий банк повiдомляу банк-емiтент.
Всi претензiє до постачальника, крiм тих, що виникли з вини
банку, розглядаються сторонами без участi банку.
У мiжнародних розрахунках застосовууться ще й така форма без-
готiвкового розрахунку, як вiдкритий рахунок. Його сутнiсть поля-
гау в тому, що на адресу iноземного покупця безпосередньо вiдправ-
ляють товар та товарнi документи, оплату яких iмпортер здiйснюу
протягом строку, що визначений угодою. Якщо цей строк переви-
щуу один мiсяць, вважауться, що iмпортер одержуу товар у кредит.
У мiжнародних розрахунках застосовууться залiк взаумних ви-
мог та зобов язань. Взаумнi вимоги й зобовязання боржникiв i
кредиторiв погашаються у рiвновеликих сумах, а на рiзницю про-
вадяться платежi в установленому порядку.
Глава 14
Зобовязання по страхуванню
1. Соцiально-економiчна суть страхування та його правове
регулювання
В життi кожноє людини та дiяльностi органiзацiй можуть на-
стати моменти, коли внаслiдок дiє стихiйних сил природи чи
допущеноє ким-небудь помилки або нещасного випадку завдауть-
ся шкода майну, пошкоджууться здоровя або настау навiть смерть
243
громадянина. Досить назвати такi трагiчнi подiє наприкiнцi XX
ст., як Чорнобильська катастрофа, землетрус у Вiрменiє, заги-
бель теплохода <Адмiрал Нахiмов>, внаслiдок яких загинули ти-
сячi людей. На компенсацiю або зменшення шкiдливих наслiдкiв
цих подiй спрямованi норми рiзних галузей права, в тому числi
цивiльно-правовi норми iнституту страхування. Соцiально-еко-
номiчна суть страхування полягау в тому, що за рахунок внескiв,
здiйснених юридичними особами та громадянами, створюються
страховi фонди. Вони використовуються для компенсацiє осо-
бам, якi постраждали внаслiдок стихiйних лих, нещасних ви-
падкiв або iнших передбачених у законi подiй.
В статтi 1 Закону Украєни вiд 7 березня 1996 р. <Про страху-
вання> визначено поняття страхування: це вид цивiльно-право-
вих вiдносин по захисту майнових iнтересiв громадян та юри-
дичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадкiв)
за рахунок грошових фондiв, що формуються шляхом сплати
ними страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй).
Обуктами страхування можуть бути майновi iнтереси, що не
суперечать законодавству Украєни. Залежно вiд обуктiв страху-
вання подiляуться на: особисте - страхування майнових iнте-
ресiв, повязаних iз життям, здоровям, працездатнiстю та пен-
сiйним забезпеченням страхувальника або застрахованоє особи;
майнове - страхування майнових iнтересiв, повязаних з воло-
дiнням, користуванням i розпорядженням майном; страхування
вiдповiдальностi - повязане з вiдшкодуванням страхувальни-
ком заподiяноє ним шкоди особi або майну громадянина, а та-
кож шкоди, заподiяноє юридичнiй особi.
Страхування може бути добровiльним або обоу язковим.
Добровiльне страхування здiйснюуться на основi договору мiж
страхувальником i страховиком. Загальнi умови i порядок про-
ведення добровiльного страхування визначаються правилами
страхування, що встановлюються страховиком самостiйно. Кон-
кретнi умови страхування визначаються при укладаннi договору
страхування. Добровiльне страхування не може бути обовязко-
вою передумовою при реалiзацiє iнших правовiдносин, не повя-
заних зi страхуванням.
Обовязкове страхування здiйснюуться на пiдставi актiв зако-
нодавства Украєни. Види, умови i порядок проведення обовяз-
кового страхування визначаються вiдповiдними актами законо-
давства Украєни. При цьому страхувальник у вiльним у виборi
страховика, якщо iнше не передбачено актами законодавства.
Поряд з цивiльно-правовими нормами iнституту страхування
iснуу iнститут державного соцiального страхування. Головна
244
вiдмiннiсть мiж ними полягау в тому, що при державному со-
цiальному страхуваннi за робiтникiв, службовцiв, членiв коопе-
ративних та iнших органiзацiй внески у фонд соцiального стра-
хування, якими вiдають профспiлки, вносять пiдприумства або
кооперативи без будь-яких вiдрахувань з єхньоє заробiтноє пла-
ти, тодi як страхування за нормами цивiльного законодавства
засноване, як правило, на майновiй участi у створеннi страхових
фондiв самих громадян.
Страхування виконуу ряд функцiй: а) компенсацiйну, оскiль-
ки страховi фонди використовуються насамперед для вiдшкоду-
вання страхувальникам нанесених збиткiв;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174