закiнчився строк дiє (якщо такий строк
учасники визначили у договорi); за загальною згодою учасникiв
прийнято вiдповiдне рiшення; вiдбуваються подiє (дiє), що роб-
лять неможливим здiйснення такоє дiяльностi i не залежать вiд
волi учасникiв та в iнших випадках, передбачених в законi або
договорi.
Право власностi у договорах про спiльну дiяльнiсть. При укла-
деннi i виконаннi договору про спiльну дiяльнiсть мiж його учас-
никами (сторонами) у бiльшостi випадкiв виникають вiдносини
спiльноє власностi. iншими словами, для майнових внескiв учас-
ники договору, а також майна, яке буде створене (придбане)
внаслiдок єх спiльноє дiяльностi, встановлюуться правовий ре-
жим спiльноє частковоє власностi. Очевидно, договором можна
встановити й iнший правовий режим внесеного майна.
Вiдносини власностi, що виникають мiж учасниками договору
про спiльну дiяльнiсть, регулюються Законом Украєни <Про
власнiсть>. Цивiльним кодексом Украєни та iншими законодав-
чими актами.
Учасники договору про спiльну дiяльнiсть використовують або
володiють, користуються i розпоряджаються майном, яке пере-
бувау у єх спiльнiй частковiй власностi, за згодою мiж собою.
Отже, будь-якi дiє щодо такого майна повиннi узгоджуватися
мiж всiма учасниками. Основнi умови й напрями використання
майна при спiльнiй частковiй власностi встановлюються догово-
ром.
Спiльна часткова власнiсть передбачау визначення частки кож-
ного учасника договору. Якщо пiд час виконання договору прид-
бауться яке-небудь майно (наприклад, засоби виробництва), то
частка кожного учасника в ньому визначауться вiдповiдно до
спiввiдношення внескiв учасникiв, зазначених у договорi.
До обуктiв права спiльноє частковоє власностi за договором
про спiльну дiяльнiсть (майновi внески, створене майно тощо)
293
не належать прибуток (доход), частина виробленоє продукцiє,
що розподiляються мiж учасниками договору, i надходять в по-
вне єх розпорядження.
Характер вiдносин у договорi про спiльну дiяльнiсть передба-
чау стабiльнiсть правових (органiзацiйних, майнових) звязкiв
мiж учасниками, без яких неможливо було б належним чином
здiйснювати спiвробiтництво. У звязку з цим законом встанов-
лено заборону учаснику договору розпоряджатися своую част-
кою у спiльному майнi без згоди iнших учасникiв (частина третя
ст.432 ЦК Украєни). Проте якщо така згода отримана, учасник
може вiдчужувати (оплатно або безоплатно) iншiй особi свою
частку в спiльному майнi (частина четверта ст.113 ЦК Украєни).
При цьому учасник повинен дотримуватися вимог закону про
право привiлейованоє купiвлi частки iншими учасниками дого-
вору.
На частку учасника договору про спiльну дiяльнiсть по його
особистих зобовязаннях може бути звернено стягнення третiми
особами. Закон дау право кредитору учасника-боржника предя-
вити позов про видiлення його частки для звернення на неє стяг-
нення (ст.116 ЦК Украєни).
Вiдносини спiльноє частковоє власностi мiж учасниками дого-
вору про спiльну дiяльнiсть припиняються iз закiнченням дiє цього
договору. Майно, що набуло статусу спiльноє частковоє влас-
ностi внаслiдок здiйснення спiльноє дiяльностi, пiсля необхiд-
них розрахункiв з бюджетом та третiми особами розподiляуться
мiж учасниками договору пропорцiйно єх часткам (внескам) у
спiльному майнi, якщо учасники не погодили iнший порядок
розподiлу результату єх спiльноє дiяльностi.
3. Установчi договори
Поняття установчих договорiв, єх юридична характеристика.
Спiльна дiяльнiсть окремих осiб може здiйснюватись шляхом ство-
рення нового самостiйного субукта права - юридичноє особи.
Чинне законодавство Украєни (закони Украєни <Про пiдприум-
ництво>, <Про пiдприумства в Украєнi>, <Про господарськi то-
вариства>, <Про цiннi папери i фондову бiржу>, <Про банки i
У проектi Нового ЦК Украєни положення про установчi дого-
вори мiстяться у главi <Юридичнi особи>. У звязку з цим дана
тема у майбутньому буде, очевидно, розглядатись в iншiй час-
тинi пiдручника.
294
банкiвську дiяльнiсть>, декрети Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про
довiрчi товариства>, <Про страхування>, постанова Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни <Про порядок реустрацiє адвокатських обуд-
нань> вiд 27 квiтня 1993 р. №302 та iншi акти законодавства)
здебiльшого вимагау при створеннi юридичноє особи двома
(кiлькома) засновниками укладати установчий договiр.
Особливiсть i специфiка установчого договору полягають в тому,
що вiн не тiльки регулюу взаумовiдносини за спiльною дiяльнiс-
тю (наприклад, вiдносини щодо створення юридичноє особи та
надiлення єє майном), а й визначау правовий статус юридичноє
особи, у складовою частиною установчих документiв. Дiя уста-
новчого договору пiсля державноє реустрацiє (створення) юри-
дичноє особи зберiгауться та продовжууться до моменту припи-
нення єє дiяльностi.
Установчi договори у дво- та багатостороннiми угодами, у звяз-
ку з цим кiлькiсть сторiн в них не може бути менше двох. Вони
у також консесуальними угодами.
Рiзновиди установчих договорiв. Внаслiдок того що установчi
договори необхiднi для створення рiзних за своєми завданнями i
функцiями господарських утворень, єх предметне можна подi-
лити на установчi договори страхових компанiй, комерцiйних
банкiв, довiрчих товариств, фондових бiрж, споживчих товариств,
адвокатських обуднань, виробничих, торговельних i посеред-
ницьких фiрм, асоцiацiй, консорцiумiв, концернiв та iнших юри-
дичних осiб.
Проте незважаючи на таку розмаєтiсть, для багатьох названих
осiб при укладаннi установчого договору необхiдно грунтувати-
ся на положеннях Закону Украєни <Про господарськi товарист-
ва>. Це обумовлено тим, що деякi законодавчi акти (<Про стра-
хування>, <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>, <Про цiннi папе-
ри i фондову бiржу>), якi визначають правовi форми пiдприумств,
безпосередньо вiдсилають до Закону Украєни <Про господарськi
товариства>.
Цей закон визначау два основних рiзновиди установчих дого-
ворiв: що дiють водночас зi статутом юридичноє особи (акцiо-
нернi товариства, товариство з обмеженою i товариство з додат-
ковою вiдповiдальнiстю) та якi у удиним установчим докумен-
том (повне i командитне товариство).
Змiст установчих договорiв. Змiст установчих договорiв, тобто
сукупнiсть умов спiльноє дiяльностi, визначауться вiдповiдними
законами та сторонами установчих договорiв.
Закон <Про господарськi товариства> визначау вимоги щодо
змiсту установчих документiв шляхом перелiчення певних поло-
295
жень, якi повиннi бути закрiпленi у них. Однак цей перелiк умов
у спiльним як для установчого договору, так i для статуту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
учасники визначили у договорi); за загальною згодою учасникiв
прийнято вiдповiдне рiшення; вiдбуваються подiє (дiє), що роб-
лять неможливим здiйснення такоє дiяльностi i не залежать вiд
волi учасникiв та в iнших випадках, передбачених в законi або
договорi.
Право власностi у договорах про спiльну дiяльнiсть. При укла-
деннi i виконаннi договору про спiльну дiяльнiсть мiж його учас-
никами (сторонами) у бiльшостi випадкiв виникають вiдносини
спiльноє власностi. iншими словами, для майнових внескiв учас-
ники договору, а також майна, яке буде створене (придбане)
внаслiдок єх спiльноє дiяльностi, встановлюуться правовий ре-
жим спiльноє частковоє власностi. Очевидно, договором можна
встановити й iнший правовий режим внесеного майна.
Вiдносини власностi, що виникають мiж учасниками договору
про спiльну дiяльнiсть, регулюються Законом Украєни <Про
власнiсть>. Цивiльним кодексом Украєни та iншими законодав-
чими актами.
Учасники договору про спiльну дiяльнiсть використовують або
володiють, користуються i розпоряджаються майном, яке пере-
бувау у єх спiльнiй частковiй власностi, за згодою мiж собою.
Отже, будь-якi дiє щодо такого майна повиннi узгоджуватися
мiж всiма учасниками. Основнi умови й напрями використання
майна при спiльнiй частковiй власностi встановлюються догово-
ром.
Спiльна часткова власнiсть передбачау визначення частки кож-
ного учасника договору. Якщо пiд час виконання договору прид-
бауться яке-небудь майно (наприклад, засоби виробництва), то
частка кожного учасника в ньому визначауться вiдповiдно до
спiввiдношення внескiв учасникiв, зазначених у договорi.
До обуктiв права спiльноє частковоє власностi за договором
про спiльну дiяльнiсть (майновi внески, створене майно тощо)
293
не належать прибуток (доход), частина виробленоє продукцiє,
що розподiляються мiж учасниками договору, i надходять в по-
вне єх розпорядження.
Характер вiдносин у договорi про спiльну дiяльнiсть передба-
чау стабiльнiсть правових (органiзацiйних, майнових) звязкiв
мiж учасниками, без яких неможливо було б належним чином
здiйснювати спiвробiтництво. У звязку з цим законом встанов-
лено заборону учаснику договору розпоряджатися своую част-
кою у спiльному майнi без згоди iнших учасникiв (частина третя
ст.432 ЦК Украєни). Проте якщо така згода отримана, учасник
може вiдчужувати (оплатно або безоплатно) iншiй особi свою
частку в спiльному майнi (частина четверта ст.113 ЦК Украєни).
При цьому учасник повинен дотримуватися вимог закону про
право привiлейованоє купiвлi частки iншими учасниками дого-
вору.
На частку учасника договору про спiльну дiяльнiсть по його
особистих зобовязаннях може бути звернено стягнення третiми
особами. Закон дау право кредитору учасника-боржника предя-
вити позов про видiлення його частки для звернення на неє стяг-
нення (ст.116 ЦК Украєни).
Вiдносини спiльноє частковоє власностi мiж учасниками дого-
вору про спiльну дiяльнiсть припиняються iз закiнченням дiє цього
договору. Майно, що набуло статусу спiльноє частковоє влас-
ностi внаслiдок здiйснення спiльноє дiяльностi, пiсля необхiд-
них розрахункiв з бюджетом та третiми особами розподiляуться
мiж учасниками договору пропорцiйно єх часткам (внескам) у
спiльному майнi, якщо учасники не погодили iнший порядок
розподiлу результату єх спiльноє дiяльностi.
3. Установчi договори
Поняття установчих договорiв, єх юридична характеристика.
Спiльна дiяльнiсть окремих осiб може здiйснюватись шляхом ство-
рення нового самостiйного субукта права - юридичноє особи.
Чинне законодавство Украєни (закони Украєни <Про пiдприум-
ництво>, <Про пiдприумства в Украєнi>, <Про господарськi то-
вариства>, <Про цiннi папери i фондову бiржу>, <Про банки i
У проектi Нового ЦК Украєни положення про установчi дого-
вори мiстяться у главi <Юридичнi особи>. У звязку з цим дана
тема у майбутньому буде, очевидно, розглядатись в iншiй час-
тинi пiдручника.
294
банкiвську дiяльнiсть>, декрети Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про
довiрчi товариства>, <Про страхування>, постанова Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни <Про порядок реустрацiє адвокатських обуд-
нань> вiд 27 квiтня 1993 р. №302 та iншi акти законодавства)
здебiльшого вимагау при створеннi юридичноє особи двома
(кiлькома) засновниками укладати установчий договiр.
Особливiсть i специфiка установчого договору полягають в тому,
що вiн не тiльки регулюу взаумовiдносини за спiльною дiяльнiс-
тю (наприклад, вiдносини щодо створення юридичноє особи та
надiлення єє майном), а й визначау правовий статус юридичноє
особи, у складовою частиною установчих документiв. Дiя уста-
новчого договору пiсля державноє реустрацiє (створення) юри-
дичноє особи зберiгауться та продовжууться до моменту припи-
нення єє дiяльностi.
Установчi договори у дво- та багатостороннiми угодами, у звяз-
ку з цим кiлькiсть сторiн в них не може бути менше двох. Вони
у також консесуальними угодами.
Рiзновиди установчих договорiв. Внаслiдок того що установчi
договори необхiднi для створення рiзних за своєми завданнями i
функцiями господарських утворень, єх предметне можна подi-
лити на установчi договори страхових компанiй, комерцiйних
банкiв, довiрчих товариств, фондових бiрж, споживчих товариств,
адвокатських обуднань, виробничих, торговельних i посеред-
ницьких фiрм, асоцiацiй, консорцiумiв, концернiв та iнших юри-
дичних осiб.
Проте незважаючи на таку розмаєтiсть, для багатьох названих
осiб при укладаннi установчого договору необхiдно грунтувати-
ся на положеннях Закону Украєни <Про господарськi товарист-
ва>. Це обумовлено тим, що деякi законодавчi акти (<Про стра-
хування>, <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>, <Про цiннi папе-
ри i фондову бiржу>), якi визначають правовi форми пiдприумств,
безпосередньо вiдсилають до Закону Украєни <Про господарськi
товариства>.
Цей закон визначау два основних рiзновиди установчих дого-
ворiв: що дiють водночас зi статутом юридичноє особи (акцiо-
нернi товариства, товариство з обмеженою i товариство з додат-
ковою вiдповiдальнiстю) та якi у удиним установчим докумен-
том (повне i командитне товариство).
Змiст установчих договорiв. Змiст установчих договорiв, тобто
сукупнiсть умов спiльноє дiяльностi, визначауться вiдповiдними
законами та сторонами установчих договорiв.
Закон <Про господарськi товариства> визначау вимоги щодо
змiсту установчих документiв шляхом перелiчення певних поло-
295
жень, якi повиннi бути закрiпленi у них. Однак цей перелiк умов
у спiльним як для установчого договору, так i для статуту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174