У даному випадку
198
норми, що регулюють договiрнi вiдносини з поставок, взаумо-
дiють з нормами транспортного законодавства. Зокрема, вiдпо-
вiдно до статтi ЗО Статуту залiзниць залiзниця в разi неподачi з єє
вини перевiзних засобiв для виконання мiсячного плану переве-
зення вантажiв зобовязана на вимогу вантажовiдправника ви-
дiлити перевiзнi засоби для поповнення недовантаження протя-
гом наступного мiсяця цього самого кварталу. Перевiзнi засоби,
не поданi в останньому мiсяцi кварталу, повиннi бути видiленi у
першому мiсяцi наступного кварталу.
Порядок поповнення недовантажень, допущених з вини залiз-
ницi, погоджууться нею з вантажовiдправником, якщо переве-
зення вантажiв здiйснюуться у прямому залiзничному сполученнi.
Поповнення неподаних засобiв для перевезення вантажiв у змiша-
ному залiзнично-водному сполученнi та на експорт погоджууть-
ся Мiнiстерством транспорту Украєни з вiдповiдними мiнiстер-
ствами та вiдомствами. При порушеннi погодженого порядку
залiзниця за неподачу перевiзних засобiв i вiдправник за не-
предявлення вантажiв до перевезення несуть таку саму вiдпо-
вiдальнiсть, як i за невиконання плану перевезення. На мор-
ському i рiчковому транспортi поповнення недовантажень
здiйснюуться у межах навiгацiйного перiоду.
Сторонами в договорi перевезення вантажу у перевiзник i
вiдправник. Перевiзниками вважаються тi транспортнi органi-
зацiє, якi надiленi правами юридичноє особи та яким надано право
укладати договори перевезення безпосередньо або через своє
пiдроздiли транспортними статутами (кодексами): залiзницi,
рiчковi та морськi пароплавства, авiацiйнi пiдприумства, авто-
господарства. Якщо перевезення вантажу здiйснюуться у пря-
мому, прямому змiшаному сполученнi, то учасниками перевiзного
процесу на сторонi перевiзника виступають кiлька транспорт-
них органiзацiй одного чи кiлькох видiв транспорту. Договiр з
вiдправником вантажу укладау транспортна органiзацiя, яка сама
або через своє пiдроздiли приймау вантаж для перевезення в пунктi
вiдправлення. Всi наступнi транспортнi органiзацiє, що беруть
участь у перевезеннi, щодо початкового перевiзника у третiми
особами, на яких в силу дiючих на транспортi правил покла-
дауться виконання зобовязання по перевезенню (ст.164 ЦК Ук-
раєни).
Вiдправниками вантажiв можуть бути як органiзацiє (юридичнi
особи), так i громадяни, яким вантаж належить або на правi
власностi, або на правi повного господарського вiдання, або на
правi оперативного управлiння, або на iншiй пiдставi, передба-
ченiй законом чи договором.
199
Крiм перевiзника та вiдправника, учасником перевезення у та-
кож одержувач вантажу. Вантажоодержувач, як правило, пере-
бувау у договiрних вiдносинах з вантажовiдправником (з постав-
ки, контрактацiє, купiвлi-продажу тощо) i вже в силу цих дого-
ворiв повинен прийняти доставлений йому перевiзником ван-
таж.
Однак обовязок одержувача прийняти та вивезти вантаж у пунктi
призначення випливау також з юридичного факту укладення до-
говору перевезення конкретного вантажу. Цей обовязок закрiп-
лено у транспортних статутах (кодексах). Так, за статтями 62, 63
Статуту залiзниць вантажоодержувач повинен прийняти i вивезти
зi станцiє вантаж, який прибув на його адресу. В разi прибуття
вантажу, поставка якого не передбачена договором, одержувач
повинен прийняти цей вантаж вiд станцiє на вiдповiдальне зберi-
гання. Вантажоодержувач може вiдмовитися вiд прийняття ванта-
жу лише в тому разi, коли його якiсть внаслiдок псування чи
пошкодження змiнилась настiльки, що виключауться можливiсть
повного або часткового використання вантажу.
Отже, договiр перевезення вантажу можна розглядати як до-
говiр на користь третьоє особи (одержувача), для якоє виника-
ють не лише права (наприклад, вимагати вiд перевiзника видачi
вантажу), а й передбаченi транспортними правилами обовязки
(прийняти вантаж, здiйснити доплату за перевезення тощо).
Перевезення вантажу оформляуться спецiальним транспорт-
ним документом, який супроводжуу вантаж i по сутi у письмо-
вою формою договору. Такими документами при перевезеннях
вантажiв залiзничним i рiчковим транспортом у накладна (ст.38
Статуту залiзниць, ст.67 Статуту внутрiшнього водного транс-
порту), автомобiльним - товарно-транспортна накладна (ст.47
Статуту автомобiльного транспорту), морським - коносамент
(ст.134, 135 Кодексу торговельного мореплавства).
Договiр морського перевезення вантажу може бути укладений
за умови надання для перевезення всього судна, його частини
або певних суднових примiщень (пункт 1 ст.134, 136 Кодексу
торговельного мореплавства). Такий договiр називауться рейсо-
вим чартером, чи цертепартiую: вiн у консесуальним догово-
ром. Проте й при укладеннi рейсового чартера для посвiдчення
прийняття вантажу до морського перевезення перевiзник видау
вiдправниковi коносамент, який на вiдмiну вiд основних транс-
портних документiв на iнших видах транспорту у товаророзпо-
рядчим документом (ст.128 ЦК Украєни).
Чартер застосовууться i для перевезення пасажирiв, багажу,
вантажiв та пошти повiтряним транспортом. Чартерне повiтряне
200
перевезення виконууться на пiдставi договору чартера (фрахту-
вання повiтряного судна), за яким одна сторона (фрахтiвник)
зобовязууться надати iншiй сторонi (фрахтувальнику) за плату
всю мiсткiсть одного чи кiлькох повiтряних суден на один або
кiлька рейсiв для повiтряного перевезення пасажирiв, багажу,
вантажу i пошти або для iншоє мети, якщо це не суперечить
чинному законодавству Украєни (ст.61 Повiтряного кодексу Ук-
раєни).
Договiр перевезення вантажу укладають шляхом зустрiчних дiй
ооох сторiн: передачу перевiзником транспортного засобу i пред-
явлення вiдправником вантажу разом iз заповненим на кожну
вiдправку транспортним документом (наприклад, накладною).
У ньому зазначаються найголовнiшi умови договору перевезен-
ня: найменування учасникiв, характеристика вантажу, дата прийо-
му його для перевезення тощо.
Перевiзник мау право перевiряти цi документи щодо єх точ-
ностi та достовiрностi. Основний перевiзний документ супро-
воджуу вантаж i в пунктi призначення видауться одержувачевi
разом з вантажем.
3. Виконання договорiв перевезення вантажiв
За договором перевезення вантажу транспортна органiзацiя -
перевiзник повинна доставити ввiрений єй вiдправником вантаж
до пункту призначення i видати його уповноваженiй на одер-
жання вантажу особi (одержувачевi). Проте належне виконання
договору перевiзником обумовлене дотриманням ним ряду обо-
вязкiв, що випливають безпосередньо зi статуту (кодексу) i не-
обхiднi умови для нормального початку та завершення перевiзного
процесу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
198
норми, що регулюють договiрнi вiдносини з поставок, взаумо-
дiють з нормами транспортного законодавства. Зокрема, вiдпо-
вiдно до статтi ЗО Статуту залiзниць залiзниця в разi неподачi з єє
вини перевiзних засобiв для виконання мiсячного плану переве-
зення вантажiв зобовязана на вимогу вантажовiдправника ви-
дiлити перевiзнi засоби для поповнення недовантаження протя-
гом наступного мiсяця цього самого кварталу. Перевiзнi засоби,
не поданi в останньому мiсяцi кварталу, повиннi бути видiленi у
першому мiсяцi наступного кварталу.
Порядок поповнення недовантажень, допущених з вини залiз-
ницi, погоджууться нею з вантажовiдправником, якщо переве-
зення вантажiв здiйснюуться у прямому залiзничному сполученнi.
Поповнення неподаних засобiв для перевезення вантажiв у змiша-
ному залiзнично-водному сполученнi та на експорт погоджууть-
ся Мiнiстерством транспорту Украєни з вiдповiдними мiнiстер-
ствами та вiдомствами. При порушеннi погодженого порядку
залiзниця за неподачу перевiзних засобiв i вiдправник за не-
предявлення вантажiв до перевезення несуть таку саму вiдпо-
вiдальнiсть, як i за невиконання плану перевезення. На мор-
ському i рiчковому транспортi поповнення недовантажень
здiйснюуться у межах навiгацiйного перiоду.
Сторонами в договорi перевезення вантажу у перевiзник i
вiдправник. Перевiзниками вважаються тi транспортнi органi-
зацiє, якi надiленi правами юридичноє особи та яким надано право
укладати договори перевезення безпосередньо або через своє
пiдроздiли транспортними статутами (кодексами): залiзницi,
рiчковi та морськi пароплавства, авiацiйнi пiдприумства, авто-
господарства. Якщо перевезення вантажу здiйснюуться у пря-
мому, прямому змiшаному сполученнi, то учасниками перевiзного
процесу на сторонi перевiзника виступають кiлька транспорт-
них органiзацiй одного чи кiлькох видiв транспорту. Договiр з
вiдправником вантажу укладау транспортна органiзацiя, яка сама
або через своє пiдроздiли приймау вантаж для перевезення в пунктi
вiдправлення. Всi наступнi транспортнi органiзацiє, що беруть
участь у перевезеннi, щодо початкового перевiзника у третiми
особами, на яких в силу дiючих на транспортi правил покла-
дауться виконання зобовязання по перевезенню (ст.164 ЦК Ук-
раєни).
Вiдправниками вантажiв можуть бути як органiзацiє (юридичнi
особи), так i громадяни, яким вантаж належить або на правi
власностi, або на правi повного господарського вiдання, або на
правi оперативного управлiння, або на iншiй пiдставi, передба-
ченiй законом чи договором.
199
Крiм перевiзника та вiдправника, учасником перевезення у та-
кож одержувач вантажу. Вантажоодержувач, як правило, пере-
бувау у договiрних вiдносинах з вантажовiдправником (з постав-
ки, контрактацiє, купiвлi-продажу тощо) i вже в силу цих дого-
ворiв повинен прийняти доставлений йому перевiзником ван-
таж.
Однак обовязок одержувача прийняти та вивезти вантаж у пунктi
призначення випливау також з юридичного факту укладення до-
говору перевезення конкретного вантажу. Цей обовязок закрiп-
лено у транспортних статутах (кодексах). Так, за статтями 62, 63
Статуту залiзниць вантажоодержувач повинен прийняти i вивезти
зi станцiє вантаж, який прибув на його адресу. В разi прибуття
вантажу, поставка якого не передбачена договором, одержувач
повинен прийняти цей вантаж вiд станцiє на вiдповiдальне зберi-
гання. Вантажоодержувач може вiдмовитися вiд прийняття ванта-
жу лише в тому разi, коли його якiсть внаслiдок псування чи
пошкодження змiнилась настiльки, що виключауться можливiсть
повного або часткового використання вантажу.
Отже, договiр перевезення вантажу можна розглядати як до-
говiр на користь третьоє особи (одержувача), для якоє виника-
ють не лише права (наприклад, вимагати вiд перевiзника видачi
вантажу), а й передбаченi транспортними правилами обовязки
(прийняти вантаж, здiйснити доплату за перевезення тощо).
Перевезення вантажу оформляуться спецiальним транспорт-
ним документом, який супроводжуу вантаж i по сутi у письмо-
вою формою договору. Такими документами при перевезеннях
вантажiв залiзничним i рiчковим транспортом у накладна (ст.38
Статуту залiзниць, ст.67 Статуту внутрiшнього водного транс-
порту), автомобiльним - товарно-транспортна накладна (ст.47
Статуту автомобiльного транспорту), морським - коносамент
(ст.134, 135 Кодексу торговельного мореплавства).
Договiр морського перевезення вантажу може бути укладений
за умови надання для перевезення всього судна, його частини
або певних суднових примiщень (пункт 1 ст.134, 136 Кодексу
торговельного мореплавства). Такий договiр називауться рейсо-
вим чартером, чи цертепартiую: вiн у консесуальним догово-
ром. Проте й при укладеннi рейсового чартера для посвiдчення
прийняття вантажу до морського перевезення перевiзник видау
вiдправниковi коносамент, який на вiдмiну вiд основних транс-
портних документiв на iнших видах транспорту у товаророзпо-
рядчим документом (ст.128 ЦК Украєни).
Чартер застосовууться i для перевезення пасажирiв, багажу,
вантажiв та пошти повiтряним транспортом. Чартерне повiтряне
200
перевезення виконууться на пiдставi договору чартера (фрахту-
вання повiтряного судна), за яким одна сторона (фрахтiвник)
зобовязууться надати iншiй сторонi (фрахтувальнику) за плату
всю мiсткiсть одного чи кiлькох повiтряних суден на один або
кiлька рейсiв для повiтряного перевезення пасажирiв, багажу,
вантажу i пошти або для iншоє мети, якщо це не суперечить
чинному законодавству Украєни (ст.61 Повiтряного кодексу Ук-
раєни).
Договiр перевезення вантажу укладають шляхом зустрiчних дiй
ооох сторiн: передачу перевiзником транспортного засобу i пред-
явлення вiдправником вантажу разом iз заповненим на кожну
вiдправку транспортним документом (наприклад, накладною).
У ньому зазначаються найголовнiшi умови договору перевезен-
ня: найменування учасникiв, характеристика вантажу, дата прийо-
му його для перевезення тощо.
Перевiзник мау право перевiряти цi документи щодо єх точ-
ностi та достовiрностi. Основний перевiзний документ супро-
воджуу вантаж i в пунктi призначення видауться одержувачевi
разом з вантажем.
3. Виконання договорiв перевезення вантажiв
За договором перевезення вантажу транспортна органiзацiя -
перевiзник повинна доставити ввiрений єй вiдправником вантаж
до пункту призначення i видати його уповноваженiй на одер-
жання вантажу особi (одержувачевi). Проте належне виконання
договору перевiзником обумовлене дотриманням ним ряду обо-
вязкiв, що випливають безпосередньо зi статуту (кодексу) i не-
обхiднi умови для нормального початку та завершення перевiзного
процесу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174