Як додатковi послуги за
договором експедицiє можуть передбачатись: здiйснення таких
необхiдних для доставки вантажу операцiй, як одержання по-
трiбних для експорту або iмпорту документiв, виконання мит-
222
них та iнших формальностей, перевiрка кiлькостi та стану ван-
тажу, його навантаження i розвантаження, сплата мита, зборiв
та iнших витрат, що покладаються на вiдправника, зберiгання
вантажу, його одержання у пунктi призначення.
Експедитор може дiяти як вiд iменi клiунта, так i вiд свого
iменi. Якщо експедитор за умовами договору дiу вiд iменi вiдправ-
ника, то щодо вiдносин по договору експедицiє застосовуються
положення про договiр доручення. У разi, якщо вiн дiу вiд свого
iменi, застосовуються вiдповiднi правила про договiр комiсiє.
Вiдповiдальнiсть при цьому за невиконання чи неналежне вико-
нання обовязкiв, що складають змiст додаткових послуг, надан-
ня яких прийняв на себе експедитор, визначауться законодав-
ством про вiдповiдний договiр (пiдряду, зберiгання тощо) та умо-
вами договору експедицiє. Отже, договiр експедицiє може мiсти-
ти елементи кiлькох видiв: перевезення, доручення, комiсiє, пiдря-
ду, зберiгання тощо, якi тiсно переплiтаються в одному юридич-
ному фактi (договорi).
У договорi транспортноє експедицiє, укладеному мiж експеди-
тором i клiунтом, експедитор по сутi замiняу клiунта у вiдноси-
нах з перевiзником. У звязку з цим автотранспортнi пiдприум-
ства, що здiйснюють транспортно-експедицiйне обслуговування
клiунтури, користуються правами i несуть обовязки та вiдповi-
дальнiсть, передбаченi транспортними статутами для вiдправникiв
й одержувачiв вантажiв (ст.68 Статуту залiзниць).
Водночас автотранспортнi пiдприумства (експедитори) укла-
дають з органiзацiями залiзничного транспорту, морськими i
рiчковими портами та аеропортами договори на централiзоване
завезення та вивезення вантажiв. У цих договорах передбача-
ються:
- обсяги перевезень вантажiв;
- строки доставки вантажiв згiдно з погодженими графiками;
- забезпечення збереженостi вантажу;
- виконання навантажувально-розвантажувальних робiт в обу-
мовленi години доби;
- умови розрахункiв за перевезення та виконання експеди-
цiйних робiт;
- взаумна вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договiрних
зобовязань тощо.
Договори, що укладаються автотранспортними пiдприумства-
ми, з одного боку, з клiунтурою на транспортно-експедицiйне
обслуговування, а з другого - з транспортними пiдприумствами
на централiзоване завезення i вивезення вантажiв, за своєм змiстом
повиннi бути взаумопогодженими, щоб забезпечувати чiтку й
223
.-.--.--.-. .ч ..iч.iiд-гi. i>->пi па iиненга по-
кладаються такi обовязки, як:
- предявляти вантажi експедиторовi рiвномiрно протягом
кварталу, мiсяця, доби;
- забезпечувати на своєх складах роботу по вiдправленню та
прийманню вантажiв у певнi часи, погодженi з експедитором,
тощо.
За невиконання або неналежне виконання обовязкiв за дого-
вором про транспортно-експедицiйне обслуговування сторони не-
суть майнову вiдповiдальнiсть. Вона визначауться як загальними
положеннями про зобовязання, так i нормами транспортних ста-
тутiв i кодексiв, договорами мiж експедиторами та клiунтами, якi
укладаються на основi типових договорiв (наприклад, типовий
договiр на централiзоване завезення (вивезення) вантажiв на станцiє
залiзниць, в порти (на пристанi), аеропорти, виконання мiжмiських
перевезень вантажiв i транспортно-експедицiйне обслуговування
автотранспортними пiдприумствами та органiзацiями автомобiль-
ного транспорту загального користування).
Договором експедицiє, за умовами якого експедитор дiу вiд
свого iменi, може бути передбачена вiдповiдальнiсть експедито-
ра за неналежне виконання договорiв перевезення, укладених
ним з метою забезпечити доставку вантажу. Така вiдповiдальнiсть
експедитора визначауться за тими самими правилами, за якими
перед ним вiдповiдау той чи iнший перевiзник, якщо договором
не передбачена пiдвищена вiдповiдальнiсть експедитора. Зокре-
ма, експедитор вiдповiдау перед клiунтом за неподання контей-
нера пiд завантаження, за невручення квитанцiє про приймання
вантажу до перевезення або накладноє пiсля одержання вантажу
вiд перевiзника, за нестачу, пошкодження вантажу тощо. Клiунт
несе вiдповiдальнiсть за невикористання поданих автомобiлiв чи
контейнерiв, за несвоучасну оплату наданих послуг тощо.
Глава 13
Кредитно-розрахунковi вiдносини
1. Поняття кредитноє системи Украєни
Кредитна система Украєни - це мережа кредитних установ на
чолi з Нацiональним банком Украєни та iншi органiзацiє (на-
приклад, кредитнi спiлки, ломбарди).
Банки - це установи, функцiую яких у кредитування субуктiв
господарськоє дiяльностi та громадян за рахунок залучення коштiв
224
, пiдприумств, установ, органiзацiй, населення та iнших кредит-
них ресурсiв, касове i розрахункове обслуговування народного
господарства, виконання валютних та iнших банкiвських опе-
рацiй, передбачених законодавством Украєни. Банки у юридич-
ними особами, економiчно самостiйними i повнiстю незалеж-
ними вiд виконавчих та розпорядчих органiв державноє влади в
рiшеннях, повязаних з єх оперативною дiяльнiстю, а також щодо
вимог i вказiвок, якi не вiдповiдають чинному законодавству. В
умовах переходу до ринковоє економiки кардинально змiнено
систему банкiв в Украєнi.
Банкiвська система Украєни у дворiвневою i складауться з На-
цiонального банку Украєни та комерцiйних банкiв рiзних видiв i
форм власностi.
Перший рiвень - Нацiональний банк Украєни. Нацiональний
банк Украєни у центральним банком, єє емiсiйним центром, зна-
ходиться у власностi Украєнськоє держави i пiдзвiтний Верховнiй
Радi Украєни, провадить удину державну грошову та кредитну
полiтику, регулюу дiяльнiсть банкiвськоє системи в цiлому, орга-
нiзовуу i здiйснюу мiжбанкiвськi розрахунки.
Другий рiвень банкiвськоє системи - комерцiйнi банки, що
створюються на акцiонерних або пайових засадах.
Прийнятий Верховною Радою Украєни Закон <Про банки i
банкiвську дiяльнiсть> дау змогу банкам виконувати лише такi
банкiвськi операцiє:
- залучення i розмiщення грошових вкладiв та кредитiв;
- здiйснення розрахункiв за дорученням клiунтiв, банкiв-ко-
респондентiв та єх касове обслуговування;
- ведення рахункiв клiунтiв i банкiв-кореспондентiв;
- фiнансування капiтальних вкладень за дорученням власникiв
або розпорядникiв iнвестованих коштiв;
- випуск платiжних документiв i цiнних паперiв (чекiв, акре-
дитивiв, акцiй, облiгацiй, векселiв тощо);
- купiвля, продаж i зберiгання платiжних документiв, цiнних
паперiв, а також операцiй з ними;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
договором експедицiє можуть передбачатись: здiйснення таких
необхiдних для доставки вантажу операцiй, як одержання по-
трiбних для експорту або iмпорту документiв, виконання мит-
222
них та iнших формальностей, перевiрка кiлькостi та стану ван-
тажу, його навантаження i розвантаження, сплата мита, зборiв
та iнших витрат, що покладаються на вiдправника, зберiгання
вантажу, його одержання у пунктi призначення.
Експедитор може дiяти як вiд iменi клiунта, так i вiд свого
iменi. Якщо експедитор за умовами договору дiу вiд iменi вiдправ-
ника, то щодо вiдносин по договору експедицiє застосовуються
положення про договiр доручення. У разi, якщо вiн дiу вiд свого
iменi, застосовуються вiдповiднi правила про договiр комiсiє.
Вiдповiдальнiсть при цьому за невиконання чи неналежне вико-
нання обовязкiв, що складають змiст додаткових послуг, надан-
ня яких прийняв на себе експедитор, визначауться законодав-
ством про вiдповiдний договiр (пiдряду, зберiгання тощо) та умо-
вами договору експедицiє. Отже, договiр експедицiє може мiсти-
ти елементи кiлькох видiв: перевезення, доручення, комiсiє, пiдря-
ду, зберiгання тощо, якi тiсно переплiтаються в одному юридич-
ному фактi (договорi).
У договорi транспортноє експедицiє, укладеному мiж експеди-
тором i клiунтом, експедитор по сутi замiняу клiунта у вiдноси-
нах з перевiзником. У звязку з цим автотранспортнi пiдприум-
ства, що здiйснюють транспортно-експедицiйне обслуговування
клiунтури, користуються правами i несуть обовязки та вiдповi-
дальнiсть, передбаченi транспортними статутами для вiдправникiв
й одержувачiв вантажiв (ст.68 Статуту залiзниць).
Водночас автотранспортнi пiдприумства (експедитори) укла-
дають з органiзацiями залiзничного транспорту, морськими i
рiчковими портами та аеропортами договори на централiзоване
завезення та вивезення вантажiв. У цих договорах передбача-
ються:
- обсяги перевезень вантажiв;
- строки доставки вантажiв згiдно з погодженими графiками;
- забезпечення збереженостi вантажу;
- виконання навантажувально-розвантажувальних робiт в обу-
мовленi години доби;
- умови розрахункiв за перевезення та виконання експеди-
цiйних робiт;
- взаумна вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договiрних
зобовязань тощо.
Договори, що укладаються автотранспортними пiдприумства-
ми, з одного боку, з клiунтурою на транспортно-експедицiйне
обслуговування, а з другого - з транспортними пiдприумствами
на централiзоване завезення i вивезення вантажiв, за своєм змiстом
повиннi бути взаумопогодженими, щоб забезпечувати чiтку й
223
.-.--.--.-. .ч ..iч.iiд-гi. i>->пi па iиненга по-
кладаються такi обовязки, як:
- предявляти вантажi експедиторовi рiвномiрно протягом
кварталу, мiсяця, доби;
- забезпечувати на своєх складах роботу по вiдправленню та
прийманню вантажiв у певнi часи, погодженi з експедитором,
тощо.
За невиконання або неналежне виконання обовязкiв за дого-
вором про транспортно-експедицiйне обслуговування сторони не-
суть майнову вiдповiдальнiсть. Вона визначауться як загальними
положеннями про зобовязання, так i нормами транспортних ста-
тутiв i кодексiв, договорами мiж експедиторами та клiунтами, якi
укладаються на основi типових договорiв (наприклад, типовий
договiр на централiзоване завезення (вивезення) вантажiв на станцiє
залiзниць, в порти (на пристанi), аеропорти, виконання мiжмiських
перевезень вантажiв i транспортно-експедицiйне обслуговування
автотранспортними пiдприумствами та органiзацiями автомобiль-
ного транспорту загального користування).
Договором експедицiє, за умовами якого експедитор дiу вiд
свого iменi, може бути передбачена вiдповiдальнiсть експедито-
ра за неналежне виконання договорiв перевезення, укладених
ним з метою забезпечити доставку вантажу. Така вiдповiдальнiсть
експедитора визначауться за тими самими правилами, за якими
перед ним вiдповiдау той чи iнший перевiзник, якщо договором
не передбачена пiдвищена вiдповiдальнiсть експедитора. Зокре-
ма, експедитор вiдповiдау перед клiунтом за неподання контей-
нера пiд завантаження, за невручення квитанцiє про приймання
вантажу до перевезення або накладноє пiсля одержання вантажу
вiд перевiзника, за нестачу, пошкодження вантажу тощо. Клiунт
несе вiдповiдальнiсть за невикористання поданих автомобiлiв чи
контейнерiв, за несвоучасну оплату наданих послуг тощо.
Глава 13
Кредитно-розрахунковi вiдносини
1. Поняття кредитноє системи Украєни
Кредитна система Украєни - це мережа кредитних установ на
чолi з Нацiональним банком Украєни та iншi органiзацiє (на-
приклад, кредитнi спiлки, ломбарди).
Банки - це установи, функцiую яких у кредитування субуктiв
господарськоє дiяльностi та громадян за рахунок залучення коштiв
224
, пiдприумств, установ, органiзацiй, населення та iнших кредит-
них ресурсiв, касове i розрахункове обслуговування народного
господарства, виконання валютних та iнших банкiвських опе-
рацiй, передбачених законодавством Украєни. Банки у юридич-
ними особами, економiчно самостiйними i повнiстю незалеж-
ними вiд виконавчих та розпорядчих органiв державноє влади в
рiшеннях, повязаних з єх оперативною дiяльнiстю, а також щодо
вимог i вказiвок, якi не вiдповiдають чинному законодавству. В
умовах переходу до ринковоє економiки кардинально змiнено
систему банкiв в Украєнi.
Банкiвська система Украєни у дворiвневою i складауться з На-
цiонального банку Украєни та комерцiйних банкiв рiзних видiв i
форм власностi.
Перший рiвень - Нацiональний банк Украєни. Нацiональний
банк Украєни у центральним банком, єє емiсiйним центром, зна-
ходиться у власностi Украєнськоє держави i пiдзвiтний Верховнiй
Радi Украєни, провадить удину державну грошову та кредитну
полiтику, регулюу дiяльнiсть банкiвськоє системи в цiлому, орга-
нiзовуу i здiйснюу мiжбанкiвськi розрахунки.
Другий рiвень банкiвськоє системи - комерцiйнi банки, що
створюються на акцiонерних або пайових засадах.
Прийнятий Верховною Радою Украєни Закон <Про банки i
банкiвську дiяльнiсть> дау змогу банкам виконувати лише такi
банкiвськi операцiє:
- залучення i розмiщення грошових вкладiв та кредитiв;
- здiйснення розрахункiв за дорученням клiунтiв, банкiв-ко-
респондентiв та єх касове обслуговування;
- ведення рахункiв клiунтiв i банкiв-кореспондентiв;
- фiнансування капiтальних вкладень за дорученням власникiв
або розпорядникiв iнвестованих коштiв;
- випуск платiжних документiв i цiнних паперiв (чекiв, акре-
дитивiв, акцiй, облiгацiй, векселiв тощо);
- купiвля, продаж i зберiгання платiжних документiв, цiнних
паперiв, а також операцiй з ними;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174