ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

8 Закону <Про пiдприумництво>).

Проголошуючи свободу пiдприумництва, законодавець водно-
час передбачау види дiяльностi, для заняття якими необхiдне
одержання спецiального дозволу (лiцензiє). Це, зокрема, ремонт
спортивноє та мисливськоє зброє, виготовлення i реалiзацiя ме-
дикаментiв i хiмiчних речовин, виготовлення горiлчаних, i тю-
тюнових виробiв. Деякi iншi види дiяльностi, як, наприклад, ви-
готовлення i реалiзацiя наркотичних засобiв, вiйськовоє зброє та
боуприпасiв до неє, як зазначауться в статтi 4 Закону <Про
пiдприумництво>, можуть виконувати лише державнi пiдприум-
ства й органiзацiє.

Пiдряднi вiдносини безпосередньо врегульованi статтями 332-
356 ЦК Украєни. Норми цих статей носять загальний характер.
Тому щодо окремих видiв договору пiдряду, якi мають значну
специфiку, можуть прийматися спецiальнi нормативнi акти. В
Цивiльному кодексi Украєни врахованi особливостi лише дого-
вору пiдряду з обслуговування побутових потреб громадян (до-
говiр побутового замовлення). Окремими статтями регулюуться
договiр пiдряду на капiтальне будiвництво (ст.353-357), що зу-
мовлено особливим порядком укладення i виконання цього до-
говору, а ранiше - також iснуванням планово-адмiнiстративноє
системи в СРСР. Тому договiр пiдряду на капiтальне будiвницт-
во розглядався в юридичнiй лiтературi як самостiйний, а не як
рiзновид загального договору пiдряду. Нинi, коли вiдбуваються
докорiннi змiни в плановiй системi, така квалiфiкацiя договору
пiдряду на капiтальне будiвництво втрачау будь-якi пiдстави.

Договiр пiдряду дуже важливо вiдмежовувати вiд iнших близь-
ких за зовнiшнiми ознаками договорiв, оскiльки неправильне
застосування до пiдрядних вiдносин законодавства, що регулюу
iншi договiрнi вiдносини, може суттуво порушити права сторiн.

Особливi труднощi виникають у випадку розмежування дого-
вору пiдряду i трудового договору, кожний з яких мау своє суттувi
ознаки. Так, якщо предметом договору пiдряду у певний матерi-
альний результат виконаноє роботи, то для трудового договору
вiн не обовязковий, оскiльки в останньому випадку головне зна-
чення мау трудова дiяльнiсть взагалi, а не виконання разовоє
конкретноє роботи. За трудовим договором працiвник виконуу

159

роооту вiдповiдно до його квалiфiкацiє, посади протягом неви-
значеного або певного строку. При цьому виконувана робота
може мати виробничо-технiчний, органiзацiйно-керiвний, гро-
мадсько-полiтичний та iнший характер.

Пiдрядчик органiзацiйно самостiйний у виробничому процесi,
замовнику не пiдпорядкований, виконуу роботу переважно своєми
засобами та iнструментами i на свiй риск. За трудовим догово-
ром працiвник пiдпорядкований адмiнiстрацiє, дотримууться вста-
новлених правил внутрiшнього розпорядку, роботу виконуу, як
правило, засобами органiзацiє i не несе ризику випадковоє заги-
белi предмета працi.

Розмежовуються цi договори й за колом єх учасникiв. Так, якщо
в договорi пiдряду пiдрядчиком може бути як органiзацiя, так i
громадянин, то за трудовим договором виконавцем роботи (пра-
цiвником) виступау лише громадянин. За трудовим договором
працiвник зараховууться наказом до штату певноє органiзацiє,
що породжуу вiдповiднi правовi наслiдки з приводу оплати працi
i вiдпочинку працiвника, його соцiального забезпечення тощо.

На практицi мають мiсце випадки укладення мiж громадяни-
ном i органiзацiую трудовоє угоди на виконання першим певноє
роботи. Однак це ще не свiдчить про виникнення трудових вiдно-
син, на якi повинне поширюватися трудове законодавство. Лише
за наявностi всiх згаданих вище ознак можна зробити висновок
про приналежнiсть конкретноє угоди до трудового договору чи
договору пiдряду.

Договiр пiдряду необхiдно вiдмежовувати також вiд iнших су-
мiжних цивiльно-правових договорiв (купiвлi-продажу, постав-
ки, перевезення тощо).

2. Змiст договору пiдряду

Суттувими в договорi пiдряду у умови, що стосуються його
предмета, цiни та строку виконання. Саме вони i визначають
змiст договору пiдряду, його особливостi.

Як уже зазначалося, предметом договору пiдряду у результат
виконаноє пiдрядчиком роботи. З огляду на це не безспiрною у
думка про те, що предмет договору пiдряду - це виконання
пiдрядчиком певноє роботи i передача замовниковi єє результатiв.
Фактично таке визначення предмета договору пiдряду вiдтво-
рюу текст законодавче сформульованого поняття договору, яке
мiстить данi про сторони, єхнi права та обовязки, а також опо-
середкованi данi щодо умов договору. У наведенiй думцi вiдбу-
вауться, по сутi, ототожнення предмета договору пiдряду з iншими

160

його елементами. Саме по сооi <виконання> замовлення, як пра-
вило, не може бути предметом договору ще й тому, що
здiйснюуться воно пiдрядчиком органiзацiйно самостiйно. За
такого пiдходу ми вимушенi були б визнати, що, наприклад,
предметом купiвлi-продажу у не сама вiдчужувана рiч, а дiє про-
давця щодо єє вiдчуження, що суперечить сутностi купiвлi-про-
дажу.

У договорi пiдряду повиннi бути чiтко визначенi вимоги до
його предмета щодо якостi, кiлькостi тощо. Прiоритет у форму-
люваннi предмета договору, безумовно, належить замовниковi,
який виходить iз своєх потреб. Однак це не означау, що пiдряд-
чику законом вiдведена пасивна роль. Вiн також бере участь в
оцiнцi предмета, виходячи з своєх матерiальних, професiйних та
iнших можливостей. В окремих випадках сторони можуть i не
погоджувати тi чи iншi вимоги до предмета договору, якщо вони
безпосередньо передбаченi спецiальними нормативними акта-
ми, стандартами, технiчними умовами, зразками (наприклад, у
сферi побутового обслуговування, капiтального будiвництва).

Для досягнення замовленого результату можуть використову-
ватися матерiали пiдрядчика або замовника, можливе також по-
уднання матерiалiв обох сторiн. Такий висновок випливау iз змiсту
ст.332 ЦК Украєни. Разом з тим, вiдповiдно до частини першоє
статтi 335 цього Кодексу пiдрядчик зобовязаний виконати ро-
боту, обумовлену договором, iз своєх матерiалiв i своєми засоба-
ми, якщо iнше не встановлене законом або договором, тобто в
останньому випадку припускауться, що за загальним правилом
матерiали надаються пiдрядчиком, а iнше може бути передбаче-
не законом або договором. Подiбне застереження набувау прак-
тичного значення у випадку, коли в договорi не визначено сто-
рону, на яку покладауться обовязок рiзновидiв договору пiдря-
ду. Такий обовязок може встановлюватися також у спецiальних
актах законодавства.

У договорах пiдряду, якi вправi були укладати соцiалiстичнi
органiзацiє, необхiдно було обовязково передбачати норми ви-
трат матерiалiв, строки повернення лишкiв та основних вiдходiв,
а також вiдповiдальнiсть пiдрядчика за невиконання або нена-
лежне виконання цих обовязкiв (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174