Поняття функцiє договору неоднозначне ви-
значауться в юридичнiй науцi. Так, В.Г.Вердников стосовно гос-
подарського договору пiд його функцiую розумiв вираження ос-
новних цiлей використання договiрноє форми вiдносин мiж
органiзацiями в галузi господарства, вияв головного призначен-
ня цього договору. Вважаючи наведене визначення неприйнят-
ним з ряду мотивiв, О.О.Красавчиков так формулював поняття
функцiє цивiльно-правового договору: це не форма (вираження,
вияв тощо), а певний вид дiй (впливу) названого юридичного
факту на суспiльнi вiдносини.2 На нашу думку, у функцiях до-
говору поуднуються i вияв головних цiлей, основного призна-
чення договору, i його вплив на суспiльнi вiдносини, бо без ви-
користання цiує форми для конкретних правовiдносин не може
виявлятися головне призначення договору.
Чiтку класифiкацiю функцiй цивiльно-правового договору за-
пропонував О.О.Красавчиков.3 На його думку, договору влас-
тивi такi загальнi функцiє: iнiцiативна, програмно-координацiй-
на, iнформацiйна, гарантiйна i захисна. iнiцiативна функцiя до-
говору полягау в тому, що як результат погодження волi сторiн
договiр у одночасно актом вияву iнiцiативи i реалiзацiє диспози-
тивностi учасникiв договору. Програмна-координацiйна функцiя
Вердников В.Г. Функция хозяиственного договора//Трудьi
ВЮЗИ.-М.,1971.-Т.ХХi.-С.83.
2Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, со-
держание, функции//Гражданско-правовой договор й его функции-
Сб. - Свердловою, 1980. ~ С. 16.
Там само. - С.16-20.
29
означау, з одного боку, що договiр у своурiдною програмою пове-
дiнки його учасникiв, один щодо одного, а з другого, засобом
координацiє цiує поведiнки сторiн на засадах рiвностi, диспози-
тивностi та iнiцiативи. iнформацiйна функцiя виявляуться в тому,
що завдяки чiтко сформульованим умовам договiр мiстить певну
iнформацiю щодо наявних прав i обовязкiв у сторiн, яка в разi
спору може бути врахована юрисдикцiйним органом для правиль-
ноє квалiфiкацiє взаумовiдносин сторiн i прийняття законного та
обгрунтованого рiшення по цьому спору. Гарантiйна функцiя зво-
диться до залучення для стимулювання належного виконання зо-
бовязань системи забезпечувальних засобiв, якi також набувають
договiрноє форми (застави, завдатку, гарантiє, поруки, неустойки
тощо). Захисна функцiя полягау в тому, що завдяки договору вклю-
чауться в дiю механiзм захисту порушених прав шляхом примусу
до виконання обовязку в натурi, вiдшкодування збиткiв, застосу-
вання заходiв оперативного впливу тощо.
Проте зазначенi функцiє обуднуу бiльш загальна - регулятив-
на функцiя договору як правового засобу регулювання право-
мiрноє поведiнки учасникiв цивiльних правовiдносин.
2. Система цивiльно-правових договорiв
Цивiльно-правовими договорами опосередковуються вiдноси-
ни у рiзних сферах дiяльностi громадян i юридичних осiб. Юри-
дично оформлюючи i закрiплюючи суспiльнi, передусiм еко-
номiчнi, звязки субуктiв, надаючи цим звязкам ознак стабiль-
ностi i визначеностi, цивiльно-правовi договори, взятi в цiлому,
виступають удиною системою, окремi частини якоє тiсно повя-
занi мiж собою i взаумодiють. У лiтературi з теорiє систем до
визначення системи пiдходять як до вiдмежованоє множинностi
взаумодiючих елементiв. Система цивiльно-правових договорiв
як удина система зi складними взаумозвязками єє елементiв ха-
рактеризууться як внутрiшньою уднiстю, так i диференцiацiую
договiрних вiдносин, що обумовлено особливостями конкрет-
них майнових вiдносин, опосередкованих договорами.
Наукову класифiкацiю договорiв можна здiйснювати за рiзни-
ми ознаками (критерiями) залежно вiд цiлей, якi при цьому став-
ляться. Класифiкацiя договорiв повинна сприяти глибшому зя-
суванню Єхньоє природи i змiсту, виявленню властивих єм спiльних
ознак, особливостей, дальшому удосконаленню законодавства
про договори.
За ознакою розподiлу прав та обовязкiв мiж сторонами у зо-
бовязаннi, що виникло з договору, видiляють одностороннi i
зо
двостороннi договори. За одностороннiм договором одна сторо-
на мау лише субуктивнi права, а друга - лише субуктивнi обо-
вязки. Наприклад, за договором позики одна сторона (позико-
давець) мау право вимагати повернення переданих другiй сто-
ронi (позичальниковi) у власнiсть грошей або речей, визначених
родовими ознаками, а позичальник зобовязаний повернути по-
зикодавцевi таку саму суму грошей або рiвну кiлькiсть речей
того самого роду i якостi (ст.374 ЦК Украєни). Одностороннiми
у договори дарування, безоплатного користування майном тощо.
За двостороннiм договором права та обовязки покладено на обидвi
сторони зобовязання, що виникло з цього договору. Переважна
бiльшiсть договорiв у цивiльному правi у двостороннiми (купiв-
ля-продаж, оренда, комiсiя тощо).
Залежно вiд послiдовностi (етапностi) досягнення цiлей, якi
ставлять перед собою сторони, вступаючи у договiрнi звязки,
договори можна подiлити на попереднi та основнi. У практицi
дiлового спiлкування часто ведуться переговори або переписка
мiж субуктами господарювання з приводу створення у майбут-
ньому нових ринкових структур або проведення якихось спiльних
господарських заходiв. Такi дiловi стосунки нерiдко оформля-
ються попереднiм договором або протоколом про намiри тощо.
За попереднiм договором сторони зобовязуються у певний строк
укласти в майбутньому договiр на умовах, передбачених попе-
реднiм договором. У цьому договорi визначауться й порядок по-
годження умов майбутнього договору, якi не передбаченi попе-
реднiм договором.
Основним вважауться договiр, укладення якого передбачено по-
переднiм договором. Хоч iстотнi умови основного договору на-
званi у попередньому договорi, але вони повиннi бути узгодженi
сторонами при укладеннi основного договору. Сторона, яка не-
обгрунтоване ухиляуться вiд укладення основного договору, по-
винна вiдшкодувати другiй сторонi збитки, викликанi простро-
ченням, якщо iнше не передбачено попереднiм договором або
законодавчими актами. Зобовязання, передбаченi попереднiм
договором, припиняються, якщо до закiнчення строку, протя-
гом якого повинен бути укладений основний договiр, цей до-
говiр не буде укладений або жодна iз сторiн не надiшле другiй
сторонi пропозицiю про його укладення. Договiр (протокол) про
намiри, в якому прямо не виражено волю сторiн надати йому
силу попереднього договору, не породжуу цивiльно-правових
наслiдкiв.
Договори також подiляють залежно вiд того, на чию користь
обумовлено виконання зобовязань за договором, - на користь
31
сторiн, зазначених у договорi, чи третiх осiб, якi не беруть участi
в його укладеннi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
значауться в юридичнiй науцi. Так, В.Г.Вердников стосовно гос-
подарського договору пiд його функцiую розумiв вираження ос-
новних цiлей використання договiрноє форми вiдносин мiж
органiзацiями в галузi господарства, вияв головного призначен-
ня цього договору. Вважаючи наведене визначення неприйнят-
ним з ряду мотивiв, О.О.Красавчиков так формулював поняття
функцiє цивiльно-правового договору: це не форма (вираження,
вияв тощо), а певний вид дiй (впливу) названого юридичного
факту на суспiльнi вiдносини.2 На нашу думку, у функцiях до-
говору поуднуються i вияв головних цiлей, основного призна-
чення договору, i його вплив на суспiльнi вiдносини, бо без ви-
користання цiує форми для конкретних правовiдносин не може
виявлятися головне призначення договору.
Чiтку класифiкацiю функцiй цивiльно-правового договору за-
пропонував О.О.Красавчиков.3 На його думку, договору влас-
тивi такi загальнi функцiє: iнiцiативна, програмно-координацiй-
на, iнформацiйна, гарантiйна i захисна. iнiцiативна функцiя до-
говору полягау в тому, що як результат погодження волi сторiн
договiр у одночасно актом вияву iнiцiативи i реалiзацiє диспози-
тивностi учасникiв договору. Програмна-координацiйна функцiя
Вердников В.Г. Функция хозяиственного договора//Трудьi
ВЮЗИ.-М.,1971.-Т.ХХi.-С.83.
2Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, со-
держание, функции//Гражданско-правовой договор й его функции-
Сб. - Свердловою, 1980. ~ С. 16.
Там само. - С.16-20.
29
означау, з одного боку, що договiр у своурiдною програмою пове-
дiнки його учасникiв, один щодо одного, а з другого, засобом
координацiє цiує поведiнки сторiн на засадах рiвностi, диспози-
тивностi та iнiцiативи. iнформацiйна функцiя виявляуться в тому,
що завдяки чiтко сформульованим умовам договiр мiстить певну
iнформацiю щодо наявних прав i обовязкiв у сторiн, яка в разi
спору може бути врахована юрисдикцiйним органом для правиль-
ноє квалiфiкацiє взаумовiдносин сторiн i прийняття законного та
обгрунтованого рiшення по цьому спору. Гарантiйна функцiя зво-
диться до залучення для стимулювання належного виконання зо-
бовязань системи забезпечувальних засобiв, якi також набувають
договiрноє форми (застави, завдатку, гарантiє, поруки, неустойки
тощо). Захисна функцiя полягау в тому, що завдяки договору вклю-
чауться в дiю механiзм захисту порушених прав шляхом примусу
до виконання обовязку в натурi, вiдшкодування збиткiв, застосу-
вання заходiв оперативного впливу тощо.
Проте зазначенi функцiє обуднуу бiльш загальна - регулятив-
на функцiя договору як правового засобу регулювання право-
мiрноє поведiнки учасникiв цивiльних правовiдносин.
2. Система цивiльно-правових договорiв
Цивiльно-правовими договорами опосередковуються вiдноси-
ни у рiзних сферах дiяльностi громадян i юридичних осiб. Юри-
дично оформлюючи i закрiплюючи суспiльнi, передусiм еко-
номiчнi, звязки субуктiв, надаючи цим звязкам ознак стабiль-
ностi i визначеностi, цивiльно-правовi договори, взятi в цiлому,
виступають удиною системою, окремi частини якоє тiсно повя-
занi мiж собою i взаумодiють. У лiтературi з теорiє систем до
визначення системи пiдходять як до вiдмежованоє множинностi
взаумодiючих елементiв. Система цивiльно-правових договорiв
як удина система зi складними взаумозвязками єє елементiв ха-
рактеризууться як внутрiшньою уднiстю, так i диференцiацiую
договiрних вiдносин, що обумовлено особливостями конкрет-
них майнових вiдносин, опосередкованих договорами.
Наукову класифiкацiю договорiв можна здiйснювати за рiзни-
ми ознаками (критерiями) залежно вiд цiлей, якi при цьому став-
ляться. Класифiкацiя договорiв повинна сприяти глибшому зя-
суванню Єхньоє природи i змiсту, виявленню властивих єм спiльних
ознак, особливостей, дальшому удосконаленню законодавства
про договори.
За ознакою розподiлу прав та обовязкiв мiж сторонами у зо-
бовязаннi, що виникло з договору, видiляють одностороннi i
зо
двостороннi договори. За одностороннiм договором одна сторо-
на мау лише субуктивнi права, а друга - лише субуктивнi обо-
вязки. Наприклад, за договором позики одна сторона (позико-
давець) мау право вимагати повернення переданих другiй сто-
ронi (позичальниковi) у власнiсть грошей або речей, визначених
родовими ознаками, а позичальник зобовязаний повернути по-
зикодавцевi таку саму суму грошей або рiвну кiлькiсть речей
того самого роду i якостi (ст.374 ЦК Украєни). Одностороннiми
у договори дарування, безоплатного користування майном тощо.
За двостороннiм договором права та обовязки покладено на обидвi
сторони зобовязання, що виникло з цього договору. Переважна
бiльшiсть договорiв у цивiльному правi у двостороннiми (купiв-
ля-продаж, оренда, комiсiя тощо).
Залежно вiд послiдовностi (етапностi) досягнення цiлей, якi
ставлять перед собою сторони, вступаючи у договiрнi звязки,
договори можна подiлити на попереднi та основнi. У практицi
дiлового спiлкування часто ведуться переговори або переписка
мiж субуктами господарювання з приводу створення у майбут-
ньому нових ринкових структур або проведення якихось спiльних
господарських заходiв. Такi дiловi стосунки нерiдко оформля-
ються попереднiм договором або протоколом про намiри тощо.
За попереднiм договором сторони зобовязуються у певний строк
укласти в майбутньому договiр на умовах, передбачених попе-
реднiм договором. У цьому договорi визначауться й порядок по-
годження умов майбутнього договору, якi не передбаченi попе-
реднiм договором.
Основним вважауться договiр, укладення якого передбачено по-
переднiм договором. Хоч iстотнi умови основного договору на-
званi у попередньому договорi, але вони повиннi бути узгодженi
сторонами при укладеннi основного договору. Сторона, яка не-
обгрунтоване ухиляуться вiд укладення основного договору, по-
винна вiдшкодувати другiй сторонi збитки, викликанi простро-
ченням, якщо iнше не передбачено попереднiм договором або
законодавчими актами. Зобовязання, передбаченi попереднiм
договором, припиняються, якщо до закiнчення строку, протя-
гом якого повинен бути укладений основний договiр, цей до-
говiр не буде укладений або жодна iз сторiн не надiшле другiй
сторонi пропозицiю про його укладення. Договiр (протокол) про
намiри, в якому прямо не виражено волю сторiн надати йому
силу попереднього договору, не породжуу цивiльно-правових
наслiдкiв.
Договори також подiляють залежно вiд того, на чию користь
обумовлено виконання зобовязань за договором, - на користь
31
сторiн, зазначених у договорi, чи третiх осiб, якi не беруть участi
в його укладеннi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174