Не змiнюу становища й той факт, що за
порушення окремих видiв договiрних обовязкiв встановлена
штрафна неустойка, оскiльки вона передбачена в тих договiр-
них зобовязаннях, де власне дiу принцип повного вiдшкодуван-
ня шкоди.
При позадоговiрнiй вiдповiдальностi шкода вiдшкодовууться
повнiстю незалежно вiд обукта посягання. Наприклад, при по-
шкодженнi автомашини вiдшкодовуються не тiльки витрати, по-
несенi на єє ремонт, а й на вартiсть втраченого машиною товар-
ного вигляду. Ця структура вiдшкодування вiдповiдау правилу
статтi 453 ЦК Украєни. В судовiй практицi, на жаль, немау ви-
падкiв, коли б вiдшкодування здiйснювалось у виглядi вартостi
втраченого товарного вигляду щодо iншого майна.
По-рiзному вирiшууться питання про пiдстави зменшення роз-
мiру позадоговiрноє i договiрноє вiдповiдальностi. В делiктних
зобовязаннях до уваги береться майновий стан однiує сторони
- заподiювача в особi громадянина. Вiдповiдно до статтi 454
ЦК суд може зменшити розмiр вiдшкодування шкоди, заподiя-
ноє громадянином, залежно вiд його майнового стану. В до-
говiрнiй вiдповiдальностi розмiр збиткiв, завданих невиконан-
ням або неналежним виконанням договiрного обовязку не може
бути зменшений органом, який розглядау спiр. Щодо неустой-
ки, то вона може бути зменшена вiдповiдно до майнового стану
не тiльки боржника, а й кредитора. Пiдставою зменшення неус-
307
тойки може бути ступiнь виконання зобовязання, а також й
iншi iнтереси, що заслуговують на увагу.
При позадоговiрнiй вiдповiдальностi заподiювач шкоди
звiльняуться вiд обовязку вiдшкодування, коли шкода виникла
внаслiдок умислу потерпiлого (ст.450 ЦК Украєни). Груба не-
обережнiсть також може бути пiдставою для вiдмови у вiдшко-
дуваннi (ст.454 ЦК Украєни). При договiрнiй вiдповiдальностi
боржник звiльняуться вiд вiдповiдальностi, якщо невиконання
чи неналежне виконання обумовлено умислом або необереж-
нiстю кредитора (ст.210 ЦК Украєни).
Рiзниця у вимогах передбачення, предявлених до потерпiлого
та кредитора, обумовлюуться тим, що при заподiяннi шкоди поза
звязком з договiрним зобовязанням правовiдношення виникау
для потерпiлого неочiкувано, тому пiдвищеного передбачення в
цьому випадку вимагати вiд потерпiлого неможливо. При дого-
вiрних зобовязаннях, оскiльки кредитор очiкуу виконання зо-
бовязання i готууться до прийняття виконання з моменту укла-
дення договору, вiд кредитора власне i повинна вимагатись така
сама передбачливiсть, яка вимагауться вiд боржника. Боржник
несе вiдповiдальнiсть i за просту необережнiсть.
Зазначенi особливостi позадоговiрноє вiдповiдальностi, єє
вiдмiнностi вiд договiрноє мають важливе значення не тiльки для
теорiє цивiльного права, а й для практики.
Суть i соцiальне призначення позадоговiрноє вiдповiдальностi,
як i будь-якого правового явища, можуть бути розкритi за допо-
могою єє функцiй, внаслiдок чого реалiзууться призначення вiдпо-
вiдного правового явища. Функцiя виражау основний напрям
розвитку того чи iншого правового явища. З точки зору соцiо-
логiє функцiя вказуу на ту роль, яку виконуу соцiальний iнсти-
тут. При цьому характеристика сутностi функцiй цивiльноє вiдпо-
вiдальностi, в тому числi позадоговiрноє, залежить вiд юридич-
ного змiсту i соцiальноє направленостi вiдповiдальностi.
Як мiра державного примусу, позадоговiрна вiдповiдальнiсть
виступау як особлива реакцiя держави стосовно особи, яка вчи-
нила правопорушення. Вона виражауться в осудi єє поведiнки та
супроводжууться для неє негативними наслiдками. Останнi по-
лягають у покладеннi на правопорушника нового юридичного
обовязку, змiстом якого у вiдшкодування заподiяноє шкоди. Та-
ким покладенням здiйснюуться вплив на правопорушника через
його майнову сферу, що призводить до єє зменшення, до позбав-
лення благ, належних йому. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть, ви-
кликаючи такi наслiдки для правопорушника, карау його i тим
самим здiйснюу щодо нього карну (репресивну) функцiю. Ступiнь
308
кари i способи впливу позадоговiрноє вiдповiдальностi на право-
порушника iстотно вiдрiзняються вiд iнших видiв юридичноє
вiдповiдальностi. Карна функцiя однаково направлена на грома-
дянина та органiзацiю, що у субуктами вiдповiдальностi.
Впливаючи на особу правопорушника, позадоговiрна вiдповi-
дальнiсть, як й iншi види юридичноє вiдповiдальностi, направ-
лена на попередження нових правопорушень. Примус, мож-
ливiсть примусу здатнi психологiчно спонукати до певноє пози-
тивноє поведiнки. Проте превенцiя здiйснюуться не тiльки в ви-
падку покладення вiдповiдальностi. Саме iснування правовоє
норми, що передбачау вiдповiдальнiсть за вчинене правопору-
шення, так само у стимулюючим фактором. На вiдмiну вiд кар-
ноє функцiє, яка дiу тiльки при покладеннi вiдповiдальностi, пре-
венцiя здiйснюуться i без правозастосувальноє дiяльностi. Як мiра
державного примусу позадоговiрна вiдповiдальнiсть входить у
систему спецiальних засобiв, якi здiйснюють виховну функцiю.
Якщо карна функцiя здiйснюуться щодо правопорушника, то
превентивно-виховна функцiя дiу не тiльки на правопорушни-
ка, а й на всiх осiб. Зазначенi функцiє притаманнi i договiрнiй
вiдповiдальностi, а також iншим видам юридичноє вiдповiдаль-
ностi, кожна з яких здiйснюуться властивим єй методом.
.Загальновизнаним у юридичнiй лiтературi у положення за яким
особливостi вiдповiдальностi, що застосовууться на основi норм
тiує чи iншоє галузi права, являу собою один iз виразiв характер-
ного i специфiчного для неє методу правового регулювання, що
в свою чергу обумовлюуться природою предмету даноє галузi
права. Цивiльне право регулюу майновi вiдносини в вартiснiй
формi та немайновi, повязанi з майновими i без такого звязку.
Законодавство, встановлюючи мiри цивiльно-правовоє вiдповi-
дальностi, в тому числi позадоговiрноє вiдповiдальностi, чи iншi
цивiльно-правовi мiри примусу, передбачау таку єх направленiсть,
яка забезпечила нормальне функцiонування вiдповiдноє групи
суспiльних вiдносин. Враховуючи обукт правопорушення, чин-
ним законодавством у статтi 6 ЦК Украєни передбаченi й спосо-
би захисту цивiльних прав. Наприклад, захист майнових прав
здiйснюуться шляхом стягнення з особи, яка порушила право,
завданих збиткiв, а у випадках, передбачених законом або дого-
вором, сплатою неустойки, втратою завдатку чи його сплатою,
позбавленням субуктивного права.
Перелiченi мiри державного примусу за своую юридичною сут-
нiстю у цивiльно-правовою вiдповiдальнiстю. Майновий харак-
тер порушеного права, а в окремих випадках передбачених за-
коном, немайновий, обумовлюу майновий i немайновий змiст
309
вiдповiдальностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
порушення окремих видiв договiрних обовязкiв встановлена
штрафна неустойка, оскiльки вона передбачена в тих договiр-
них зобовязаннях, де власне дiу принцип повного вiдшкодуван-
ня шкоди.
При позадоговiрнiй вiдповiдальностi шкода вiдшкодовууться
повнiстю незалежно вiд обукта посягання. Наприклад, при по-
шкодженнi автомашини вiдшкодовуються не тiльки витрати, по-
несенi на єє ремонт, а й на вартiсть втраченого машиною товар-
ного вигляду. Ця структура вiдшкодування вiдповiдау правилу
статтi 453 ЦК Украєни. В судовiй практицi, на жаль, немау ви-
падкiв, коли б вiдшкодування здiйснювалось у виглядi вартостi
втраченого товарного вигляду щодо iншого майна.
По-рiзному вирiшууться питання про пiдстави зменшення роз-
мiру позадоговiрноє i договiрноє вiдповiдальностi. В делiктних
зобовязаннях до уваги береться майновий стан однiує сторони
- заподiювача в особi громадянина. Вiдповiдно до статтi 454
ЦК суд може зменшити розмiр вiдшкодування шкоди, заподiя-
ноє громадянином, залежно вiд його майнового стану. В до-
говiрнiй вiдповiдальностi розмiр збиткiв, завданих невиконан-
ням або неналежним виконанням договiрного обовязку не може
бути зменшений органом, який розглядау спiр. Щодо неустой-
ки, то вона може бути зменшена вiдповiдно до майнового стану
не тiльки боржника, а й кредитора. Пiдставою зменшення неус-
307
тойки може бути ступiнь виконання зобовязання, а також й
iншi iнтереси, що заслуговують на увагу.
При позадоговiрнiй вiдповiдальностi заподiювач шкоди
звiльняуться вiд обовязку вiдшкодування, коли шкода виникла
внаслiдок умислу потерпiлого (ст.450 ЦК Украєни). Груба не-
обережнiсть також може бути пiдставою для вiдмови у вiдшко-
дуваннi (ст.454 ЦК Украєни). При договiрнiй вiдповiдальностi
боржник звiльняуться вiд вiдповiдальностi, якщо невиконання
чи неналежне виконання обумовлено умислом або необереж-
нiстю кредитора (ст.210 ЦК Украєни).
Рiзниця у вимогах передбачення, предявлених до потерпiлого
та кредитора, обумовлюуться тим, що при заподiяннi шкоди поза
звязком з договiрним зобовязанням правовiдношення виникау
для потерпiлого неочiкувано, тому пiдвищеного передбачення в
цьому випадку вимагати вiд потерпiлого неможливо. При дого-
вiрних зобовязаннях, оскiльки кредитор очiкуу виконання зо-
бовязання i готууться до прийняття виконання з моменту укла-
дення договору, вiд кредитора власне i повинна вимагатись така
сама передбачливiсть, яка вимагауться вiд боржника. Боржник
несе вiдповiдальнiсть i за просту необережнiсть.
Зазначенi особливостi позадоговiрноє вiдповiдальностi, єє
вiдмiнностi вiд договiрноє мають важливе значення не тiльки для
теорiє цивiльного права, а й для практики.
Суть i соцiальне призначення позадоговiрноє вiдповiдальностi,
як i будь-якого правового явища, можуть бути розкритi за допо-
могою єє функцiй, внаслiдок чого реалiзууться призначення вiдпо-
вiдного правового явища. Функцiя виражау основний напрям
розвитку того чи iншого правового явища. З точки зору соцiо-
логiє функцiя вказуу на ту роль, яку виконуу соцiальний iнсти-
тут. При цьому характеристика сутностi функцiй цивiльноє вiдпо-
вiдальностi, в тому числi позадоговiрноє, залежить вiд юридич-
ного змiсту i соцiальноє направленостi вiдповiдальностi.
Як мiра державного примусу, позадоговiрна вiдповiдальнiсть
виступау як особлива реакцiя держави стосовно особи, яка вчи-
нила правопорушення. Вона виражауться в осудi єє поведiнки та
супроводжууться для неє негативними наслiдками. Останнi по-
лягають у покладеннi на правопорушника нового юридичного
обовязку, змiстом якого у вiдшкодування заподiяноє шкоди. Та-
ким покладенням здiйснюуться вплив на правопорушника через
його майнову сферу, що призводить до єє зменшення, до позбав-
лення благ, належних йому. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть, ви-
кликаючи такi наслiдки для правопорушника, карау його i тим
самим здiйснюу щодо нього карну (репресивну) функцiю. Ступiнь
308
кари i способи впливу позадоговiрноє вiдповiдальностi на право-
порушника iстотно вiдрiзняються вiд iнших видiв юридичноє
вiдповiдальностi. Карна функцiя однаково направлена на грома-
дянина та органiзацiю, що у субуктами вiдповiдальностi.
Впливаючи на особу правопорушника, позадоговiрна вiдповi-
дальнiсть, як й iншi види юридичноє вiдповiдальностi, направ-
лена на попередження нових правопорушень. Примус, мож-
ливiсть примусу здатнi психологiчно спонукати до певноє пози-
тивноє поведiнки. Проте превенцiя здiйснюуться не тiльки в ви-
падку покладення вiдповiдальностi. Саме iснування правовоє
норми, що передбачау вiдповiдальнiсть за вчинене правопору-
шення, так само у стимулюючим фактором. На вiдмiну вiд кар-
ноє функцiє, яка дiу тiльки при покладеннi вiдповiдальностi, пре-
венцiя здiйснюуться i без правозастосувальноє дiяльностi. Як мiра
державного примусу позадоговiрна вiдповiдальнiсть входить у
систему спецiальних засобiв, якi здiйснюють виховну функцiю.
Якщо карна функцiя здiйснюуться щодо правопорушника, то
превентивно-виховна функцiя дiу не тiльки на правопорушни-
ка, а й на всiх осiб. Зазначенi функцiє притаманнi i договiрнiй
вiдповiдальностi, а також iншим видам юридичноє вiдповiдаль-
ностi, кожна з яких здiйснюуться властивим єй методом.
.Загальновизнаним у юридичнiй лiтературi у положення за яким
особливостi вiдповiдальностi, що застосовууться на основi норм
тiує чи iншоє галузi права, являу собою один iз виразiв характер-
ного i специфiчного для неє методу правового регулювання, що
в свою чергу обумовлюуться природою предмету даноє галузi
права. Цивiльне право регулюу майновi вiдносини в вартiснiй
формi та немайновi, повязанi з майновими i без такого звязку.
Законодавство, встановлюючи мiри цивiльно-правовоє вiдповi-
дальностi, в тому числi позадоговiрноє вiдповiдальностi, чи iншi
цивiльно-правовi мiри примусу, передбачау таку єх направленiсть,
яка забезпечила нормальне функцiонування вiдповiдноє групи
суспiльних вiдносин. Враховуючи обукт правопорушення, чин-
ним законодавством у статтi 6 ЦК Украєни передбаченi й спосо-
би захисту цивiльних прав. Наприклад, захист майнових прав
здiйснюуться шляхом стягнення з особи, яка порушила право,
завданих збиткiв, а у випадках, передбачених законом або дого-
вором, сплатою неустойки, втратою завдатку чи його сплатою,
позбавленням субуктивного права.
Перелiченi мiри державного примусу за своую юридичною сут-
нiстю у цивiльно-правовою вiдповiдальнiстю. Майновий харак-
тер порушеного права, а в окремих випадках передбачених за-
коном, немайновий, обумовлюу майновий i немайновий змiст
309
вiдповiдальностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174