На особу, яка мала юридичну заiнте-
ресованiсть у справi, але не була притягнута як учасник проце-
су, законна сила рiшення не поширюуться, i вона може оспорю-
вати тi ж факти i правовiдносини в iншому процесi.
Якщо справу було розпочато прокурором, органом держав-
ного управлiння та мiсцевого самоврядування, профспiлкою, дер-
жавним пiдприумством, установою, органiзацiую, iншою коопера-
тивною органiзацiую або окремим громадянином, то рiшення
суду, що набрало законноє сили, у обовязковим для особи, в iнте-
ресах якоє було розпочато справу (ч. 4 ст. 231 ЦПК).
Таким чином, субуктивнi межi законноє сили судового рiшен-
ня визначаються колом осiб, якi беруть участь у справi, та єх пра-
вонаступникiв.
По
суду першоє iнстанцiє
Наслiдками законноє сили судового рiшення у здi:
преюдицiальнiсть, обовязковiсть.
Пiд здiйснимiстю слiд розумiти можливiсть примусового
виконання судового рiшення незалежно вiд волi особи, яка зобо-
вязана по цьому рiшенню.
Преюдицiальнiсть - це неможливiсть для осiб, якi брали
участь у справi, i єх правонаступникiв оспорювати, а для суду -
неможливiсть дослiджувати в iншому процесi факти i правовiдно-
сини, встановленi рiшенням суду, яке набрало законноє сили.
Згiдно iз ст. 32 ЦПК факти, встановленi судовим рiшенням, що
набрало законноє сили по однiй справi, не доводяться знову при
розглядi iнших цивiльних справ, в яких беруть участь тi самi осо-
би. Якщо встановленi судом факти i правовiдносини оспорюють-
ся не сторонами по колишнiй справi, а iншими особами в ново-
му процесi, суд постановляу рiшення на пiдставi тих доказiв, якi
були дослiдженi в цьому судовому засiданнi. В тому випадку,
коли нове рiшення суперечить ранiш постановленому рiшенню,
суд повiдомляу про це голову вiдповiдного суду, який мау право
Приносити протест у порядку нагляду.
Вирок суду в кримiнальнiй справi, який набрав законноє сили,
у обовязковим для суду, що розглядау справу про цивiльно-пра-
вовi наслiдки дiй особи, вiдносно якоє вiдбувся вирок суду, лише
в питаннях, чи мали мiсце цi дiє та чи вчиненi вони даною осо-
бою (ст. 31 ЦПК).
Рiшення суду, яке набрало законноє сили, у обовязковим.
Згiдно iз ст. 14 ЦПК рiшення, ухвала i постанова суду або суддi,
що набрали законноє сили, е обовязковими для всiх органiв,
пiдприумств, установ, органiзацiй, службових осiб та громадян i
пiдлягають виконанню на всiй територiє Украєни. Рiшення, яке
набрало законноє сили, повинно бути виконано зобовязаними
особами добровiльно, а в необхiдних випадках примусово.
Державнi органи i службовi особи зобовязанi здiйснювати
необхiднi дiє по оформленню i реустрацiє прав, визначених рiшен-
ням суду, а також сприяти його виконанню.
Наприклад, при задоволеннi позову про визнання шлюбу
недiйсним, позову про розiрвання шлюбу, позову про скасуван-
ня усиновлення та iнших потрiбна реустрацiя вказаних фактiв
в органах РАГС. При цьому оформлення i реустрацiя цих та
iнших фактiв можлива лише пiсля того, як рiшення набрало
законноє сили.
Глава XX
6. Ухвали суду першоє iнстанцiє
1 iри розглядi i вирiшеннi справи судом постановляуть-
ся значна кiлькiсть ухвал.
За своєм змiстом ухвали суду першоє iнстанцiє рiзноманiтнi. Однi
ухвали розвязують питання, повязанi з рухом справи в судi першоє
iнстанцiє, клопотання та заяви осiб, якi беруть участь у справi, iншi
- про вiдкладення розгляду справи, про зупинення або закриття |
провадження в справi, залишення заяви без розгляду тощо. |
Ухвали пiдроздiляються на ухвали, якi постановляються од-;
ноособово суддею, i ухвали, якi постановляються судом у коле-
гiальному складi.
Суддя одноособове постановляу ухвали тодi, коли вiн одно-
особово розглядау цивiльнi справи. За загальним правилом всi
цивiльнi справи розглядаються суддею одноособове.
У колегiальному складi суд постановляу ухвали тодi, коли
справи розглядаються колегiальним складом суду. Згiдно iз ст. 124
ЦПК справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiб-
рання дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасу-
вання рiшення, постановленого одноособове суддею, розгляда-
ються у колегiальному складi суду.
Якщо в справi обуднанi позовнi вимоги, частина яких пiдля-
гау колегiальному розглядовi, справа розглядауться колегiальне.
За змiстом i впливом на розвиток процесу ухвали пiдроздiля-
ються на пiдготовчi, такi, що перешкоджають виникненню i руху
процесу, заключнi i окремi.
Пiдготовчi - це такi ухвали, якими вирiшуються питання, що
повязанi з виникненням i розвитком процесу (про призначення
справи до розгляду, призначення експертизи, витребування до-
казiв, притягнення до процесу нових осiб, якi беруть участь у
процесi, тощо). До цiує групи можуть бути вiднесенi i ухвали, якi
постановляються в процесi судового розгляду з клопотань осiб,
якi беруть участь у справi.
До таких, що перешкоджають виникненню i руху процесу,
належать ухвали про вiдмову в прийняттi заяви, про припинен-
ня провадження в справi, про залишення заяви без руху, про
вiдмову постановити додаткове рiшення тощо.
Заключнi - це такi ухвали, якими закiнчууться проваджен-
ня справи без постановлення судового рiшення. До них належать:
Постанови суду першоє iнстанцiє
ухвали про затвердження судом мировоє угоди сторiн, ухвали про
закриття справи в звязку з вiдмовою позивача вiд позову, ухва-
I ли про залишення заяви без розгляду.
Згiдно iз ст. 235 ЦПК суд, виявивши при розглядi цивiльноє
справи порушення законностi окремими службовими особами чи
громадянами або порушення встановленого порядку розгляду
скарг, заяв, звернень державними, громадськими органами, орга-
нами мiсцевого самоврядування, обуднаннями громадян, уста-
новами, органiзацiями, пiдприумствами та єх обуднаннями,
iншими юридичними особами чи iншi iстотнi недолiки в єх дiяль-
ностi, постановляу окрему ухвалу i надсилау єє цим чи вiдповiд-
ним службовим особам, органам, установам, органiзацiям вищо-
го рiвня по вiдношенню до тих, що допустили порушення закон-
ностi, або трудовим колективам.
Службова особа, державний або громадський орган, орган
мiсцевого самоврядування, обуднання громадян, пiдприумство,
установа, органiзацiя, iнша юридична особа, трудовий колектив
юбовязанi вжити заходiв до виконання окремоє ухвалиi повiдо-
мити про це суд у мiсячний строк, i
Якщо при розглядi цивiльноє справи суд виявить у дiях сто"i
рони або iншоє особи ознаки злочину, вiн повiдомляу про це про
курора або порушуу кримiнальну справу.
Залишення вiдповiдною службовою особою без розгляду ок-
ремоє ухвали суду або невжиття заходiв до усунення зазначених у
нiй порушень закону, а також несвоучасна вiдповiдь на окрему
ухвалу тягнуть за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз ст. 1856 КпАП.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165
ресованiсть у справi, але не була притягнута як учасник проце-
су, законна сила рiшення не поширюуться, i вона може оспорю-
вати тi ж факти i правовiдносини в iншому процесi.
Якщо справу було розпочато прокурором, органом держав-
ного управлiння та мiсцевого самоврядування, профспiлкою, дер-
жавним пiдприумством, установою, органiзацiую, iншою коопера-
тивною органiзацiую або окремим громадянином, то рiшення
суду, що набрало законноє сили, у обовязковим для особи, в iнте-
ресах якоє було розпочато справу (ч. 4 ст. 231 ЦПК).
Таким чином, субуктивнi межi законноє сили судового рiшен-
ня визначаються колом осiб, якi беруть участь у справi, та єх пра-
вонаступникiв.
По
суду першоє iнстанцiє
Наслiдками законноє сили судового рiшення у здi:
преюдицiальнiсть, обовязковiсть.
Пiд здiйснимiстю слiд розумiти можливiсть примусового
виконання судового рiшення незалежно вiд волi особи, яка зобо-
вязана по цьому рiшенню.
Преюдицiальнiсть - це неможливiсть для осiб, якi брали
участь у справi, i єх правонаступникiв оспорювати, а для суду -
неможливiсть дослiджувати в iншому процесi факти i правовiдно-
сини, встановленi рiшенням суду, яке набрало законноє сили.
Згiдно iз ст. 32 ЦПК факти, встановленi судовим рiшенням, що
набрало законноє сили по однiй справi, не доводяться знову при
розглядi iнших цивiльних справ, в яких беруть участь тi самi осо-
би. Якщо встановленi судом факти i правовiдносини оспорюють-
ся не сторонами по колишнiй справi, а iншими особами в ново-
му процесi, суд постановляу рiшення на пiдставi тих доказiв, якi
були дослiдженi в цьому судовому засiданнi. В тому випадку,
коли нове рiшення суперечить ранiш постановленому рiшенню,
суд повiдомляу про це голову вiдповiдного суду, який мау право
Приносити протест у порядку нагляду.
Вирок суду в кримiнальнiй справi, який набрав законноє сили,
у обовязковим для суду, що розглядау справу про цивiльно-пра-
вовi наслiдки дiй особи, вiдносно якоє вiдбувся вирок суду, лише
в питаннях, чи мали мiсце цi дiє та чи вчиненi вони даною осо-
бою (ст. 31 ЦПК).
Рiшення суду, яке набрало законноє сили, у обовязковим.
Згiдно iз ст. 14 ЦПК рiшення, ухвала i постанова суду або суддi,
що набрали законноє сили, е обовязковими для всiх органiв,
пiдприумств, установ, органiзацiй, службових осiб та громадян i
пiдлягають виконанню на всiй територiє Украєни. Рiшення, яке
набрало законноє сили, повинно бути виконано зобовязаними
особами добровiльно, а в необхiдних випадках примусово.
Державнi органи i службовi особи зобовязанi здiйснювати
необхiднi дiє по оформленню i реустрацiє прав, визначених рiшен-
ням суду, а також сприяти його виконанню.
Наприклад, при задоволеннi позову про визнання шлюбу
недiйсним, позову про розiрвання шлюбу, позову про скасуван-
ня усиновлення та iнших потрiбна реустрацiя вказаних фактiв
в органах РАГС. При цьому оформлення i реустрацiя цих та
iнших фактiв можлива лише пiсля того, як рiшення набрало
законноє сили.
Глава XX
6. Ухвали суду першоє iнстанцiє
1 iри розглядi i вирiшеннi справи судом постановляуть-
ся значна кiлькiсть ухвал.
За своєм змiстом ухвали суду першоє iнстанцiє рiзноманiтнi. Однi
ухвали розвязують питання, повязанi з рухом справи в судi першоє
iнстанцiє, клопотання та заяви осiб, якi беруть участь у справi, iншi
- про вiдкладення розгляду справи, про зупинення або закриття |
провадження в справi, залишення заяви без розгляду тощо. |
Ухвали пiдроздiляються на ухвали, якi постановляються од-;
ноособово суддею, i ухвали, якi постановляються судом у коле-
гiальному складi.
Суддя одноособове постановляу ухвали тодi, коли вiн одно-
особово розглядау цивiльнi справи. За загальним правилом всi
цивiльнi справи розглядаються суддею одноособове.
У колегiальному складi суд постановляу ухвали тодi, коли
справи розглядаються колегiальним складом суду. Згiдно iз ст. 124
ЦПК справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiб-
рання дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасу-
вання рiшення, постановленого одноособове суддею, розгляда-
ються у колегiальному складi суду.
Якщо в справi обуднанi позовнi вимоги, частина яких пiдля-
гау колегiальному розглядовi, справа розглядауться колегiальне.
За змiстом i впливом на розвиток процесу ухвали пiдроздiля-
ються на пiдготовчi, такi, що перешкоджають виникненню i руху
процесу, заключнi i окремi.
Пiдготовчi - це такi ухвали, якими вирiшуються питання, що
повязанi з виникненням i розвитком процесу (про призначення
справи до розгляду, призначення експертизи, витребування до-
казiв, притягнення до процесу нових осiб, якi беруть участь у
процесi, тощо). До цiує групи можуть бути вiднесенi i ухвали, якi
постановляються в процесi судового розгляду з клопотань осiб,
якi беруть участь у справi.
До таких, що перешкоджають виникненню i руху процесу,
належать ухвали про вiдмову в прийняттi заяви, про припинен-
ня провадження в справi, про залишення заяви без руху, про
вiдмову постановити додаткове рiшення тощо.
Заключнi - це такi ухвали, якими закiнчууться проваджен-
ня справи без постановлення судового рiшення. До них належать:
Постанови суду першоє iнстанцiє
ухвали про затвердження судом мировоє угоди сторiн, ухвали про
закриття справи в звязку з вiдмовою позивача вiд позову, ухва-
I ли про залишення заяви без розгляду.
Згiдно iз ст. 235 ЦПК суд, виявивши при розглядi цивiльноє
справи порушення законностi окремими службовими особами чи
громадянами або порушення встановленого порядку розгляду
скарг, заяв, звернень державними, громадськими органами, орга-
нами мiсцевого самоврядування, обуднаннями громадян, уста-
новами, органiзацiями, пiдприумствами та єх обуднаннями,
iншими юридичними особами чи iншi iстотнi недолiки в єх дiяль-
ностi, постановляу окрему ухвалу i надсилау єє цим чи вiдповiд-
ним службовим особам, органам, установам, органiзацiям вищо-
го рiвня по вiдношенню до тих, що допустили порушення закон-
ностi, або трудовим колективам.
Службова особа, державний або громадський орган, орган
мiсцевого самоврядування, обуднання громадян, пiдприумство,
установа, органiзацiя, iнша юридична особа, трудовий колектив
юбовязанi вжити заходiв до виконання окремоє ухвалиi повiдо-
мити про це суд у мiсячний строк, i
Якщо при розглядi цивiльноє справи суд виявить у дiях сто"i
рони або iншоє особи ознаки злочину, вiн повiдомляу про це про
курора або порушуу кримiнальну справу.
Залишення вiдповiдною службовою особою без розгляду ок-
ремоє ухвали суду або невжиття заходiв до усунення зазначених у
нiй порушень закону, а також несвоучасна вiдповiдь на окрему
ухвалу тягнуть за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз ст. 1856 КпАП.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165