Згiдно iз ст. 100 ЦПК здатнiсть мати цивiльнi процесуальнi
права та обовязки (цивiльна процесуальна правоздатнiсть) виз-
науться за всiма громадянами Украєни незалежно вiд походжен-
ня, соцiального i майнового стану, расовоє i нацiональноє на-
лежностi, статi, освiти, мови, ставлення до релiгiє, роду i харак-
теру занять, мiсця проживання та iнших обставин, а також за
державними пiдприумствами, установами, органiзацiями, кол-
госпами, iншими кооперативними органiзацiями, єх обуднан-
нями, iншими громадськими органiзацiями, якi користуються
правами юридичноє особи.
Змiст процесуальноє правоздатностi свiдчить про значну са-
мостiйнiсть i автономнiсть сторiн, що i у характерною рисою ме-
тоду правового регулювання цивiльних процесуальних право-
вiдносин. Процесуальна правоздатнiсть iнших осiб, якi беруть
участь у справi i мають особисту заiнтересованiсть (заявникiв у
справах окремого провадження, скаржникiв у справах, що вини-
кають з адмiнiстративно-правових вiдносин), за змiстом вiдрiзня-
уться вiд правоздатностi сторiн, але за нею залишауться та ж фун-
кцiональна спрямованiсть в механiзмi правового регулювання.
Специфiка правосубуктностi суду полягау в тому, що єє змiст
визначауться компетенцiую, а не правоздатнiстю. Вiд правоздат-
ностi компетенцiя вiдрiзняуться тим, що вона не повязана з за-
доволенням особистого iнтересу єє носiя i мау правообовязковий
характер. В механiзмi пра-вового регулювання компетенцiя суду
i правоздатнiсть сторiн взаумоповязанi i доповнюють одна одну.
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права 23
Нерозривний функцiональний звязок прав, якi складають змiст
процесуальноє правоздатностi i компетенцiє, - закономiрна, ха-
рактерна риса цивiльного судочинства.
Змiст методу правового регулювання цивiльних процесуаль-
них правовiдносин визначауться i специфiкою юридичних про-
цесуальних фактiв. Метод правового регулювання характеризу-
ють не всi юридичнi факти, а лише тi, якi складають юридичну
основу регулювання. Такими будуть юридичнi факти, що впли-
вають на весь процес, на всi процесуальнi правовiдносини. Особ-
ливiсть єх полягау у тому, що вони у пiдставою виникнення, роз-
витку, припинення головних процесуальних правовiдносин, од-
нак мають значення i для iнших процесуальних правовiдносин
(додаткових i допомiжних).
Так, iстотне значення в юридико-фактичному складi цивiль-
ного процесу мають юридичнi факти, на пiдставi яких виникау
цивiльне судочинство (подання заяви, скарги). Вони вiдрiзняють
цивiльне судочинство вiд кримiнального i свiдчать про консти-
тутивне значення iнiцiативи заiнтересованоє особи (заявника) в
правовому регулюваннi. На єх основi будууться вся система iнших
специфiчних для цивiльного судочинства юридичних процесуаль-
них фактiв (вiдмова вiд позову, складання мировоє угоди тощо).
Конститутивне значення в цивiльному процесi мають i про-
цесуальнi дiє (юридичнi факти) суду, якi у невiдумним елементом
юридичного фактичного складу головних процесуальних право-
вiдносин. Метод правового регулювання характеризують тi дiє,
якi здiйснюються по виконанню обовязку з правосуддя: судовi
рiшення, ухвали, постанови вищих судiв. Крiм них в юридичний
склад входять також процесуальнi дiє, правовою формою реалiзацiє
яких у не компетенцiя, а правова звязанiсть у тих випадках, коли
суд здiйснюу контроль за праворозпорядчими дiями сторiн -
приймау або вiдмовляу в прийняттi заяви, приймау вiдмову вiд
позову, затверджуу мирову угоду тощо. Цi процесуальнi дiє перебу-
вають у функцiональному звязку з дiями сторiн, доповнюють єх.
Метод правового регулювання цивiльних процесуальних
правовiдносин характеризують i прийоми формування змiсту
процесуальних правовiдносин, ступiнь i характер участi в цьому
єх субуктiв.
Прийоми формування змiсту процесуальних правовiдносин
рiзноманiтнi. Так, у деяких випадках змiст процесуальних право-
вiдносин визначауться за допомогою наказiв, заборон, позитив-
ного зобовязування. Однак цi прийоми не розкривають специ-
фiки методу правового регулювання цивiльних процесуальних
вiдносин, бо належать не до головних, а до додаткових або служ-
бово-допомiжних правовiдносин. Для характеристики методу
правового регулювання iстотним у формування прав i обовязкiв
заiнтересованих осiб (заявника, вiдповiдача тощо) i суду, який
здiйснюу правосуддя.
У головних процесуальних правовiдносинах специфiчним для
здiйснення i формування субуктивних прав i обовязкiв заiнтере-
сованих осiб у диспозитивнiсть. Вона у вiдображенням цивiльноє
процесуальноє правоздатностi в сферi реалiзацiє права, свiдчить
про автономiю цих субуктiв у процесуальних правовiдносинах.
З диспозитивнiстю як прийомом формування змiсту головних
правовiдносин тiсно повязана активнiсть суду при розглядi ци-
вiльних справ. Вона вiдбивауться в судовому розсудi (статтi 105,
109, 209, 213, 214, 218 ЦПК). Поряд з диспозитивнiстю судовий
розсуд також у показником ступеня i характеру участi головних
субуктiв цивiльного процесуального права в формуваннi змiсту
правовiдносин, але його межi визначенi законом.
Змiст методу правового регулювання цивiльних процесуаль-
них вiдносин вiдбивауться i в особливостi процесуальних санкцiй.
Типовим для цивiльного процесу у процесуальнi санкцiє, якi
забезпечують належне здiйснення правосуддя, повний i обуктив-
ний захист судом прав i охоронюваних законом iнтересiв грома-
дян i органiзацiй. До них належать санкцiє скасування або змiни
судових постанов. Вони мають найбiльшу вагу, максимально
сприяють реалiзацiє завдань цивiльного судочинства. Цi санкцiє
належать до заходiв захисту, а не процесуальноє вiдповiдальностi.
В юридичнiй лiтературi правовi санкцiє iнтерпретуються не
тiльки як засоби правового примусу, але i як передбаченi законом
правовi наслiдки, необовязково повязанi з примусом. Серед про-
цесуальних санкцiй, якi у наслiдками неналежного здiйснення
заiнтересованими особами своєх процесуальних прав, - вiдмо-
ва в прийняттi заяви, залишення заяви без руху, залишення зая-
ви без розгляду, закриття провадження в справi внаслiдок вiдсут-
ностi у заявника права на звернення до суду тощо.
Вказанi санкцiє називаються процесуальними тяжкостями.
Вони покладаються на особу, якщо вона здiйснила належне єй
право поза передбаченими законом умовами, тобто не в фор-
мах судочинства. . i .
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права 25
Функцiя процесуальних тяжкостей полягау не тiльки в тому,
щоб викликати здiйснення процесуальноє дiє, а й забезпечити до-
держання заiнтересованими особами умов i порядку реалiзацiє
своєх процесуальних прав, використання судового захисту тiльки
в формах судочинства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165