ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Ж. - Ф. Ж., на iмя якого
був зареустрований мотоцикл. Позов був задоволений, а запо-
дiяний збиток стягнений з обох вiдповiдачiв. У касацiйнiй скарзi
Ф. Ж. послався на те, що вiн необгрунтовано притягнутий в
справi як спiввiдповiдач.
Судова колегiя в цивiльних справах Верхового Суду Украєни
касацiйну скаргу залишила без задоволення i в ухвалi вказала на
Див.: Практика судiв Украєни в цивiльних справах // Бюлетень законодав-
ства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 2. С. 73-74.
2 Див.: Там же. С. 164-165. ..).iз/1
Сторони в цивiльному процесi 75
таке. При заподiяннi шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки, що
вибуло iз володiння власника, але при наявностi його вини, вiдпо-
вiдальнiсть за вчинений збиток суд може покласти як на особу, яка
використовувала джерело, так i на його власника. Ф. Ж. не запе-
речував того, що вiн не забезпечив надiйного зберiгання мотоцик-
ла, що дало його сину можливiсть безконтрольно ним користува-
тися. За таких обставин володар джерела пiдвищеноє небезпеки
правильно притягнутий поряд з сином до вiдповiдальностi.
Крiм активноє, пасивноє й змiшаноє спiвучастi велике прак-
тичне значення мау подiл спiвучастi на обовязкову (необхiдну) i
факультативну (можливу, допустиму).
При обовязковiй спiвучастi роздiльний розгляд кiлькох ви-
мог неможливий, оскiльки без вирiшення питання про право
(обовязок) одного з спiвучасникiв неможливо визначити право
(обовязки) iнших спiвучасникiв у справi, не можна правильно
вирiшити справу.
Обовязкова спiвучасть застосовууться, наприклад, у позовi
при звiльненнi майна вiд арешту (про виключення з опису). У
пунктi 4 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 сер-
пня 1976 р. <Про судову практику в справах про виключення май-
на з опису> вказано, що за правилами, встановленими для розг-
ляду позовiв про виключення майна з опису, розглядаються ви-
моги громадян i органiзацiй, що грунтуються на правi власностi
на описане майно або на правi володiння ним.
Вiдповiдачами в справi суд притягуу: боржника, особу, в iнте-
ресах якоє накладено арешт на майно, i в необхiдних випадках -
особу, якiй передано майно, якщо воно було реалiзоване. У тих
випадках, коли опис проводився для забезпечення конфiскацiє чи
стягнення майна на користь держави, як вiдповiдач притягууть-
ся вiдповiдний фiнансовий орган2.
У справах про захист честi й гiдностi громадян та органi-
зацiй, якщо позов мiстить вимогу про спростування вiдомостей,
поширених у пресi, iнших засобах масовоє iнформацiє (повiдом-
лення по радiо, телебаченню тощо), як вiдповiдач притягууть-
ся автор i вiдповiдний орган масовоє iнформацiє (редакцiя, ви-
давництво тощо).
i Див.: Радянське право. 1988. № 10. С. -75.
1 Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та ци-
вiльних справах // Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995.
№1.0438-439.


___________________Глава V____________________
У позовах про спростування вiдомостей, що ганьблять особу,.
викладених у службових характеристиках, вiдповiдачами визна-
ються особи, що пiдписали єх, i пiдприумства, заклади, органiзацiє,
вiд iменi яких видано характеристику. В таких i в iнших випад-
ках обовязковоє спiвучастi участь спiвучасникiв - обовязкова
умова вирiшення протирiччя. Тому, якщо позов предявлений не
до всiх, хто повинен вiдповiдати у тiй чи в iншiй вимозi, суд зо-
бовязаний притягнути iнших спiвучасникiв.
Зовсiм по-iншому вирiшуються справи, коли позов предяв-
лено не всiма особами, яким належить спiрне право. Як вже
пiдкреслювалося, суд не може з власноє iнiцiативи, виходячи з
принципу диспозитивностi, притягнути iнших учасникiв як
спiвпозивачiв. ,
Отже, обовязкова спiвучасть можлива тiльки на сторонi
вiдповiдачiв.
Факультативна спiвучасть мау мiсце в тих випадках, коли в
справi беруть участь спiвучасники, хоча питання про .право од-
ного з вiдповiдачiв можна було б вирiшити самостiйно, незалеж-
ло вiд прав i обовязкiв iнших спiвучасникiв. Така спiвучасть
можлива як з iнiцiативи позивача, так i з iнiцiативи суду. Згiдно
iз ст. 144 ЦПК позивач мау право обуднати в однiй позовнiй заявi
кiлька вимог, повязаних мiж собою, а суддя - постановити ух-
валу про обуднання в одне провадження кiлькох однорiдних
позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того
ж самого вiдповiдача чи до рiзних вiдповiдачiв або за позовами
рiзних позивачiв до одного й того ж вiдповiдача.
Факультативна процесуальна спiвучасть повинна викликати-
ся доцiльнiстю, коли вона сприяу скороченню часу й витрат, по-
вязаних з вирiшенням справи.
Обуднання позовiв, таким чином, може провести й сам по-
зивач формулюванням у заявi кiлькох позовних вимог для розг-
ляду в одному провадженнi. Якщо ж позивачем подано кiлька
заяв з однорiдними позовними вимогами, єх обуднати правомоч-
ний i суддя. Як умова такого обуднання позовiв може виступа-
ти спiльнiсть предмета позову кiлькох позивачiв до одного вiдпо-
вiдача або одного позивача до кiлькох вiдповiдачiв, спiльнiсть
пiдстав позову й процесуальна доцiльнiсть.
Разом з тим слiд звернути увагу на те, що обуднання одно-
рiдних позовiв (факультативна спiвучасть) на практицi не. зав-
жди сприяу процесуальнiй економiє й прискорюу вирiшення
Сторони в цивiльному процесi 77
спорiв. При обуднаннi однорiдних вимог процес може затягну-
тися через неявку одного iз спiвучасникiв справи на боцi пози-
вача чи вiдповiдача, або в звязку з рiзними процесуальними
дiями суду й осiб, що беруть участь у справi. Щоб уникнути
такого ускладнення, суди допускають обуднання однорiдних
справ в одне провадження дуже рiдко i, як правило, лише в не-
складних справах.
Наприклад, суддя може обуднати позови про вiдновлення на
роботi й стягнення заробiтноє плати за вимушений прогул; позо-
ви про розлучення, стягнення алiментiв i про розподiл нажитого
разом майна. У випадку, коли позови мiж одними й тими ж осо-
бами не повязанi, єх не можна обуднувати. Не пiдлягають обуд-
нанню, наприклад, позови про стягнення алiментiв та про роз-
подiл житловоє площi; позови про визнання шлюбу недiйсним та
про подiл майна тощо.
Отже, розгляд питань спiвучастi приводить до деяких прак-
тичних висновкiв.
1. Спiвучасть можлива з iнiцiативи позивача чи суду.
2. Спiвучасть - iнститут процесуальний, його не можна по-
вязувати з багатосубуктнiстю так званого спiрного мате-
рiального правовiдношення.
3. Пiдставами спiвучастi можуть бути спiльне право вимоги
чи спiльний обовязок вiдповiдати по позову; повязанiсть
мiж собою кiлькох вимог, що предявленi позивачем для
сумiсного розгляду; доцiльнiсть розгляду однорiдних по-
зовних вимог, обуднаних суддею в одне провадження.
4. Спiвучасть може бути обовязковою i факультативною.
При обовязковiй спiвучастi вона необхiдна для правиль-
ного вирiшення справи й законностi судового рiшення;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165